Рішення

від 13.07.2009 по справі 6/409

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/409

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  6/409

13.07.09

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Прогрес»

Простягнення 2 345 133,70 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача          Лєгостаєва Л.І. (за дов.)

Від відповідача           не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»до товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Прогрес»про стягнення заборгованості у розмірі 2 345 133,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності повернення суми позики згідно з договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 08/10-1 від 08.10.2008 р..

Ухвалою суду від 15.06.2009 р. було порушено провадження у справі             № 6/409 та призначено розгляд останньої на 13.07.2009 р..

У судове засідання 13.07.2009 р. представник відповідача не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

08.11.2008 р. між відкритим акціонерним товариством «Кримський  електротехнічний завод «Сатурн»(позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Арт-Прогрес» (позичальник) було укладено договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 08/10-1 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову фінансову допомогу (далі - позику), а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику у визначений Договором термін.

Відповідно до п. 4.1 Договору, позичальник зобов'язується повернути позику до 30.12.2008 р..

Сума позики, відповідно до п. 2.1 Договору, складає 2 000 000 грн.

На підставі п. 5.1 Договору, після закінчення строку позики, позичальник зобов'язується протягом одного банківського дня повернути суму позики.

08.10.2008 р. позивач виконав свої зобов'язання за Договором в повному обсязі, перерахувавши відповідачу суму позики, що підтверджується платіжним дорученням № 196 від 08.10. 2008 р..

У порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідач при закінченні строку дії договору не повернув грошові кошти у розмірі 2 000 000 грн..

03.02.2009 р. з метою врегулювання спору позивачем відповідачу була направлена претензія № 4/02 на суму 2 051 55 грн. суми боргу з урахуванням пені та трьох процентів річних на момент відправлення претензії, яка залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено Договором. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 2 000 000 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 9.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного повернення позики позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не повернутих своєчасно грошових коштів за кожний день прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, коли позичальник мав повернути кошти.

Згідно з розрахунком позивача, перевіреного судом, розмір пені за період з 01.01.2009 р. по 20.05.2009 р., становить 184120,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.

За період з 01.01.2009 р. по 20.05.2009 р. сума інфляційних витрат складає 138 000 грн. (сума боргу з урахуванням індексу інфляції –2 138 000 грн.), розмір трьох процентів річних - 23 013,70 грн.

Розрахунок судом перевірено та прийнято як вірний.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення позики.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 23 451,33 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Прогрес»(01034, м. Київ, вул. Ярославів вал, буд. 38, рахунок 26007300001065 у ВАТ «Златобанк»м. Київ, МФО 380612, код 35255146) на користь відкритого акціонерного товариства «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»(99011, м. Севастополь, вул. Маяковського, 8, рахунок 26003300000003 в Севастопольській філії АКБ «Форум», МФО 384931, код 05751292) 2 138 000 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, три проценти річних в розмірі 23 013,70 грн., 184 120,00 грн. пені, 23 451,33 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 07.08.2009 р.