Постанова

від 09.12.2008 по справі 35/315

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський,

8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.12.2008                                                                                          

№ 35/315

 Київський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:            Куровського  С.В.

          Михальської  Ю.Б.

 при

секретарі:           Гаращенко Т.М.

 За участю

представників:

 позивача:                    Булгакова Л.А. -

довіреність від 21.07.2008 р.;

відповідача-1:         

ОСОБА_1 - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа;

ОСОБА_2- довіреність НОМЕР_1від 08.12.2008 р.;

відповідача-2:         

ОСОБА_3 - довіреність . НОМЕР_2 від 30.11.2007 р;

третьої особи-1:         

не з'явився;

від третьої особи-2:          не з'явився;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

 на рішення

Господарського суду м.Києва від 23.10.2008

 у справі №

35/315 (Качан Н.І.)

 за позовом                               Дочірнього

підприємства "Спектр-Б"

 до                                                   Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

Печерської районної у м. Києві ради

 третя особа

відповідача           Головне управління земельних ресурсів

Київської міської державної адміністрації

           Головне

управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської

міської державної адміністрації

 про                                                   усунення перешкод у користуванні

приміщенням та зобов"язання внести зміни до договору

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство “Спектр - Б” (далі за текстом - ДП

“Спектр-Б, позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(далі за текстом -

СПД - ОСОБА_1, відповідач-1) та Печерської районної у місті Києві ради (далі за

текстом - відповідач-2) про усунення перешкод у користуванні приміщенням та

зобов'язання внести зміни до договору.

Судом з ініціативи позивача до справи, у якості третіх

осіб, було залучено - Головне управління земельних ресурсів Київської міської

державної адміністрації (далі за текстом - 3-я особа-1) та Головне управління

містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської

державної адміністрації (далі за текстом - 3-я особа-2).

Заявлені позовні вимоги Позивач мотивував тим, що станом

на сьогоднішній день він є власником квартир та нежилого приміщення по

АДРЕСА_1. Позивачем у встановленому порядку отримано проектно-дозвільну

документацію на проведення ремонту та реконструкції житлових та нежилих

приміщень, які знаходяться у його власності. У притул до належних Позивачу

приміщень розташовано малу архітектурну форму (кіоск з ремонту взуття), що належить

відповідачу-1, що, на думку Позивача, є перешкодою для виконання ним робіт з

ремонту та реконструкції приміщень.

Рішенням Господарського суду міста Києва позов

задоволено частково - зобов'язано відповідача-1 усунути існуючі перешкоди з

своєї сторони та заборонено останньому чинити будь-які перешкоди позивачу під

час виконання ним ремонтних робіт та робіт по реконструкції у проїзді арки між

будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 по АДРЕСА_1. В задоволені іншої частини позовних

вимог, позивачу відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач-1

звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просив: зазначене рішення суду

скасувати, так як на його думку останнє суперечить нормам матеріального та

процесуального права, а також винесене при неповному з'ясуванні судом усіх

обставин, що мають значення по справі.

В обґрунтування своїх вимог, відповідач-1 зазначає, що

згідно з мотивувальною частиною оскаржуваного рішення суд першої інстанції

дійшов висновку про те, що у Позивача є підстави для звернення до суду за

захистом свого права власності, і таке право власності підлягає захисту шляхом

усунення існуючих перешкод збоку Відповідача 1 та зоборони чинити будь-які

перешкоди Позивачу під час виконання останнім ремонтних робіт та робіт з

реконструкції у проїздді арки між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 по АДРЕСА_1.

Проте, висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи та є хибним з

точки зору чинного законодавства України з огляду на те, що позивач має право

власності на нежилі приміщення лише в їх межах, а здійснення реконструкції

цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1 може призвести до руйнування

будинку, оскільки позивач планує зробити додатковий вихід у несучій конструкції

житлового будинку, що порушить права мешканців цього будинку. Також відповідач

- 1 зазначає, що суд першої інстанції визначив, що не перенесення кіоску по

ремонту взуття, який є власністю СПД - ОСОБА_1, порушує право позивача на

здійснення права власності, хоча не врахував, що перенесення кіоску порушує її

права, оскільки вона на законних підставах користується відведеною її в оренду

земельною ділянкою.

Позивач, відповідач-2, треті особи відзиви на апеляційну

скаргу суду не надали.

В судовому засіданні представник позивача вимоги

апеляційної скарги не визнав, зазначив, що вважає, їх безпідставними і такими,

що задоволенню не підлягаю, а рішення суду першої інстанції прийняте з

дотриманням всіх норм матеріального і процесуального права з повним

дослідженням всіх матеріалів та обставин справи. Представник позивача просив

залишити рішення без змін.

Представник відповідача - 2 підтримав апеляційну скаргу,

просив задовольнити вимоги відповідача - 1, скасувати рішення Господарського

суду м. Києва від 23.10.2008 р. в справі № 35/315, та прийняти нове, яким в

позові відмовити.

Ухвалою від 25.11.2008 р. апеляційна скарга прийнята до

провадження, розгляд справи призначений на 09.12.2008 р.

В судове засідання 09.12.2008 р. з'явились представники

позивача, відповідачів. Представники третіх осіб в судове засідання не

з'явились. Про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином,

в зв'язку з чим колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої

інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи

та без участі їх представників.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши

пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія

встановила наступне.

4 червня 2003 року між Фондом приватизації комунального

майна Печерського району м. Києва та Позивачем було укладено Договір № 467

купівлі-продажу нежилого приміщення (надалі - “Договір”), відповідно до п. 1.1.

якого, Позивач придбав нежиле приміщення НОМЕР_3 (цокольний поверх), загальною

площею 261,6 кв.м. у жилому будинку за адресою: АДРЕСА_1, літ. “А”.

4 червня 2003 року між Фондом приватизації комунального

майна Печерського району м. Києва, балансоутримувачем - Комунальним

підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва

“Печерськжитло” та Позивачем було підписано Акт передачі нежилого приміщення за

адресою: АДРЕСА_1, літ. “А”.

10.06.2003 р. Комунальним підприємством “Київське міське

бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти

нерухомого майна” було видано реєстраційне посвідчення, яким було підтверджено

реєстрацію за Позивачем права власності на нежиле приміщення НОМЕР_3 (цокольний

поверх), загальною площею 261,6 кв.м. у жилому будинку за адресою: АДРЕСА_1,

літ. “А” на підставі Договору, про що зроблено запис у реєстрову книгу №

72П-2.51 за №5691-ІХ.

28.05.2003 р. Відповідачем-2 було прийнято розпорядження

“Про погодження перепланування нежитлового приміщення на АДРЕСА_1, літ “А” №

798 (копія є у матеріалах справи), яким Позивачу було погоджено здійснення

перепланування нежитлового приміщення, розташованого у цокольному поверсі

будинку АДРЕСА_1, літ “А” наАДРЕСА_1 згідно з розробленим проектом.

19.09.2005 р. розпорядженням Печерської районної у м.

Києві державної адміністрації “Про погодження перенесення теплопункту будинку

АДРЕСА_1 літ. “А” поАДРЕСА_1” було погоджено Позивачу здійснити перенесення

існуючого теплопункту будинку АДРЕСА_1 літ. “А” згідно з розробленим проектом.

20 червня 2006 р. Відповідачем-2 було прийнято рішення

“Про передачу в оренду земельних ділянок для розміщення малих архітектурних

форм, сезонних майданчиків та влаштування вхідних груп” № 22, відповідно до

якого Відповідачу-1 було передано земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 8,0

кв.м. строком на 1 рік для розміщення кіоску з ремонту взуття.

Паралельно, 22 вересня 2006 року між Відповідачем-1 та

Відповідачем 2 укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір

оренди). Відповідно до п. 1.1. Договору оренди Відповідач-1 прийняв у

короткострокову оренду земельну ділянку, загальною площею 8,0 кв.м., у тому

числі під кіоском з ремонту взуття - 6,0 кв.м. за рахунок міських земель, не

наданих у власність чи користування згідно з планом землекористування, що

додається.

Пунктом 1.2. Договору оренди встановлено, що земельна

ділянка передається у короткострокову оренду строком на 1 рік для розміщення

кіоску з ремонту взуття наАДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва. Зазначений

Договір оренди було зареєстровано у книзі договорів короткострокової оренди на

землю в Печерській районній у м. Києві раді за № 57 від 22.09.2006 р.

4 грудня 2007 р. Спеціалізованою державною організацією

“Київська міська служба Української інвестиційної експертизи (Служба

“Київдержекспертиза”) було надано Позитивний висновок комплексної державної

експертизи проекту реконструкції нежитлового приміщення НОМЕР_3 частини

цокольного поверху будинку з улаштуванням антресольного поверху та прибудовою

допоміжних приміщень під магазин непродовольчих товарів наАДРЕСА_1 літ. “А” у

Печерському районі м. Києва.

09.07.2008 р. розпорядженням Виконавчого органу

Київської міської ради (Київська; міська державна адміністрація) № 923 було

надано Позивачу дозвіл на реконструкцію нежитлового приміщення НОМЕР_3 - “А”

частини цокольного поверху будинку з влаштуванням антресольного поверху під

магазин непродовольчих товарів наАДРЕСА_1 у Печерському районі.

15.11.2007 р. заступником начальника Головного

управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища було

видано інформаційний лист за № 05-13191, яким було повідомлено про те, що

Управлінням було затверджено проект реконструкції приміщення НОМЕР_3 під

магазин непродовольчих товарів наАДРЕСА_1 літ. “А”, яким не передбачається

розміщення за вказаною адресою малої архітектурної форми - кіоску з ремонту

взуття.

В результаті того, що впритул до цокольного та першого

поверху будинку АДРЕСА_1 у проїзді між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4

поАДРЕСА_1 встановлено малу архітектурну форму (надалі - МАФ, кіоск з ремонту

взуття), площею 6 кв.м, який належить Суб'єкту підприємницької діяльності

ОСОБА_1, а реконструкція та перепланування приміщення НОМЕР_3 поАДРЕСА_1-А, яке

належить позивачу, передбачає облаштування додаткового виходу, що

підтверджується Експертним висновком Самостійної державної пожежної частини № 1

(а.с. 127 т. № 1), між власниками виникла конфліктна ситуація.

За твердженням позивача, він запропонував відповідачу-1

для вирішення спірної ситуації перенести малу архітектурну форму, у якій

проводить свою підприємницьку на інше місце. Аби отримати можливість проводити

ремонтні роботи наших приміщень ДП “Спектр-Б” дійшов домовленостій з ОСОБА_1

про те , що ДП “Спектр-Б” за власні кошти придбає її новий кіоск для ремонту

взуття, встановить його у дворі будинку № 15 по АДРЕСА_1, а та перейде

проводити свою підприємницьку діяльність у новий кіоск, макет, розмір та

обладнання якого було попередньо узгоджено з ОСОБА_1, про що є власноручний

підпис ОСОБА_1 на ескізі кіоску. Для оформлення правових відносин щодо

власності на кіоски сторони вирішили оформити договір міни, відповідно до якого

право власності без будь-яких доплат, на новий кіоск перейде до ОСОБА_1, а

старий кіоск перейде у власність ДП “Спектр Б”, який знову ж таки за свої кошти

вивезе старий кіоск, тим самим отримає змогу провадити будівельні роботи по

ремонту своїх приміщень.

21 грудня 2007 р. між Позивачем та Товариством з

обмеженою відповідальністю “Тагор Траст” було укладено Договір № 26/07-БВ

купівлі-продажу, відповідно до якого Позивач придбав та оплатив будівельний

вагончик у кількості 1 (одна) одиниця, загальною вартістю 22 000 грн. 00коп.

Платіжними дорученнями від 21.12.2007 р. № 1254 та від

14.01.2008 р. Позивачем було перераховано на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю “Тагор Траст” грошові кошти у розмірі 15 400 грн. 00 коп. та 6

600 грн. 00 коп. відповідно.

Позивач стверджує, що всі взяті на себе зобов'язання ДП

“Спектр-Б” виконало, на сьогодні кіоск встановлено на погодженому із ОСОБА_1

місці, ДП “Спектр-Б” за власні кошти розробив макет реклами, яка за

домовленостями сторін мала би бути встановлена над аркою будинку № 15 по

АДРЕСА_1, але після виконання нами своїх обов'язків Відповідачка відмовляється

від виконання своїх і взагалі відмовляється від подальших спілкувань,

посилаючись на той факт що на сьогодні договір оренди земельної ділянки, на

якій розміщено кіоск сплинув, існує вірогідність його подовження, а на земельну

ділянку під новим кіоском вона взагалі може не отримати договору оренди.

За твердженнями відповідача-1, вона не порушує права

власності позивача, оскільки по-перше вона має всі дозволи на продовження

строку оренди земельної ділянки, відведеної її для розташування кіоску по

ремонту взуття в м. Києві поАДРЕСА_1-А, а по друге: позивач не має права

облаштовувати до приміщення НОМЕР_3 за вказаною адресою окремий вхід, оскільки

стіна, яку хоче переобладнати є несучою конструкцією, а отримати на це дозвіл

повноважних інстанцій без погодження з мешканцями жилого будинку позивач не

може, а такого він не має, оскільки мешканці заперечують проти таких дій

позивача.

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами

докази, пояснення представників осіб, які брали участь у судовому засіданні,

місцевий суд дійшов висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а рішення

суду першої інстанції підлягає скасуванню з огляду на наступне:

Станом на день розгляду спору порядок здійснення

власником свого права власності регулюється нормами Цивільного кодексу України.

Порядок надання земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній

власності в оренду, регулюється Земельним кодексом України, Законами України

“Про оренду землі” та “Про оренду державного та комунального майна”. Порядок

планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних

ділянок, а також перелік усіх допустимих умов і обмежень забудови та іншого

використання територій і окремих земельних ділянок у межах м. Києва

встановлюється Правилами забудови м. Києва, затвердженими Рішенням Київської

міської Ради АДРЕСА_1/2587 від 27 січня 2005 р. (надалі - Правила забудови).

Згідно з пп. 1, 2, 3, 5 ст. 319 ЦК України, власник

володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник

має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При

здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний

додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати

право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам

суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право

власності є непорушним. Ніхто не, може бути протиправно позбавлений цього права

чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 2 ст. 383 ЦК України визначено, що власник

квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій

йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть

до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку

та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має

право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання

своїм майном.

Як видно з матеріалів справи (а.с. 26-30, 132-134 Т. №

1), споруда АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1 є житловим багатоповерховим будинком з

цокольним поверхом, в якому і знаходиться нежитлове приміщення, правом

власності на яке володіє позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, власникам

квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві

спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні

конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за

межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також

споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників

квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому

будинку.

Кіоск по ремонту взуття знаходиться впритул до стіни

цокольного та першого поверху будинку АДРЕСА_1 у проїзді між будинками АДРЕСА_1

та АДРЕСА_4. Вказана стіна є несучою конструкцією, призначеною для забезпечення

потреб усіх власників квартир, облаштування в якій окремого входу до

нежитлового приміщення позивача може вплинути на інтереси всіх мешканців

будинку.

Відповідно до п. 10.1. Правил забудови, дозвіл на

проектування та реконструкцію окремих частин будівлі, споруди (у разі зміни

функцій житлового приміщення на нежитлові, виробничі або навпаки, зміни

техніко-економічних показників), в т. ч. на реконструкцію горищ з влаштуванням

мансард, технічного поверху, реконструкцію цокольного, першого поверхів,

підвалів, влаштування окремих власних входів з вулиці до нежилих приміщень,

надається розпорядженням Київської міської державної адміністрації тільки після

інформування власника існуючої будівлі, отримання його згоди на проведення

таких робіт та оформлення відповідного протоколу. До складу вихідних даних та

висновків включаються також документи, що підтверджують згоду на передбачувану

реконструкцію мешканців та власників квартир, інших нежилих приміщень будинку,

законні інтереси яких мають бути ураховані під час реконструкції вказаного

будинку.

В даному випадку, позивач не надав суду документів, які

б підтверджували згоду мешканців житлового будинку АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1 на

влаштування окремого власного входу з вулиці до нежитлового приміщення.

Одночасно судова колегія зазначає, що в дозвольних

документах, які ДП “Спектр-Б” надало на підтвердження права реконструкції

фасаду, цокольного та першого поверхів нежитлового приміщення не зазначено про

його право втручання у несучі конструкції житлового будинку.

Так, в п. 4. Умов до проектування на реконструкції

нежитлового приміщення НОМЕР_3 розташованого в цокольному поверсі будинку

АДРЕСА_1 поАДРЕСА_1 (літ “А”) з влаштуванням антресольного поверху та при

будинковою допоміжних приміщень для розміщення магазину непродовольчих товарів,

виданих Головним управлінням охорони культурно спадщини та

реставраційно-відновлюваних робіт” зазначено, що в даному приміщенні має бути

виконано перепланування існуючих приміщень в межах несучіх та зовнішніх стін.

Таким чином, суд зазначає, що позивач має право проводити реконструкцію та

ремонт приміщень, на які він має право власності в межах цього приміщення, без

будь-якого втручання у цілісність несучіх та зовнішніх стін, що виключає

порушення його прав зі сторони СПД - ОСОБА_1, кіоск якої розташований поряд зі

стіною цокольного поверху житлового будинку., тобто поза межами власності

позивача.

В зв'язку з наведеним у суду немає підстав для

задоволення позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні приміщеннями

цокольного та першого поверхів у будинку АДРЕСА_1 літера “А” по АДРЕСА_1.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання

Печерської районної у м. Києві ради внести зміни до договору оренди земельної

ділянки для розміщення малої архітектурної форми (кіоску з ремонту взуття) від

22 вересня 2006 року із ОСОБА_1, щодо закріплення місця розташування малої

архітектурної форми наАДРЕСА_1 15, то вона також є безпідставною і підлягає

відхиленню в зв'язку з наступним:

Порядок зведення тимчасових споруд, у тому числі малих

архітектурних форм (МАФ), станом на сьогоднішній день регламентується Правилами

забудови міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від

27.01.2005 р. АДРЕСА_1/2587 (надалі - “Правила забудови”).

Відповідно до п. 13.2.1. Правил забудови до споруд, що

зводяться тимчасово, належать, зокрема, споруди, що зводяться для забезпечення

обслуговування населення та здійснення окремих функцій господарської діяльності

підприємств, установ, організацій.

Згідно з п. 13.2.3. Правил забудови тимчасові споруди

(малі архітектурні форми для здійснення підприємницької діяльності) розміщуються

на термін, визначений договором оренди земельної ділянки, проектом (паспортом)

і використовуються для забезпечення функцій об'єктів обслуговування населення

на період до використання території для будівництва капітальної споруди

відповідного функціонального призначення або благоустрою території з

відновленням її функціонального використання. Тобто суттєвих змін цільового

використання площ, будівель і т.і.

Пунктом 13.2.5 Правил забудови передбачено, що земельні

ділянки для розміщення та обслуговування МАФ загальною площею до 20 кв.м.,

розміщення сезонних майданчиків закладів громадського харчування та сезонної

торгівлі без права забудови площею до 100 кв. м надаються в оренду на термін до

трьох років відповідно до рішення Київради від 08.06.2000 р. №164/885 “Про

передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання

земельних відносин”.

Відповідно до п. 1.4. рішення Київської міської ради “По

передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання

земельних відносин” від 08.06.2000 р. № 64/885, яке було чинне на момент

укладення Договору оренди між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, оформлення

договорів оренди земельних ділянок належить проводити за типовою формою,

затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. №220. Межі

та площі земельних ділянок визначаються схемою прив'язки до місцевості на

топографічній підоснові М 1:500 згідно з нормативними вимогами,

експлуатаційними характеристиками у кожному конкретному випадку адресного

розміщення.

Відповідно до рішення Київської міської ради “Про заходи

щодо впорядкування об'єктів торгівлі (малих архітектурних форм” від 17.07.2008

р. № 58/58 рішення Київської міської ради “Про передачу окремих повноважень

районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин” від

08.06.2000 р. № 164/885, яким визначалися повноваження районних у місті Києві

рад щодо надання земельних ділянок у користування (оренду) під розміщення МАФ,

скасовано. Нового порядку виділення земельних ділянок для розміщення МАФ у

місті Києві станом на сьогоднішній день рішенням Київської міської ради не

затверджено.

Таким чином, станом на день прийняття рішення надання

земельних ділянок у оренду (тимчасове користування), зокрема і під розміщення

МАФ, має здійснюватися відповідно до загальних норм земельного законодавства

України, зокрема, ст. 124 Земельного кодексу України, а також Закону України

“Про оренду землі”.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду

землі” відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом

України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими

нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором

оренди землі.

Частиною 1 ст. 6 Закону України “Про оренду землі”

визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і

в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України,

Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором

оренди землі.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним,

якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені

законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті

умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст. 15 Закону України “Про оренду землі” до

істотних умов договору оренди землі відноситься, зокрема, об'єкт оренди (місце

розташування та розмір земельної ділянки).

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства

України, місце розташування земельної ділянки для розміщення МАФ є істотною

умовою договору оренди земельної ділянки, яка підлягає погодженню сторонами

договору, і за відсутності якої договір вважається неукладеним. На

волевиявлення сторін, як учасників цього Договору позивач не має правових

підстав вплинути .

З огляду на це, зміна умов укладеного між Відповідачем-1

та Відповідачем-2 Договору оренди щодо зміни місця розташування земельної

ділянки для розміщення МАФ є, фактично, укладенням нового договору оренди

земельної ділянки, а отже до правовідносин з приводу укладення нового договору

оренди підлягають застосуванню відповідні норми ЦК України та Земельного

кодексу України. Зокрема, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 124 Земельного кодексу

України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або

комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу

виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору

купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди)

шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних

ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за

результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами

другою, третьою статті 134 Земельного кодексу України.

До того ж , нормами Земельного кодексу України прямо

передбачено передачу в оренду і,. відповідно, укладення договору оренди, тільки

за результатами проведення відповідних земельних торгів, тобто, на конкурсних

засадах.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази проведення

Відповідачем-2 або іншими, уповноваженими на те за законом особами, будь-яких

земельних торгів щодо надання права оренди земельної ділянки, в т.ч. і під

розміщення МАФ - кіоску з ремонту взуття, розташованої за адресою: АДРЕСА_1,

15. Так само сторонами у справі не надавалися, і у матеріалах справи відсутні

докази того, що Відповідач-1 визнано переможцем відповідного конкурсу на право

оренди вказаної вище земельної ділянки, і що Відповідач-2 безпідставно

ухиляється від укладення такого договору.

Окрім того, суд приймає до уваги також вимоги ч. 1 п. 12

Перехідних положень Земельного кодексу України, згідно з яким до розмежування

земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження

землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в

абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні

сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні

органи виконавчої влади.

Таким чином, станом на сьогоднішній день повноваження

щодо розпорядження землями у межах міста Києва належать виключно Київській

міській раді, і відсутні будь-які рішення, якими б такі повноваження, в тому

числі щодо розпорядження земельними ділянками в межах міста Києва шляхом їх

надання у оренду для розміщення МАФ, було делеговано районним у м. Києві радам.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні правові

підстави для задоволення позову в частині зобов'язання Відповідача-2 внести

зміни до договору оренди земельної ділянки для розміщення малої архітектурної

форми (кіоску з ремонту взуття) з Відповідачем-1 щодо закріплення місця

розташування малої архітектурної форми наАДРЕСА_2 шляхом укладення додаткової

угоди про внесення змін до договору оренди.

Судова колегія зазначає, що при постановлені

оскаржуваного рішення, суд першої інстанції не повно дослідив всі обставини, що

мали значення справи, а зокрема не звернув уваги на відсутність у дозвольних

документах на проведення реконструкції нежитлового приміщення НОМЕР_3 права на

порушення цілісності несучіх та зовнішніх стін житлового будинку АДРЕСА_1 по

АДРЕСА_1, в якому розташовується нежитлове приміщення під магазин

непродовольчих товарів, а також неправильне застосування норм Цивільного

кодексу України стосовно захисту порушеного права власності, що призвело до

прийняття невірного рішення по справі.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, не повне з'ясування

обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у

рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; неправильне

застосування норм матеріального права є підставами для скасування рішення

місцевого господарського суду.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що

апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскаржуване рішення -

скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь

якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої

сторони.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України,

Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2008

р. в справі № 35/315 - скасувати та прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Спектр-Б” (01004,

АДРЕСА_1, 7, літера “А”; код ЄДРПОУ 31306799) на користь Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_2; АДРЕСА_3;

ідентифікаційний номер НОМЕР_4) державне мито за подання апеляційної скарги в

розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду

м. Києва.

Справу № 35/315 повернути до Господарського суду м.

Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і

може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

 Головуючий

суддя                                                                     

Кондес  Л.О.

 Судді                                                                                          Куровський  С.В

Михальська  Ю.Б.

 26.01.09 (відправлено)