cpg1251
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"06" лютого 2012 р. Справа № 11/5025/1753/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Петухов М.Г.
суддя Гулова А.Г. ,
суддя Маціщук А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: ОСОБА_1;
від третьої особи: не з`явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 підприємства "Украпаркет" комерційної компанії "ОСОБА_3С.Л."
на рішення господарського суду Хмельницької області від 10.11.2011р.
у справі №11/5025/1753/11
за позовом ОСОБА_2 підприємства "Украпаркет" комерційної компанії "ОСОБА_3С.Л."
до Приватного підприємства "Укргранітпром"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4
про визнання недійсним мирової угоди №08.06/11 від 08.06.2011 року, визнання акту прийому-передачі до угоди №08.06/11 від 08.06.2011 року недійсним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10 листопада 2011 року у справі №11/5025/1753/11 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 підприємства "Украпаркет" комерційної компанії "ОСОБА_3С.Л." до Приватного підприємства "Укргранітпром" про визнання недійсними мирової угоди №08.06/11 від 08.06.2011 року та акту прийому-передачі до угоди №08.06/11 від 08.06.2011 року відмовлено.
При винесенні вказаного вище рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 08.06.2011 року між позивачем у справі - дочірнім підприємством "Украпаркет" Комерційної компанії "ОСОБА_3С.Л" с.Рудня-Новенька, Хмельницької області Шепетівського району та відповідачем - Приватним підприємством "Укргранітпром" м.Шепетівка, Хмельницької області укладено угоду "мирова угода" №8.06/11.
Місцевим господарським судом встановлено, що вказаною вище угодою сторони дійшли згоди про те, що відповідач зобов`язується повернути позивачу належне йому на праві власності майно в кількості 8 одиниць, а саме: станок поперечно-розкрійний 4-х шпиндельний; станок повздовж-розкрійний; ПУ до розкроєних станків; прес; накопичувач до преса; котел до преса; станок шліфувальний; многопіл.
На виконання зазначеної угоди відповідач передав, а позивач прийняв майно згідно переліку, про що сторони підписали 13.08.2011р. акт прийому-передачі. Даний акт та вищевказана угода підписані представниками сторін та скріплені печаткою відповідача. Від відповідача зазначені документи підписані керівником підприємства - ОСОБА_1, а від позивача фізичною особою - ОСОБА_4, який на момент підписання зазначеної вище угоди діяв на підставі довіреності від 19.05.2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та внесеної в державний реєстр за №1527.
Зі змісту наявної в матеріалах справи довіреності №1527 від 19.05.2011 року випливає, що засновник ОСОБА_2 підприємства "Украпаркет" Комерційна компанія "АРДІНУ-БОЛ.С.Л" передала свої права з питань діяльності ДП "Укрпаркет" фізичній особі ОСОБА_4, при цьому обмеживши його в праві відчуження майна.
Місцевий господарський суд проаналізувавши укладену, між позивачем у справі - Дочірнім підприємством "Украпаркет" Комерційної компанії "Ардіну-БОЛ.С.Л" с. Рудня-Новенька, Хмельницької області Шепетівського району та відповідачем - Приватним підприємством "Укргранітпром" м. Шепетівка, Хмельницької області, угоду та дійшов висновку, що вона за своїм змістом та викладеними в ній правами та обов`язками не несла для позивача обов`язку відчуження майна, тобто не суперечила правам обсяг яких було надано ОСОБА_4 за довіреністю від 19.05.2011 року і як наслідок вона укладена при наявності всіх необхідних повноважень на її укладення.
Поряд з цим при дослідженні угоди від 08.06.2011 року та акту прийому-передачі від 13.08.2011 року місцевим судом встановлено та взято в основу рішення те, що вони підписані представниками сторін та скріплені печаткою відповідача, також майно, яке належить передати по угоді від 08.06.2011 року було передано позивачу одночасно з підписанням акту прийому-передачі від 13.08.2011р..
Враховуючи вищенаведене, господарський суд врахував позовні вимоги ОСОБА_2 підприємства "Украпаркет" комерційної компанії "ОСОБА_3С.Л." не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги ДП "Украпаркет" КК "Ардіну-БОЛ.С.Л." (а.с.75-82).
Скаржник у своїй апеляційній скарзі зазначає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 32, 43, 75, 81 ГПК України.
19.12.2011 року апелянт додатково подав через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду доповнення до апеляційної скарги (а.с.93-99) в якому просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 10.11.2011 року у справі №11/5025/1753/11 і прийняти нове рішення, яким позов ДП "Украпаркет" КК "ОСОБА_3С.Л." до ПП "Укргранітпром" про визнання мирової угоди №08.06/11 від 08.06.2011р. та визнання акту прийому-передачі до угоди №08.06/11 від 08.06.2011р. недійсними задоволити в повному обсязі.
На підтвердження своїх тверджень викладених в доповненні до апеляційної скарги скаржник пояснює наступне:
відповідно до п.14.3 Статуту ДП "Украпаркет" КК "Ардіну-Бол.С.Л." в редакції 2006р. ведення господарської діяльності підприємства та вирішення поточних справ, а також укладення угод та договорів з правом першого підпису з українськими та іноземними юридичними особами, представництво інтересів ДП "Укрпаркет" КК "Ардіну-Бол.С.Л." віднесено до виключної компетенції директора, а отже видати довіреність на предствництво інтересів юридичної особи ДП "Украпаркет" КК "Ардіну-Бол.С.Л." та надавати можливість укладати договори від імені останього, мав право лише директор ДП "Украпаркет" КК "ОСОБА_3С.Л." - ОСОБА_6 ОСОБА_7;
згідно Довіреності №1527 від 19.05.2011р. представнику ОСОБА_4 надано повноваження бути представником КК "ОСОБА_3С.Л." в усіх державних органах, установах, судах, перед фізичними особами з питань діяльності ДП "Украпаркет" КК "Ардіну-Бол.С.Л.", також скаржник вказує, що відповідно до Словника української мови. У 20-ти т./ Український мовно-інформаційний фонд НАН України; за ред. ОСОБА_7. - Київ: Наукова думка, 2010.-Т.17., Т-Ф. - 911 с., установою - є орган державної влади, місцевого самоврядування, організації, підприємства, тощо що виконує певні функції в галузі державного, адміністративного, партійного, громадського, комерційного, тощо управління, контролю, нагляду, тобто установою не є підприємство (юридична особа приватного права) у розумінні Закону України "Про господарські товариства", ЦК України та ГК України. Враховуючи викладене вище дана довіреність від 19.05.2011р. не давала ОСОБА_4 повноважень укладати від імені ОСОБА_2 підприємства "Украпаркет" правочини з юридичними особами та здійснювати представництво останього перед юридичними особами в цілому;
З огляду на викладене, скаржник наголошує на тому, що господарський суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права, крім того, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому суд першої інстанції неправомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 89-92) заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що твердження представника Позивача викладені в апеляційній скарзі щодо наявності повноважень на видачу довіреностей від імені підприємства виключно у керівника підприємства ДП "Украпаркет" КК "ОСОБА_3С.Л." (ОСОБА_6 ОСОБА_7) суперечить будь-якому здоровому глузду, установчим документам позивача та чинному законодавству, адже питання призначення та звільнення керівника виконавчого органу належить до виключної компетенції вищого органу управління, яким згідно статуту є засновник, котрий і наділяє керівника певним обсягом повноважень, які керівник аж ніяк не взмозі відібрати у засновника на відміну від останього по відношенню до виконавчого органу. Відповідач наголошує на тому, що повноваження громадянина ОСОБА_8 Угальдеа-Валенсіага Агустіна на представництво інтересів КК "ОСОБА_3С.Л.", в тому числі надання повноважень третій особі шляхом видачі довіреностей, були перевірені нотаріусом у відповідності до вимог Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993р. №3425-ХII та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ України від 03.03.2004р. №20/5, та позивачем не оспорюються в інакшому випадку можна було б говорити про нікчемність всіх редакцій статуту Позивача за підписом даного нерезидента. Також відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що ініціювання скаржником даного судового спору спрямоване на ухилення від відповідальності перед ПП "Укргранітпром" за збитки, завдані відповідачу протиправним, без належних правових підстав, користуванням ДП "Украпаркет" протягом 2006 - 2010 років належних відповідачу на праві приватної власності нежилими приміщеннями та обладнанням, яке в них знаходилось, що в розрізі місячної орендної плати зфальсифікованого договору оренди за всі роки складає суму в розмірі 750000 грн. не отриманих ПП "Укргранітпром" коштів.
В судових засіданнях Рівненського апеляційного господарського суду 19.12.2011р. та 16.01.2012 року представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважає, що судом першої інстанції при винесенні даного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. У зв'язку із зазначеним вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 10 листопада 2011 року у справі №11/5025/1753/11 слід скасувати, а позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 10 листопада 2011 року у справі №11/5025/1753/11 залишити без змін так як, воно прийняте з дотриманням норм чинного законодавства і не несе в своєму змісті порушення норм матеріального чи процесуального права, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Представник позивача в судове засідання 06.02.2012р. не з'явився.
Враховуючи приписи ст.ст.101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони та третя особа були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (а.с.137-140), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача та третьої особи.
Заслухавши думку представників сторін та уповноваженої особи Комерційної компанії «АРДІНУ-БОЛ.С.Л.»- Угальдеа Валенсіага Агустіна, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи та правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 08.06.2011 року між позивачем у справі - Дочірнім підприємством "Украпаркет" Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." та відповідачем - Приватним підприємством "Укргранітпром" укладено мирову угоду № 8.06/11 (далі Мирова угода).
За змістом Мирової угоди ДП "Украпаркет" визнало, що протягом 2006 - 2010 років користувалось належним на праві приватної власності майном (нежитлові приміщення та обладнання) Відповідача без належних правових підстав, договір оренди між сторонами ніколи не укладався та з боку ПП "Укргранітпром" не підписувався (п.1).
Також, підписавши дану угоду Позивач визнав, що внаслідок безпідставного користування майном Відповідача діями Позивача власнику майна ПП "Укргранітпром" завдано матеріального збитку в розмірі 428 000 грн. (п. 2).
Згідно п. 3 Мирової угоди сторони підтвердили, що за період користування майном ДП "Украпаркет" було завезено на територію та в приміщення відповідача наступне майно:
№ п/пНайменування обладнанняФірма-виробникРік виготовленняІндивідуальна ознака (номер, модель тощо)К-сть, шт. 1Станок поперечно-розкрійний 4-х шпіндельний blete 2002№301 1 2Станок повздовж-розкрійний blete 2002№302 1 3ПУ до розкроєчних станків - -//-- --//-- --//-- 1 4Прес INNOVA --//-- LР-2500А 5Накопичувач до преса --//-- --//--- 1 6Котел до преса --//-- --//--№3351 1 7Станок шліфувальний SANDINMASTER --//-- --//-- 1 8Многопіл Kuang Yung 2006№ 0659013 1
Вказаною угодою сторони домовились, що відповідач зобов'язується повернути позивачу належне йому на праві власності майно в кількості 8 одиниць за актом прийому-передачі.
Матеріали справи містять акт прийому-передачі від 13.08.2011р. майна вказаного в Мировій угоді .
Мирова угода та акт прийому-передачі від 13.08.2011р. підписаний представниками сторін та скріплені печаткою відповідача.
Від відповідача зазначені угода та акт підписані керівником підприємства - ОСОБА_1, а від позивача фізичною особою - ОСОБА_4.
В Мировій угоді зазначено, що повноваження ОСОБА_4 на підписання зазначеної угоди підтверджуються довіреностю від 19.05.2011 року, посвідченою приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 запис в реєстрі № 1527.
За змістом зазначеної довіреності юридична особа ОСОБА_8 Комерційна компанія "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." від імені якої діє громадянин ОСОБА_8 Угальдеа Валенсіага Агустін уповноважила ОСОБА_4 бути представником компанії в усіх державних органах, установах, судах, перед фізичними особами з питань діяльності ОСОБА_2 підприємства "Украпаркет" з наступними правами : управляти майном компанії; вчиняти від імені компанії усі правомірні дії;укладати угоди на виконання робіт, надання послуг, постачання та ремонт. Довіреність видана без права відчуження майна.
Відмовляючи в позові, господарський суд Хмельницької області прийшов до висновку, що представник ОСОБА_4, який підписав оспорювану Мирову угоду мав необхідний обсяг повноважень для підписання даної угоди на підставі довіреності від 19.05.2011 року.
Однак, з такими висновками погодитись не можна з огляду на наступні обставини.
Як вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію та статуту позивача, ДП "Украпаркет" КК "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." є юридичною особою України, зареєстрованою у відповідності до чинного законодавства, що має відокремлене майно, поточний рахунок, тощо.
Засновником ДП "Украпаркет" є Комерційна компанія "АРДІНУ-БОЛ.С.Л.".
Частиною 3 ст. 244 ЦК України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Відповідно до ст. 246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
З змісту довіреності від 19.05.2011р. чітко вбачається, що вона видана від імені Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." та на представлення інтересів Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л.", а не від імені ДП "Украпаркет " та не на представлення інтересів ДП "Украпаркет ".
Частинами 1,3 ст. 92 ЦК України передбачено :
1. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
3. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Статутом ДП "Украпаркет" не наділено засновника КК "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." правом від свого імені видавати довіреності на представлення інтересів ДП «Украпаркет».
Виключну компетенцію засновника визначено пунктом 12.1 Статуту ДП "Украпаркет" в редакції 2006 року, відповідно до якої до компетенції засновника належить перелік повноважень, які не передбачають повноважень на укладення засновником КК "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." угод від імені ДП "Украпаркет" та видачу довіреностей на укладання угод від імені ДП "Украпаркет".
Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що реалізація засновником своїх прав має відбуватися виключно у спосіб визначений установчими документами та законом.
При цьому пунктом 12.2 Статуту ДП "Украпаркет" передбачено, що всі рішення, розпорядження та інструкції Засновника мають бути виконані в письмовій формі, та підписані Засновником.
Матеріали справи не містять оформленого у встановленому порядку рішення Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." на укладення засновником КК "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." договорів від імені ДП "Украпаркет" так і на укладання договорів самим ДП "Украпаркет" з ПП "Укргранітпром".
Уповноважена особа Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л."- Угальдеа Валенсіага Агустін викликаний для дачі пояснень суду в порядку ст.. 30 ГПК України на запитання суду пояснив:
- Комерційною компанією "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." рішення щодо укладання угод з ПП "Укргранітпром", в тому числі від імені ДП "Украпаркет" не приймалися;
- також Комерційною компанією "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." та особисто Угальдеа Валенсіага Агустіном не приймалися рішення, щодо уповноваження ОСОБА_4 діяти від імені ДП «Украпаркет», оскільки ДП "Украпаркет" є окремим підприємством та має свою уповноважену особу згідно статуту здійснювати керівництво та видавати довіреності;
- підтвердив, що підписана ним довіреність від 19.05.2011р., копія якої знаходиться в матеріалах справи видавалась на представництво інтересів саме Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." і не мала на меті уповноважувати ОСОБА_4 на укладення угод від імені ДП "Украпаркет".
Крім того, слід зазначити, що відповідач та третя особа не навели належного обгрунтування укладання саме Мирвої угоди, а не цивільно-правового договору, оскільки доказів існування позасудвого чи судового спору між сторонами на момент її укладання сторонами не надано.
Не надано учасниками судового розгляду і належного підтвердження факту передачі майна відповідачем позивачу згідно Акту прийому-передачі № 08.06/11 від 13.08.2011 року.
На вищевказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, допустивши невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Відповідно до ст. 215 ЦК України :
1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Як встановлено апеляційним господарським судом Мирова угода та акт прийому-передачі № 08.06/11 від 13.08.2011 року, від імені ДП "Украпаркет" підписані особою (ОСОБА_4П.), яка не мала відповідного обсягу цивільної дієздатності на укладення даної угоди та акту, що відповідає загальному правилу недійсності правочину, передбаченого ч.1 ст.215 ЦК України.
Отже при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 р. N 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Матеріали справи свідчать про те, що оскаржуване рішення вищевказаним вимогам не відповідає. З огляду на викладене, колегія Рівненського апеляційного господарського суду вважає, помилковим є висновок судом першої інстанції, щодо відсутності підстав для визнання недійсною оспорюваної Мирової угоди, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову в частині визнання недійсною Мирової угоди.
Щодо вимог про визнання недійсним акту прийому-передачі № 08.06/11 від 13.08.2011 року, то дана вимога задволенню не підлягає, як така, що не відповідає спсобам захисту встановленим ст.16 ЦК України та 20 ГК України, оскільки вказаний акт не спрямований на врегулювання тих чи інших правовідносин. Даний акт складений лише для оформлення виконання зобов'язання встановленого Мировою угодою, яка є предметом судового розгляду у даній справі.
Враховуючи вказане рішення в частині вимог про визнання недійсним акту прийому-передачі № 08.06/11 від 13.08.2011р. слід залишити без змін.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на ПП "Укргранітпром". Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства "Украпаркет" комерційної компанії "ОСОБА_3 - ОСОБА_9" задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 10.11.2011р. у справі № 11/5025/1753/11 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсною мирової угоди №08.06/11 від 08.06.2011р.
В цій частині прийняти нове рішення.
Визнати недійсною мирову угоду №08.06/11 від 08.06.2011р. укладену між Приватним підприємством "Укргранітпром" (ідентифікаційний код 32430122) та Дочірнім підприємством "Украпаркет" комерційної компанії "ОСОБА_3 - ОСОБА_9"(ідентифікаційний код № 32567479).
В решті рішення залишити без змін.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Укргранітпром" (30433, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Рудня-Новенька, вул. Островського, буд.64/4, код 32430122) на користь ОСОБА_2 підприємства "Украпаркет" комерційної компанії "ОСОБА_3 - ОСОБА_9" (30430, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Рудня-Новенька, код № 32567479) - 85 грн. витрат по сплаті держмита за подачу позовної заяви до суду першої інстанції, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 470 грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Хмельницької області видати наказ.
4. Справу № 11/5025/1753/11 направити в господарський суд Хмельницької області.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.
17812/11
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2012 |
Оприлюднено | 26.06.2015 |
Номер документу | 45224622 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Петухов М.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні