Ухвала

від 18.05.2015 по справі 2/91-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18.05.2015 Справа № 2/91-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2010 року у справі №2/91-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автор Мюзік", м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про захист авторських прав і виплату компенсації за порушення майнових авторських прав в сумі 68 250,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2010 року у даній справі (суддя Боділовська М.М.):

- стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автор Мюзік" компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 68 250,00 грн.;

- накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 6 825,00 грн.;

- зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 опублікувати в засобах масової інформації, а саме: газеті "Днепровская неделя" резолютивну частину судового рішення по даній справі за свій рахунок;

- стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України 682,50 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Не погодившись з рішенням господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся ОСОБА_1 з апеляційною скаргою, в якій просить:

- поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду першої інстанції;

- скасувати рішення господарського суду від 26.08.2010 року та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю;

- заборонити Кіровоському ВДВС ДМУЮ здійснювати реалізацію арештованого нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до прийняття рішення у справі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та вимогами апеляційною скаргою дійшла висновку про необхідність її повернення з наступних підстав.

Відповідно до статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області прийнято 26.08.2010 року, тобто строк оскарження зазначеного судового акта сплив 06.09.2010 року.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Виходячи зі змісту вказаної норми, у клопотанні повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Разом з цим, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення із даною скаргою посилається на його перебування в місцях позбавлення волі, внаслідок чого він не був обізнаний про розгляд даної справи в господарському суді.

Згідно пункту 4 постанови Пленуму ВГС України №7 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України», клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвалою суду першої інстанції від 26.02.2010 року про порушення провадження у даній справі направлено як позивачу, так і відповідачу, що підтверджується відбитком штампу з присвоєним номером відправлення 10550 від 03.03.2010 року. Відповідач 31.03.2010 року звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи (а.с.39). Таким чином, наведене спростовує твердження відповідача щодо його необізнаності про розгляд даної справи в господарському суді Дніпропетровської області.

Крім того, всі поштові відправлення, що були надіслані на адресу відповідача (м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 98-В/5), що також підтверджується довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а.с.12) в період розгляду справи судом першої інстанції, повернулись до відправника із відміткою відділення поштового зв'язку підстави поранення: «за закінченням терміну зберігання».

Також, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що рішення господарського суду Дніпропетровської області прийнято 26.08.2010 року, а відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 затримано в приміщенні Бабушкінського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області 08.12.2010 року. Тобто, відповідач мав достатньо часу для реалізації своїх прав (понад три місяці), передбачених статтею 22 ГПК України, однак не скористався ним.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Отже, скаржник не вказав поважних причин пропуску ним процесуального строку, встановленого вимогами статті 93 ГПК України, або таких, що об'єктивно унеможливлювали б своєчасне подання апеляційної скарги.

Згідно частини 2 статті 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Пункт 4 частини 1 статті 97 ГПК України передбачає, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Апеляційний господарський суд зауважує, що лише факт подання ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на звернення до суду не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причини пропуску строку.

На підставі зазначеного вище, колегія суддів вважає, що клопотання про відновлення строку звернення з даною апеляційною скаргою повинно бути відхилено, а апеляційна скарга підлягає поверненню без розгляду.

Сплачена сума судового збору підлягає поверненню на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 53, 93, 97 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2010 року у справі №2/91-10 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2010 року у справі №2/91-10 повернути без розгляду.

Повернути ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 913,50 грн. (дев'ятсот тринадцять грн. 50 коп.).

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков