Вирок

від 23.11.2007 по справі 1-228/2007

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1 -288 за 2007 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада

2007 року Прилуцький міськрайонний

суд Чернігівської області в складі:

головуючого

- судді Зарічної Л.А., при секретарі - Голушко Н.А., адвокатівОСОБА_1,ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.

Прилуки кримінальну справу по обвинува­ченню    ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в

с.Жовтневе, Прилуцького району,

українця, гр. України, із середньою освітою, працюючого фуражиром на фермі с.Жовтневе, одруженого, маючого 3 неповнолітніх

дітей, мешканця АДРЕСА_1,   в силу ст.89

КК України несудимого, заст. 125 ч.1 КК України,

ОСОБА_4, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2

року в с.Жовтневе, Прилуцького району, українця, гр. України, із середньою

освітою, працюючого охоронцем в АФ «Прилуччина», неодруженого, мешканцяАДРЕСА_1,  несудимого, за

ст. 125 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03

грудня 2005 року, близько 15 години, в охоронному приміщенні АФ «Прилуччина» , де знаходилися ОСОБА_4, а потім зайшов

ОСОБА_3, на грунті неприязних відносин між

собою завели сварку, яка в подальшому переросла у бійку, внаслідок якої ОСОБА_4

та ОСОБА_3заподіяли один одному легкі тілесні ушкодження, що стало підставою

для звернення до суду зі скаргами приватного обвинувачення, де останні просили

притягнути один одного до кримінальної відповідальності за ст.125 ч.1 КК

України та стягнути заподіяну моральну шкоду.

Постановами

Прилуцького міеькрайсуду від 27.08.2007 року було порушена кримінальна справа за ознаками злочину,

передбаченого ст. 125 ч. 1 КК відносно ОСОБА_3., а від 06.09.2007 року відносноОСОБА_4.

В

судовому засіданні ОСОБА_3свою вину у пред»явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив, що із ОСОБА_4

перебуває у неприязних стосунках, оскільки у них постійно виникають незрозумілі сварки, хоча вони

проживають по-сусідству та є кумами. Також ОСОБА_3пояснив, що 03 грудня 2005 року перебував

на території АФ «Прилуччина» , коли його покликав у строжку ОСОБА_4 та просив вплинути на

дружину, щоб остання забрала

заяву із суду про притягнення до кримінальної відповідальності його батька за заподіяння їй тілесних ушкоджень.

Коли він відмовив це зроби, ОСОБА_4 вставши з місця та йдучи до нього зазначив

, що виколе йому очі та став простягати на нього руку. У відповідь на це він

відбив його руку своєю рукою, однак ОСОБА_4у наніс удар кулаком в обличчя, внаслідок чого зламав йому

зубний протез. Він, захищаючись відОСОБА_4., також наносив йому удари, а/ге куди і скільки не пам»ятає.

ОСОБА_4

в судовому засіданні пояснив, що дійсно перебуває із ОСОБА_3у неприязних стосунках, оскільки

останній у 2003 році заподіяв тілесні ушкодження його матері. 03.12.2005 року на його робоче місце

зайшов у нетверезому стані ОСОБА_3та висловлювався на його адресу та адресу батьків нецензурні слова

з того приводу, що   його батько у 2003

році подав до суду скаргу про притягнення

ОСОБА_3до кримінальної відповідальності за спричинені матері тілесні

ушкодження, а потім зненацька вдарив головою в область перенісся, від чого він не втримався і впав, а  ОСОБА_3продовжував бити кулаком в обличчя.

Нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не заперечує, однак вважає їх необхідною

обороною.

Вислухавши пояснення

підсудних-потерпілих, суд приходить до висновку, що в діях кожного наявний склад злочину, передбачений ст.125

ч.1 КК України, а їх вина окрім їх показів

2

підтверджується

також і іншими доказами. Так, допитаний в

судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що саме на кличОСОБА_4. підсудний ОСОБА_3зайшов до строжки, де вони щось голосно розмовляли, а коли ОСОБА_3повернувся до

автомобіля, в якому мали їхати по роботі, помітив у ОСОБА_3на обличчі синець, а сам Пугач

повідомив, що це результати розмови з ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні також

підтвердив обставини бійки між ОСОБА_4 

та ОСОБА_3 та пояснив, що особисто бачив як ОСОБА_3бивОСОБА_4. руками по

обличчю, а той закривав його руками, і удари ОСОБА_5не наносив.   Він відтіг ОСОБА_3від Нестеренка та випхав його зі сторожки.

Оскільки обличчя у ОСОБА_3.було червоне, він дійшов висновку, що 

ОСОБА_3перебував у стані алкогольного сп»янішія.

Однак

суд вважає за необхідне критично віднестися до показів даного свідка, оскільки під час дачі пояснення відразу

після надходження заяви він вказував на ту обставини, що самої бійки не бачив, а лише випхав ОСОБА_3із приміщення  сторожки.

Свідок

ОСОБА_7в судовому засіданні пояснила, що 

03.12.2005 року  о 16 годині

ОСОБА_3відвозив її на власному автомобілі м.Прилуки на автовокзал, оскільки

вона мала їхати до брата на батьківщину. ОСОБА_3 того часу був тверезий, однак

на лиці мався синяк та була розбита щелепа, оскільки він погано говорив. На

запитання про тілесні ушкодження ОСОБА_3повідомив,

що це наслідки бійки із ОСОБА_4

Допитана

в судовому засіданні свідок ОСОБА_8пояснила, що 03.12.2005 року точно пам»ятає, щоОСОБА_3 повернувшись з обіду на роботу перебував у нетверезому стані оскільки   рясно розмовляв з іншими чоловіками,

матюкався, по виразу його обличчя було видно, що він випивши, оскільки він

алкогольні напої вживає не часто.  

Тілесних ушкоджень того дня на

лиці у ОСОБА_3не було.

Суд

не може прийняти до уваги пояснення підсудногоОСОБА_4. про непри­четність його до даної бійки та

заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 в цілях необхідної оборони, оскільки такі

покази не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та були спростовані

іншими доказами, зокрема висновком експерта про наявність тілесних ушкоджень як уОСОБА_4., так і у ОСОБА_3. та

висновок про те, що наявні у ОСОБА_3тілесні ушкодження  маловірогідно були отримані у відповідь при

самозахисті протилежної сторони.

Суд

також не може прийняти до уваги покази свідка ОСОБА_8 в частині відсутності у ОСОБА_3тілесних ушкоджень,

оскільки такі спростовуються як позами інших свідків, так і актом та висновком експерта, які

були досліджені в судовому засіданні

Згідно  висновку 

судово-медичної експертизи від 31 жовтня 2007 року № 892 вбачається, що уОСОБА_4. мали місце тілесні

ушкодження: синець навколо лівого ока, навколо правого ока, садно в області

лобного бугра зліва та в скроневій області зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень

Наведені всі тілесні ушкодження могли утворитися від дії твердих , тупих

предметів і по давності відповідають 03.12.2005 року. Маловірогідно, що вони

утворилися від падіння на тверде покриття .

Відповідно

до висновку  судово-медичної експертизи

від 31 жовтня 2007 року № 891 вбачається, що у ОСОБА_3. мали місце тілесні

ушкодження: синець навколо лівого вуха, набряк нижньої губи, підшкіровий крововилив на слизовій

нижньої губи, синець у скуловій області зправа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень

Наведені всі тілесні ушкодження могли утворитися

від дії твердих , тупих предметів і по давності відповідають 03.12.2005 року. Маловірогідно, що вони утворилися

від падіння на тверде покритгя.

Зважаючи

на ті обставини, що у ОСОБА_3. таОСОБА_4. протягом тривалого часу маються

неприязні відносини, І під час неприємної розмови , яка виникла у сторожці, умисел кожного був спрямований на заподіяння невизначеної

шкоди здоров»ю, але через припинення цієї

бійки ОСОБА_6, підсудні фактично заподіяли один одному лише легкі тілесні

ушкодження.

Невизнання

ж вини з боку підсудних суд вважає захисною версією з метою уникнути покарання за вчинений злочин.

3

Оцінюючи наведене в сукупності суд

приходить до висновку, що дії підсуднихОСОБА_3таОСОБА_4. за ст. 125 ч. 1 КК України, тобто

умисне легке тілесне ушкодження,, кваліфіковано вірно, а вина їх у вчиненому доведена доказами по справі.

Крім

того, ОСОБА_4 таОСОБА_3, посилаючись на сором, душевні страждання та переживання з приводу

наявних  у них тілесних ушкоджень, а

також втрати звичайного способу життя

було заявлено цивільні позови про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_4на суму

5000 грн., а ОСОБА_3-

2000 грн.

Суд

вважає, що потерпілими надано достатньо доказів заподіяння їм моральної шкоди, однак розмір заподіяної моральної

шкоди значно завищений, а тому суд вважає, що він підлягає до часткового задоволення.

Вирішуючи

питання про призначення покарання ОСОБА_3 суд враховує, що підсудний позитивно

характеризується за місцем роботи, має на утриманні 5-ро дітей, 3-є із яких

неповнолітні, а тому суд вважає можливим призначити покарання в межах санкції

статті інкримінованого закону. Однак вважаючи, що ним подано заяву про

застосування до нього Закон

України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року, звільнити від призначеного

покарання.

Вирішуючи

питання про призначення покарання ОСОБА_4суд враховує, що підсудний вперше притягується до кримінальної

відповідальності, є інвалідом 3 групи , а тому вважає за необхідне призначити

покарання в межах санкції статті, інкримінованого злочину

Зважаючи

на ті обставини, що підсудний вчинив злочин, за який передбачено покарання менш суворе , ніж позбавлення волі

на строк не більше 5 років, є інвалідом 3 групи, що підтверджується відповідним

посвідченням та має батьків, які досягли 70-річного віку, а тому відповідно до

Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року підлягає звільненню від

призначеного покарання. Оскільки підсудним подана відповідна заява, в якій він

не заперечує проти застосування до нього даного Закону, суд вважає за

необхідне звільнитиОСОБА_4. від призначеного покарання.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК

України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому

ст. 125 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді 510 гри. штрафу

ОСОБА_3звільнити

від призначеного покарання на підставі ст.1 п.»б» Закону України «Про амністію від 19 квітня 2007 року.

ОСОБА_4визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 125 ч. 1 КК

України та призначити покарання у вигляді 510 грн. штрафу.

ОСОБА_4звільнити від призначеного покарання на підставі

ст.1 п. »е» Закону України «Про амністію від 19 квітня 2007 року.

Стягнути

із   ОСОБА_3на користь  ОСОБА_4500

грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, а в іншій частині

позову - відмовити.

Стягнути

із   ОСОБА_4на користь ОСОБА_3500 грн. в

рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, а в іншій частині позову - відмовити.