Постанова

від 05.02.2019 по справі 2а-6682/12/1370

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/4388/18

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Старунського Д.М.

за участі секретаря судового засідання Смидюк Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року (суддя - Брильовський Р.М., м. Львів, повний текст постанови складено 09 жовтня 2012 року) у справі за адміністративним позовом Приватного науково-виробничого підприємства Яр-Степ до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне науково - виробниче підприємство Яр-Степ 27.07.2012 звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2012 №0000342304 та №0000352304. Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі №2а-6682/12/1370 заявлений позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, її оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі №2а-6682/12/1370 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 06 листопада 2018 року ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі №2а-6682/12/1370 скасовано. Справу направлено на новий апеляційний розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Приймаючи рішення про направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, касаційний суд зазначив, що 04 червня 2015 року, до закінчення апеляційного перегляду справи, відповідачем подано клопотання, яке зареєстровано канцелярією суду про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням внаслідок досягнення податкового компромісу, яке залишено судом без розгляду. Відтак, суд касаційної інстанції визнав, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено (не розглянуто) клопотання податкового органу (відповідача у справі), як учасника справи, щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що обумовлює скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий апеляційний розгляд, оскільки порушення щодо не розгляду клопотання допущене саме цим судом, відповідно до пункту 2 частини другої та частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із матеріалів справи вбачається, що 04.06.2015 Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області подала до суду апеляційної інстанції клопотання про закриття провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2012 №0000342304 у зв'язку з примирення сторін та досягненням податкового компромісу в частині податкових зобов'язань в розмірі 15305 грн. основного платежу та 1 грн. суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В підтвердження досягнення сторонами податкового компромісу, Восьмому апеляційному адміністративному суду надано рішення щодо погодження застосування процедури податкового компромісу від 27.03.2015 №4479/10/13-03-22-04/133.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

З покликанням на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №892 Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби відповідач заявив клопотання про заміну такого його правонаступником - Залізничною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області, яке, з урахуванням положень статті 52 КАС України, підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, податковим органом у період з 06.03.2012 по 14.03.2012 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПНВП Яр-Степ з питань підтвердження відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Сталевий дім за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, ПП Альфа Ресурс за період з 01.11.2009 по 31.03.2010, з ТОВ Промтехметал за період з 01.04.2011 по 30.04.2011.

За результатами перевірки складено акт від 21.02.2012 №76/15-40/31729546, яким встановлено порушення позивачем: - не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із платниками податків ТОВ Сталевий Дім за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, ПП Альфа Ресурс за період з 02.11.2009 по 31.03.2010, з ТОВ Промтехметал за період з 01.04.2011 по 30.04.2011; - завищення суми податкового кредиту в Деклараціях з ПДВ: - за лютий 2010 року в сумі 2927,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 2927,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять сім грн.). - за березень 2010 року в сумі 4706,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 4706,00 грн. (чотири тисячі сімсот шість грн.). - за квітень 2011 року в сумі 15305,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 15305,00 грн. (п'ятнадцять тисяч триста п'ять грн.). - за червень 2011 року в сумі 9297,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 9297,00грн. (дев'ять тисяч двісті дев'яносто сім грн.).

Вказані порушення полягають у тому, що позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських відносин з ТОВ Сталевий дім , ПП Альфа-Ресурс , ТОВ Промтехметал . Відтак, за висновками акту перевірки позивачем безпідставно завищено суми податкового кредиту в деклараціях з ПДВ.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0000342304 від 10.04.2012, форми Р , яким збільшено суму грошового зобов'язання ПНВП Яр-Степ за платежем податок на додану вартість на суму - 24840,25 грн. з яких - 22938 грн. основний платіж, а - 1909,25 грн. штрафні фінансові санкції та податкове повідомлення-рішення №0000352304 від 10.04.2012, форми В4 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9297 грн.

Підставою для винесення вказаних повідомлень-рішень є висновки податкового органу по результатам проведеної перевірки про фіктивний характер господарських операцій та нікчемність правочину між позивачем ПНВП Яр-Степ та його контрагентами ТОВ Сталевий дім , ПП Альфа-Ресурс , ТОВ Промтехметал .

Як видно з матеріалів справи між позивачем ПНВП Яр-Степ та ТОВ Сталевий дім укладено договір поставки товару № 46/06 від 01.06.2011, згідно якого ТОВ Сталевий дім зобов'язується доставити та передати у власність покупця, а покупець ПНВП Яр-Степ зобов'язується прийняти та оплатити сільськогосподарську техніку та запчастини до неї.

22.03.2011 між позивачем та ТзОВ Промтехметал укладено договір №14/03, згідно якого ТОВ Промтехметал зобов'язується постачати сільськогосподарську техніку та запасні частини до неї, далі (товар), а покупець ПНВП Яр-Степ зобов'язується прийняти та оплатити його.

ПНВП Яр-Степ та ПП Альфа Ресурс укладено договір, згідно якого ПП Альфа Ресурс продало сільськогосподарську техніку та запасні частини до неї.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження здійснення реальності господарських операцій ПНВП Яр-Степ із даними контрагентами, позивач надав податкові накладні, видаткові накладні, рахунки фактури та платіжні доручення, банківські виписки, довіреності на отримання товару.

На момент здійснення спірних господарських операцій та видачі податкових накладних позивач та його контрагенти включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявні свідоцтва платника податку на додану вартість які не були анульовані.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбання товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази які свідчать про те, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами по наданню послуг та використання їх в господарській діяльності та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем сум податку на додану вартість за господарськими операціями до складу податкового кредиту.

Позивач не може нести відповідальність за допущені порушення свого контрагента при укладені ним інших договорів, а також формування своїх податкових зобов'язань.

Чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Покликання апелянта не нікчемність правочинів колегія суддів не бере до уваги оскільки, вказані правочини судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази які свідчать про те, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що представлені позивачем первинні документи підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій, дотримання умов формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з контрагентами та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з контрагентами в період охоплений перевіркою.

Поряд з тим, 04.06.2015 Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області подала до суду апеляційної інстанції клопотання про закриття провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2012 №0000342304 у зв'язку з примирення сторін та досягненням податкового компромісу в частині податкових зобов'язань в розмірі 15305 грн. основного платежу та 1 грн. суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

У відповідності до статті 194 КАС України (в редакції, чинній на час подання відповідачем клопотання про закриття провадження у зв'язку з примирення сторін та досягненням податкового компромісу), позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.

Відповідно до вимог частини першої статті 113 КАС України (в редакції, чинній на час подання відповідачем клопотання про закриття провадження у зв'язку з примирення сторін та досягненням податкового компромісу) сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу від 25 грудня 2014 року №63-VIII, який набрав чинності 17 січня 2015 року, передбачене право застосування сторонами процедури податкового компромісу, яке, зокрема, поширюється на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження.

За приписами п.11-2 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення КАС України (в редакції, чинній на час подання відповідачем клопотання про закриття провадження у зв'язку з примирення сторін та досягненням податкового компромісу) підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Відповідно до п.1 підрозділу 9-2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.7 підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Відповідно до п.2 підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Згідно з п.8 підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Матеріали справи містять рішення податкового органу щодо погодження застосування процедури податкового компромісу від 27.03.2015 №4479/10/13-03-22-04/133 за результатами розгляду заяви позивача від 19.03.2015.

Зі змісту вказаного рішення слідує, що за наслідками розгляду заяви ПНВП Яр-Степ податковим органом було прийняте рішення про погодження застосування процедури податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню від 10.04.2012 №0000342304 частково (на суму податкового зобов'язання - 15305 грн.). Щодо податкового повідомлення-рішення від 10.04.2012 №0000352304 зазначено, що таке не підлягає під застосування процедури податкового компромісу.

Матеріалами справи підтверджується, що загальна сума податкових зобов'язань, що підлягає сплаті ПНВП Яр-Степ для досягнення податкового компромісу складає 765,25 грн. (5 % податкових зобов'язань з податку на додану вартість). З матеріалів справи слідує, що такі суми податкових зобов'язань були сплачені позивачем та не заперечується відповідачем.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 315 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу (частина 1 статті 319 КАС України).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про визнання нечинною постанови суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 квітня 2012 року №0000342304 в частині податкових зобов'язань в розмірі 15305 грн. основного платежу та 1 грн. суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та закриття провадження в справі з наведених підстав.

Поряд з тим, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2012 №0000352304.

Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС України, правонаступником якого є Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

Клопотання Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС України, правонаступником якого є Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 квітня 2012 року №0000342304 в частині податкових зобов'язань в розмірі 15305 грн. основного платежу та 1 грн. суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у зв'язку з примиренням сторін внаслідок досягнення податкового компромісу задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 квітня 2012 року №0000342304 в частині податкових зобов'язань в розмірі 15305 грн. основного платежу та 1 грн. суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) визнати нечинною і провадження у справі в цій частині закрити у зв'язку з примиренням сторін внаслідок досягнення податкового компромісу.

В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. Б. Заверуха Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 05 лютого 2019 року.