Ухвала

від 12.03.2009 по справі 15/22-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

У Х В А Л А

"12" березня 2009 р.                                                

Справа № 15/22-09

Господарський суд Херсонської

області у складі судді  Клепай З.В.  при секретарі

Муравльовій Г.М., розглянувши справу 

за позовом:  ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

до:  відповідача-1 -

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

"Любимівське", с.Любимівка Каховського району Херсонської області

відповідача-2 - Спілки

співвласників земельних і майнових паїв "Любимівське", Каховський

район Херсонської області

про  визнання

недійсним рішення загальних зборів та визнання недійсними договорів оренди

за участю представників сторін:

від 

позивача   - не з'явився

від відповідача-1   - Александров Ю.Ю. - представник, довір.від

02.03.2009р.

від відповідача-2 - Александров

Ю.Ю.  - представник, довір.від 02.03.09р.

Домбровський А.В. - юрисконсульт,

довір.від 10.03.2009р.

          ОСОБА_1

звернувся до господарського суду з позовом до відповідача-1:

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

"Любимівське", відповідача-2: Спілки співвласників земельних і майнових

паїв "Любимівське"  про:

          - визнання

недійсним рішення загальних зборів членів спілки громадян-співвласників

"Любимівське", оформлене протоколом від 11.01.2006р. в повному

обсязі;

          -

визнання недійсним з моменту укладення договору оренди від 23.03.2003р. та

договору оренди-пролонгації від 11.01.2006р., укладеного між СТОВ

"Любимівське" та СГСЗМП "Любимівське".

          В судове

засідання позивач не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотання про

відкладення розгляду справи не заявив.

          Перший

відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що відповідно до п.4 ст.12

ГПК України господарський суд розглядає справи, 

що  виникають з корпоративних

відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником,

акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками

(засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із

створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства,

крім трудових спорів. Предметом позову не є корпоративні відносини, позивачем є

громадянин, а тому спір непідвідомчий господарському суду, та просить припинити

провадження  у справі.

          Другий відповідач проти позову заперечує за тих же

підстав.

          Зважаючи

на те, що в матеріалах справи є всі необхідні для її розгляду докази, справа

розглядається за відсутності представника позивача на підставі ст.75 ГПК

України.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників відповідачів,

суд -

          в с т

а н о в и в:

          Позов

заявлений громадянином ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до

відповідача-1: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

"Любимівське", відповідача-2: Спілки співвласників земельних і

майнових паїв "Любимівське" 

про:

          -

визнання недійсним рішення загальних зборів членів спілки

громадян-співвласників "Любимівське", оформлене протоколом від

11.01.2006р. в повному обсязі;

          -

визнання недійсним з моменту укладення договору оренди від 23.03.2003р. та

договору оренди-пролонгації від 11.01.2006р., укладеного між СТОВ

"Любимівське" та СГСЗМП "Любимівське".

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші

юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють

підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому

порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства

та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з

встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або

оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття

передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

              У

випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають

право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є

суб'єктами підприємницької діяльності.

          Пунктом

4 ст.12 ГПК України передбачено, що господарський суд розглядає  справи, 

що  виникають з корпоративних

відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником,

акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками

(засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із

створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства,

крім трудових спорів, тобто незалежно від того, що громадянин не зареєстрований

як суб'єкт підприємницької діяльності він має право на звернення до

господарського суду у справах, що виникають із корпоративних відносин.

          Корпоративні

відносини регулюються Цивільним кодексом України (435-15) (далі - ЦК),

Господарським кодексом України (436-15) (далі - ГК), законами України від 19

вересня 1991р. № 1576-XII (1576-12) "Про господарські товариства"

(далі - Закон про господарські товариства), від 23 лютого 2006р. № 3480-IV

(3480-15) "Про цінні папери та фондовий ринок", від 10 грудня 1997р.

№ 710/97-ВР (710/97-ВР) "Про Національну депозитарну систему та

особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (далі - Закон про

Національну депозитарну систему), від 15 травня 2003р. № 755-IV (755-15)

"Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців" (далі - Закон про державну реєстрацію), Положенням про

порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженим

рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - ДКЦПФР)

від 17 жовтня 2006р. №1000 (z0049-07), Положенням про депозитарну діяльність,

затвердженим рішенням ДКЦПФР від 17 жовтня 2006 р. № 999 (z1238-06), Положенням

про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного

товариства, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 22 лютого 2007 р. № 387

(z0280-07), Положенням про проведення контролю за реєстрацією акціонерів для

участі у загальних зборах акціонерних товариств, затвердженим рішенням ДКЦПФР

від 23 грудня 1998 р. № 199 (z0149-99), іншими нормативно-правовими актами.

           До

корпоративних, відповідно до частини другої статті 194 Цивільного кодексу

України відносяться спори, пов'язані з переходом до особи, яка набула право

власності на цінний папір, у сукупності усі права, що ним посвідчуються.

Внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів визначено у абзаці

третьому частини першої статті 5 Закону України "Про Національну

депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в

Україні" (710/97-ВР) визначено як умову реалізації прав, посвідчених

акціями, а не як момент набуття корпоративних прав. Отже, особа вважається

акціонером та відповідно суб'єктом корпоративних прав з моменту набуття права

власності на акції. До корпоративних спорів належать також спори за позовами

учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними

правочинів, укладених товариством, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги

порушенням його корпоративних прав або інтересів. Тобто до корпоративних

відносяться спори, що виникають між учасниками акціонерних та інших товариств.

          Із

матеріалів справи вбачається, що другий відповідач, рішення якого оскаржує

позивач, та який уклав з першим відповідачем договори оренди земельних ділянок,

є громадською організацією, створеною на підставі ст.36 Конституції України та

Закону України "Про об'єднання громадян", а не господарським  товариством.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від

24.10.08р. не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи,

пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності

інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи,

приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична

особа. При цьому норма пункту 4 частини першої статті 12 ГПК (1798-12) в силу

її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів,

пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання.

          Оскільки

позивач є фізичною особою, а спір не підпадає під норми ч.4 ст.12 ГПК України,

то у позивача відсутнє право на звернення до господарського суду, а спір

підлягає розгляду у місцевому районному суді.

          За таких умов спір не підлягає розгляду

у господарських судах України і провадження у справі припиняється.

          На підставі викладеного та керуючись

п.1 ст.80, ст.49 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1.Розгляд справи припинити.

          2.Видати позивачу довідку на повернення

із державного бюджету 85 грн. державного мита, сплаченого через ВАТ

"Приват Банк" по квитанції №10786.267.1 від 26.01.09р. та 118 грн.

витрат на ІТЗ, сплачених через ВАТ "Приват Банк" по квитанції

10786.267.3 від 26.01.09р. Квитанції залишити у матеріалах справи.

          3.Копії

ухвали направити сторонам по справі.

Суддя                                                                                                    

З.В. Клепай