Ухвала

від 16.06.2015 по справі 2-9/2008

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

cpg1251 Справа № 2-9/2008

4-с/405/7/15

УХВАЛА

"16" червня 2015 р. Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі: головуючої судді -Шевченко І.М. при секретарі - Фришко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення посадових осіб державної виконавчої служби Світловодського міжміського управління юстиції, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на дії та рішення посадових осіб державної виконавчої служби Світловодського міжміського управління юстиції та просить: визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Світловодського міжміського управління юстиції ОСОБА_2 про арешт усього рухомого та нерухомого майна, належного йому; скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Світловодського міжміського управління юстиції ОСОБА_2 від 16.10.2014 року про арешт рухомого і нерухомого майна, винесену в межах виконавчого провадження ВП № 12370520.

Скаргу обґрунтовує тим, що на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.10.2008 року з нього на користь громадянина ОСОБА_3 було стягнуто в порядку відшкодування матеріальної та моральної шкоди і судових витрат 125 746,38 грн. Відповідний виконавчий лист від 08.04.2008 року був спрямований для примусового виконання до державної виконавчої служби Світловодського міжміського управління. Починаючи з даного часу він регулярно сплачує грошові суми, спрямовані на виконання виконавчого листа, що відраховуються із заробітної плати, оскільки інші доходи у нього відсутні.

У поштовій скриньці виявив надіслані йому Державною реєстраційної службою Світловодського міжміського управління юстиції копії витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 45383563 від 16.10.2014 року та з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 28231162 від 17.10.2014 року з яких вбачається, що даним відділом виконавчої служби були винесені постанови про накладення арештів на усе його рухоме та нерухоме майно.

Вважає такі дії державного виконавця незаконними, грубо порушуючи ми його права, посилаючись на вказані обставини, вимоги діючого законодавства просить задовольнити скаргу.

Скаржник та представник відділу державної виконавчої служби Світловодського міжміського управління юстиції в судове засідання не з»явивлись, про час та місце слухання справи повідомлені, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі. Представником виконавчої служби надано заперечення проти скарги з проханням відмови у її задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.10.2008 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 109 746,38 грн. та моральну шкоду в сумі 8 000 грн. і судові витрати на правову допомогу в сумі 6 000 грн.

На підставі вказаного рішення був виданий виконавчий лист, який був спрямований для примусового виконання до державної виконавчої служби Світловодського міжміського управління та постановою державного виконавця від 15.04.2009 року відкрито виконавче провадження.

Відповідно до вимог статей 5,6 Закону України «Про виконавче провадження» 29.05.2009 року державним виконавцем направлено запити до реєструючи органів для встановлення майнового стану боржника і згідно відповідей на запити рухоме та нерухоме майно за боржником не зареєстроване, при виході за місцем проживання майна, на яке можливо звернути стягнення відповідно до закону, не виявлено.

23.11.2009 року державним виконавцем направлено розпорядження на ТОВ «Альянс Імпекс» для звернення стягнення заборгованості на заробітну плату боржника.

Як вбачається із наданих суду копії платіжних доручень ОСОБА_4 щомісячно проводиться сплата боргу за виконавчим листом для погашення боргу.

У відповідності до вимог ст.68 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення боргу за виконавчим документом проводиться із заробітної плати боржника та частина боргу стягнута.

16.10.2014 оку державним виконавцем в порядку ч. 2,3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження і в порядку ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» було направлено простою кореспонденцією на адресу боржника.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», накладення арешту на майно боржника є правом, а не обов'язком державного виконавця.

Нормами ст. 57 вказаного закону визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, постановами про арешт майна боржника може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (описі), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Згідно з ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику.

В порядку ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець зобов'язаний скласти акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Однак в порушення вищевказаних норм закону постановами державного виконавця ВДВС Світловодського МРУЮ від 16.10.2014 р. та 17.10.2014 р. було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 без встановлення наявності такого у боржника.

Крім того, в постанові про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2009 року державним виконавцем в п. 5 постанови накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 та вказано про заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу. Копії постанови направлено на виконання в органи та установи, які посвідчують відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, органу або посадовій особі, яка видала документ та сторонам виконавчого провадження.

Суд приходить до висновку, що посадовими особами ВДВС Світловодського МРУЮ проігнорувано заборону щодо накладення арешту на майно з перевищенням розмірів і обсягу, необхідних для виконання за виконавчим документом, що є грубим порушенням ч. 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Враховуючи вимоги ч.2 ст. 387 ЦПК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги, дії державного виконавця ВДВС Світловодського МРУЮ при винесенні оскаржуваної постанови про арешт рухомого і нерухомого майна боржника ОСОБА_1 є неправомірними, а постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 383, 387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»,-

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення посадових осіб державної виконавчої служби Світловодського міжміського управління юстиції задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Світловодського міжміського управління юстиції ОСОБА_2 щодо арешту усього рухомого та нерухомого майна, належного ОСОБА_1.

Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Світловодського міжміського управління юстиції ОСОБА_2 від 16.10.2014 року про арешт рухомого і нерухомого майна, винесену в межах виконавчого провадження ВП № 12370520.

Ухвала може бути оскаржена до Кіровоградського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом 5 -и днів.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда І. М. Шевченко