Ухвала

від 16.06.2015 по справі 2/91-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.06.15р. Справа № 2/91-10

За скаргою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ

на дії державного виконавця

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автор Мюзік", м.Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ

про захист авторських прав і виплату компенсації за порушення майнових авторських прав в сумі 68 250,00 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача: представник не з'явився

Від Відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить суд:

поновити строк на подачу позовної заяви до суду щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ;

визнати неправомірними дії державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Крайняка М.С.;

скасувати постанову державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Крайняка М.С. від 21.11.2011 року про відкриття виконавчого провадження №29956942 та постанову державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Крайняка М.С. від 21.11.2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме належної ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1;

вжити заходів забезпечення позову - заборонити відчуження арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 на час розгляду позову.

Скаржник обґрунтовує скаргу тим, що постанову органу ДВС про відкриття виконавчого провадження №29956942 та постанову державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Крайняка М.С. від 21.11.2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме належної ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 винесено безпідставно. Так, на початку квітня 2015 року Скаржник отримав лист Юридичної фірми «Партнер», з якого дізнався, то на 09:00 годин 24.04.2015 року призначено торти з реалізації арештованого належного Скаржнику нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, та те, що квартира оцінена в 396000,00 грн. У зв'язку з цим Скаржнику пропонували свої юридичні послуги. 07.04.2015 року Скаржнику стало відомо, що відносно нього відкрито 15.07.2011, 21.11.2011 та 10.04.2012 року виконавчі провадження по примусовому виконанню рішень господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 на користь 'ГОВ «Автор Мюзік» компенсації за порушення майнових прав, на користь ВАТ «ЕК» «Дніпрообленерго» в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж» вартості недорахованої енергії та рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «ЕК» «Дніпрообленерго» в особі Дніпропетровських міських електричних мереж» вартості недорахованої енергії. Також Скаржнику стало відомо, що державним виконавцем Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Крайняком М.С., 21.11.2011 року у рамках виконавчого провадження № 29956942 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме належної мені квартири АДРЕСА_1. До того ж, 8.12.2010 року Скаржник в порядку ст. 115 КПК України (в редакції 1960 року) затриманий слідчим відділом Бабушкінського райвідділу м. Дніпропетровська і був звільнений з-під варти лише 13.12.2013 року апеляційним судом Дніпропетровської області. Жодних повідомлень стосовно наявності заборгованостей, відкриття провадження, копій актів арешту - опису та інше, на адресу Скаржника не надходило. В матеріалах виконавчого провадження також відсутні будь-які відомості про отримання Скаржником повідомлень.

До скарги Скаржник подав наступні документи:

копію паспорта ОСОБА_2;

копію постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження;

копію постанови державного виконавця про накладення арешту на майно;

копію протоколу про затримання ОСОБА_2 від 08.12.2010 року;

копію ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області копія листа юридичної фірми «Партнер»;

копію клопотання представника про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження:

копію витягу з Єдиного реєстру фізичних осіб-підприємців;

копію повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;

копії договорів про реструктуризацію боргу та квитанції про сплату;

заявка на відчуження арештованого майна;

фотографії з сайту електронних торгів «СІГГАМ»;

копію правовстановлюючого документу на квартиру; копія ухвали адміністративного суду від 28.04.2015.

Позивач подав заперечення на скаргу (а.с. 42-44), в яких зазначив про те, що державний виконавець діяв у повній відповідності із вимогами чинного законодавства. При цьому, державний виконавець спочатку відкриває провадження та виносить постанову про арешт майна, а лише потім в нього виникає обов'язок направити постанови сторонам. Тому дії щодо відкриття виконавчого провадження з одночасним арештом майна та самі постанови не можуть бути визнані незаконними і скасовані з підстав не направлення у майбутньому копій постанов боржнику. 16.11.2011р. ТОВ «Автор Мюзік» звернулось до Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження, до якої додало для примусового виконання оригінал наказу господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2010р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2010р. у справі №2/91-10, яке набрало законної сили 13.09.2010р. Наказ було пред'явлено до виконання за місцем проживання боржника, що передбачено ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції закону від 08.07.2011р. Виконавчий документ відповідає вимогам, встановленим у ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження". Строк пред'явлення наказу до виконання до 13.09.2013р., отже наказ було пред'явлено у встановлений законом строк. Оскаржувані постанови направлялись ОСОБА_2 на адресу боржника, зазначену у виконавчому документі (АДРЕСА_1), що підтверджується в тому числі супровідними листами та рухом (зокрема реєстрацією) вихідної кореспонденції державної виконавчої служби. Крім того, зауважуємо, що саме така адреса боржника значилась протягом усього часу і у ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому, також акцентуємо, що боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження саме з моменту направлення постанови, а не з моменту її отримання. Крім того, зазначені Скаржником у скарзі дати ознайомлення боржника із матеріалами виконавчого провадження (з 07.04.2015р.) ним і досі ні повністю, ні частково рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2010 р. у справі №2/91-10 добровільно не виконано. Тому посилання, що внаслідок арешту майна до спливу строку на добровільне виконання рішення суду, порушено права боржника на добровільне виконання судового рішення - є недобросовісним та не відповідає фактичним діям боржника. Щодо забезпечення позову шляхом заборони відчуження арештованого майна:

по-перше, як відкриття виконавчого провадження, так і одночасне винесення постанови про арешт майна здійснено у повній відповідності із вимогами законодавства;

по-друге, квартира була описана й арештована згідно акту опису й арешту майна від 20.02.2013 р. у межах зведеного виконавчого провадження №36649965. Тому оскарження відкриття лише одного з виконавчих проваджень, об'єднаних у зведене, не може бути підставою для зупинення реалізації майна, яке реалізується в тому числі на користь інших стягувачів;

по-третє, відсутність з боку боржника протягом двох місяців (з моменту його обізнаності про відкриття виконавчого провадження) дій щодо сплати присуджених коштів на користь ТОВ «Автор Мюзік» свідчить про відсутність його наміру добровільно виконувати судове рішення, а отже - і про необхідність звертати стягнення на належне боржнику майно.

До заперечення на скаргу Позивач подав:

копію заяви про відкриття виконавчого провадження (з відміткою ВДВС про отримання);

копію довіреності на представника ТОВ «Автор Мюзік» (Чижикову О.Ю.).

Скаржник в судове засідання призначене на 16.06.15р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений за адресою, за якою він зареєстрований за даними єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно з довідкою поштової установи поштові відправлення на адресу Відповідача повернуто до суду у зв'язку з закінченням строку зберігання (а.с. 49-51).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п/п. 3.9.1 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

При розгляді скарги судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2012р. по справів №2/91-10

стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автор Мюзік» компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 68250,00 грн.

накладено на Відповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 штраф у розмірі 6825,00 грн., який направити до Державного бюджету України.

зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 опублікувати в засобах масової інформації, а саме: газеті «Днепровская неделя»резолютивну частину судового рішення по даній справі за свій рахунок.

стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в доход Державного бюджету України 682,50 грн. державного мита та на користь Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Для виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2010р. видані накази від 13.09.2010 року (а.с. 86-91).

21.11.2011 року Кіровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №29956942 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області ВП №904/8740/14 від 13.09.2010р. (а.с. 86). Пунктом 2 цієї постанови постановлено строк самостійного виконання Боржником наказу до 28.11.2011 року.

Зі скарги Боржника вбачається, що про зазначену постанову про відкриття виконавчого провадження Боржник дізнався 07.04.2015 року

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Постановою ВП №29956942 від 21.11.2011р. органом ДВС накладений арешт на майно боржника з оголошенням заборони на його відчуження в межах суми стягнення 68250,00 грн.

Зважаючи на встановлені обставини, враховуючи пояснення сторін, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частиною 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.

Згідно зі ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у справі відсутні обставини для задоволення скарги. Так, ненадання Боржнику можливості виконати наказ суду добровільно не є підставою для визнання незаконною постанови про відкриття виконавчого провадження; арешт майна боржника одночасно із відкриттям виконавчого провадження передбачено Законом; фактична реалізація виконавчою службою арештованого майна є іншим предметом оскарження у зв'язку з обставинами, на які посилається скражник у скарзі.

Заява скаржника про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчужувати арештоване майно - квартири АДРЕСА_1 на час розгляду позову судом залишається без розгляду, оскільки процесуальні норми ст.121-2 ГПК України щодо оскарження дій чи бездіяльності органів ДВС не передбачають вжиття подібних заходів.

У зв'язку з цим скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 86, 121 2 ГПК України -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом 5-ти днів в порядку встановленому для оскарження судових рішень.

Суддя Н.Б. Кеся