Постанова

від 14.02.2011 по справі 20/163

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р. Справа № 20/163

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М. ,

суддів Мельник О.В.

при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 14.12.10 р.

у справі № 20/163 (суддя Василишин А.Р. )

позивач ОСОБА_1 комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради

відповідач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Легіон-Плюс"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністюб "Легіон"

про розірвання договору купівлі-продажу

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3 (довіреність №08-3/юр від 05.01.2011р.);

відповідача - ОСОБА_4 (довіреність №2126-08 від 03.11.2010р.);

третьої особи - ОСОБА_5 (довіреність б/н від 25.10.2010р.);

третьої особи - ОСОБА_6 (довіреність №21 від 29.11.2010р.).

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14.12.2010р. у справі №20/163 у позові ОСОБА_1 комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Легіон-Плюс" про розірвання договору купівлі-продажу відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач - ОСОБА_1 комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасуввати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Скаржник вважає дане рішення неправомірним, необ'єктивним і упередженим, таким, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідач - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Легіон-Плюс" у відзиві на апеляційну скаргу та третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон" у письмових поясненнях на апеляційну скаргу, вважають останню необгрунтованою та надуманою. Просять суд відмовити ОСОБА_1 комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Рівненської області від 14.12.2010р. у справі №20/163 без змін.

Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі, письмових поясненнях та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін, виходячи з наступного.

Проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній докази, колегією суддів встановлено, що 14.10.2010 р. позивач - ОСОБА_1 комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про розірвання договору купівлі-продажу індивідульно визначеного майна (нежитлове приміщення) від 24.07.2010 р. (далі - Договір, а.с. 8), що укладений між ОСОБА_1 комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Легіон-Плюс".

При цьому, як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивачем не дотримано порядку розірвання господарського договору, передбаченого статтею 188 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.2 ст.188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно ч.3 ст.188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частинами 2, 3 ст.188 Господарського кодексу України передбачена обов'язковість дотримання порядку зміни господарського договору. В силу ж частини 4 даної статті - сторона договору, яка хоче змінити даний договір може передати спір на вирішення суду лише у разі дотримання порядку зміни договору (після настання подій вказаних у частинах 2, 3 даної статті).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів (листи, що направлялися позивачем відповідачу, а.с. 9-11) позивач лише попереджав відповідача про можливість вжиття відповідних заходів, спрямованих на розірвання Договору. Водночас, позивачем не подано жодного листа (доказу), в якому б була висловлена саме пропозиція відповідачу щодо розірвання договору, як передбачено ч.2 ст.188 Господарського кодексу України.

Господарський суд Рівненської області вірно звертає увагу на те, що порядок зміни господарського договору (передбачений ст. 188 Господарського кодексу України) не є досудовим врегулюванням господарського спору в розумінні розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Так, статтею 188 Господарського кодексу України (частиною 2) передбачено надсилання пропозиції (а не претензії) про зміну (розірвання) господарського договору в разі, коли сторона вважає за необхідне провести таку зміну (розірвання). При цьому, даною нормою не передбачено жодних умов щодо такого звернення, в тому числі й умови щодо порушення іншою стороною прав і законних інтересів ініціюючої сторони.

В той же час, розділом ІІ Господарського процесуального кодексу України (частина 2 статті 6), передбачено звернення з письмовою претензією для досудового врегулювання спору стороною, чиї права і законні інтереси порушено. Частиною ж 1 статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона котра порушила майнові права і законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх не чекаючи пред'явлення претензії.

Твердження скаржника про те, що місцевий суд, приймаючи рішення по даній справі порушив Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (досудове врегулювання спорів) не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Скаржник вважає, що саме надсилання одній із сторін договору пропозиції про його розірвання і є "досудовим врегулюванням спору", про яке йдеться у вищезазначеному рішенні Конституційного суду.

Відповідно до ч.1 ст. 206 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може бути припинене сторонами відповідно до правил, встановлених ст. 188 цього кодексу. Зважаючи на те, що спеціальними законодавчими актами в сфері приватизації неврегульоване питання процедури розірвання договорів купівлі-продажу, то таке розірвання повинно відбуватися чітко у відповідності до процедури, яка передбачена Господарським кодексом України, а саме ст. 188 Господарського кодексу України, відповідно до якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому, сторона договору яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Зазначені правила є нормами матеріального права, а не процесуального права. Саме тому визначений Господарським кодексом України порядок розірвання договору не можна ототожнювати з досудовим порядком врегулювання спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що стаття 188 Господарського кодексу України не обмежує право сторони на звернення до суду, а встановлює чіткий порядок проведення зміни (розірвання) господарського договору. В свою чергу, дотримання даного порядку є обов'язковим, оскільки на відміну від досудового врегулювання господарського спору, звернутися з пропозицією про зміну (розірвання) господарського договору сторона може у будь який час без наявності умови (обов'язкової при досудовому врегулювання) порушення іншою стороною майнових прав і законних інтересів ініціюючої сторони.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції. Скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, належним чином не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_1 комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради залишити без задоволення. Рішення господарського суду Рівненської області від 14.12.2010 року у справі №20/163 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу №20/163 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Мельник О.В.