Постанова

від 08.06.2015 по справі 907/1244/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2015 р. Справа № 907/1244/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Галушко Н.А.,

Орищин Г.В.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000», б/н від 15.05.2015 р. (вх. № 01-05/2339/15 від 22.05.2015 р.),

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 07 травня 2015 року

за скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000», м. Ужгород, Закарпатської обл.,

про визнання протиправними дії працівників МВ ДВС Ужгородського міськрайонного Управління юстиції, щодо організації примусового виконання наказу суду від 24.02.2015 р. № 907/1244/14 та зобов'язання МВ ДВС Ужгородського міськрайонного Управління юстиції відкласти провадження виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП № 46985228.

у справі № 907/1244/14 (суддя Л.М.Якимчук),

порушеній за позовом

Позивача: Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк», м. Київ,

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000», м. Ужгород, Закарпатської обл.,

До відповідача-2: Приватного підприємства «Володимир», м. Ужгород, Закарпатської обл.,

Про: стягнення 104004,71 євро та 198254,51 грн.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача-1: не прибув;

від позивача: Кісь В.С. - п/к за довіреністю № 34 від 08.06.2015 р.;

від відповідача-2: не прибув;

від МВ ДВС Ужгородського міськрайонного Управління юстиції: не прибув;

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представник позивача подав письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл судової справи між суддями від 22 травня 2015 року, справу № 907/1244/14 Господарського суду Закарпатської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000», б/н від 15.05.2015 р. (вх. № 01-05/2339/15 від 22.05.2015 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 08.06.2015 року, про що сторони та МВ ДВС Ужгородського міськрайонного Управління юстиції були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи) (матеріали оскарження, а. с. 38-41).

В судове засідання, яке відбулось 08.06.2015 р. від апелянта/відповідача-1 представник не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано Апелянтом/відповідачем-1 - 28.05.2015 р. за № 88000 15391729 (матеріали оскарження, а. с. 41).

Як вбачається з апеляційної скарги (матеріали оскарження)(а.с. 42-47) Апелянта/відповідч-1 просить: скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області по справі № 907/1244/14 від 07.05.2015 р. і прийняти нове рішення, з урахуванням доказів поданих Апелянтом та стягнути з органу ДВС понесені Апелянтом судові витрати.

Представник позивача в судове засідання прибув, через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду представником подано пояснення та заперечення на апеляційну скаргу б/н від 08.06.2015 р. (вх. № 01-04/3583/15 від 08.06.2015 р.) з додатками: копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» та копія Статуту Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» (нова редакція), також представником подано заяву б/н від 08.06.2015 р. (вх. № 01-04/3596/15 від 08.06.2015 р.) про заміну найменування позивача ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» на правонаступника ПАТ «Кристалбанк». Представником позивача проти апеляційної скарги заперечено в повному обсязі з підстав зазначених у поясненнях та запереченнях до апеляційної скарги, просить замінити найменування позивача на ПАТ «Кристалбанк», ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2015 р. по справі № 907/1244/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув, вимог ухвали суду не виконав, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією, яка отримана Відповідачем-2 - 28.05.2015 р. за № 88000 15391753 (матеріали оскарження, а. с. 40).

Від органу дії якого оскаржуються представник не прибув, через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу № 3-558/15 від 29.05.2015 р. (вх. № 01-04/3582/15 від 08.06.2015 р.) в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги (на ухвалу Господарського суду Закарпатської області № 907/1244/14 від 07.05.2015 р.) про визнання протиправними дій працівників МВ ДВС Ужгородського міськрайонного Управління юстиції, щодо організації примусового виконання наказу суду від 24.02.2015 р. № 907/1244/14 та зобов'язання МВ ДВС Ужгородського міськрайонного Управління юстиції відкласти провадження виконавчих дій по виконавчому провадженню № 46985228 в повному обсязі, також до відзиву долучено копії матеріалів виконавчого провадження на 67 арк. та довіреність на представництво інтересів відділу.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною другою статті 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000», б/н від 15.05.2015 р. (вх. № 01-05/2339/15 від 22.05.2015 р.) прийнято до провадження та розгляд матеріалів справи за апеляційною скаргою призначено на 08.06.2015 р., про що сторони та МВ ДВС Ужгородського міськрайонного Управління юстиції були належним чином, під розписку, повідомлені (матеріали оскарження)(а. с. 38-41).

Представник апелянта/відповідача-1, відповідача-2 та МВ ДВС Ужгородського міськрайонного Управління юстиції в судове засідання, яке було призначене на 08.06.2015 р. не прибув.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представника апелянта/відповідача-1, відповідача-2 та відділу дії якого оскаржуються бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 р. (п. 5 резолютивної частини ухвали) зобов'язано відповідача-2 (ПП «Володимир») подати: письмовий, документально та нормативно обґрунтований відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, однак вимог ухвали суду в тій частині відповідачем-2 виконано не було.

Згідно статті 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення (ухвали) в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 907/1244/14 та прийшла до висновку розглядати справу без участі представника апелянта/відповідача-1, відповідача-2 та відділу дії якого оскаржуються, оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів для правильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи подані відповідно до частини третьої ст. 106 ГПК України (матеріали оскарження ухвали Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2015 р. по справі № 907/1244/14 за апеляційною скаргою ТзОВ «МП Груп 2000») та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2015 року у справі № 907/1244/14 (суддя Л.М.Якимчук) у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000», м. Ужгород про визнання протиправними дій працівників МВ ДВС Ужгородського міськрайонного Управління юстиції щодо організації примусового виконання наказу суду від 24.02.2015 р. № 907/1244/14 та зобов'язання МВ ДВС Ужгородського міськрайонного Управління юстиції відкласти провадження виконавчих дій по виконавчому провадженню № 46985228 - відмовити (пункт перший резолютивної частини) (матеріали оскарження, а. с. 30-32).

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду апелянт/відповідач-1 (Товариство з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області по справі № 907/1244/14 від 07.05.2015 р. і прийняти нове рішення, з урахуванням доказів поданих Апелянтом та стягнути з органу ДВС понесені Апелянтом судові витрати.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки, ухвала місцевого суду прийнята з неповним з'ясуванням дійсних обставин, що мають значення для даної справи. Вважає, що державним виконавцем не було належним чином повідомлено боржника/апелянта про винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 46985228 від 25.03.2015 р., а про винесення таких постанов скаржник довідався лише з ЄДРВП 17.04.2015 р., що на його думку позбавило права на оскарження постанови виконавця, так як на його адресу не надходили постанови МВ ДВС Ужгородського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 46985228 від 25.03.2015 р. та про арешт коштів боржника ВП № 46985228 від 25.03.2015 р.

Також апелянт стверджує, що номер вихідної кореспонденції на який вказує державний виконавець не є належним доказом, оскільки підтверджує лише факт реєстрації листа у журналі вихідної документації і не має жодного відношення до факту його відправлення, оскільки на думку апелянта порушує ч. 1, ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» про відправлення копії постанов державного виконавця та інших документів виконавчого провадження.

Апелянт також зазначає, що повідомляв органи ДВС, що існує ряд обставин, які ускладнюють виконання рішення у даній справі та тяжкий фінансовий стан підприємства та саме тому скаржник звернувся у Господарський суд Закарпатської області з проханням про розстрочку оплати боргу, а дані дії державної виконавчої служби направленні на стягнення коштів, що призведе до повної зупинки роботи товариства та банкрутства, оскільки дані транспортні засоби є основним джерелом прибутку підприємства.

Також апелянт стверджує, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у разі накладення арешту на транспорті засоби, органи ДВС спільно з УДАІ повинні доставити на спеціальний майданчик чи стоянку евакуатором, однак транспортні засоби не повинні були залишатись на стоянці митниці та без належної охорони, що загрожує транспортним засобам розкраданням майна та його знищенню, у зв'язку з чим, на думку апелянта дані дії являються порушенням МВ ДВС Ужгородського міськрайонного Управління юстиції передбаченого законом порядку арешту майна, однак дані факти не були взяті до уваги місцевим судом.

Відтак, під час винесення господарським судом ухвали від 07.05.2015 р. мало місце неповне дослідження доказів по справі, що мають значення для задоволення скарги, що призвело до винесення неправильного рішення і як наслідок є підставою для його скасування в апеляційному порядку згідно ст. 104 ГПК України та прийняття нового рішення.

Як встановлено колегією суддів, позивач/стягувач: Публічне акціонерне товариство «Кристалбанк» є правонаступником всього майна, прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Перехідний банк «Кристалбанк», яке згідно з рішенням засновника - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 грудня 2014 року (протокол № 257/14), є правонаступником визначених відповідно до плану врегулювання вкладів фізичних осіб від 13.102014 р., активів (укладаючи права за договорами забезпечення) та обов'язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями Публічного акціонерного товариства «Терра Банк», код ЄДРПОУ 24425738, зареєстрованого Національним банком України 18.10.1996 р. за номером 263 (п. 1.3. Статуту Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» (нова редакція). Банк є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 39544699, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 2, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» яка видана 13.05.2015 р. державним реєстратором Лінцова В.Ю.

Дані обставини зазначені в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 р. по справі № 907/1244/14.

Апелянт/Боржник-1/Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000», є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 36132332, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 18/2, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) станом на 05.05.2015 р.

Апелянт/Боржник-2/Відповідач-2: Приватне підприємство «Володимир», є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 32634623, поштова адреса: п. і. 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 18/2.

З матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим господарським судом, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015 у справі № 907/1244/15 позов задоволено повністю та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000» і з Приватного підприємства «Володимир» на користь Публічного акціонерного товариства «Перехідний банк «Кристалбанк» суму 104004,71 Євро та 198254,51 грн. а також 63384,86 грн. у відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Колегією суддів встановлено, що дане рішення місцевого господарського суду у встановленому законом порядку сторонами зокрема апелянтом/відповідачам-1 не оскаржено.

У зв'язку з набранням рішенням законної сили, 24.02.2015 Господарським судом Закарпатської області видано накази по справі № 907/1244/14 про примусове виконання рішення господарського суду, щодо стягнення в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000» і з Приватного підприємства «Володимир» на користь Публічного акціонерного товариства «Перехідний банк «Кристалбанк» суму 104004,71 Євро та 198254,51 грн., а також 63384,86 грн. у відшкодування витрат з оплати судового збору.

25.03.2015 р. міським Відділом державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного Управління юстиції у Закарпатській області винесено постанову ВП № 46985228 про відкриття виконавчого провадження за наказом № 907/1244/14 від 24.02.2015 ,також вищезазначеною постановою, надано боржнику строк самостійно виконати рішення суду до 01.04.2015 (п. 2 резолютивної частини постанови).

Також державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного Управління юстиції у Закарпатській області 25.03.2015 р. винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 46985228 (матеріали оскарження)(а. с. 44, 119) та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 46985228 (матеріали оскарження)(а. с. 43, 117).

Як вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження, які долучені до справи в суді апеляційної інстанції та були предметом дослідження в місцевому господарському суді, вищезазначені постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного Управління юстиції у Закарпатській області надіслані 30.03.2015 р. та отримані скаржником 31.03.2015 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (матеріали оскарження, а. с. 125).

Крім того, державним виконавцем відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» надіслані постанови також до Центру з надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Ужгород, Ужгородського, Перечинського та В.Березнянського районів УДАЇ УМВС України в Закарпатській області до виконання, що підтверджується копією витягу з журналу вихідної кореспонденції (матеріали оскарження, а. с. 19-20) та супровідним листом № 3-558/15 від 25.03.2015 р. (матеріали оскарження, а. с. 116) та на адресу ПАТ «Терра Банк», АТ «УкрСиббанк» иа ПАТ «Комінвестбанк» (матеріали оскарження, а. с. 118-119).

Щодо тверджень апелянта, що державним виконавцем не було належним чином повідомлено боржника/апелянта/відповідача-1 та надіслано на його адресу постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 46985228 від 25.03.2015 р. та про арешт коштів боржника ВП № 46985228 від 25.03.2015 р. не відповідають фактичним обставинам справи.

01.04.2015 року державним виконавцем надано запит про надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Як вбачається з матеріалів оскарження, 07.04.2015 р. вих. № 3-507/15 державним виконавцем на адреси: АТ «УкрСиббанк», ПАТ «Терра Банк» та ПАТ «Комінвестбанк» супровідним листом надіслано платіжні вимоги про безспірне списання коштів з арештованих рахунків боржника та реєстр платіжних вимог (матеріали оскарження, а. с. 100-102).

В матеріалах справи також знаходяться повідомлення ПАТ «Комінвестбанк» (вих. № 03-318-217 від 24.03.2015 р., вих. № 03-318-217 від 24.03.2015 р.) в яких вказано, що на рахунки боржника накладено арешт, однак залишок коштів на рахунках боржника відсутній (матеріали оскарження, а. с. 108, 115).

10 квітня 2015 року надійшло повідомлення з ПАТ „УкрСиббанк" про арешт коштів боржника, в якому зазначено, що для виконання постанови коштів недостатньо (матеріали оскарження, а. с. 98).

У зв'язку із відсутністю та недостатністю коштів на рахунках боржника, 08.04.2015 р. державним виконавцем на підставі ст. ст. 5, 11 Закону України «Про виконавче провадження» надіслано запити до установ реєструючих майно, з приводу зареєстрованого за боржником рухомого та нерухомого майна.

Відповідно до наявних в матеріалах оскарження витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади (матеріали оскарження, а. с. 109-114) вбачається, що у боржника є транспортні засоби, у зв'язку з чим, державним виконавцем 15.04.2015 р. керуючись ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про розшук майна боржника (матеріали оскарження, а. с. 97) вищезазначену постанову надіслано на виконання до ВДАІ Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області, Центру з надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Ужгород, Ужгородського, Перечинського та В.Березнянського районів УДАЇ УМВС України в Закарпатській області, та для відома боржнику і в Чопську митницю Міндоходів (матеріали оскарження, а. с. 96).

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, 22.04.2015 р. державним виконавцем здійснено вихід за адресою Закарпатської митниці ДФС, де виявлено майно боржника (автомобілі) та у присутності понятих складено відповідні Акти опису й арешту майна, крім того актами державного виконавця транспортні засоби передано на зберігання представнику ЗФ Державного підприємств «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України» (Шикула П.М.) (матеріали оскарження, а. с. 92-93, 94-95).

Крім того, державним виконавцем дані Акти опису й арешту майна, супровідним листом № 3/558/15 від 22.04.2015 р. надіслано на адресу ТзОВ «МП Груп 2000» та отримано особисто під розписку 29.04.2015р. (матеріали оскарження)(а. с. 91).

Колегія суддів зазначає, що вищезазначені Акти опису й арешту майна сторонами не оскаржувались, такі докази в матеріалах справи відсутні, сторонами, в т.ч. апелянтом - не подані.

Однак, не погоджуючись з даними обставинами апелянт звернувся до Господарського суду Закарпатської області зі скаргою, в якій зазначає що державним виконавцем неправомірно повідомлено боржника про винесення постанов про арешт коштів боржника ВП № 46985228 (матеріали оскарження, а. с. 44, 119) та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 46985228 (матеріали оскарження, а. с. 43, 117).

Враховуючи усе вищенаведене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні скарги, з огляду на наступне.

За приписами статей 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ньому, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів України, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим же Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, а саме за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як уже було вище зазначено у цій постанові, державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 46985228 (п. 2 резолютивної частини) вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Статтею 57 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Пунктом 4.2.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 02.04.2012 за № 489/20802 встановлено, що після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт, що і було зроблено в даному випадку.

Слід зазначити, що постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесене державним виконавцем 25.03.2015 р. та отримана 31.03.2015 р. (матеріали оскарження)(а. с. 125), однак скаржником оскаржено до місцевого господарського суду дії державного виконавця, лише при затриманні митними органами транспортних засобів, які належать боржнику, що дає підстави вважати, що апелянт/відповідач-1 був належним чином повідомлений про винесення оскаржуваних постанов державного виконавця.

Щодо тверджень апелянта, що працівники МВ ДВС Ужгородського міськрайонного Управлянні юстиції не відклали провадження виконавчих дій по виконавчому провадженню № 46985228 колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам. Однак, наявність таких обставин не доведена боржником, тому у державного виконавця не було підстав для винесення відповідної постанови.

Отже, здійснюючи дії з примусового виконання наказу господарського суду № 907/1244/14 від 24.02.2015, державний виконавець дотримався вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 02.04.2012 за № 489/20802, а тому в задоволенні скарги слід відмовити в повному обсязі.

Інші твердження скаржника викладені в апеляційній скарзі до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу апелянта/позивача слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Чернівецької області від 26.12.2013р. у справі № 3/139 - без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 43, 44 - 49, 99, 101, 103, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2015 року у справі № 907/1244/14 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.

В судовому засіданні 08.06.2015 р. оголошено резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 12.06.2015 р.