Рішення

від 01.07.2009 по справі 32/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/210

01.07.09

За позовом До ПроТовариства з обмеженою відповідальністю "Марк-транс"    Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Бі Ікс Лоджистікс"стягнення 11 026,48 грн.

Суддя Хрипун О.О

Представники сторін:

Від Позивача          Туригіна О.О. –предст.

Від Відповідача      не з'явилися          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Марк-транс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом та просить стягнути з відповідача борг у сумі 11 026,48 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні в частині оплати транспортного експедирування.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважні представники Відповідача у судове засідання не з'явились, про причини неявки представників суд належним чином не повідомили.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва  

В С Т А Н О В И В :

27 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Марк-Транс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ей Бі Ікс Лоджистікс»укладений договір транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні за ТС 143, за умовами якого Позивач зобов'язався забезпечити своєчасну подачу під завантаження для перевезення рухомого складу (п. 2.1.2 Договору), а Відповідач зобов'язався здійснювати оплату за транспортний процес на умовах визначених цим Договором (п. 3 Договору).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

На виконання умов вказаного Договору Позивач залучив до перевезення Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард»в якості перевізника. Позивач здійснив організацію послуг транспортного експедирування за маршрутом Іллічівськ-Київ транспортом GSTU 9356174, що підтверджується Міжнародною товарно-транспортною накладною № 6174 з відмітками перевізника, вантажоотримувача. 01.12.2008 позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі робіт, яким підтверджується надання послуг транспортного експедирування позивачем вартістю 14370,28 грн.

Під час надання послуг транспортного експедирування мав місце простій транспортного засобу з вини Відповідача. 02.12.2008 Позивачем та Відповідачем було підписано акт приймання-передачі робіт, яким підтверджується простій автотранспорту вартістю 7856,20 грн.

Відповідно до матеріалів справи Відповідачем оплачено послуги у розмірі 11 200,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Марк-Транс»становить 7 856,20 грн. за простій та 3 170,28 основної заборгованості за надані послуги транспортного експедирування, а всього борг складає 11 026,48 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарськими визнаються зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а іншій суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 1 ст. 74 ГК України).

Сторони зазначили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008 (п. 7.1 договору транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні від 27.07.2008).

З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку, що Відповідач не виконав зобов'язання належним чином, за перевезення товару вчасно не розрахувався, чим заборгував Позивачу суму в розмірі 11 026,48  грн.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, тому суд приходить до висновку, що Відповідач не виконав зобов'язання належним чином, за перевезення здійснив оплату не в повному обсязі, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 11 026,48 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідачів.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Бі Ікс Лоджистікс" (02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, к 808; код ЄДРПОУ 33780321, ІПН 337803226524, р/р 26001002673001 в АТ«Індустріально-Експортний Банк», МФО 300614, р/р 260083139901 в АБ «Банк Регіонального розвитку»; МФО 300540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марк-Транс»(65015, м. Одеса, вул. Успенська, 47, кв. 11; поштова адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, Ѕ, приміщення 8, 9, 10, друге парадне (окремий вхід), код 35697838; р/р 26003167694300 в АКЦ.-КОМ.ІННОВ.БАНК «Уксиббанк»м. Харків, МФО 351005) 11 026 (одинадцять тисяч двадцять шість) грн. 48 коп. основного боргу, 110 (сто десять) грн. 26 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О. Хрипун

Дата підписання: 21.07.2009