Постанова

від 20.02.2015 по справі 2а-4410/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 лютого 2015 року № 2а-4410/12/2670

(вх. 20898)

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Аверс-2000» до Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Аверс-2000» (далі - позивач, ТОВ «ВКФ «Аверс-2000») до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2011 року №0008202310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 441 946,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 110 487,00 грн.;

визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Укрінжпроект», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Елітсервіс - 2008», ТОВ «Авант-К» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2012 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.04.2014 р. скасовано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 р. та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2012 р., а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає дії відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо проведення перевірки протиправними, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі висновків такої перевірки, протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій позивач вважає недоведеними належними доказами, в той час у позивача наявні достатні докази в підтвердження виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаними контрагентами, зокрема податкові накладні, банківські виписки тощо.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні, призначеному на 09.02.2015 року, судом допущено заміну неналежного відповідача на належного, а саме Державну податкову інспекцію в Печерському районі м. Києва Державної податкової служби замінено на Державну податкову інспекцію в Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ в Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві).

В матеріалах справи містяться письмові заперечення проти позову, відповідно до яких відповідач зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, оскільки податковим органом виконано всі необхідні вимоги, передбачені чинним законодавством для проведення перевірки, висновки, викладені в акті перевірки є правомірними, а податкове повідомлення-рішення прийняте за наявності належних на те підстав, в межах повноважень та у спосіб, передбачених законодавством України.

Також, відповідач посилається на те, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість безпідставне формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ при здійсненні господарських операцій з контрагентами, які, на його думку, є нереальними та такими, що спрямовані на одержання податкової вимоги третіми особами, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства та є такими, що порушують публічний порядок.

Представники позивача та відповідача подали клопотання про розгляд справи в подальшому за їх відсутності.

З огляду на викладене, з урахуванням положень ч. 4 ст. 122 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «ВКФ «Аверс-2000» зареєстроване Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією за №10701200000012492 від 01.07.1998 р., код суб'єкта господарювання 25661955 та взяте на податковий облік у ДПІ в Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві з 09.07.1998 р. за 19086.

ДПІ в Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві у період з 02 серпня 2011 року по 09 серпня 2011 року на підставі наказу від 02.08.2011 р. №1464, направлення від 02.08.2011 р. №1039/23-10, згідно з п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст..79 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ВКФ «Аверс-2000» (код за ЄДРПОУ 25661955) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Укрінжпроект» (код за ЄДРПОУ 35380216), ПП «Біг Кепітал» (код за ЄДРПОУ 34714066), ТОВ «Елітсервіс-2008» (код за ЄДРПОУ 36259314) та ТОВ «Авант-К» (код за ЄДРПОУ 37199885) за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт від 09.08.2011 р. №1062/23-10/25661955.

Згідно з висновками, викладеними в акті, податковим органом зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97, в результаті чого ним занижено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 441 946,00 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на встановленні фіктивності господарських операцій між ТОВ «ВКФ «Аверс-2000» та контрагентами ТОВ «Укрінжпроект» (код за ЄДРПОУ 35380216), ПП «Біг Кепітал» (код за ЄДРПОУ 34714066), ТОВ «Елітсервіс-2008» (код за ЄДРПОУ 36259314) та ТОВ «Авант-К», які, як вказує податковий орган, мають ознаки фіктивних підприємств.

На підставі висновків акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.09.2011 року № 0008202310, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 441 946 грн. основного платежу та 110 487 грн. - штрафних (фінансових санкцій).

Позивач вважає викладені в акті перевірки висновки безпідставними та необґрунтованими, що призвели до прийняття необґрунтованого податкового повідомлення-рішення, яке, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Так, відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України).

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п.79.1. ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України).

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

В той час, відповідно до акту від 09.08.2011 р. №1062/23-10/25661955, підставою для проведення перевірки позивача стали наказ начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва від 02.08.2011 р. №1464 та направлення на перевірку від 02.08.2011 року №1039/23-10.

Як вбачається з тексту наказу, підставою для його видання стало надходження постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА України підполковника податкової міліції Осипчука С.В. від 17.06.2011 року щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Аверс-2000» (код ЄДРПОУ 25661955) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Укрінжпроект» (код за ЄДРПОУ 35380216), ПП «Біг Кепітал» (код за ЄДРПОУ 34714066), ТОВ «Елітсервіс-2008» (код за ЄДРПОУ 36259314) та ТОВ «Авант-К» (код за ЄДРПОУ 37199885) за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. в частині питань, визначених даною постановою. Наказ виданий на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Аверс-2000».

Суд приймає до уваги, що зазначення у наказі підпункт « 78.11.1», а не підпункт « 78.1.11» є технічною помилкою.

Підпункт 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначає поняття документальних перевірок та їх види, а саме планову, позапланову, виїзну та невиїзну.

Пунктом 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено обставини, за наявності яких проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Згідно з п. п. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначено, що визначено, що підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Таким чином, у відповідності до наказу начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва повинна бути проведена саме виїзна перевірка.

В той час, з акту перевірки вбачається, що контролюючим органом проведена документальна невиїзна перевірка, яка призначена на підставі п. п. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Пунктом 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як вбачається з акту, документальна невиїзна перевірка позивача проведена на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА України підполковника податкової міліції Осипчука С.В. від 17.06.2011 р. щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Аверс-2000» у межах тих питань, що визначені вказаною постановою.

За таких обставин, у зв'язку з наявністю вищевказаної постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА України підполковника податкової міліції Осипчука С.В. від 17.06.2011 р., що відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України дає підстави для проведення документальної перевірки платника податків, суд вважає, що у відповідача були наявні правові підстави для проведення вказаної перевірки позивача та оформлення її результатів актом від 09.08.2011 р. №1062/23-10/25661955.

Відтак, позовні вимоги в частині протиправності, на думку позивача, дій відповідача щодо проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Укрінжпроект», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Елітсервіс - 2008», ТОВ «Авант-К» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

В той час, щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2011 року №0008202310, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За загальним правилом визначеним п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Однак, пунктом 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України встановлені особливості оформлення результатів податкових перевірок у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Слід зазначити, що ані норма п. 86.9 ст. 86, ані норма п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства. Отже, відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, зокрема і контрагентів.

Аналогічна позиція висвітлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.11.2013 року № К/800/50852/13. Зокрема, колегія суддів звертає увагу, що оскільки п. 86.9 ст. 86 та п.п. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, то відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Дослідивши постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА України підполковника податкової міліції Осипчука С.В. від 17.06.2011 р., вбачається, що постанова прийнята в межах кримінальної справи №69-110 по обвинуваченню директора та головного бухгалтера ТОВ «Караван натс. Україна» - ОСОБА_2, за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України та по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності щодо сприяння директору та головному бухгалтеру ТОВ «Караван натс. Україна» ОСОБА_2 мінімізації ним податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору та головному бухгалтеру ТОВ «Караван натс. Україна» ОСОБА_2, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.2, ст.205 ч.2, ст.27 ч.5, ст.212 ч.3 КК України.

Згідно вказаної постанови, при проведенні аналізу руху грошових коштів вказаних у цій постанові суб'єктів господарювання, які зареєстровані з метою прикриття незаконної діяльності, встановлено, що послугами щодо документального оформлення ніби-то проведених господарських операцій користувалося ТОВ «ВКФ «Аверс-2000», у зв'язку з чим слідчим зроблено висновок про необхідність призначення документальної перевірки ТОВ «ВКФ «Аверс-2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 01.01.2011 р. для проведення якої необхідні спеціальні знання.

Розділом ІІ резолютивної частини постанови, слідчим поставлено конкретні питання, які необхідно було вирішити під проведення документальної перевірки та встановлено термін проведення такої перевірки.

Пунктом 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, з аналізу наведених норм законодавства, слідує, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Вищого адміністративного суду України від 26.06.2014 р. № К/800/4801/14, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.08.2014 року № К/9991/74096/12.

Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем за результатами перевірки позивача, проведеної в межах розслідування кримінальної справи за постановою слідчого.

Доказів набрання законної сили відповідним рішенням суду в кримінальній справі відповідачем не надано.

При цьому, як уже зазначалось вище, позиція яка підтримується також Вищим адміністративним судом України, положення пункту 86.9 статті 86 та підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на момент виникнення правовідносин, не омежує коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Таким чином, враховуючи те, що перевірка позивача призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, прийняття оспорюваного у вказаній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення відбулось відповідачем передчасно, оскільки пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України визначав, що матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків грошового зобов'язання.

Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте без дотримання положень п. 1 ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому воно не ґрунтується на нормах закону та підлягає скасуванню.

При цьому, враховуючи положення п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, у зв'язку з чим вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 18.11.2013 року № К/800/50852/13.

Відтак, суд не дає правову оцінку твердженням позивача про невідповідність дійсним обставинам справи висновків податкового органу щодо порушення ТОВ «ВКФ «Аверс-2000» вимог п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у взаємовідносинах з ТОВ «Укрінжпроект» (код за ЄДРПОУ 35380216), ПП «Біг Кепітал» (код за ЄДРПОУ 34714066), ТОВ «Елітсервіс-2008» (код за ЄДРПОУ 36259314) та ТОВ «Авант-К» (код за ЄДРПОУ 37199885). Оскільки необхідною ознакою для визнання правочинів нікчемними чи визнання підприємств з ознаками фіктивності є фактичні дані, зокрема, доведення наявності умислу на заволодіння державними коштами; створення суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, які об'єктивно можуть бути встановлені лише шляхом вчинення відповідних слідчих дій та підтверджені вироком суду.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, дослідивши наявні докази у справі, системно проаналізувавши норми законодавства, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Аверс-2000» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2011 року №0008202310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 441 946,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 110 487,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Аверс-2000» (код ЄДРПОУ 25661955) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко