Постанова

від 11.02.2009 по справі 30/280

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.02.2009                                                                                          

№ 30/280

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

Рябухи  В.І.

 за участю секретаря

судового засідання           Терещенко Я.О.

 за участю представників сторін:

 від позивача: Ткаченко І.В., представник,

довіреність б/н від 15.05.2008;

 від відповідача: Сирський С.В., представник,

довіреність № 03-15/5325 від 29.12.2008;

від третьої особи:   ОСОБА_2, представник, довіреність № 4857 від

24.11.2008;

 розглянувши апеляційну скаргу Приватного

підприємства "А.Гранд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від

16.10.2008

 у справі № 30/280 (Ващенко Т.М.)

 за позовом                               Приватного

підприємства "А.Гранд"

 до                                                   Севастопольської

міської ради

 третя особа           Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

 про                                                   визнання

недійсним рішення

постанова прийнята 11.02.2009,

оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України

засідання суду відкладалось слуханням з 10.12.2008 до 22.12.2008; з 22.12.2008

до 14.01.2009; з 14.01.2009 до 11.02.2009.

ВСТАНОВИВ:

           Приватне підприємство „А.Гранд”

(далі - ПП „А.Гранд”) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом

до Севастопольської міської ради про визнання недійсним рішення XVIII сесії

Севастопольської міської ради від 12.12.2007 № 3474 „Про поновлення договору

оренди земельної ділянки на площі 50-річчя СРСР для обслуговування тимчасового

ринку ПП „А.Гранд” та визнання поновленим, таким, що продовжений на два роки з

моменту державної реєстрації поновленого договору оренди землі, договір оренди,

укладений 08.08.2005 між Севастопольською міською радою та ПП „А.Гранд”.

          До прийняття рішення по суті спору,

ПП „А.Гранд” в порядку ст. 22 ГПК України звернулось до Господарського суду

міста Києва із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просило суд: 1)

визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 0,2373 га на пл.

50-річчя СРСР у місті Севастополі для обслуговування тимчасового ринку без

права капітальної забудови, укладеного між ПП „А.Гранд” та Севастопольською

міською радою на той самий строк на тих самих умовах; 2) визнати частково

недійсним рішення XVIII сесії Севастопольської міської ради від 12.12.2007 №

3474 „Про поновлення договору оренди земельної ділянки на площі 50-річчя СРСР

для обслуговування тимчасового ринку ПП „А.Гранд” в частині обмеження строку

поновлення договору оренди одним роком; 3) визнати за позивачем право

користування строком на два роки земельною ділянкою площею 0,2373 га на пл.

50-річчя СРСР у місті Севастополі для обслуговування тимчасового ринку без

права капітальної забудови на умовах, що були передбачені договором оренди

земельної ділянки від 08.08.2005, укладеного між ПП „А.Гранд” та

Севастопольською міською радою.

          Рішенням Господарського суду міста

Києва від 16.10.2008 у справі № 30/280 у задоволенні позовних вимог ПП

„А.Гранд” до Севастопольської міської ради, третя особа Фізична

особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення відмовлено.

          Не погодившись з рішенням

Господарського суду міста Києва від 16.10.2008 ПП „А.Гранд” подало апеляційну

скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов

задовольнити.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що

судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для

справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального

права.

          Зокрема, скаржник посилався на те, що

судом першої інстанції невірно застосовано норми ч. 3 ст. 33 Закону України

„Про оренду землі”, а також рішення суду прийняте без дослідження всіх доказів,

які містять матеріали справи, зокрема листів позивача від 11.06.2007 № 19, від

27.07.2007 № 36 та листі відповідача від 06.07.2007 № 03-15/2539, від

23.09.2007 № 03-15/3765, від 29.10.2007 № 03-15/4361.

          Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в

наданому відзиві на апеляційну скаргу ПП „А.Гранд” та представник в судовому

засіданні проти її доводів заперечувала та просила суд рішення Господарського

суду міста Києва від 16.10.2008 у даній справі залишити без змін, а апеляційну

скаргу - без задоволення.

          Представник Севастопольської міської

ради в засіданні суду проти доводів апеляційної скарги ПП „А.Гранд” заперечував

та просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2008 у справі

залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

          Проте, Севастопольська міська рада

відзив на апеляційне скаргу ПП „А.Гранд” не надала, що відповідно до ст. 96 ГПК

України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в

апеляційному порядку.

          Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно

з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення

сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          Між Севастопольською міською радою та

ПП „А.Гранд” 08.08.2005 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами

якого, Севастопольська міська рада на підставі рішення Севастопольської міської

ради від 06.07.2005 № 3664 надала, а ПП „А.Гранд” прийняло в строкове платне

користування земельну ділянку для обслуговування тимчасового ринку без права

капітального будування з віднесенням цих земель до категорії земель жилої та

загальної забудови, що надані для ринкової інфраструктури, який знаходяться в

м. Севастополь, пл. 50-річчя СРСР (п. 1.1 договору).

          В оренду передається земельна ділянка

загальною площею 0,2373 га, в тому числі земельна ділянка № 1 площею 0,0404 га,

земельна ділянка № 2 площею 0,1969 га (п. 2.1 договору).

          Пунктом 3.1 договору передбачено, що

цей договір укладено строком до початку реконструкції площі, але не більше двох

років.

          Після спливу строку договору, ПП

„А.Гранд”, що виконував належним чином зобов'язання за договором, має право за

інших рівних умов переважне право на поновлення договору. В цьому випадку, ПП

„А.Гранд” повинно не пізніше двох місяців до закінчення строку дії договору,

повідомити письмово про це Севастопольську міську раду та вирішити у

встановленому Законом порядку питання про продовження оренди земельної ділянки

(п. 3.2 договору).

          Даний договір вступає в силу після

підписання сторонами та його державної реєстрації.

          Отже, термін дії договору відповідно

до його пункту 3.1, становить з 08.08.2005 по 08.08.2007.

          Між сторонами 11.08.2005 підписано

акт прийому-передачі земельної ділянки, згідно якого, Севастопольська міська

рада передала, а ПП „А.Гранд” прийняло 

земельну ділянку площею 0,2373 га, розташовану за адресою: пл. 50-річчя

СРСР.

          Позивач листами від 11.06.2007 № 19,

від 27.07.2007 № 36 та від 15.10.2007 № 48 звертався до відповідача з проханням

продовжити договір оренди земельної ділянки від 08.08.2005 площею 0,2373 за

адресою: м. Севастополь, пл. 50-річчя СРСР.

          Відповідач листами від 06.07.2007 №

03-15/2539 та від 23.09.2007 № 03-15/3765 повідомляв позивача про необхідність

належного оформлення всіх необхідних документів для продовження строку оренди

земельної ділянки площею 0,2373 за адресою: м. Севастополь, пл. 50-річчя СРСР

та листом від 29.10.2007 № 03-15/4361 повідомив позивача, що його клопотання

знаходиться на розгляді постійної комісії міської ради з питань містобудівної

політики, регулювання земельних та водних ресурсів і що про прийняте рішення

позивача буде поінформовано додатково.

          Севастопольська міська рада

12.12.2007 прийняла рішення № 3474, яким поновила ПП „А.Гранд” договір оренди

земельної ділянки площею 0,2373 га, розташованої за адресою: пл. 50-річчя СРСР,

для обслуговування тимчасового ринку, на строк до початку реконструкції площі

50-річчя СРСР, але не більше 1-го року з моменту державної реєстрації

поновленого договору оренди землі.

Згідно з ст. 9 ЗК України до

повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території

належить: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача

земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб

відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із

земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення

земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим

Кодексом; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста; д) припинення

права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом,

тощо.

Громадяни та юридичні особи

набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель

державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або

органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим

Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється

шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ст

116 ЗК України).

Відповідно до п. 12 Перехідних

положень ЗК України до розмежування земель державної і комунальної власності

повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель,

переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому

числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких

державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та

законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а

за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону

України „Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено вирішення відповідно

до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних

засідань, зокрема, міських рад.

Судом встановлено, що земельна

ділянка, передана ПП „А.Гранд”, знаходиться в межах міста Севастополя, а отже

прийняття відповідного рішення про передачу земельної ділянки є компетенцією

органу місцевого самоврядування - Севастопольської міської ради.

          Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції

України право власності на землю гарантується. Це право набувається і

реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до

закону.

          Згідно ст. 13 Конституції України

земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які

знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального

шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності

Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють

органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених

цією Конституцією.

          Органи державної влади та органи

місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,

в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

          Відповідно до ч 1 ст. 93 Земельного

кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це

засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною

ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої

діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою

землі, регулюються законом (ч. 6 ст. 93 ЗК України).

          Згідно ст. 124 ЗК України передача в

оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності,

здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або

органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної

ділянки.

          Статтею 2 Закону України „Про оренду

землі” передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі регулюються

Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України,

іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також

договором оренди землі.

          Частиною 3 ст. 33 Закону України „Про

оренду землі” передбачено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися

земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності

письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку

договору він підлягає поновлення на той самий строк і на тих самих умовах, які

були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється

листом-повідомленням.

          Таким чином, вказана норма передбачає

обов'язковість пролонгації договору оренди земельної ділянки (поновлення на той

самий строк і на тих самих умовах) в разі відсутності письмових заперечень

орендодавця у формі листа-повідомлення протягом одного місяця після закінчення

строку договору та не вимагає додаткового звернення орендаря з клопотанням про

продовження дії договору оренди в якості підстави доля його пролонгації.

          Отже, аналізуючи норми спеціального

Закону в сфері регулювання відносин оренди землі, колегія суддів вважає, що

Господарський суд міста Києва дійшов помилкового висновку, що ч. 3 ст. 33

Закону України „Про оренду землі” не передбачено автоматичного поновлення

договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін.

          Водночас, матеріали справи свідчать,

що відповідачем не було направлено позивачу в межах, визначених ч. 3 ст. 33

вищезазначеного Закону України місячного терміну листа-повідомлення з запереченням

щодо продовження договору оренди на тих самих умовах на той самий строк і листи

відповідача від 06.07.2007 № 03-15/2539, від 23.09.2007 № 03-15/3765, від

29.10.2007 № 03-15/4361 цього також не підтверджують, в зв'язку з чим слід

вважати, що договір оренди земельної ділянки від 08.08.2005 не припинився

08.08.2007, а вже був пролонгований на той же дворічний термін (до 09.09.2009).

          Враховуючи, що п. 3.2 договору від

08.08.2005 передбачено, що після спливу строку договору, за умови належного

виконання ПП „А.Гранд” зобов'язань за договором, підприємство має переважне

право на поновлення договору (матеріали справи не свідчать про неналежне

виконання ПП „А.Гранд” зобов'язань за договором від 08.08.2005) і норми ч. 3

ст. 33 Закону України „Про оренду землі” не вимагають додаткового звернення

орендаря з клопотанням про продовження дії договору оренди в якості підстави

доля його пролонгації, хоча підприємство на виконання п. 3.2 договору листом

від 11.06.2007 № 19 зверталось до відповідача з проханням продовження договору

оренди, та матеріали справи свідчать, що відповідачем не було направлено

позивачу в межах, визначених нормою вищезазначеного Закону України місячного

терміну листа-повідомлення з запереченням щодо продовження договору оренди на

тих самих умовах на той самий строк, то колегія суддів вважає, що рішення

Севастопольської міської ради від 12.12.2007 № 3474 „Про поновлення договору

оренди земельної ділянки на площі 50-річчя СРСР для обслуговування тимчасового

ринку ПП „А.Гранд” в частині обмеження строку поновлення договору оренди одним

роком суперечить вимогам ч. 3 ст. 33 Закону України „Про оренду землі”.

          Відповідно до п. 1 роз'яснення

Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 „Про деякі

питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів

державних чи інших органів” нормативний акт - це прийнятий уповноваженим

державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий

документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи

локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного

характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у

того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта

недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або

визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою

визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного

акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -

позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення

не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення

позову (п. 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від

26.01.2000 № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з

визнанням недійсними актів державних чи інших органів”).

Згідно ч. 3 ст. 152 ЗК України

захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до

порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють

небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними

рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ)

відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом,

способів.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами

у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у

визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на

яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.

33 ГПК України).

          Оскільки рішення Севастопольської

міської ради від 12.12.2007 № 3474 „Про поновлення договору оренди земельної

ділянки на площі 50-річчя СРСР для обслуговування тимчасового ринку ПП

„А.Гранд” в частині обмеження строку поновлення договору оренди одним роком

суперечить вимогам ч. 3 ст. 33 Закону України „Про оренду землі”, то колегія

суддів вважає, що дана обставина є підставою для визнання зазначеного рішення

недійсним в частині обмеження строку поновлення договору оренди одним роком і,

як наслідок, визнання поновленим договір оренди земельної ділянки від

08.08.2005 площею 0,2373 га на пл. 50-річчя СРСР у місті Севастополі для обслуговування

тимчасового ринку без права капітальної забудови, укладеного між ПП „А.Гранд”

та Севастопольською міською радою на той самий строк на тих самих умовах.

Що стосується позовної вимоги

позивача про визнання за ним право користування строком на два роки земельною

ділянкою площею 0,2373 га на пл. 50-річчя СРСР у місті Севастополі для

обслуговування тимчасового ринку без права капітальної забудови на умовах, що

були передбачені договором оренди земельної ділянки від 08.08.2005, укладеного

між ПП „А.Гранд” та Севастопольською міською радою, то вона задоволенню не

підлягає, оскільки дана вимога є похідною від вимоги позивача про визнання

спірного договору поновленим на той самий строк на тих самих умовах.

          За наведених обставин колегія суддів

дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2008 у

справі № 30/280 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Приватного

підприємства „А.Гранд” задовольнити частково.

          Судові витрати по справі, відповідно

до ст. 49 ГПК України покладаються на ТОВ „Гранд Медіа Груп” пропорційно

задоволеним вимогам.

          На підставі викладеного та керуючись

ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного

підприємства „А.Гранд” на рішення Господарського суду міста Києва від

16.10.2008 у справі № 30/280 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду

міста Києва від 16.10.2008 у справі № 30/280 скасувати.

3. Позов задовольнити частково.

          4. Визнати поновленим договір оренди

земельної ділянки від 08.08.2005 площею 0,2373 га на пл. 50-річчя СРСР у місті

Севастополі для обслуговування тимчасового ринку без права капітальної

забудови, укладеного між Приватним підприємством „А.Гранд” та Севастопольською

міською радою на той самий строк на тих самих умовах.

5. Визнати частково недійсним

рішення XVIII сесії Севастопольської міської ради від 12.12.2007 № 3474 „Про

поновлення договору оренди земельної ділянки на площі 50-річчя СРСР для

обслуговування тимчасового ринку Приватним підприємством „А.Гранд” в частині

обмеження строку поновлення договору оренди одним роком.

6. В іншій частині в позові

відмовити.

7. Стягнути з Севастопольської

міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 24872845) на

користь Приватного підприємства „А.Гранд” (99028, м. Севастополь, вул.

Н.Крупської, 1, код ЄДРПОУ 19008464) державне мито за подання позову в сумі 170

(сто сімдесят) грн., 78 (сімдесят вісім) грн. 66 коп. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та державне мито за подання

апеляційної скарги в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн.

8. Доручити Господарському суду м.

Києва видати накази на виконання п. п. 4, 5, 7 зазначеної постанови суду.

9. Справу № 30/280 повернути до

Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                     

Григорович О.М.

 Судді                                                                                         

Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 12.02.09 (відправлено)