Ухвала

від 06.05.2009 по справі 3/365

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     06 травня 2009 року                                                                 

справа №НОМЕР_1

    Колегія суддів Дніпропетровського

апеляційного адміністративного суду у складі :

головуючого  

судді  -  Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів               -  Мірошниченка М. В., Проценко О. А.,

при

секретарі  - 

Галоян О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.

Дніпропетровську апеляційну   скаргу  Автогосподарства при Управлінні Міністерства

внутрішніх справ України в Кіровоградській області

             на постанову 

господарського суду Кіровоградської області від 13 лютого 2008 р.

 у справі  №НОМЕР_1

(категорія статобліку - НОМЕР_2)

             за позовом Автогосподарства при Управлінні Міністерства внутрішніх

справ України в Кіровоградській області

             до Контрольно-ревізійного управління в

Кіровоградській області

             про визнання неправомірними та

необґрунтованими висновків і вимог, визнання висновків такими, що не підлягають

виконанню, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2007 рокуАвтогосподарство при УМВС України в

Кіровоградській області, м. Кіровоград (далі - Автогосподарство)  звернулося до господарського суду

Кіровоградської області з позовною заявою (з урахуванням заяви про зміну

позовних вимог) про визнання неправомірними та необґрунтованими висновків та

вимог Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області про

зобов'язання позивача:

•   перерахувати

до спеціального фонду Державного бюджету кошти в сумі 176 292, 70 грн.,

отримані від реалізації автотранспорту в 2005 р. - 2006 р.;

•   відшкодувати

добові по авансових звітах від 14.06.2005 р. НОМЕР_3, 15.06.2005 р.НОМЕР_4,

18.06.2005 р. НОМЕР_5 на суму 900 грн.;

•   відшкодувати

виплату старшині міліції ОСОБА_1. грошової винагороди у сумі 1800 грн.;

•   відшкодувати

недостачу матеріальних цінностей на суму 58 967, 39 грн.,

•   зобов'язати

контрольно - ревізійне управління у Кіровоградській області скасувати зазначені

висновки та вимоги;

•   та визнати

дані вимоги такими, що не підлягають виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Автогосподарством при УМВС України в Кіровоградській

області, м. Кіровоград протягом 2005-2006 р. р. здійснено списання транспортних

засобів шляхом їх продажу. Посилання відповідача на порушення господарством ст.

12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та ст. 11 Закону

України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» при здійсненні списання є

безпідставним, так як дані нормативні акти не передбачають, що джерелами

формування спеціального фонду Державного бюджету України є списання майна

бюджетними установами - (правоохоронними) органами.

Відповідач, посилаючись на порушення наказу Міністерства

фінансів України від 13.03.1998 р. № 59. вимагає відшкодування добових, як

виплачених безпідставно ОСОБА_2. в сумі 504 грн. та Згамі В. В. в сумі 180 грн.

Дані вимоги позивача неправомірні, так як наказ Міністерства фінансів України

від 13.03.1998 р. № 59 не вимагає обов'язкового письмового розпорядження про

відрядження, а посвідчення про відрядження, оформлене відповідно до

законодавства та підписане керівником, є підставою для відрядження і його

оплати.

Відповідачем зазначено, що в липні 2005 р. проведено

оплату по авансовому звіту від 18.06.2005 р. НОМЕР_5 ОСОБА_3. на суму 216 грн.

і дані кошти повинні бути відшкодовані. Позивач вважає дану вимогу

безпідставною та такою, що не ґрунтується на нормах законодавства. Отже,

відповідач незаконно вимагає відшкодувати 900 грн.

В ч. 6 Акту від 26.03.2007 р.НОМЕР_6 зазначено, що з

липня 2005 р. по теперішній час проводиться виплата винагороди згідно з наказом

МВС від 23.04.2005 р. № 269 старшині міліції ОСОБА_1. при відсутності наказу

про встановлення зазначеної виплати. Перевіркою особової справиОСОБА_1. в ВРП

УМВС зазначений наказ відсутній, та вказано, що ОСОБА_1. безпідставно виплачено

грошову винагороду у сумі 1800 грн. Позивач дану вимогу вважає безпідставною,

так як ОСОБА_1. виплачується грошова винагорода відповідно до наказу УМВС

України в Кіровоградській області від 15.06.2005 р. НОМЕР_7 Отже, відповідач

незаконно вимагає відшкодувати 1800  грн.

В ч. 11 Акту від 26.03.2007 р.НОМЕР_6 зазначено про

нестачу основних засобів в сумі 53 581, 43 грн. та нестачу металобрухту на суму

5 385, 96 грн. Загальна сума нестачі визначена в акті становить 589 67, 39 грн.

Відповідно до п. 7 Вимоги від 30.03.2007 р. № НОМЕР_8 відповідач вимагає

забезпечити проведення відшкодування нестачі матеріальних цінностей в сумі 58

028, 61 грн. Висновки ч. 11 Акту від 26.03.2007 р.НОМЕР_6 та вимоги, викладені

в п. 7 Вимоги від 30.03.2007 р. № НОМЕР_8, щодо нестачі матеріальних цінностей

позивач вважає незаконними та необґрунтованими.

Постановою господарського суду Кіровоградської області

від 13.02.2008 р. позов в частині визнання такими, що не підлягають виконанню

вимоги Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області про

відшкодування виплати старшині міліції ОСОБА_1. грошової винагороди у сумі 1

800 грн., було задоволено. У задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.

У рішенні суд першої інстанції зазначає:

«Враховуючи те, що позивач є не просто бюджетною

установою, а є автогосподарством, що входить до складу Міністерства внутрішніх

справ України, то майно, яке ним реалізовувалося, є майном правоохоронних

органів.

Джерелом надходження коштів до спеціального фонду

державного бюджету є кошти від реалізації майна правоохоронних органів за п. 9

ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України

доходи Державного бюджету включають і кошти від продажу активів, що належать

державі або підприємствам, установам та організаціям.

З викладених підстав, у господарського суду відсутні

підстави вважати неправомірними та необґрунтованими висновки і вимоги КРУ про

зобов'язання Автогосподарства перерахувати до спеціального фонду державного

бюджету 176 292 грн. 70 коп., отриманих від реалізації у 2005-2006 р. р.

автотранспорту, а також задовольнити позов про визнання вимог такими, що не

підлягають виконанню.

Докази неправомірності та необґрунтованості висновків

акту ревізії щодо нестачі товарно-матеріальних цінностей на суму 58 967 грн. 39

коп. відсутні, тому підстави для задоволення позову в частині визнання вимоги

про відшкодування нестачі матеріальних цінностей на суму 58 028, грн.. 68 коп.

такою, що не підлягає виконанню, у господарського суду відсутні.

Відповідачем не пред'являлись (не направлялись)

Автогосподарству вимоги про відшкодування добових на суму 900 грн., тому позов

про визнання вимог у цій частині є таким, що не підлягає задоволенню.

Суд зазначив, що на вимогу ревізорів начальником

автогосподарства наказ про призначення грошової винагороди ОСОБА_1 наданий не

був, тому перевіряючими зроблений висновок по порушення п. п. 2, 3.1 Положення

і виплату 1 800 грн. при відсутності наказу про встановлення винагороди. У

господарського суду відсутні підстави вважати неправомірними та

необґрунтованими висновки КРУ стосовно призначення і виплати ОСОБА_1 1 800 грн.

грошової винагороди.

Однак, приймаючи до уваги те, що така винагорода

виплачувалася названій особі Автогосподарством на підставі наказу УМВС України

в Кіровоградській області від 15.06.05 № 824, господарський суд визнає

обґрунтованим позов в частині визнання вимог КРУ про відшкодування виплаченої

старшині міліції ОСОБА_1 грошової винагороди у сумі 1 800 грн. такими, що не

підлягають виконанню».

Не погодившись із постановою суду, позивач подав

апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та

процесуального права, просить постанову господарського суду Кіровоградської

області від 13 лютого 2008 р. в частині відмови у задоволенні позову скасувати

та задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на доводи,

зазначені у позові та заяві про зміну позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача доводи та

вимоги апеляційної скарги підтримав.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час та

місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове

повідомлення органу зв'язку (а. с. 77).

Заслухавши представника позивача, перевіривши доводи

апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла

висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи на 1

квартал 2007 р., уповноваженими КРУ особами проведено планову ревізію

фінансово-господарської діяльності Автогосподарства за період з 01.01.05 по

01.01.07, за результатами якої складений акт від 26.03.07НОМЕР_6.

Повноваження та способи діяльності органів

контрольно-ревізійної служби України як складової органів держаної виконавчої

влади визначені у Законі України "Про державну контрольно-ревізійну службу

в Україні".

За ч. 4 ст. 2 названого Закону одним з головних завдань

державної контрольно-ревізійної служби є інспектування у формі ревізії, що

полягає у документальній та фактичній перевірці певного комплексу або окремих

питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна

забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення

винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб; результати

ревізії викладаються в акті.

Тобто,   

інспектування   у   формі  

ревізії   є   дією,  

результати   якої викладаються в

акті.

Частиною шостою ст. 2 Закону України "Про

контрольно-ревізійну службу в Україні" встановлено, що порядок проведення

державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та

інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України. "Порядок

проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою"

затверджений постановою Кабінету міністрів України від 20.04.06 № 550 (далі по

тексту - Порядок проведення інспектування).

Акт ревізії є оформленням результатів ревізії із змістом,

передбаченим п. 35 Порядку проведення інспектування і містить не вимоги, а

висновки про наявність або відсутність порушень законодавства об'єктом

контролю.

Рішенням суб'єкта владних повноважень (органу чи

посадової особи) є офіційний письмовий документ, виданий в межах його

компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та

породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на

регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих

відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.

Акт ревізії не є юридичною формою рішень органів

контрольно-ревізійної служби в Україні, тобто офіційним письмовим документом,

який породжує певні правові наслідки, спрямованим на регулювання тих чи інших

суспільних відносин, і не має обов'язкового характеру для суб'єктів цих

відносин.

Виходячи з того, що акт перевірки, не є  нормативно-правовим актом чи актом

індивідуальної дії. Зазначений документ може розглядатися лише як форма фіксації

певних фактів (подій, обставин), а, отже, у судовому процесі  відноситься до засобів доказування (письмових

доказів, відповідно до ч.1 ст. 79 КАС України).

Отже, вимоги про визнання протиправними висновків,

викладених  в акті перевірки, по суті є

вимогами щодо доказу, а не рішення або дії суб'єкта владних повноважень, що

відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України виключає підстави для задоволення позову в

цій частині.

Згідно зазначених норм КАС судовий захист порушених прав

здійснюється шляхом визначення протиправними рішень, прийнятих на підставі акту

перевірки, та скасування.  

Частиною шостою ст. 2 Закону України "Про

контрольно-ревізійну службу в Україні" встановлено, що порядок проведення

державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та

інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України. "Порядок

проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою"

затверджений постановою Кабінету міністрів України від 20.04.06 № 550 (далі по

тексту - Порядок проведення інспектування).

Акт ревізії є оформленням результатів ревізії із

змістом, передбаченим п. 35 Порядку проведення інспектування і містить не

вимоги, а висновки про наявність або відсутність порушень законодавства

об'єктом контролю.

Відповідно до п. п. 7, 10 ст. 10 Закону України

"Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"

контрольна-ревізійна служба має право пред'являти керівникам та іншим службовим

особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених

порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності

фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою

не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень

законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно із п. п. 46, 49 Порядку інспектування, якщо

вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених

порушень, органом служби об'єкту контролю надсилається вимога щодо усунення

виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного

інформування;

у разі, коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта

контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган

служби ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління

щодо пред'явлення позовів до винних осіб.

Виходячи із викладеного, письмова вимога, яка

пред'являється (надсилається) підконтрольній установі з метою усунення

виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання

державної власності та фінансів, є ненормативним актом контрольно - ревізійних

органів.

Форма вимоги органу контрольно-ревізійної служби

законодавчо не встановлена.

За підписом начальника Кіровоградського об'єднаного

контрольно-ревізійного відділу КРУ керівникові Автогосподарства надіслана

вимога у формі листа від 30.03.07 № НОМЕР_8 "Про результати

фінансово-господарської діяльності Автогосподарства при УМВС України в

Кіровоградській області".

У листі (вимозі) від 30.03.07 № НОМЕР_8 містяться дані

про результати перевірки та вимога керівникові Автогосподарства забезпечити

проведення відшкодування недостачі матеріальних цінностей в сумі 58 028 грн. 68

коп. за рахунок винних осіб (п. 7), забезпечити перерахування до спеціального

фонду Державного бюджету в сумі 176,3 тис. грн., отриманих від реалізації

автотранспорту в 2005-2006 р. р. та безпідставно зарахованих до спеціального

фонду установи (п. 8).

Таким чином, висновки містяться у акті ревізії, вимоги -

у листі .від 30.03.07 №НОМЕР_8.

Дослідивши законність та обґрунтованість вимоги, колегія

суддів встановила.

Як зазначено на стор. 7 акту ревізії, протягом 2005 та

2005 років, згідно дозволів УМВС України в Кіровоградській області,

Автогосподарством проводилась реалізація автомобільного транспорту фізичним та

юридичним особам, всього на суму 176 530 грн.28 коп., що призвело до

недоотримання спеціальним фондом державного бюджету коштів у сумі 176 292 грн.

70 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України,

розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про

Державний бюджет України; джерела формування спеціального фонду визначаються

виключно законами України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України

доходи Державного бюджету включать і кошти від продажу активів, що належать

державі або підприємствам, установам та організаціям.

Згідно з п. 9 ст.12 Закону України "Про Державний

бюджет України на 2005 рік", п. 9 ст. 11 Закону України "Про

Державний бюджет України на 2006 рік" джерелом формування спеціального

фонду Державного бюджету України є надходження коштів від реалізації

надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна

утворених відповідно до законів України військових формувань (крім Збройних Сил

України) і правоохоронних органів.

Автогосподарством, як вбачається із його позовної заяви,

протягом 2005-2006 років здійснено списання транспортних засобів шляхом їх

продажу.

Як свідчать пояснення позивача та апеляційна скарга, при

здійсненні зарахування коштів, отриманих від реалізації списаного автотранспорту,

позивач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.02 № 659

"Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ,

вимог щодо їх утворення та напрямів використання", Типовою інструкцією

"Про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних

установ", затвердженої наказом Державного казначейства України,

Міністерства економіки України від 10.08.01 № 142/181, зареєстрованого в

Міністерстві юстиції України 05.09.01 за НОМЕР_9

Згідно з п. 2 Переліку груп власних надходжень бюджетних

установ, такі надходження поділяються на дві групи - плата за послуги, що

надаються бюджетними установами, інші джерела власних надходжень бюджетних

установ. За підп. 4 п. 2 названого переліку до плати за послуги, що надаються

бюджетними установами відносяться надходження бюджетних установ від реалізації

майна.

Однак, враховуючи те, що позивач є не просто бюджетною

установою, а є автогосподарством, що входить до складу Міністерства внутрішніх

справ Україні, то майно, яке ним реалізовувалося, є майном правоохоронних

органів . При одержанні коштів від реалізації автотранспорту

Автогосподарство повинно було перед усе враховувати норми законів України).  Зокрема стосовно джерел формування

спеціального фонду державного бюджету України в частині доходів.

Виходячи з викладеного, у господарського суду були

відсутні підстави вважати неправомірними та необґрунтованими висновки і вимоги

КРУ про зобов'язання Автогосподарства перерахувати до спеціального фонду

державного бюджету 176 292 грн. 70 коп., отриманих від реалізації у 2005-2006

р. р. автотранспорту, а також для задоволення позову про визнання цих вимог

такими, що не підлягають виконанню.

Ревізією дотримання чинного законодавства при списанні

необоротних активів та запасів було встановлено, що протягом 2005-2006 р.р.

Автогосподарством проводилось списання автотранспортних засобів, частина з яких

реалізовувалась, а частина списувалася на металобрухт. Ревізією повноти

оприбуткування придатних до використання запасних частин та металобрухту від

списаного автотранспорту встановлено, що здачі на металобрухт за 2005-2006 р.р.

підлягали 15 транспортних засобів загальною вагою 10 730 кг, яка визначена

комісією. Сума надходжень від здачі металобрухту мала становити 7725 грн. За

даними бухгалтерської довідки, наданої в процесі ревізії, кількість

оприбуткованого металобрухту становить 10 730 кг на суму 7 725 грн. 60 коп. У

2006 р. здано 3240 кг металобрухту, в результаті чого Автогосподарством було

отримано 2 339 грн. 64 коп. Інвентаризацією встановлено нестачу 7490 кг

металобрухту на суму 5 385 грн. 96 коп. Винні у нестачі металобрухту особи

позивачем не встановлювалися. Пояснення про причини відсутності даних щодо 7

490 кг металобрухту відсутні.

Як зазначено у акті ревізії (стор. 35, в установі відсутня

інвентарні картки основних засобів та оборотні відомості за 2005-2006 р. р.,

необоротні активи та запаси, що рахуються в обліку, не закріплено за

матеріальними особами, договори про матеріальну відповідальність не укладені.

Проведеною інвентаризацією автотранспорту встановлено

нестачу 5 катерів, 1 човна, автомобіляІНФОРМАЦІЯ_2в Світловодському РВ УМВС та

1 мотоцикла "ІНФОРМАЦІЯ_1" в Кіровоградському міському відділі УМВС

на загальну суму 53 581 грн. 43 коп. Пояснення по факту нестачі автотранспорту

на названу суму Автогосподарство не надало. Оскільки матеріально-відповідальні

особи не були призначені, договори про матеріальну відповідальність не

укладалися, то встановити при проведенні ревізії винних у нестачі осіб КРУ не

мало можливості.

Нестача матеріальних цінностей була встановлена

проведеною в установі інвентаризацією основних засобів та товарно-матеріальних

цінностей комісією, призначеною керівником Автогосподарства наказом від

12.02.07^ №НОМЕР_10. Результати інвентаризації зафіксовані в Інвентаризаційному

описі (додаток до акту ревізії 78), підписаному всіма членами інвентаризаційної

комісії. Нестача матеріальних цінностей виявлена на суму 58 967 грн. 39 коп.

Згідно вимоги КРУ вимагає забезпечити відшкодування за рахунок винних осіб

нестачу у сумі 58 028 грн. 61 коп.

Як свідчать матеріали справи, наявність різниці між

названими сумами представники відповідача пояснили допущеною опискою.

Згідно з п. З ст. 8 Закону України "Про

бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за

організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення

всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених

документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше

трьох років, несе власник (власники) або уповноважений ним орган (посадова

особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та

установчих документів.

Ревізією виявлені факти порушення законодавства з питань

збереження і використання державної власності та фінансів.

Докази неправомірності та необґрунтованості висновків

акту ревізії щодо нестачі товарно-матеріальних цінностей на суму 58 967 грн. 39

коп. відсутні, тому підстави для задоволення позову про визнання вимоги про

відшкодування нестачі матеріальних цінностей на суму 58 028 грн. 68 коп. такою,

що не підлягає виконанню у господарського суду також були відсутні.

При проведенні інспектування були встановлені факти

використання коштів на відрядження Згами В.В. (авансовий звіт від 14.06.05

НОМЕР_3 на суму 180 грн.,ОСОБА_2 (авансовий звіт від 15.06.05НОМЕР_4) на суму

504 грн.) без наказів або розпоряджень керівника. В липні 2005 р. проведено

оплату по авансовому звіту від 18.06.05 НОМЕР_5ОСОБА_3216 грн.

Відповідно до підп. 1.1. п. 1 "Порядок відрядження

в межах України та за кордон" Інструкції про службові відрядження в межах

України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від

13.03.1998 № 59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за №

218/2658, направлення працівника підприємства (всіх форм власності) у

відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і

оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви

підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження. Виходячи

із змісту викладеного, наказ (розпорядження) керівника підприємства

викладається у письмовій, а не в усній формі, як на тому наполягає позивач.

Те, що норми Дисциплінарного статуту ОВС УРСР,

затвердженого Указом Президії Верховної ради КРСР від 29.07.1991, п. 2 ДС

"Дисципліна в ОВС" , на які посилається позивач у заяві про зміну

позовних вимог подану 19.12.07, зобов'язує кожну особу рядового і

начальницького складу виконувати вимоги наказів начальників, незалежно від

усної чи письмової форми таких наказів, не свідчить про те, що Автогосподарство

не повинно дотримуватися вимог нормативно-правового акту - Інструкції про

службові відрядження в межах України, яким не передбачено направлення

працівника підприємства у відрядження за усним наказом керівника.

Відповідно д ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної

інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної

скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги

в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом

першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Дослідивши

рішення господарського суду Кіровоградської області в межах апеляційної скарги,

колегія суддів дійшла висновку, що воно відповідає чинному законодавству та

фактичним обставинам справи. Доводи апелянта щодо незаконності та

необґрунтованості рішення спростовуються викладеним вище.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає рішення

суду першої інстанції таким, що не підлягає скасування.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційну скаргу слід

залишити без задоволення, а постанову господарського суду Кіровоградської

області від 13 лютого 2008 р. - без змін.

                Керуючись ст. ст. 195, 196,

198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Автогосподарства при Управлінні

Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області залишити без

задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області

від 13 лютого 2008 р. - без змін.

             Ухвала набирає

законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

    Ухвала може бути оскаржена відповідно до

ст. 212 КАС України.

    Ухвалу виготовлено у повному обсязі  04.09.2009 р.

   Головуючий суддя                                                                       

Л.П.Туркіна

             суддя                                                                        

М. В. Мірошниченко

 суддя                              О.А. Проценко