Рішення

від 02.04.2015 по справі 910/1305/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2015Справа №910/1305/15-г

За позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків

"Житлоінвестбуд - УКБ";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Бондар Ігор Миколайович;

про визнання права власності.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Константінова О. Б., представник, довіреність № 114/1 від 12.01.2015 р.;

Від відповідача: не з'явилися;

Від третьої особи: Бондар І. М., паспорт СН № 764684 виданий 10.03.1998 р. Ленінградський РУ ГУ МВС України у м. Києві.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До Господарського суду міста Києва за підсудністю з Господарського суду Київської області надійшла справа № 910/1305/15-г за позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 року справу №910/1305/15-г прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О. В., розгляд справи призначено на 17.03.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 року слухання справи № 910/1305/15-г відкладено до 26.03.2015 р., залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача громадянина Бондара І. М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2015 року відкладено розгляд справи до 02.04.2015 р.

У судовому засіданні 02.04.2015 р. представник позивача та третя особа у справі позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт отримання ухвали господарського суду представником відповідача.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд» протягом 2004 року було укладено інвестиційні договори, відповідно до яких позивач зобов'язувався своїми силами і засобами, за рахунок коштів інвесторів здійснити будівництво житлових будинків по вул. Сім'ї Сосніних, 4-А у Святошинському районі м. Києва.

Термін передачі інвесторам об'єкта інвестування під заселення було встановлено третій квартал 2006 року.

На виконання умов укладених договорів, інвестори свої зобов'язання щодо інвестування об'єкту будівництва виконали у повному обсязі, що підтверджується відповідними розпорядчими документами та довідками.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо передачі майна у власність інвесторам, внаслідок чого дії відповідача привели до соціальної напруги, оскільки, інвестори протягом майже 10 років на мають можливості отримати своє майно.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 26.04.2012 № 542/7879 та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2012 № 1604 замовником завершення будівництва будинків та інженерних мереж будинків по вул. Сім'ї Сосніних, 4А у Святошинському районі м. Києва визначено Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ».

Однак, відповідачем не виконано вимог встановлених вказаними нормативно-правовими актами та не передано позивачу, як новому замовнику будівництва всі необхідні документи для будівництва будинків та інженерних мереж будинків по вул. Сім'ї Сосніних, 4А у Святошинському районі м. Києва.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що дії відповідача щодо непередачі йому об'єкта незавершеного будівництва на підставі та виходячи із зобов'язань відповідно до рішення Київської міської ради від 26.04.2012 № 542/7879 та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2012 № 1604 та чинного законодавства України, є необґрунтованими та незаконними, та такими, що порушують законні права та інтереси позивача.

Як встановлено з матеріалів справи та пояснень представника позивача та третьої особи, 01.10.2014 проведено спільну нараду щодо вирішення питань відновлення будівництва житлових будинків на вул. Сім'ї Сосніних, 4А у Святошинському районі м. Києва за результатами якої було досягнуто згоди щодо порядку та способів завершення будівництва будинків та інженерних мереж будинків по вул. Сім'ї Сосніних, 4А у Святошинському районі м. Києва.

Протягом листопада - грудня 2014 року позивач та інвестори уклали договори передачі права вимоги.

КП «Житлоінвестбуд - УКБ» та інвестори домовились, що інвестори передають, а КП «Житлоінвестбуд - УКБ» приймає відповідно до умов договорів право вимоги за договорами інвестування, укладених між інвесторами та ТОВ «Київвисотбуд» та майнові права на квартири, які виникли у інвесторів на підставі вказаного договору в обмін на зобов'язання КП «Житлоінвестбуд - УКБ» у майбутньому за окремими договорами передати інвесторам майнові права на квартири у житловому будинку по вул. Сім'ї Сосніних, 4-А у Святошинському районі м. Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником завершення будівництва будинків та інженерних мереж будинків по вул. Сім'ї Сосніних, 4А у Святошинському районі м. Києва, на підставі рішення Київської міської ради від 26.04.2012 № 542/7879 та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2012 № 1604 визнано позивача, який зобов'язаний виконувати функції забудовника та забезпечити фінансування об'єктів за рахунок в тому числі залучених від фізичних та юридичних осіб коштів.

Однак, зважаючи на бездіяльність відповідача, позивач не має можливості виконувати покладені на нього обов'язки рішенням Київської міської ради від 26.04.2012 № 542/7879 та розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2012 № 1604.

З наявних у матеріалах справи договорів про відступлення права вимоги та передачу майнових прав вбачається, що майнові права на об'єкт незавершеного будівництва (житлові будинки по вул. Сімї Сосніних, 4 А) передано КП «Житлоінвестбуд - УКБ».

Відповідно до положення статті 190 Цивільного кодексу України встановлено, що майном, як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно з п. 2 ст. 190 ЦК України встановлено, що майнові права є неспоживною річчю.

Таким чином майнові права визнаються речовими правами.

Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що майновими правами, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги. Це дає підстави вважати що право вимоги на об'єкт незавершенного будівництва є саме майновим правом за своєю суттю, так як воно відмінне від права власності на нерухоме майно у вигляді квартир, проте безпосередньо пов'язане з нерухомим майном у вигляді квартир.

Відповідно до 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Оцінивши та дослідивши наявні у матеріалах справи договори про відступлення права вимоги та передачу майнових прав суд дійшов висновку, що у позивача виникло майнове право вимоги на об'єкт незавершенного будівництва.

Згідно з ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказані правочини не визнані судом недійсним та їх недійсність не встановлена законом, що дає підстави для визнання його правомірним.

Відповідно до ст. 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Таким чином, договори між відповідачем та інвесторами укладено за фактичної відсутності об'єкту нерухомості, який на момент укладення договору перебував у стадії будівництва, а позивачу було передано право вимоги на об'єкт незавершенного будівництва за оплатними договорами.

Таким чином, право відчуження майнових прав було набуто позивачем правомірно, враховуючи наявність проектно-кошторисної документації та дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 325 ЦК України встановлено, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦК України, що фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Законодавчих обмежень щодо володіння майновими правами не встановлено.

Так, згідно з ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 317 ЦК встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до Закону України „Про інвестиційну діяльність" інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України, тобто об'єкти та результати інвестицій є власністю інвестора.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання і т.д., які були використані в процесі будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Отже, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України, об'єкт незавершеного будівництва -це об'єкт будівництва, який фактично не експлуатується, оскільки перебуває у недобудованому стані, та щодо якого понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.ст. 331 та 332 Цивільного кодексу України право власності на новостворене або перероблене майно виникає у особи при умові, що вказане майно створено або перероблено на кошти цієї особи, а його створення не суперечить вимогам закону або договору.

Відповідно до статті 1 ГПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Підставою позову є обставини та документи, що підтверджують наявність у позивача права власності. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно.

В силу вимог п. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник вправі пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою, а також у разі відсутності документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на наявність у матеріалах справи доказів, що підтверджують законність набуття права власності на об'єкт, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову щодо визнання права позивача на об'єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказане вище, суд дійшов висновку, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований по вул. Сім'ї Сосніних, 4-А, у Святошинському районі м. Києва належить позивачеві, а позовні вимоги про визнання права власності позивача підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків

«Житлоінвестбуд-УКБ» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 42; код ЄДРПОУ

31958324) право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований

за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 4-А.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" (08320,

Київська область, село Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, 14-А; код ЄДРПОУ

32305010) на користь Комунального підприємства з питань будівництва житлових

будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 42; код

ЄДРПОУ 31958324) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по

сплаті судового збору. Видати наказ.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 17.04.2015 р.