У Х В А Л А
1 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Самсіна І.Л.,
суддів: Кривенка В.В.,
Маринченка В.Л., -
розглянувши заяву державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 серпня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Аверс-2000» до ДПІ про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и л а:
До Верховного Суду України надійшла зазначена заява ДПІ про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 серпня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Зазначеним судовим рішенням суд касаційної інстанції відмовив ДПІ у відкритті касаційного провадження за скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року.
На обґрунтування заяви ДПІ посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року (справа № К/800/44495/13), яка, на думку ДПІ, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Аналіз правозастосування у наведених рішеннях суду касаційної інстанції дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, що регулюють порядок формування податкового кредиту, яке зумовлене відмінними між собою фактичними обставинами справ, правильність встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
За таких обставин та з урахуванням наведеного, враховуючи, що заява ДПІ є необґрунтованою, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.
Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Аверс-2000» до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 серпня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачІ.Л. Самсін Судді: В.В. Кривенко В.Л. Маринченко
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2015 |
Оприлюднено | 30.10.2015 |
Номер документу | 52934296 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Верховний Суд України
Самсін І.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні