Рішення

від 25.05.2015 по справі 910/18517/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015Справа №910/18517/14

За позовом Приватного підприємства «СПЕЦБУДКОМПЛЕКС»

До Приватного підприємства «СЕБ - Фармація»

Про стягнення 20 307,60 грн.

За зустрічним позовом Приватного підприємства «СЕБ - Фармація»

До Приватного підприємства «СПЕЦБУДКОМПЛЕКС»

про стягнення 84 520,40 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача (за первісним позовом)Цалко В.П. дов №б/н від 03.03.2014р. від відповідача (за первісним позовом)Кіосєва З.В. дов. №239 від 20.05.2014р.

Обставини справи:

Приватне підприємство «СПЕЦБУДКОМПЛЕКС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «СЕБ - Фармація» про стягнення з останнього заборгованості за Договором на виготовлення та встановлення зовнішньої реклами №200514 від 20.05.2014 у розмірі 20 307,60 грн., з яких 19 656,00 грн. - основного боргу, 78,62 грн. - індексу інфляції, 61,39 грн. - 3 % річних, 511,59 грн. - пені, крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.05.2014 між сторонами укладено Договір на виготовлення та встановлення зовнішньої реклами №200514, на підставі якого позивач зобов'язувався виготовити та встановити рекламні вивіски фасаду аптеки та кабінету лікаря, а відповідач прийняти та оплатити виконану роботу, проте, як указує позивач, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав у результаті чого в останнього утворилася заборгованість у розмірі 19 656,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.09.2014 порушено провадження у справі №910/18517/14 та призначено розгляд справи на 24.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 розгляд справи №910/18517/14 відкладено на 13.10.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.10.2014 оголошувалась перерва до 22.10.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до наказу Голови Господарського суду міста Києва № 415-К від 16.10.2014 прізвище судді Митрохіної А.В. змінено на Яковенко А.В.

20.10.2014 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ПП «СЕБ-Фармація», відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просив стягнути з ПП «СПЕЦБУДКОМПЛЕКС» штраф у розмірі 84 520,40 грн.

В судовому засіданні 22.10.2014 оголошувалась перерва до 03.11.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2014 зустрічну позовну заяву про стягнення штрафу та додані до неї матеріали повернуто без розгляду.

03.11.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив №221 від 24.09.2014 з додатками на позовну заяву, відповідно до якого просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи №910/18517/14 до 12.11.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2014 призначено у справі будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 23.03.2015 поновлено провадження у справі №910/18379/14 та призначено справу до розгляду на 01.04.2015.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 апеляційну скаргу відповідача на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2014 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2014 скасовано, а справу №910/18517/14 передано до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

До канцелярії Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи за №16198/14-43 від 27.03.2015 у справі №910/18517/14 за позовом Приватного підприємства «СПЕЦБУДКОМПЛЕКС» до Приватного підприємства «СЕБ-Фармація».

Ухвалою Господарського суду міста Києва 18.05.2015 поновлено провадження у справі №910/18517/14 та призначено справу до розгляду на 25.05.2015

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 прийнято зустрічну позовну заяву ПП «СЕБ-Фармація» для спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що позивач (за первісним позовом) відповідно до умов Договору на виготовлення та встановлення зовнішньої реклами №200514 від 20.05.2014 свої зобов'язання виконав не вчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим відповідач (за первісним позовом) вказує на наявність підстав для стягнення штрафу у розмірі 84 520,40 грн.

Представник позивача в судове засідання 25.05.2015 з'явився, подав заперечення на зустрічну позовну заяву, надав пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити первісні позовні вимоги у повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача у судове засідання 25.05.2015 з'явився, надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволенні первісних позовних вимог у повному обсязі та задовольнити зустрічний позов у повному обсязі з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/18517/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.05.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2014 між Приватним підприємством «СПЕЦБУДКОМПЛЕКС» (далі - Рекламіст, Позивач) та Приватним підприємством «СЕБ - Фармація» (далі - Рекламодавець, Відповідач) укладено Договір на виготовлення та встановлення зовнішньої реклами №200514 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Рекламіст бере на себе обов'язки з виготовлення та встановлення рекламних вивісок фасаду аптеки та кабінету лікаря (далі - реклами) за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 36 офіси 2а та 2б в інтересах Рекламодавця відповідно до дизайн-проекту рекламних вивісок Фасаду аптеки, розробленому ТОВ «Алтадея», узгодженого Рекламодавцем і наданням паспорту оформленого згідно діючого законодавства. Робочі креслення є невід'ємною частиною договору. Проект після виконання робіт підлягає поверненню Рекламодавцю.

Згідно з п. 1.3. Договору реклама повинна бути виконана в суворій відповідності до затвердженого Рекламодавцем проекту з наданням оформленого згідно з вимогами законодавства паспорту.

Приписами п. 1.4. Договору передбачено, що кольори реклами повинні відповідати затвердженим Рекламодавцем і тим, що зазначені в проекті.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що ціна роботи за останнім визначається згідно з додатками №1 та №2 до цього договору і складає 39 312,00 грн.

Положеннями пункту 2.2. Договору встановлено, що Рекламодавець здійснює оплату в наступному порядку:

- передоплата в розмірі 50%, яка складає 19 656,00 грн. та перераховується замовником після підписання Договору протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунку на оплату;

- сума, що залишилася в розмірі 50%, яка складає 19 656,00 грн., перераховується в дводенний термін після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 3.2. Договору Рекламіст виготовляє рекламу у відповідності до затверджених Рекламодавцем зразків та опису реклами.

Відповідно до п.п. 3.4.-3.5. Договору Рекламіст приступає к виконанню замовлення після внесення Рекламодавцем передоплати згідно з пунктом 2.4. Договору. Строк виготовлення і встановлення реклами складає 10 (десять) робочих днів.

Сторони погодили, що приймання реклами разом з оформленим паспортом Рекламодавцем здійснюється на об'єкті Рекламодавця та оформлюється Актом приймання-передачі робіт. В разі виявлення дефектів продукції, Рекламіст протягом двох днів усуває їх за свій рахунок. Несвоєчасне отримання паспорту дорівнює невиконанню робіт в зазначений строк.

Пунктом 5.1.1. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату робіт Рекламіста, Рекламодавець несе відповідальність у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Приписами п. 5.2.1. Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання робіт Рекламіст несе відповідальність у вигляді штрафу:

- за прострочку виконання робіт від одного до п'яти днів - 2 відсотка за кожен день прострочки від загальної вартості робіт;

- за прострочку виконання робіт від десяти днів і більше - 5 відсотків за кожен день прострочки від загальної вартості робіт.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є Договором підряду, а відтак правовідносини сторін регулюються Главою 61 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем на виконання умов Договору перераховано на адресу Позивача авансовий платіж у розмірі 19 656,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку №26005120823.980 за 02.06.2014.

Відповідно до Листа №05/06-01 від 05.06.2014 Позивачем було направлено Відповідачу для погодження комп'ютерні макети інформаційних вивісок у кількості дев'яти штук.

Позивач у своїх поясненнях вказує, що від Відповідача підписані комп'ютерні макети інформаційних вивісок отримав 17.06.2014, що не заперечувалося Відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2014 Позивачем направлено Відповідачу для підписання Акт здачі-приймання робіт №1 від 02.07.2014.

Разом з тим, 03.07.2014 Відповідач направив Позивачу претензійного листа вих. №149, відповідно до якого, на його думку, роботи виконані Позивачем частково, зокрема, Відповідач вважає, що внутрішні рекламні елементи фасаду відсутні, зовнішні рекламні елементи фасаду не підсвічуються, на рекламних носіях не відображено весь інформаційний матеріал, стійки кріплення не пофарбовані.

У свою чергу, не погоджуючись з вищезазначеним, та вважаючи, що роботи за Договором виконані в повному обсязі, 04.07.2014 Позивач направив Відповідачу свої письмові доводи, в яких зазначив, що кронштейни рекламних виробів пофарбовано фарбою під колір фасаду, підсвічування реклами виконано відповідно до умов Договору, а всі рекламні елементи, вичерпний перелік яких затверджений Відповідачем, виконані та знаходяться на фасаді за місцем виконання робіт, а також повторно направив Акт здачі-прийняття робіт №1 від 02.07.2014.

10.07.2014 Позивачем отримано Претензію вих. № 153 від 07.07.2014 в якій Відповідач наполягав, що роботи виконані не в повному обсязі, вимагав закінчити роботи та сплатити штраф у розмірі 29483, 60 грн., нарахований відповідно д п. 5.2.1. Договору.

10.07.2014 Позивач вкотре листом вих. №10/07-01 направив Відповідачу для підпису Акт здачі-приймання робіт №1 від 02.07.2014.

14.07.2014 Позивач направив Відповідачу листа вих. №14/07-01 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 19 656,00 грн. та підписати Акт здачі-прийняття робіт №1 від 02.07.2014.

Як вказує Позивач, відповіді на вищевказаний лист він не отримав, Відповідач надісланий Акт здачі-прийняття робіт №1 від 02.07.2014 не підписав, розрахунків з Позивачем не провів.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч. 1. ст. 850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду .

У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи , або підвищення ціни роботи.

Як зазначалося раніше, п. 1.4. Договору передбачено, що кольори реклами повинні відповідати затвердженим Рекламодавцем і тим, що зазначені в проекті, а згідно п. 3.2. Договору Рекламіст виготовляє рекламу у відповідності до затверджених Рекламодавцем зразків та опису реклами.

Судом встановлено, що погодження Відповідачем комп'ютерних макетів інформаційних вивісок було здійснено 17.06.2014 у зв'язку з чим суд приходить до висновку про початок перебігу 10-ти денного строку саме з указаної дати, а не з моменту здійснення авансового платежу.

При вирішенні спору також враховувалися положення висновку експерта, наданого в результаті проведеної будівельно-технічної експертизи.

Так, експертом двічі витребовувалися додатки №1 та №2 до Договору (від 09.12.2014 та від 13.02.2015). У відповідь на клопотання експерта, Позивачем надано копії додатків до Договору №1 та №2, але на цих додатках є підпис та печатка лише позивача - підпис та печатка відповідача на наданих копіях додатків відсутня.

Відповідачем у відповідь на обидва клопотання експерта, зазначені додатки на дослідження не надано.

В матеріалах справи наявна копія «Дизайн-проекту рекламних вивісок фасаду аптеки. Стадія 2. Дизайн проект», розроблений ТОВ «АЛТАДЕЯ» на 9 арк. На першому аркуші проекту позначена дата розробки проекту - січень 2014.

При дослідженні цього дизайн-проекту експертом було встановлено наступне:

- ні на першому, ні на інших аркушах проекту не має адреси будівлі, де належить проводити виконання робіт;

- на першому аркуші проекту відсутні підпис керівника організації, що виконувала проектування та її печатка;

- на першому аркуші відсутнє затвердження проекту замовником та його підпис;

- на аркушах проекту відсутня нумерація;

- на жодному аркуші проекту не має підписів виконавців проектних

- розмір вивіски «аптека» по висоті на аркуші (а.с.86) складає 540 мм, а цей же розмір в специфікації під п.4 (а.с.85) складає 515 мм, тобто креслення частково не відповідає специфікації;

- п.1.4. Кольори реклами повинні відповідати затвердженим Рекламодавцем і тим, що зазначені в проекті.

Також на першому аркуші зазначено, що це дизайн-проект рекламних вивісок фасаду аптеки, але на деяких аркушах проекту зазначено, що крім зовнішнього розташування, ще необхідно виконання робіт з улаштування внутрішніх елементів реклами, а саме - 4-х елементів, тобто назва дизайн-проекту щодо оформлення фасаду не відповідає змісту проекту з урахуванням розташування внутрішніх елементів.

В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували передачу зазначеного дизайн-проекту Рекламодавцем Рекламісту з підтвердженням його отримання для виконання робіт. Додатково на дослідження такого документу не надано і в матеріалах справи він також відсутній.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться копії двох окремих аркушів з 6-ма зразками рекламних вивісок аптеки. На цих двох аркушах наявні запис «Согласовано», прізвище «В.Орешков» та підпис, який і належить директорові Відповідача.

При порівнянні даних, які зазначені на двох аркушів з назвою «фасад аптеки та кабінету лікаря», один з яких міститься в матеріалах справи у складі дизайн-проекту, а другий додатково наданий на дослідження, встановлено, що специфікації на цих аркушах різні.

На аркуші, що є в матеріалах справи, до специфікації рекламних елементів внесені зовнішні (7 видів елементів) та внутрішні елементи (4 елементи). В специфікації, що наведена на аркуші, який додатково надано на дослідження та погоджений директором Відповідача, є в наявності лише 7-м видів елементів, які відповідають зовнішнім елементам дизайн-проекту матеріалів справи.

Також експертом встановлено, що за результатами проведеного обстеження та на підставі наданих на дослідження документів, зовнішній вид та розміри влаштованих на фасаді приміщення аптеки рекламних вивісок частково відповідають кресленням, дизайн-проекту, що міститься в матеріалах справи, Але повністю відповідають кресленням, які є в матеріалах справи та додатково наданим на дослідженням кресленням.

Указане свідчить про належне виконання Позивачем взятих на себе зобов'язань на підставі Договору, у зв'язку з чим останній має право на відповідну оплату виконаної роботи.

Таким чином, посилання Відповідача про необхідність виконання Позивачем додаткових робіт з улаштування 4 внутрішніх елементів не приймаються судом та відхиляються, як необґрунтовані.

Факт невиконання Відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, останнім не спростований.

Таким чином, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача суми основної заборгованості у розмірі 19 656,00 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання з оплати робіт, виконаних Рекламістом, Позивачем нараховано Відповідачу 511,59 грн. - пені, 61,39 грн. - 3% річних, 78,62 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як зазначалось вище, пунктом 5.1.1. Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату робіт Рекламіста, Рекламодавець несе відповідальність у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, від несплаченої суми за кожен день прострочки

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з перерахування коштів не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Судом враховано положення п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 за №14, відповідно до якого щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором вбачається, що її нарахування здійснено в межах шестимісячного строку із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, що не суперечить вимогам статті 232 ГК України.

Враховуючи наведене, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені у розмірі 511,59 грн. за період з 21.07.2014 по 27.08.2014 є законними, обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Судом розглянуто вимоги про стягнення з Відповідача 61,39 грн. - 3% річних та 78,62 грн. - інфляційних втрат, у зв'язку із простроченням Відповідачем виконання грошового зобов'язання на підставі Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 за №14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 4.1. вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 за №14, сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Як встановлено судом, дії Відповідача, який прострочив виконання спірного грошового зобов'язання, є порушенням умов Договору та Додаткових угод, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів Позивача відповідно до норм статті 625 ЦК України.

Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку про правильність їх нарахування, а тому указані вимоги є законними, доведеними, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, вимоги Приватного підприємства «СПЕЦБУДКОМПЛЕКС» стосовно стягнення з Приватного підприємства «СЕБ - Фармація» пені у розмірі 511,59 грн., 61,39 грн. - 3% річних та 78,62 грн. - інфляційних втрат є законними, обґрунтованими, доведеними Позивачем належними та допустимими доказами, а тому є такими, що підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Що стосується зустрічного позову, суд зазначає наступне.

Предметом зустрічного позову є стягнення штрафу з позивача за Договором на виготовлення та встановлення зовнішньої реклами №200514 від 20.05.2014 у розмірі 84 520,40 грн. у зв'язку з несвоєчасним виконанням робіт.

Як зазначалося раніше, приписами п. 5.2.1. Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання робіт Рекламіст несе відповідальність у вигляді штрафу:

- за прострочку виконання робіт від одного до п'яти днів - 2 відсотка за кожен день прострочки від загальної вартості робіт;

- за прострочку виконання робіт від десяти днів і більше - 5 відсотків за кожен день прострочки від загальної вартості робіт.

Судом встановлено, що 02.07.2014 Позивачем направлено Відповідачу для підписання Акт здачі-приймання робіт №1 від 02.07.2014, а погодження комп'ютерних макетів інформаційних вивісок у відповідності до вимог п.п. 1.4., 3.2. Договору було здійснено Відповідачем 17.06.2014.

Таким чином, 10-ти денний строк робочих днів виконання робіт за Договором підлягає обрахуванню з 18.06.2014 та закінчується 02.07.2014.

Враховуючи те, що Акт здачі-приймання робіт №1 датовано саме 02.07.2014, у суду відсутні правові підстави для встановлення факту прострочення Рекламіста, і, відповідно, для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді сплати неустойки, передбаченої п. 5.2.1. Договору.

За таких обставин, вимоги Відповідача за зустрічним позовом про стягнення з Позивача штрафу у розмірі 84 520,40 грн. за Договором на виготовлення та встановлення зовнішньої реклами №200514 від 20.05.2014 є необґрунтованими, недоведеними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення заборгованості за Договором на виготовлення та встановлення зовнішньої реклами №200514 від 20.05.2014 є законними, обґрунтованими та такими, що задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на те, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі, а за зустрічним - відмові, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача за первісним позовом та Позивача за зустрічним позовом.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «СЕБ-Фармація» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, прим. 2Б, Літ. «Д»; код ЄДРПОУ 21577761) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «СПЕЦБУДКОМПЛЕКС» (03148, м. Київ, вул. Строкача Тимофія, буд. 7, кімн. 139; код ЄДРПОУ 36476375) заборгованість у розмірі 20 307,60 грн., з яких 19 656,00 грн. - основного боргу, 511,59 грн. - пені, 61,39 грн. - 3 % річних, 78,62 грн. - інфляційних втрат - за Договором на виготовлення та встановлення зовнішньої реклами №200514 від 20.05.2014 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 827,00 грн.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5 . Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного тексту рішення 05.06.2015.

Cуддя А.В.Яковенко