Рішення

від 23.03.2010 по справі 6/58-92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2010 р. Справа № 6/58-92

за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств

до ОСОБА_1 підприємства В«ЛіонВ» ,

ОСОБА_1 підприємства В«ЗІА ФруттісВ»

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2,

2) ОСОБА_3,

3) Третейський суд при товарній біржі В«ЗахідноукраїнськаВ» ,

4) Комунальне підприємство В«Волинське обласне бюро технічної інвентаризаціїВ» ,

5) Луцька заготівельно-збутова база Волинської облспоживспілки

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Пахолюк В.А.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_4 - дов. № 1/6-257 від 31.12.2008 р.

від відповідачів:

1) ОСОБА_1 підприємства «Ліон» - не прибув,

2) ОСОБА_1 підприємства «ЗІА Фруттіс» - ОСОБА_5 - адвокат, дов. від 26.01.2009 р., ОСОБА_6 - директор.

від третіх осіб - не прибули.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддя роз'яснює право відводу.

Відводу судді не заявлено.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суддя роз'яснює права та обов'язки учасникам судового процесу.

В судовому засіданні з 10.03.2010 року до 23.03.2010 року до 11 год. за згодою сторін була оголошена перерва.

23.03.2010 року за згодою сторін була оголошена вступна та резолютивна частина рішення у справі.

Суть спору: Позивач - Волинська обласна спілка споживчих товариств, звернувшись з позовом до відповідачів ОСОБА_1 підприємства В«ЛіонВ» , ОСОБА_1 підприємства В«ЗІА ФруттісВ» , третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Третейський суд при товарній біржі В«ЗахідноукраїнськаВ» , Комунальне підприємство В«Волинське обласне бюро технічної інвентаризаціїВ» просив визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення лінії шокової заморозки та складу -холодильника м'ясопродуктів, укладений між ОСОБА_1 підприємством В«ЛіонВ» та ОСОБА_1 підприємством В«ЗІА ФруттісВ» 25.12.2008 р.; визнати за Волинською облспоживспілкою право власності на приміщення лінії шокової заморозки та складу -холодильника м'ясопродуктів, що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Лідавська, 4.

В обгрунтування зазначених вимог посилається на те, що Приватне підприємство В«ЛіонВ» на підставі рішень третейських судів та підроблених документів, а саме, інвестиційного договору від 01.06.2006 р., договору купівлі-продажу від 01.08.2008 р., ухвал Рівненського міського суду, якими зобов'язано Волинське ОБТІ зареєструвати право власності на нерухоме майно, уклало з ОСОБА_1 підприємством В«ЗІА ФруттісВ» договір купівлі - продажу майна. В результаті чого, відповідач - Приватне підприємство В«ЗІА ФруттісВ» незаконно заволоділо нерухомим майном, яке належить на праві власності Волинській обласній спілці споживчих товариств -приміщенням лінії шокової заморозки, загальною площею 325, 2 кв.м. та складом -холодильником м'ясопродуктів, загальною площею 389, 6 кв.м. за адресою: м. Луцьк, вул.. Лідавська, 4.

Позивач у додаткових письмових обґрунтуваннях за №6/409 від 12.10.09р. посилається на те, що фактично нерухоме майно Волинської облспоживспілки, яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул.. Лідавська,4 вибуло з володіння облспоживспілки без її волі на підставі фактично безвідплатних договорів із застосуванням рейдерських схем.

При цьому бувшим директором Луцької заготівельно-збутової бази грубо порушено положення ст.10 ЗУ В«Про споживчу коопераціюВ« , та норми Положення про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації, які передбачають обов'язковий порядок проведення аукціонів в разі здійснення продажу майна.

Як зазначає позивач, Луцька заготівельно-збутова база, яка є підприємством Волинської облспоживспілки, а тому не мала права відчужувати майно виходячи з положень Закону та Статуту бази.

Крім того, згідно даних бухгалтерського обліку приміщення холодильника, площею 389,6 кв.м. з 2004 р. на балансі бази не перебувало.

Право власності на майно за базою не оформлялось. Таким чином, бувший директор діяв з перевищенням повноважень, уклавши нікчемний правочин.

Щодо добудови до складу фруктосховища приміщення лінії шокової заморозки, то воно було збудовано за кошти бази в процесі реконструкції зазначеного об'єкту відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №296-2 від 22.06.06р., яким дозволено провести реконструкцію фруктосховища з встановленням лінії по заморожуванню ягід, що підтверджується платіжними документами.

Позивач, крім того, повідомляє, що інвестиційний договір від 01.06.06р. між Волинською облспоживспілкою та ПП В«ЛіонВ» не укладався і у Волинській облспоживспілки відсутній.

Відповідач -ПП В«ЛіонВ» письмових пояснень та заперечень щодо даного предмету спору на адресу суду не направив. Разом з тим, ліквідатор ПП В«ЛіонВ» повідомляє про те, що постановою господарського суду Волинської області від 15.09.09р. у справі №7/60-Б визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо ПП В«ЛіонВ» (юридична адреса: м. Ківерці, вул. Жукова, 1).

Відповідач -ПП В«ЗІА ФРУТТІСВ» у відзиву на позовну заяву від 28.09.09р. та представники в судовому засіданні проти позову заперечують посилаючись на те, що позивач не довів про своє право власності на спірні приміщення, не представив відповідних доказів наявності такого права. А свідоцтво про право власності від 02.04.2003р., видане на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 31.03.03р. не є таким доказом, оскільки посвідчує право власності на абсолютно інше нерухоме майно - склад -фруктосховище.

Крім того, повідомляє, що 01.06.06р. між ПП В«ЛіонВ» (Інвестор) та Волинською облспоживспілкою (Замовник) було укладено інвестиційний договір, за умовами якого Інвестор зобов'язується за власні кошти відповідно до умов договору провести ремонт, реконструкцію, модернізацію приміщення складу-фруктосховища, а також здійснити добудову об'єкту з встановленням технологічної лінії заморожування ягід, а Замовник -створення належних умов для проведення.

На виконання зобов'язань ПП В«ЛіонВ» здійснило за власні кошти реконструкцію з добудовою складу - фруктосховища, що підтверджує бухгалтерськими документами на придбання будівельних матеріалів.

Посилаючись на п.1.3 інвестиційного договору, відповідач вважає правомірним набуття права власності ПП В«ЛіонВ» на приміщення лінії шокової заморозки, площею 325,2 кв.м., а ПП В«ЗІА ФРУТТІСВ» - є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна.

Представником ПП В«ЗІА ФРУТТІСВ»на підставі клопотання від 12.10.09р. було долучено до матеріалів справи копію інвестиційного договору від 01.06.06р., завіреного печаткою облспоживспілки.

В судовому засіданні пояснено, що оригінал договору перебуває у позивача.

12.10.2009 р. ПП В«ЗІА ФРУТТІСВ» подано клопотання про залучення до участі у справ третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що право власності на склад-холодильник для м'ясопродуктів ПП В«ЛіонВ» набуло на підставі договору купівлі -продажу від 01.08.08р., стороною якого (продавцем) виступає Луцька заготівельно-збутова база, а тому рішення з даної справи може вплинути на її права та інтереси, оскільки суд надаватиме правову оцінку даному договору.

Ухвалою суду від 12.10.09р. залучено до участі у справі Луцьку заготівельно-збутову базу Волинської облспоживспілки у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів та зобов'язано надати суду на підставі первинних бухгалтерських документів (даних балансу) довідку, підписану керівником та головним бухгалтером , з якого часу склад-холодильник для м'ясопродуктів, заг. пл.. 389 м.кв. перебував на балансі бази, письмові пояснення щодо факту укладення договору від 01.08.08р. між Луцькою заготівельно-збутовою базою і ПП В«ЛіонВ» та чи був зазначений договір від 01.08.08р. предметом судового розгляду.

Крім того, зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо факту засвідчення копії інвестиційного договору від 01.06.06р. оригінальною печаткою канцелярії облспоживспілки та письмові пояснення щодо факту укладення договору від 01.08.08р. між базою та ПП В«ЛіонВ» .

Зазначеною ухвалою суду витребувано у ПП В«ЛіонВ» оригінал інвестиційного договору від 01.06.06р.

Луцькою заготівельно - збутовою базою повідомлено ( лист №123 від 23.11.09р.), що відомостей щодо укладення між Луцькою базою та ПП В«ЛіонВ» договору купівлі-продажу складу холодильника для м'ясопродуктів немає, оскільки приміщення складу холодильника списано з балансу бази як аварійне в 1996р. і підлягало демонтажу. Грошові кошти як оплата за вказане приміщення від ПП В«ЛіонВ» на рахунки бази не поступали. Про існування даного договору стало відомо з рішення третейського суду при товарній біржі В«ЗахідноукраїнськаВ» , копію якого було отримано з матеріалів інвентаризаційної справи Волинського ОБТІ.

Позивач у письмових поясненнях за №440 від 23.11.09р. відносно факту укладення 01.08.08р. договору купівлі-продажу між Луцькою ЗЗБ та ПП В«ЛіонВ» щодо складу - холодильника зазначає, що Волинська облсполживспілка жодних відомостей до червня 2009р. не мала, про існування договору стало відомо з рішення третейського суду, копію якого отримано з матеріалів інвентаризаційної справи Волинського ОБТІ.

Щодо завірення копії інвестиційного договору печаткою канцелярії правління повідомляє, що до даної печатки мали доступ не встановлене коло осіб, оскільки вона постійно використовується. Однак, на документах ставиться печатка юридичної особи, а не канцелярії.

Крім того, зазначає, що при проведенні документальної ревізії на Луцькій заготзбутбазі за 2008-2009 роки жодних документів про існування такої господарської операції на базі не було.

Відповідач - ПП В«ЗІА ФруттісВ» у клопотанні від 23.11.09р. та представниками в судовому засіданні просить зупинити провадження у справі до розгляду Луцьким міськрайонним судом справи № 01/10/08 за позовом Волинської облспоживспілки до ПП В«ЛіонВ» , ОСОБА_7 про скасування рішення третейського суду при товарній біржі В«ЗахідноукраїнськаВ» від 18.08.08р. у справі №01/10/08 за позовом ПП В«ЛіонВ» до ОСОБА_7 про визнання права власності.

З доводів відповідача, у зазначеній цивільній справі буде надана правова оцінка вказаному рішенню третейського суду як правовстановлюючому документу на предмет його відповідності закону, що вплине на оцінку доказів у дані й справі.

Ухвалою суду від 23.11.2009 р. зобов'язано позивача надати суду балансову довідку за підписом керівника та головного бухгалтера про загальну вартість оплачених ПП В«ЛіонВ» робіт та матеріалів по реконструкції фруктосховища та будівництву лінії шокової заморозки з посиланням на первинні бухгалтерські документи, надати належним чином завірену копію договору №12 від 12.12.06р.( оригінал для огляду в судове засідання)

Крім того, витребувано у виконавчого комітету Луцької міської ради архівні документи (звернення Волинської обласної спілки споживчих товариств, позитивні висновки управління містобудування та архітектури), що були підставою для прийняття виконавчим комітетом Луцької міської ради рішення №296-2 від 22.06.06р. В«Про дозвіл на будівництво- реконструкцію Волинською ОСС складу - фруктосховища, ємкістю 500 тонн з встановленням технологічної лінії заморожування ягід на вул. Лідавській,4В» .

На виконання вимог ухвали суду позивачем подано довідку № 6/421 від 18.12.2009 р., засвідчену підписом голови правління ОСОБА_8 та начальника управління бухгалтерського обліку, звітності та корпоративних прав -головного бухгалтера облспоживспілки ОСОБА_9 про те, що згідно даних бухгалтерського обліку за 2006-2007 роки Луцькою заготівельно-збутовою базою за роботи, пов'язані з реконструкцією складу -фруктосховища за адресою: м. Луцьк, вул.Лідавська, 4 з приватним підприємством В«ЛіонВ»проведено розрахунки на загальну суму 510 640,8 гривень.

Представники відповідача ПП В«ЛіонВ» та третіх осіб в судове засідання не з'явились.

Між тим, Луцькою заготівельно-збутовою базою на адресу суду подано довідку №93 від 18.12.2009 р. за підписом директора ОСОБА_10 та головного бухгалтера ОСОБА_11 про те, що заготівельно-збутовою базою за роботи, пов'язані з реконструкцією фруктосховища згідно актів здачі-приймання виконаних робіт від 15.01.2007 р. з приватним підприємством В«ЛіонВ»проведено розрахунки на загальну суму 510 640, 80 грн. В підтвердження чого, подано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1-00000002 та № 1-00000001, складені 15.01.2007 р. представниками Замовника Луцької ЗЗБ та Виконавця ОСОБА_1 підприємства В«ЛіонВ» , а також накладні на відпуск товару №№ 10а, 11а, 11б, 10б, 10в, 11в, 10г, 11г*, 11д*, 10д від 15.01.2007 р.

Водночас, позивачем подано заяву № 6/410 від 11.12.2009 р. про зміну предмету позову, зареєстровану канцелярією суду за вх.№01-28/19453 від 21.12.2009 р. у відповідності до якої просить витребувати у ПП В«ЗІА ФруттісВ»з чужого незаконного володіння приміщення лінії шокової заморозки та складу-холодильника м'ясопродуктів, що знаходяться за адресою: м.Луцьк, вул.Лідавська, 4.

В обґрунтування заяви посилається на ту обставину, що приміщення шокової заморозки як добудова до складу-фруктосховища вибуло із володіння Волинської облспоживспілки поза її волею, оскільки відносно нього між фізичною особою ОСОБА_7 та ПП В«ЛіонВ»штучно було створено спір і рішенням третейського суду визнано право власності. При цьому власника -Волинську облспоживспілку, яка мала правовстановлюючий документ -свідоцтво про право власності, до участі у справі, що розглядалась третейським судом залучено не було, що в черговий раз підтверджує те, що майно вибуло із відання поза волею власника, а тому, на підставі ст..388 ЦК України може бути витребуване останнім від набувача.

Крім того, як зазначає позивач, ПП В«ЗІА ФруттісВ» , як набувач знав про наявність перешкод до вчинення правочину від 25.12.2008 р., в тому числі й те, що продавець ПП В«ЛіонВ»не мав права відчужувати майно, оскільки воно набуте незаконним шляхом, що в цілому свідчить про недобросовісність набувача, та на думку позивача є підставою для задоволення позову про витребування майна.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 21.12.2009 р. розгляд справи відкладено. Позивача зобов'язано: копії заяви про зміну предмету позову направити на адресу відповідачів та третіх осіб, докази направлення подати суду. Відповідачів зобов'язано: подати додаткові письмові заперечення по суті поданої заяви про зміну предмету позову. Третіх осіб: подати додаткові письмові пояснення по суті поданої заяви про зміну предмету позову. Виконавчий комітет Луцької міської ради: виконати вимоги ухвали суду від 23.11.2009 р. - надати архівні документи (звернення Волинської обласної спілки споживчих товариств, позитивні висновки управління містобудування та архітектури), що були підставою для прийняття виконавчим комітетом Луцької міської ради рішення №296-2 від 22.06.06р. В«Про дозвіл на будівництво - реконструкцію Волинською ОСС складу - фруктосховища, ємкістю 500 тонн з встановленням технологічної лінії заморожування ягід по вул. Лідавській, 4В» . Явку представників сторін в судове засідання визнано обов'язковою.

На виконання вимог ухвали суду позивачем на підставі письмового клопотання № 6-31/2 від 02.02.2010 р. до матеріалів справи долучено квитанції ВПЗ-16 Укрпошти від 15.01.2010 р. в підтвердження направлення учасникам процесу копії заяви про зміну предмету позову.

Між тим, відповідачами та третіми особами письмових пояснень по суті поданої позивачем заяви про зміну предмету позову не подано.

Крім того, виконавчий комітет Луцької міської ради вимог ухвали суду повторно не виконав, витребуваних документів не подав.

Представником відповідача - ПП В«ЗІА ФруттісВ» ОСОБА_12 в судовому засіданні повторно заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Луцьким міськрайонним судом справи № 01/10/08 за позовом Волинської облспоживспілки до ПП В«ЛіонВ» , ОСОБА_7 про скасування рішення третейського суду при товарній біржі В«ЗахідноукраїнськаВ» від 18.08.08р. у справі №01/10/08 за позовом ПП В«ЛіонВ» до ОСОБА_7 про визнання права власності.

Зазначене клопотання було залишено без розгляду в судовому засіданні 21.12.2009 р. у зв'язку з необхідністю витребування у сторін додаткових доказів у справі.

Водночас, враховуючи те, що сторонами та виконавчим комітетом Луцької міської ради не подано повторно витребуваних доказів, необхідних для об'єктивного розгляду справи, судом відповідно до ухвали від 02.02.2010 року розгляд справи було відкладено та зобов'язано сторін виконати вимоги суду від 21.12.2009 року та зобов'язано виконавчому комітету Луцької міської ради виконати вимоги ухвали суду від 23.11.2009 р. та 21.12.2009 р. - надати архівні документи (звернення Волинської обласної спілки споживчих товариств, позитивні висновки управління містобудування та архітектури), що були підставою для прийняття виконавчим комітетом Луцької міської ради рішення №296-2 від 22.06.06р. В«Про дозвіл на будівництво - реконструкцію Волинською ОСС складу-фруктосховища, ємкістю 500 тонн з встановленням технологічної лінії заморожування ягід по вул. Лідавській, 4В» .

Між тим, виконавчим комітетом Луцької міської ради зазначені вимоги суду не були виконані. Однак, враховуючи те , що рішення Луцької міської ради №296-2 від 22.06.06р. В«Про дозвіл на будівництво - реконструкцію Волинською ОСС складу-фруктосховища, ємкістю 500 тонн з встановленням технологічної лінії заморожування ягід по вул. Лідавській, 4В»є чинним, сторонами в судовому засіданні не було подано доказів, що останнє було предметом судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість прийняття рішення у даній справі за наявними у ній документами.

В попередньому судовому засіданні 10.03.2010 року представником ПП «ЗІА Фруттіс» подано додаткові пояснення по суті позовних вимог відповідно до яких звертає увагу на те, що позивачем у даній справі мала би виступати Луцька заготівельно - збутова база. Волинська облспоживспілка є неналежним позивачем у дан й справі.

Крім того, повторно заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Луцьким міськрайонним судом справи № 01/10/08 за позовом Волинської облспоживспілки до ПП В«ЛіонВ» , ОСОБА_7 про скасування рішення третейського суду при товарній біржі В«ЗахідноукраїнськаВ» від 18.08.08р. у справі №01/10/08 за позовом ПП В«ЛіонВ» до ОСОБА_7 про визнання права власності.

Позивачем було надано суду копію державного акту на право постійного користування Луцькою заготівельно-збутовою базою земельною ділянкою площею 2.7297 га (з додатками до нього).

Представник ПП «ЗІА Фруттіс» в попередньому судовому засіданні 10.03.2010 року було подано: копію витягу про реєстрацію права власності на склад-холодильник для м'ясопродуктів загальною площею 389,6 кв.м., копію витягу про реєстрацію права власності на приміщення лінії шокової заморозки площею 325,2 кв.м., копію технічного паспорту на склад-холодильник для м'ясопродуктів загальною площею 389,6 кв.м., копію технічного паспорту на приміщення лінії шокової заморозки площею 325,2 кв.м., копію договору оренди землі від 17.02.2010 року укладеного між Луцькою міською радою та ПП «ЗІА Фруттіс» загальною площею 3259 кв.м.

Розглянувши наявні матеріали справи, заявлені клопотання та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

4.09.1992 року виконкомом Луцької міської ради народних депутатів (реєстр №918) було зареєстровано Статут Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки.

10.02.2003 року постановою Правління Волинської облспоживспілки №24 було затверджеенго нову редакцію Статуту Луцької заготівельно-збутової бази.

12.02.2003 року Статут Луцької заготівельно-збутової бази в новій редакції було зареєстровано у виконкомі Луцької міської ради (надалі Статут бази в редакції 2003 року).

Згідно ст..11 Статуту бази в редакції 2003 року - Луцька заготівельно-збутова база Волинської облспоживспілки є підприємством, створеним Волинською облспоживспілкою (в подальшому - Власник), яка є його засновником та власником всього майна.

Як визначено ст..3.1 Статуту бази, майно підприємства складається з основних засобів, переданих власником підприємства -облспоживспілкою в оперативне управління, оборотних коштів, а також інших цінностей набутих в процесі господарської діяльності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства.

Суб'ктом права власності Підприємства є Власник-Волинська облспоживспілка як юридична особа, а також юридичні та фізичні особи, частка яких визначається чинним законодавством та нормативними актами.

При цьому, згідно ст..3.2. Статуту бази - підприємство не має права без погодження з Власником продавати майно, здавати в оренду, вносити до статутного фонду інших підприємств, передавати в заставу, фінансовий лізинг.

10.04.2003 року Волинське обласне бюро технічної інвентаризації за Волинською обласною спілкою споживчих товариств було зареєстровано правовласності на склад-фруктосховище ємністю 500 тон, про що видано ОСОБА_5 за №333615.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №296-2 від 22.06.2006 року дозволено Волинській обласній спілці споживчих товариств провести реконструкцію складу-фруктосховища ємністю на 500 тон з встановленням технологічної лінії заморожування ягід по вул. Лідавській, 4 та зобов'язано: одержати в управлінні містобудування та архітектури вихідні дані на проектування, виготовити проект та погодити його в установленому порядку; проектом передбачити благоустрій території; перед початком будівельних робіт отримати дозвіл в інспекції держархбудконтролю; після завершення будівельних робіт отримати дозвіл в інспекції держархбудконтролю; після завершення будівельних робіт здати об'єкт в експлуатацію; провести оформлення державної реєстрації права власності на об'єкт.

Позивач - Волинська обласна спілка споживчих товариств звертаючись до господарського суду посилається на те, що ПП «Ліон» на підставі рішень третейських судів та підроблених документів, а саме інвестиційного договору від 01.06.2006 року, договору купівлі-продажу від 01.08.2008 року, ухвал Рівненського міського суду, яким зобов'язано Волинське ОБТІ зареєструвати право власності на нерухоме майно, уклало з ПП «ЗІА Фруттіс» договір купівлі-продажу майна. В результаті чого, відповідач - Приватне підприємство «ЗІА Фруттіс» незаконно заволоділо нерухомим майном, яке належить на праві власності Волинській обласній спілці споживчих товариств - приміщенням лінії шокової заморозки площею 325,2 кв.м. та складом-холодильником м'ясопродуктів, загальною площею 389,6 кв.м. за адресою: вул. Лідавська, 4 в м. Луцьку.

Волинська обласна спілка споживчих товариств просить: визнати недійсним договір-купівлі-продажу приміщення лінії шокової заморозки та складу холодильника м'ясопродуктів, укладеного між ПП «Ліон» та ПП «ЗІА Фруттіс» 25.12.2008 року, визнати за Волинською облспоживспілкою право власності на приміщення лінії шокової заморозки та складу холодильника м'ясопродуктів, що знаходяться за адресою: м.Луцьк, вул. Лідавська, 4; витребувати у ПП «ЗІА Фруттіс» з чужого незаконного володіння приміщення лінії готової заморозки та складу-холодильника м'ясопродуктів, що знаходяться за адресою: м.Луцьк, вул. Лідавська, 4.

Дослідивши наявні матеріали по справі, суд приходить до висновку про задоволення позову. При цьому виходив із такого.

1.08.2008 року між продавцем - Луцькою заготівельно-збутовою базою в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_1 підприємством «Ліон» в особі директора ОСОБА_3 та Поручитель ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу.

Згідно п.п.1,2 Договору Продавець продає склад-холодильника м'ясопродуктів загальною площею 389,6 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Лідавська, 4 в м.Луцьку, а Покупець купує зазначене майно.

Право власності на майно переходить до Покупця з моменту підписання акту прийому-передачі майна.

Вартість майна становить 100 000 грн. (п3 договору).

Як визначено п.2.1. договору Покупець зобов'язаний внести 100 000 грн. за придбане майно протягом двох місяців з моменту укладення цього Договору.

Згідно п.п. 2.2. договору розрахунки за придбане майно здійснюються шляхом зарахування коштів на обумовлений продавцем рахунок.

У разі порушення покупцем зобов'язання по сплаті вартості майна, передбаченого п.п.2.1 п.2 Договору Поручитель відповідає перед Продавцем у тому ж обсязі, що і Покупець, включаючи сплату основного боргу, неустойки, відшкодування збитків (п.2.3 договору).

Розділом 3 договору визначено (п.3.1. договору), що Продавець зобов'язаний передати майно Покупцю в момент підписання акту прийому-передачі.

Передача майна Продавцем та прийняття його покупцем здійснюється на підставі акту прийому-передачі, який підписується сторонами та є додатком до даного Договору.

Право власності переходить до покупця з моменту підписання договору та акту приймання-передачі (п.п. 3.2., 3.3 договору).

Між Продавцем та Покупцем 01.08.2008 року було підписано акт прийому-передачі до Договору купівлі-продажу від 1.08.2008 року.

Між тим, 26.08.2008 року на підставі рішення третейського суду при товарній біржі «Західноукраїнська» у справі №09/11/08 за позовом приватного підприємства «Ліон» до Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки, ОСОБА_2 про визнання права власності було постановлено: визнати дійсним Договір купівлі-продажу від 01.08.2008 року між Луцької заготівельно-збутовою базою Волинської облспоживспілки, ПП «Ліон» та ОСОБА_2; визнано за ПП «Ліон» право власності на склад-холодильник м'ясопродуктів загальною площею 389,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул. Лідавська, 4, рішення Третейського суду є підставою для провадження державної реєстрації права власності на склад-холодильник м'ясопродуктів загальною площею 389,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул. Лідавська, 4 за ПП «Ліон» в КП «Волинське ОБТІ».

28.08.20078 року та підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області, ПП «Ліон» було видано виконавчий лист.

03.10.2008 року КП «Волинське ОБТІ» було зареєстровано за ПП «Ліон» право власності на склад-холодильник м'ясопродуктів загальною площею 389,6 кв.м.

Таким чином, об'єкт нерухомого майна, а саме: склад-холодильник м'ясопродуктів загальною площею 389,6 кв.м. вибув із володіння Волинської облспоживспілки без її волі як власника майна на підставі безвідплатних договорів в супереч Закону України «Про споживчу кооперацію» та Положення про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації.

Разом з тим, з пояснень Волинської облспоживспілки за № 440 від 23.11.2009 року та Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки було встановлено, що відносно факту укладання 01.08.2008 року договору купівлі - продажу між Луцькою заготівельно-збутовою базою та ПП «Ліон» що продажу складу - холодильника Волинська облспоживспілка жодних відомостей до червня 2009 року не мала. Як зазначено в письмовому поясненні бази, при звільненні ОСОБА_6 з посади директора бази серед переданих документів зазначеного договору купівлі-продажу не було. Інших відомостей щодо його укладання на базі немає, оскільки приміщення складу холодильника списано з балансу як аварійне в 1996 році і підлягало демонтажу. Грошові кошти як оплата за вказане приміщення від ПП «Ліон» на рахунки бази не поступали. Про існування такого договору стало відомо з рішення третейського суду при товарні біржі «Західноукраїнська», копію якого було отримано з матеріалів інвентаризаційної справи Волинського ОБТІ.

Водночас, як визначено ст. 9 Закону України «Про споживчу кооперацію» - власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності.

Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

Як визначено, ст. 10 даного Закону, власність споживчої кооперації є недоторканою, перебуває під захистом держави і охороняється Законом нарівні з іншими формами власності.

Майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку і безплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або уповноважених ними органів.

Крім того, відповідно до Положення про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації з внесеними змінами згідно з Постановами Центральної спілки споживчих товариств № 5 від 17.01.2005 року, від 25.01.2006 року, від 12.11.2008 року, останнє є нормативним актом Укркоопспілки і обов'язковим до виконання споживчими товариствами, споживспілками, їх підприємствами (об'єднаннями), іншими суб'єктами господарювання системи Центральної спілки споживчих товариств України (п. 1.2 Положення, надалі Положення).

Згідно п. 1.3 даного Положення - громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації України є власністю споживчих товариств, райспоживспілок, облспоживспілок, крім споживспілки і Укоопспілки.

Володіння, користування і розпорядження основними засобами здійснюють вищі органи управління споживчих товариств і споживспілок або уповноваженні ними органи згідно з законодавством України, нормативними актами Укоопспілки та статутами споживчих товариств і споживспілок (п. 1.4 Положення).

Слід зазначити, що порядок списання основних засобів з балансів споживчих товариств, споживспілок їх підприємств, об'єднань проводиться у порядку передбаченому приписами розділу 3 Положення за рішенням правління облспоживспілки.

Щодо продажу майна, то продаж майна здійснюється за рішенням вищого органу управління споживчого товариства, споживспілки, або уповноваженого ним органу, а будівель, крім того за попередньою згодою (постановою): правління облспоживспілки стосовно майна споживчих товариств, райспоживспілок, включаючи майно, яке облікується на балансі їх підприємств; облспілок, інших членів Укоопспілки, включаючи майно, яке обліковується на балансі їх підприємств (п. 5.3 Положення) - за згодою Укоопспілки.

Як встановлено судом, згоди правління облспоживспілки та Укоопспілки щодо продажу Луцькою ЗЗБ об'єкту нерухомого майна, а саме складу - холодильника загальною площею 389,6 м.кв. не надавало. Бувшим директором Луцької ЗЗБ ОСОБА_6 не було надано суду будь-яких документів в підтвердження правомірності продажу об'єкту нерухомого майна-складу холодильника.

Водночас, як визначено п.п. 5., 5.5.1, 5.5.2 Положення майно продається з аукціону будь-яким юридичним і фізичним особам у порядку, встановленому Положенням про порядок продажу на аукціонних основних засобів підприємств і організацій споживчої кооперації України.

При цьому, продаж майна оформляється договором купівлі-продажу , який укладається продавцем (власником майна) і покупцем (переможцем аукціону ) і підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Покупець набуває права власності на нерухоме майно з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації правочину (п. 5,9; 5.10 Положення).

Щодо безоплатної передачі основних засобів облспоживспілок, включаючи основні засоби, які облікуються на балансах їх підприємств та інших суб'єктів господарювання, то така передача проводиться за рішенням Укоопспілки (п. 6.3 Положення).

Таким чином, бувший директор бази ОСОБА_6 діючи з перевищенням повноважень 01.08.2008 року, уклав від імені Луцької ЗЗБ нікчемний договір купівлі-продажу приміщення - складу холодильника, яке є власністю Волинської облспоживспілки.

При цьому, за вимогами ч.ч. 2,4 ст. 203, ЦК України особа, що вчинила правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Водночас, відповідно до змісту ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Закону.

Згідно ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, та не перевищувати своїх повноважень.

Щодо форми правочину, то при укладанні правочину обов'язкове дотримання передбаченої законом форми (простої або нотаріальної). Згідно вимог закону, порушення вимог щодо форми правочину тягне за собою визнання його недійсним або настання інших наслідків, як це визначено ст. ст. 218-220 ЦК України).

Як визначено ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За вимогами ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

При цьому, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Слід врахувати, що відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, згідно вимог ст. 388 ЦК України передбачено, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

За даною нормою цивільного кодексу, власник визнається добросовісним, якщо здобуваючи річ, він не знав і не повинен був знати про те, що відчужуватель речі не має права на її відчуження. У випадку, якщо набувач, який, придбаваючи майно знав або міг знати, що особа, яка здійснювала відчуження майна, не мала на це право, визнається недобросовісним набувачем.

ПП «Ліон» набуваючи приміщення складу - холодильника для м'ясопродуктів за угодою від 01.08.2008 року не було взято до уваги конкретних обставин угоди, з яких ясно видно, що річ відчужується неправомірно. Зазначене стосується і набувача ПП «ЗІА Фруттіс» на дане приміщення за угодою від 25.12.2008 року.

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що у 2008 році, директором Луцької ЗЗБ був ОСОБА_6, який є власником ПП «Ліон», директором якого була ОСОБА_7 Після реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за ПП «Ліон», був укладений нотаріальний договір купівлі-продажу між ПП «Ліон», від якого діяла ОСОБА_7 та ПП «ЗІА Фруттіс», директором був той же самий ОСОБА_6

Судом не взято до уваги заперечення відповідача - ПП «ЗІА Фруттіс» про наявність рішення Третейського суду при товарній біржі «Західноукраїнська» від 26.08.2008 року у справах № 09/11/08 про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 01.08.2008 року між Луцької ЗЗБ Волинської облспоживспілки та ПП «Ліон» та ОСОБА_2 та визнання за ПП «Ліон» право власності на склад - холодильник для м'ясопродуктів, загальною площею 389,6 м. кВ., оскільки господарський суд виходячи з вимог ст. 35 ГПК України не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог спору підвідомчого господарському суду, як це визначено ст. 12 ГПК України.

У зв'язку з цим, клопотання ПП «ЗІА Фруттіс» про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 2-6555/09 за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до ПП «Ліон», ОСОБА_7 про скасування рішення третейського суду від 18.08.2008 року у справі № 01/10/08, яка перебуває в провадженні Луцького міськрайонного суду відхилено судом як безпідставне.

Не заслуговує на увагу суду посилання відповідача - ЗІУ «Фруттіс» на відсутність у позивача суб'єктивного матеріального права або законного інтересу на захист якого подано позов, оскільки належним позивачем у справі, на думку відповідача, має бути Луцька ЗЗБ, якій на праві постійного користування належить земельна ділянка площею, 2,7297 га на якій розміщені об'єкти нерухомого майна.

Однак, таке твердження відповідача з посиланням на п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» є необґрунтованим, оскільки по-перше, згадана Постанова Пленуму Верховного Суду України стосується виключно корпоративних спорів, по-друге, аналогія закону може застосовуватись у випадку, що дані відносини не врегульовані даними правовими нормами, що містяться в законах, інших нормативних актах.

Щодо набуття права власності ПП «ЗІА Фруттіс» на приміщення лінії шокової заморозки загальною площею 352,2 кв. м. та складу - холодильника для м'ясопродуктів, загальною площею 389,6 кв. м. за договором купівлі-продажу від 25.12.2008 року, укладеного з ПП «Ліон», та останній слід визнати недійсним.

При цьому суд виходив із такого.

01.06.2006 року між ПП «Ліон» (інвестор) та Волинської обласною спілкою споживчих товариств (учасник - замовник) було укладено інвестиційний договір.

Відповідно до п. 1. даного договору інвестор (ПП «Ліон»») зобов'язується за власні кошти відповідно до умов цього договору провести ремонт, реконструкцію, модернізацію приміщення складу - фруктосховища ємкістю 500 тон, а також здійснити добудову об'єкту, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Лідавська, 43 встановленням технологічної лінії заморожування ягід.

Пунктом 1.2 цього договору передбачено, що, інвестор бере на себе зобов'язання здійснити в повному обсязі фінансування, проектування, добудову, ремонт, реконструкцію та модернізацію об'єкту в порядку та на умовах, викладених в цьому договорі, а саме: реконструювати дві камери для охолодження та зберігання ягід площею 440 м. кв. та встановити відповідне обладнання для цих камер; здійснити добудову розміром 20 м. x 20 м., загальною площею 400 м. кв., здійснити добудову під компресорну станцію загальною площею 50 м. кв.; здійснити технологічну лінію шокової заморозки потужністю 3т/год.; встановлення та монтаж компресорної станції холодопродуктивністю 500 квт; проведення реконструкції силової електричної підстанції з 400 КВА до 1300 КВА.

Згідно п. 1.3 інвестиційного договору, закінчений ремонтом, модернізацією та реконструкцією об'єкт, введений в дію за рахунок інвестиційних коштів є власністю учасника - замовника, крім здійсненної добудови об'єкта - площею 400 м. кв., що лишається власністю інвестора.

Відповідно до технічного паспорта, виготовленого КП «Волинське ОБТІ» здійснена ПП «Ліон» добудова з приміщенням лінії шокової заморозки складає 325,2 м. кв. за адресою: м. Луцьк, вул. Лідавська, 4.

Відповідно до п. 2.1 інвестиційного договору орієнтовний обсяг інвестицій складає 2 млн. грн.. на будівництво лінії шокової заморозки.

Рішення третейського суду при товарній біржі «Західноукраїнська» від 18.08.2008 року у справі № 01/10/08 (була витребувана та оглянута в судовому засіданні) постановлено: визнати за ПП «Ліон» право власності на приміщення лінії шокової заморозки площею 325,2 м. кв. за адресою: м. Луцьк, вул. Лідавська,4.

Рішенням Третейського суду є підставою для проведення державної реєстрації на дане приміщення за ПП «Ліон».

Між тим, судом було встановлено, що інвестиційний договір від 01.06.2006 року Волинською облспоживспілкою з ПП «Ліон» не укладався і у Волинській облспоживспілці відсутній.

Відповідачем - ПП «Ліон» на адресу суду оригінал даного договору не було подано. В витребуваних матеріалах справи № 01/10/08 з Третейського суду значиться лише копія інвестиційного договору, яка була долучена до позовної заяви.

Однак, з огляду судом даної копії договору вбачається про його підробку, оскільки розділи даного договору не співпадають з його послідовною номерацією.

Крім того, судом встановлено, що вихідні дані на проектування, НВП «Технічне бюро кадастру» (реєстраційний номер 33 від 13.04.2007 року) були видані - забудовнику - Волинській обласній станції споживчих товариств на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 296-2 від 22.06.2006 року. «Про дозвіл Волинській обласній спілці споживчих товариств на реконструкцію складу - фруктосховища ємкістю 500 тон з встановленням технологічної лінії заморожування ягід на вул. Лідавській,4».

Волинська обласна спілка споживчих товариств виступала замовником також при отриманні архітектурно-планувального завдання на реконструкцію складу - фруктосховища, затвердженого директором Департаменту містобудування 10.01.2007 року).

Як вбачається з первинних бухгалтерських документів (накладних, актів приймання - здачі робіт); довідки за № 93 від 18.12.2009 року, виданою Луцькою заготівельно-збутовою базою про те, що базою за роботи пов'язані з реконструкцією з ПП «Ліон» проведено розрахунки на суму 510640,80 грн.

В зв'язку з цим, доводи ПП «ЗІА Фруттіс» (відзив від 28.09.2009 року) про те, що ПП «Ліон» на виконання договірних зобов'язань, що випливають із договору від 01.06.2006 року за власні кошти здійснило реконструкцію з добудовою складу фруктосховища спростовуються матеріалами, оскільки платником за виконані роботи виступала Луцька ЗЗБ.

Таким чином, судом встановлено, що Волинська облспоживспілка, будучи єдиним власником нерухомого майна за адресою: м. Луцьк, вул. Лідавська,4 не укладала будь-який договір на відчуження даного майна, та згоди на його відчуження Луцький ЗЗБ, як це передбачено чинним законодавством та статутними документами не надавала.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу і іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу приміщення лінії шокової заморозки, складу - холодильника для м'ясопродуктів від 25.12.2008 року є таким, що суперечить положенням чинного законодавства ЦК України, іншим положенням чинного законодавства України.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі витрати ним документа який засвідчує його право власності.

Щодо вимог позивача про визнання права власності на зазначені об'єкти нерухомого майна, то суд приходить до висновку про їх підставність. При цьому враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття право власності не встановлено судом.

Водночас, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна) (ч.2 ст.331 ЦК України).

В судовому засіданні було встановлено, що реконструкція складу - фруктосховища з встановленням технологічної лінії замороження ягід на вул. Лідавський ,4 була проведена позивачем за рахунок власних коштів Луцької ЗЗБ.

Згідно ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного на те дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Водночас, на вимогу власника, користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Позивачем в підтвердження факту користування земельною ділянкою долучено до матеріалів справи державний акт на постійне користування землею виданий Луцький заготівельній базі 22.12.1998 року на загальну площу 2,7297 га.

Крім того, позивачем в підтвердження факту, що проведена реконструкція добудови фруктосховища відповідає вимогам діючих будівельних норм, правил ДБН, подано матеріали обстеження підприємством «Волинькооппроект» (ліцензія АБ № 314886), технічні паспорти на зазначені об'єкти нерухомого майна виготовлені КП «Бюро технічної інвентаризації» 08.01.2008 року на замовлення Волинської облспоживспілки (Луцька заготівельна база).

Таким чином, суд встановив, що проведена реконструкція складу фруктосховища з встановлення лінії шокозаморозки належить власнику - Волинський спілці споживчих товариств.

Беручи до уваги те, що ПП «ЗІА Фруттіс» як набувач знав про наявність перешкод до вчинення правочину від 25.12.2008 року, в тому числі й те, що продавець - ПП «Ліон» не має права відчужувати майно, оскільки воно набуте незаконним шляхом, що в цілому свідчить про недобросовісність набувача.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується.

Статтею 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі, іншим шляхом.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи, що позивачем - Волинською обласною спілкою споживчих товариств при зверненні до господарського суду з даним позовом було доведено про порушення своїх прав і охоронюваних законом інтересів зі сторони відповідачів - ПП «Ліон» та ПП «ЗІА Фруттіс», суд приходить до висновку про задоволення позову в цілому.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони - ПП «ЗІА Фруттіс», то судові витрати слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 392, 388 Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживчу кооперацію», Положенням про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення лінії шокової заморозки та складу холодильника для м'ясопродуктів, укладеного між приватним підприємством «Ліон» та приватним підприємством «ЗІА Фруттіс» від 25.12.2008 р.

3. Визнати за Волинською обласною спілкою споживчих товариств, м. Луцьк, Ковельська, 13, право власності на приміщення лінії шокової заморозки, площею 325, 2 кв.м. та приміщення складу холодильника для м'ясопродуктів, загальною площею 389, 6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Лідавська, 4.

4. Витребувати у приватного підприємства «ЗІА Фруттіс» (м. Луцьк, вул. Лідавська, 4, код ЄДРПОУ 35868030) з чужого незаконного володіння приміщення лінії шокової заморозки, площею 325, 2 кв.м. та приміщення складу холодильника для м'ясопродуктів, загальною площею 389, 6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Лідавська, 4.

5. Стягнути з приватного підприємства «ЗІА Фруттіс» (м. Луцьк, вул. Лідавська, 4, код ЄДРПОУ 35868030, відомості про рахунки відсутні) на користь Волинської обласної спілки споживчих товариств (м. Луцьк, Ковельська, 13) витрат по сплаті державного мита в сумі 3 085, 00 грн. та 312,25 грн. витрат на ІТЗ.

Суддя В.А.Пахолюк

Дата підписання

повного тексту рішення

від 26.03.2010 року.

Суддя Пахолюк В. А.