Ухвала

від 01.07.2015 по справі 2а-6682/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року м. Львів № 9104/178379/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представника позивача Оприск Л.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року у справі за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Яр-Степ» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

27.07.2012 року позивач Приватне науково-виробниче підприємство «Яр-Степ» (надалі ПНВП «Яр-Степ») звернувся в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000342304, № 0000352304 від 10.04.2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення № 0000342304 та № 0000352304 від 10.04.2012 року.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права

Апелянт, просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року скасувати та прийняти нову якою відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача Оприск Л.Є. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Інші особи які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Як видно із матеріалів справи, податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПНВП «Яр-Степ» з питань підтвердження відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ «Сталевий Дім» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, ПП «Альфа Ресурс» за період з 01.11.2009 року по 31.03.2010 року, з ТзОВ «Промтехметал» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 76/15-40/31729546 від 21.02.2012 р. яким встановлено порушення:

- не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із платниками податків ТзОВ «Сталевий Дім» за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р., ПП «Альфа Ресурс» за період з 02.11.2009р. по 31.03.2010р., з ТзОВ «Промтехметал» за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011р.;

- завищення суми податкового кредиту в Деклараціях з ПДВ:

- за лютий 2010 року в сумі 2927,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 2927,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять сім грн.).

- за березень 2010 року в сумі 4706,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 4706,00 грн. (чотири тисячі сімсот шість грн.).

- за квітень 2011 року в сумі 15305,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 15305,00 грн. (п'ятнадцять тисяч триста п'ять грн.).

- за червень 2011 року в сумі 9297,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 9297,00грн. (дев'ять тисяч двісті дев'яносто сім грн.).

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000342304 від 10.04.2012 р., форми «Р» яким збільшено суму грошового зобов'язання ПНВП «Яр-Степ» за платежем податок на додану вартість на суму - 24 840,25 грн. з яких - 22938 грн. основний платіж, а - 1909,25 грн. штрафні фінансові санкції та податкове повідомлення-рішення № 0000352304 від 10.04.2012 р., форми «В4» яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9297 грн.

Підставою для винесення вказаного повідомлення-рішення є висновки податкового органу по результатам проведеної перевірки про фіктивний характер господарських операцій та нікчемність правочину між позивачем ПНВП «Яр-Степ» та його контрагентами ТзОВ «Сталевий дім», ПП «Альфа-Ресурс», ТзОВ «Промтехметал».

Як видно з матеріалів справи між позивачем ПНВП «Яр-Степ» та ТзОВ «Сталевий дім»укладено договір поставки товару № 46/06 від 01.06.2011 року, згідно якого ТзОВ «Сталевий дім» зобов'язується доставити та передати у власність покупця, а покупець ПНВП «Яр-Степ» зобов'язується прийняти та оплатити сільськогосподарську техніку та запчастини до неї. (а.с. 165 ).

22.03.2011 року між позивачем та ТзОВ «Промтехметал» укладено договір № 14/03, згідно якого ТзОВ «Промтехметал» зобов'язується постачати сільськогосподарську техніку та запасні частини до неї, далі (товар), а покупець ПНВП «Яр-Степ» зобов'язується прийняти та оплатити його. (а.с. 189 ).

ПНВП «Яр-Степ» та ПП «Альфа Ресурс» укладено договір, згідно якого ПП «Альфа Ресурс» продало сільськогосподарську техніку та запасні частини до неї.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження здійснення реальності господарських операцій ПНВП «Яр-Степ» із даними контрагентами, позивач надав податкові накладні, видаткові накладні, рахунки фактури та платіжні доручення, банківські виписки, довіреності на отримання товару (а.с.75-188).

На момент здійснення спірних господарських операцій та видачі податкових накладних позивач та його контрагенти включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявні свідоцтва платника податку на додану вартість які не були анульовані.

В п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого ( нарахованого) у зв'язку з придбання товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними ( або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11. ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази які свідчать про те, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами по наданню послуг та використання їх в господарській діяльності та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем сум податку на додану вартість за господарськими операціями до складу податкового кредиту.

Позивач не може нести відповідальність за допущені порушення свого контрагента при укладені ним інших договорів, а також формування своїх податкових зобов'язань.

Чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку ( стану ) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Покликання апелянта не нікчемність правочинів колегія суддів не бере до уваги оскільки, вказані правочини судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази які свідчать про те, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним розгляду у судовому порядку не підлягають, оскільки визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У Постанові Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Верховний Суд України розтлумачив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України ) (п. 7 Постанови).

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що представлені позивачем первинні документи підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій, дотримання умов формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з контрагентами та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з контрагентами в період охоплений перевіркою.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвали законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: Р.М. Гулид

Р.М. Шавель