Постанова

від 18.08.2009 по справі 52/265

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

52/265

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.08.2009                                                                                           № 52/265

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Суліма  В.В.

 суддів:            Дзюбка П.О.

          Лосєва  А.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -не з'явився;

 від відповідача - Яценко Є.А. – представник за дов. б/н від 31.03.2009р.;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Будівельне управління № 143" ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.06.2009

 у справі № 52/265 (суддя Чебикіна С.О.)

 за позовом                               ТОВ "Нафтопостач"

 до                                                   Дочірнє підприємство "Будівельне управління № 143" ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 24988,90 грн.

 Суть рішення і апеляційної скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтопостач” (далі – позивач) у квітні 2009 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства “Будівельне управління № 143” Відкритого акціонерного товариства “Трест “Південзахідтрансбуд” (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 24988,90 грн. основного боргу, 262,90 грн. 3% річних, 249,98 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. у справі                 № 52/265 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 24988,90 грн. основного боргу, 262,90 грн. 3% річних з простроченої суми, 252,52 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтопостач” в доход державного бюджету України державне мито  в розмірі 2,54 грн.

          Рішення суду обґрунтоване приписами ст.ст. 625, 626 Цивільного кодексу України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що  відповідач доказів погашення заборгованості за поставлений товар не надав.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. у справі № 52/265 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтопостач” до Дочірнього підприємства “Будівельне управління № 143” Відкритого акціонерного товариства “Трест “Південзахідтрансбуд” про стягнення 24988,90 грн. та припинити провадження у справі.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що на момент розгляду справи                    № 52/265 у суді першої інстанції 03.06.2009р. був відсутній предмет спору стосовно стягнення основного боргу по оплаті за поставлений товар (нафтопродукти) в розмірі 24988,90 грн., що згідно пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2009р. у справі № 52/265, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/594 від 04.08.2009р. „Про зміну складу колегії суддів” в зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 52/265 колегії суддів у складі: - Сотніков С.В. головуючий суддя, суддів Дзюбко П.О., Сулім В.В.

Представник позивача в засідання суду Київського апеляційного господарського суду 04.08.2009р. не з'явився, проте був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомлення про вручення № 085725 (знаходиться в матеріалах справи).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2009р. відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України було відкладено розгляд справи в зв'язку з неявкою представника позивача.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/623 від 17.08.2009р. „Про зміну складу колегії суддів” в зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 52/265 колегії суддів у складі: - Сулім В.В. головуючий суддя, суддів Дзюбко П.О., Лосєв А.М.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Будівельне управління № 143” Відкритого акціонерного товариства “Трест “Південзахідтрансбуд” не надав, що відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Позивач в судове засідання Київського апеляційного господарського суду 18.08.2009р. також не з'явився, проте був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали від 04.08.2009р.

Враховуючи, що судом явка уповноваженого представника позивача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, позивач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні 18.08.2009р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

 Як правильно з'ясовано судом першої інстанції та не заперечується сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтопостач” на виконання угоди поставило Дочірньому підприємству “Будівельне управління № 143” Відкритого акціонерного товариства “Трест “Південзахідтрансбуд” нафтопродукти, які останнє зобов'язалося оплатити.

Отже, в силу ст. ст. 11, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач в період з 18.11.2008р. по 02.12.2008р. поставив, а відповідач отримав по видатковим накладним №№ 14266, 14492 нафтопродукти на загальну суму 26845,00 грн.

Зокрема факт отримання відповідачем нафтопродуктів підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей: серія ЯОУ № 133002 від 03.11.2008р. та серії ЯОУ № 133045 від 02.12.2008р. (аркуші справи 14-16).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Строк виконання зобов‘язання відповідача у накладних: № 14492 від 02.12.2008р. та № 14266 від 18.11.2008р. зазначений не був, у зв‘язку із чим 18.02.2009р. позивач направив відповідачу претензію за вих. № 203 з вимогою сплатити суму заборгованості за поставлений товар протягом 7 днів після отримання даної претензії.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як правильно встановлено господарським судом першої інстанції  та не заперечується апелянтом, останній зобов‘язання по оплаті поставленого товару на момент звернення позивача з відповідним позовом до суду першої інстанції не виконав.

З огляду на викладене Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 24988,90 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, пені тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове – зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).

Суд, перевіривши суму 3% річних погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення 3% річних в сумі – 262,90 грн.

Київський апеляційний господарський суд, розглянувши апеляційну скаргу, дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне:

Дочірнє підприємство “Будівельне управління № 143” Відкритого акціонерного товариства “Трест “Південзахідтрансбуд” до апеляційної скарги надало платіжні доручення № 278 від 26.05.2009р. та № 278 від 26.05.2009р. (наявні в матеріалах справи), зі змісту яких Київський апеляційний господарський суд  дійшов висновку, що станом на день винесення рішення Господарським судом міста Києва у відповідача борг перед позивачем був відсутній.

Відповідно до ст. 101  Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2009р.  про порушення провадження у справі, розгляд даної справи було призначено на 03.06.2009р. відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи 03.06.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням № 7055530 (аркуш справи 3).

Відповідачем дане поштове повідомлення було отримано 18.05.2009р. про що свідчить відмітка представника відповідача, тоді як справа була призначена на 03.06.2009р., тобто представник відповідача майже за 2 неділі не повідомив та не надав суду першої інстанції клопотання, (відзив, тощо), про неможливість взяти участь в судовому засіданні 03.06.2009р., або про відкладення розгляду справи на більш пізній термін.

          Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 69 цього кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          З огляду на викладене Київський апеляційний господарський суд не приймає як належні докази  платіжні доручення № 278 від 26.05.2009р. та 278 від 26.05.2009р., оскільки відповідач відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України не навів беззаперечних підстав неможливості подання відповідних доказів в суді першої інстанції.  

          Відповідно до п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо б суду стало відомо про добровільне виконання обов'язку за договором відповідачем, то суд мав припинити провадження у справі. Проте відповідач на порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав суду належних та допустимих доказів погашення боргу, а тому суд першої інстанції за наявними доказами прийняв рішення, яке ґрунтується на фактичних обставинах справи. Не виконання відповідачем своїх обов'язків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, не може бути підставою для скасування чи зміни рішення.

          Водночас колегія Київського апеляційного господарського суду вважає за необхідне вказати на те, що провадження у справі може бути припинено судом з підстав, визначених у п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, лише у випадку, коли суду надані докази про відсутність предмету спору лише до прийняття рішення по суті.

          Якщо ж борг добровільно виконано, то у разі примусового виконання рішення боржник має відповідно до приписів ст. 117 Господарського процесуального кодексу України звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

          Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

          З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в будь якому разі підлягало б покладанню на відповідача.

Інші доводи наведені Дочірнім підприємством “Будівельне управління             № 143” Відкритого акціонерного товариства “Трест “Південзахідтрансбуд” в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

          З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні              ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі          ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Будівельне управління № 143” Відкритого акціонерного товариства “Трест “Південзахідтрансбуд” залишити без задоволення.

2.  Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. у справі              № 52/265 залишити без змін.

3.   Матеріали справи № 52/265 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця.

 Головуючий суддя                                                                      Сулім  В.В.

 Судді                                                                                          Дзюбко П.О.

                                                                                          Лосєв  А.М.