8/615пд-ад
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
25.01.2007 року Справа № 8/615пд-ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Перлова Д.Ю.
суддів Бородіної Л.І.
Лазненко Л.Л.
при секретарі
судового засідання Михайличенко Д.В.
за участю
представників сторін:
від позивача Ракітін О.В., №01-10-11 від 04.01.07
від 1-го відповідача не прибув
від 2-го відповідача Степанцов В.Є., дов. б/н від 04.11.06
Розглянувши
апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми
„Триплекс”, м. Рубіжне
на постанову
господарського суду Луганської області
від 03.10.06
у справі № 8/615пд-ад (суддя – Середа А.П.)
за позовом Рубіжанської об”єднаної державної податкової
інспекції Луганської області
до 1-го відповідача Приватного підприємства „Виробничо-
комерційна фірма „Слайдер”, м. Луганськ
до 2-го відповідача Приватної виробничо-комерційної фірми
„Триплекс”, м. Рубіжне
про визнання угоди недійсною
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Луганської області від 03.10.06 у справі №8/615пд-ад задоволено позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової
Суддя доповідач Д.Ю. Перлов
інспекції Луганської області до приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Слайдер” та приватної виробничо-комерційної фірми „Триплекс”, визнано недійсним договір купівлі продажу № 3 від 20.01.05, укладений між відповідачами з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, стягнуто з ПП ВКФ „Слайдер” на користь ПВКФ „Триплекс” грошові кошти в сумі 93480 грн., отримані за товарно-матеріальні цінності згідно договору № 03 від 20.01.05, стягнуто з ПВКФ „Триплекс” на користь держави 93480 грн. вартість товарно-матеріальних цінностей отриманих на підставі договору № 03 від 20.01.05.
Постанова господарського суду з посиланням на норми статей 202, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статей 207, 208 Господарського кодексу України мотивована обґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу № 03 від 20.01.05 укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки від імені ПП ВКФ „Слайдер” цей договір підписано невстановленими особами, ПП ВКФ „Слайдер” не знаходиться за юридичною адресою та не подає до податкового органу у 2005 році податкової звітності, що підтверджується постановою господарського суду Луганської області від 10.04.06 у справі № 12/777пн-ад, якою визнані недійсними установчі документи ПП ВКФ „Слайдер” з моменту реєстрації 19.05.2004 та припинено цю юридичну особу.
Приватна виробничо-комерційна фірма „Триплекс”, 2-й відповідач у справі, не погодилась з прийнятою господарським судом постановою та подала апеляційну скаргу, в який просить скасувати її як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник вказав, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст.ст. 7, 10, 11, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, сталося в результаті того, що ПВКФ „Триплекс” не було повідомлено про розгляд справи № 8/615пд-ад.
15.12.2006 ПВКФ „Триплекс” подала заяву в порядку ст. 193 Кодексу адміністративного судочинства України про зміну та доповнення до апеляційної скарги.
Згідно зазначеної заяви скаржник просить апеляційний господарський суд скасувати постанову господарського суду Луганської області від 03.10.06 у справі №8/615пд-ад через неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.
Висновок суду про укладення договору купівлі-продажу №3 від 20.01.05 з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, зроблено на підставі обставин нібито встановлених постановою господарського суду Луганської області від 10.04.06 у справі №12/777пн-ад, якою визнані недійсними установчі документи ПП ВКФ „Слайдер”. Проте, правочин, на підставі якого виникає господарське зобов'язання, вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є самостійною підставою для визначення такого зобов'язання недійсним.
Зазначені обставини судом першої інстанції не встановлювалися, докази на їх підтвердження позивачем не надані і не витребувані судом. Зокрема, спрямованість умислу у 1-го відповідача на настання правових наслідків у вигляді невиконання вимог податкового законодавства при укладення договору купівлі-продажу належними доказами не доведено.
Судом встановлено на підставі вивчення матеріалів справи №12/777пн-ад, що ПП ВКФ „Слайдер” відсутнє за своєю юридичною адресою лише з 12.10.05.
Судом не досліджувались дійсні обставини щодо подачі податкової звітності ПП ВКФ „Слайдер” в 2005 році.
Суд взагалі не встановлював обставини щодо укладення усного договору купівлі-продажу моторів-редукторів МПО2-15ВК-46 в кількості 2 штук на загальну суму 6200 грн. (разом з ПДВ –14480 грн.) та не з”ясовував підстави для визнання усного договору недійсним.
Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду залишити без змін, посилаючись на те, що лише визнання господарським судом недійсними установчих документів підприємства не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими підприємствами до моменту виключення його з державного реєстру.
Представник 1-го відповідача в судове засідання не прибув, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи, заперечення на апеляційну скаргу не надав.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду виключено із складу колегії суддів у справі № 8/615пд-ад головуючого суддю Якушенко Р.Є. та введено до складу колегії головуючого суддю Перлова Д.Ю.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма „Слайдер”, 1-й відповідач у справі, занесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 32968805 (а.с. 19), перебуває на податковому обліку в Ленінський МДПІ у місці Луганську (а.с.70).
Керівником даного підприємства є Пилюшенко Наталія Володимирівна, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Луганській області від 25.04.06 № 13-48/841 (а.с. 19, том І).
22.06.04 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську підприємство взято на облік в якості платника податків, що підтверджується довідкою №851 від 22.06.04 (а.с. 70, том І).
20.12.1993 виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області ПВКФ “Триплекс”, ідентифікаційний код 21761660, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що зроблено реєстраційний запис №13901200000000359.
Керівником ПВКФ „Триплекс” є Бричко Юрій Олександрович, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Луганській області від 12.07.06 № 13-48/1440 (а.с. 20, том І).
З матеріалів справи вбачається, що ПВКФ “Триплекс” зареєстровано в якості платника ПДВ.
20.01.2005 між відповідачами у справі укладено договір купівлі-продажу № 03 від 20.01.2005 року, за умовами якого 1-й відповідач, постачальник, продав, а 2-й відповідач, покупець, купив 2 мотори редуктори МР3-500 вартістю 40000 грн. кожний (а.с. 14).
Від імені ПП ВКФ „Слайдер”, постачальника, договір підписав директор Пилющенко Н.В.
Від імені ПВКФ „Триплекс” договір підписав Бричко Ю.А.
В лютому 2005 році було укладено усний договір купівлі –продажу двох двигунів редукторів МПО2М-15кв-46,0-5,5/31.
На виконання укладених договорів ППВКФ „Слайдер” поставило, а ПВКФ „Триплекс” отримало товарно –матеріальні цінності згідно податкових накладних.
Загальна сума поставленого товару склала 93 480 грн., у т.ч. ПДВ –15 580 грн.
Здійснена оплата за отриманий товар згідно договорів на суму 93 480 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно з п. 11 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”, із змінами і доповненнями, роз'ясненням Вищого господарського суду України від 26.04.2002 № 04-5/491 до угод, які мають метою порушення інтересів держави відносяться й угоди, які спрямовані на ухилення від оподаткування. Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Постановою господарського суду Луганської області від 10.04.06 у справі №12/777пн-ад визнано недійсними установчі документи та припинено державну реєстрацію ПП ВКФ „Слайдер”.
Під час розгляду зазначеної справи місцевий господарський суд дійшов висновку, що засновник Чесноков П.В. під час реєстрації приватного підприємства не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність і не здійснював її.
В матеріалах справи відсутні будь –які відомості того, що на даний час ППВКФ „Слайдер” виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Згідно довідки Головного управління статистики у Луганській області від 25.04.06 № 13-48/841 ППВКФ „Слайдер” занесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, керівником підприємства є Пилюшенко Н.В.
Оспорюваний договір підписано Пилюшенко Н.В.
Визнання недійсним запису про державну реєстрацію ППВКФ „Слайдер” та припинення юридичної особи, не тягне за собою недійсність зобов”язань, що виникли з угод, укладених цією юридичною особою. Умисел на укладання угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства може бути встановлений сукупністю обставин, що свідчать про наявність такого умислу.
Судова колегія зазначає, що оспорювана угода укладалася у 2005 році, тоді як юридичну особу ППВКФ „Слайдер” припинено лише у 2006 році.
Факт визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ППВКФ „Слайдер” та припинення юридичної особи не свідчить про наявність умислу підприємства на укладання угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства, та не тягне за собою наслідків визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.
В матеріалах справи містяться податкові декларації з ПДВ, декларації з податку на прибуток підприємства, подані 2-м відповідачем (а.с. 28,30, 33 том І).
ППВКФ „Слайдер” видано податкові накладні № 5 від 24.01.05, 14.02.05 (а.с. 52, 53, том І).
Судовою колегією встановлено, що судом першої інстанції при розгляді справи № 12/777пн-ад досліджувались документи податкової звітності ППВКФ „Слайдер” –декларація з податку на прибуток від 26.04.05 та декларація з ПДВ від 20.05.05. Дана податкова звітність складена і надана у встановленому порядку і строки саме за період, в якому було укладено спірний договір.
Дана обставина не була досліджена судом першої інстанції при розгляді справи № 8/615пд-ад.
Згідно акта №150 затвердженого начальником Ленінської МДПІ у м. Луганську 30.05.06 анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП ВКФ „Слайдер” видане 30.06.2004 (а.с. 70,71), тобто вже після укладення договорів.
На момент укладення договору сторони були платниками податку на додану вартість.
Отже, підприємствами у встановленому законом порядку здавалась податкова звітність у період укладання договору.
Судова колегія зазначає, що податковою службою не проведено перевірку за даними податковими деклараціями.
У матеріалах справи відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства. Навпаки, встановлені судом факти свідчать про те, що 1-й відповідач сплатив продавцю в ціні товару податок на додану вартість.
Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги щодо порушення процесуальних прав заявника скарги, яке виявилося у наступному.
В судових засіданнях суду першої інстанції представник другого відповідача участі не брав.
Як зазначено у тексті постанови господарського суду від 03.10.06 у справі № 8/615пд-ад поштовою службою не повернуто до суду повістки та додані до неї пакети документів про призначення справи до попереднього судового засідання, до судового засідання.
Як свідчать матеріали справи, поштовим відділенням зв”язку повернуто рекомендовану кореспонденцію, а саме: повістку про виклик на судове засідання 05.09.06 (а.с. 39-43).
Документи суду надіслані ПВКФ „Триплекс” за адресою: м. Рубіжне, пер. Український, 41.
До позовної заяви було додана довідка Головного управління статистики у Луганській області від 12.07.06 № 13-48/1440, згідно якої підприємство знаходиться за адресою: м. Рубіжне, вул. Визволителів, 114.
Тобто суду першої інстанції була відома належна юридична адреса другого відповідача.
Судом першої інстанції не встановлена причина неможливості вручення поштової кореспонденції суду, чим порушені принципи змагальності, рівності, право на захист.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Приватної виробничо-комерційної фірми „Триплекс” підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Луганської області від 03.10.06 у справі № 8/615пд-ад скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.
Результати апеляційного провадження у справі № 8/615пд-ад оголошені в судовому засіданні.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 196, ч. 1 п.3 ст. 198, п. 3, 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 207, 254, пунктами 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
постановив:
1. Апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми „Триплекс” на постанову господарського суду Луганської області від 03.10.06 у справі № 8/615пд-ад задовольнити.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 03.10.06 у справі № 8/615пд скасувати.
3. В позові відмовити.
4. Компенсувати за рахунок Державного бюджету України витрати, понесені Приватною виробничо-комерційною фірмою „Триплекс”, за сплату судового збору за подання апеляційної скарги, сплаченого платіжним дорученням № 1 від 03.11.06 сумі 467 грн. 40 коп.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили у касаційному порядку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України постанова апеляційної інстанції виготовлена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин постанови.
Головуючий суддя Д.Ю. Перлов
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.Л. Лазненко
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 453402 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Луганський апеляційний господарський суд
Перлов Д.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні