Вирок

від 17.04.2008 по справі 1-312/2008

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-312/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.  Луцьк                                                                        17   квітня  

2008   року

Луцький     міськрайонний     суд    

Волинської     області     під

головуванням судді       Каліновської

B.C.

за участю секретаря                        Лунь

О.В.

прокурора                                   Сопронюка

О.А.

захисника                                   ОСОБА_3.

розглянувши  у  

відкритому  судовому  засіданні 

кримінальну справу про обвинувачення:

1)  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 

уроженця АДРЕСА_1  гр. України,  освіта неповна середня,  неодруженого, 

на утриманні має малолітню дитину, 

працюючого будівельником ТзОВ „ НІМБ-7",  згідно 

ст.  89 КК України

несудимого,  мешканцяАДРЕСА_2,

2)  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, 

уроженця м.  Луцька,  гр. України, 

освіта середньо-спеціальна, 

неодруженого,  непрацюючого,  несудимого, 

мешканця АДРЕСА_3

-у вчиненні злочину,  передбаченого cm.

296 ч.2 КК України,

встановив:

ОСОБА_1. таОСОБА_2, 

перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  22 листопада 2007 року,  приблизно в 11 год.,  знаходячись в

АДРЕСА_4,  безпричинно,  грубо порушуючи громадський порядок,  виражаючи явну неповагу до суспільства,  ігноруючи загальноприйняті правила

поведінки,  моральності та

добропристойності,     проявляючи    особливу   

зухвалість,     що

2

виразилось в нахабному поводженні,  п'яному буйстві,  поєднаному з тривалим порушенням спокою і нормального

відпочинку громадян,  яке тривалий час не

припинялось,  намагаючись самоутвердитись

за рахунок приниження інших осіб, 

мотивуючи свої дії помстою, 

пристали до гр. ОСОБА_4.  та

нанесли йому:ОСОБА_2- удар кулаком в обличчя, 

від якого потерпілий впав на підлогу, 

а в подальшомуОСОБА_1. таОСОБА_2- декілька ударів руками та ногами по

тулубу та обличчю останнього,  чим

спричинили йому легкі тілесні ушкодження, 

поки їх дії не були зупинені гр. ОСОБА_5.

В подальшому, 

ОСОБА_1.,  продовжуючи свої злочинні

дії,  безпричинно,  наніс гр. ОСОБА_5  удар кулаком по лівій частині тулуба під

ребра,  а коли останній,  отримавши вказаний удар,  почав втікати,  наздогнав його на території сусіднього

домогосподарства,  де наніс йому удар

кулаком в обличчя,  від якого він впав на

землю,  чим спричинив потерпілому

фізичний біль.

Крім цього, ОСОБА_6 таОСОБА_2,  перебуваючи в стані алкогольного

сп'яніння,  того ж дня ,  приблизно в 12 год.,  знаходячись на

узбіччі автодороги,  що сполучає

м.  Луцьк та м.  Ковель в с Сирники Луцького району, 

безпричинно,  грубо порушуючи

громадський порядок,  виражаючи явну

неповагу до суспільства,  ігноруючи

загальноприйняті правила поведінки, 

моральності та добропристойності, 

проявляючи особливу зухвалість, 

що виразилось в нахабному поводженні, 

п'яному буйстві,  намагаючись

самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб,  пристали до гр.ОСОБА_7,  ображаючи його нецензурними словами та

нанесли йому удари кулаками по голові, 

аОСОБА_2,  крім того,  ногами по ногах,  чим спричинили йому легкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні підсудніОСОБА_1. іОСОБА_2 свою вину

у вчиненому визнали повністю.

ПідсуднийОСОБА_1. показав,  що він дійсно 21 листопада 2007 року,  після розпиття спиртного разом з

ОСОБА_2.,  на автомобілі „ таксі",  проїжджаючи с Сирники Луцького району,  на його

пропозицію,  вирішили заїхати до батьків

хлопця,  який напередодні вбив таксиста.

В будинку побили батька цього хлопця - потерпілого ОСОБА_4.  Він

3

наніс йому декілька ударів руками і ногами по тулубу та в

голову. Зупинив побиття потерпілий ОСОБА_5. , 

якого він вдарив кулаком також по тулубу. Коли останній почав

втікати,  наздогнав і вдарив знову

кулаком,  від чого потерпілий впав. Після

чого,  повернулись в будинок

ОСОБА_4,  де хотіли спровокувати бійку з

сином,  але останній втік. Пізніше

пристали на вулиці до потерпілогоОСОБА_7, 

якого шарпали,  і він наніс

потерпілому декілька ударів кулаком по голові, 

розборонив їх водій.

ПідсуднийОСОБА_2 підтвердив покази ОСОБА_1. про обставини

події та доповнив,  що він наніс удар

кулакомОСОБА_4. ,  від чого останній

впав. Потім разом з ОСОБА_1. били потерпілого кулаками і ногами в різні частини

тіла. ОСОБА_7. наніс удар кулаком по голові та ногами по ногах.

Підсудні не заперечили, 

що вчинили вищезазначені дії безпричинно і саме вони спричинили

потерпілим тілесні ушкодження, 

пред'явлені їм в обвинувачення.

ПотерпіліОСОБА_4. , 

ОСОБА_5.  і ОСОБА_7. згідно заяв (

т.1 а.с. 105-108,  т.2 а.с.  106-108) не мають претензій до

підсудних,  збитки їм повністю

добровільно відшкодовані підсудним ОСОБА_1.

Показання підсудних відповідають фактичним обставинам

справи і ними не оспорюються.

На думку суду з обвинувачення ОСОБА_1. слід виключити

таку кваліфікуючу ознаку,  як вчинення

злочину в стані алкогольного сп'яніння , 

оскільки це не передбачено нормами чинного законодавства.

Таким чином, 

підсудніОСОБА_1. таОСОБА_2 своїми умисними діями,  спрямованими на грубе порушення громадського

порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувались особливою

зухвалістю,  вчиненими групою осіб,  вчинили злочин,  передбачений ч.2  ст. 

296 КК України.

Обираючи вид і міру покарання,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого,  те,  що

злочин відноситься до категорії середньої тяжкості,  особи підсудних,  зокрема, 

те,  щоОСОБА_1. був раніше

судимий,  аОСОБА_2 не працює.

4

Пом'якшуючими покарання підсудних обставинами справи є їх

щире каяття,  активне сприяння розкриттю

злочину.

Обтяжуючою покарання підсудних обставиною справи є

вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги, 

щоОСОБА_2 таОСОБА_1. позитивно характеризуються, ОСОБА_2 вперше

притягується до кримінальної відповідальності, 

аОСОБА_1. працює,  має на

утриманні малолітню дитину,  а також

те,  що потерпілі претензій до них не

мають і просять їх суворо не карати, 

роль кожного у вчиненні злочину, 

суд приходить до висновку,  що їх

виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Тому їм слід

призначити покарання в межах санкції 

ст.  296 ч.2 КК України -

позбавлення волі,  із застосуванням  ст.  75

КК України - звільнення від покарання з випробуванням,  із іспитовим строком і виконанням певних

обов'язків згідно  ст.  76 КК України.

Керуючись  ст. 

ст.  323,  324 КПК України,  суд, -

засудив:

 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати  винними 

кожного  з  них у 

вчиненні злочину,  призначеного

ч.2  ст. 

296 КК України,  призначивши їм

покарання:

ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки .

ОСОБА_2 у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки .

На підставі 

ст.  75 КК України звільнити засуджених

ОСОБА_1. та ОСОБА_2. від відбуття, 

призначеного за даним вироком покарання, 

якщо вони протягом:ОСОБА_1.- 2 ( двох) років,  аОСОБА_2 - 1 ( одного) року 6 ( шести)

місяців не вчинять нового злочину та виконають покладені на них згідно  ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за

межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої

системи; повідомляти ці органи про зміну місця роботи,  проживання; періодично з'являтись для

реєстрації в зазначені органи.

5

Запобіжний захід засудженим  до вступу вироку в законну силу залишити

попередній - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду

Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд

протягом 15 діб з моменту його проголошення.