Постанова

від 06.02.2007 по справі 6/381

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

06 лютого 2007 р.                                                                                  

№ 6/381 

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Муравйов О. В.-головуючий

Полянський А. Г.  Фролова Г. М.

за участю представників:

позивача

Юрченко О.А. -дов. в справі

Ігнатенко О.А. -дов. в справі

відповідача

Пенделюк О.І. -дов. в справі

Дибова Г.П. -дов. №290-08/21 від 19.01.2006 року

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою

відповідальністю "ЕколАн"

на постанову

Київського апеляційного

господарського суду від 11.10.2006 року

по справі

№ 6/381 Господарського суду міста

Києва

за позовом

Товариства з обмеженою

відповідальністю "ЕколАН"

до

Інституту сорбції та проблем

ендоекології Національної академії наук України

про

зобов'язання вчинити дії,

визнання дій незаконними та стягнення 35000 грн.

В С Т А Н О В

И В :

Ухвалою від 16.11.2006 року колегії

суддів Вищого господарського суду України касаційна скарга Товариства з

обмеженою відповідальністю "ЕколАН" була прийнята до провадження, її

розгляд був призначений на 05.12.2006 року.

У зв'язку з перебуванням судді

Фролової Г.М. на лікарняному, розпорядженням Заступника Голови Вищого

господарського суду України від 04.12.2006 року для розгляду справи № 6/381 в

касаційному порядку утворена колегія суддів в наступному складі: головуючий

-Муравйов О. В., судді Полянський А. Г., Коробенко Г. П.

Ухвалою від 05.12.2006 року колегії

суддів Вищого господарського суду України у зв'язку з неявкою в засідання суду

представника позивача, розгляд справи був відкладений до 19.12.2006 року.

Розгляд справи № 6/381 в засіданні

суду 19.12.2006 року не відбувся через необхідність вирішення заявленого

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕколАН" відводу колегії

суддів у складі: судді Муравйова О.В. -головуючий, суддів Полянського А.Г.,

Коробенка Г.П.

Ухвалою від 20.12.2006 року

Заступника Голови Вищого господарського суду України у справі № 6/381 заявлений

відвід колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: судді

Муравйова О.В. -головуючий, суддів Полянського А.Г., Коробенка Г.П. був

відхилений.

Ухвалою від 20.12.2006 року Вищого господарського

суду України розгляд справи був відкладений до 16.01.2007 року.

Розгляд справи № 6/381 в засіданні

суду 16.01.2007 року не відбувся через необхідність вирішення заявленого

Інститутом сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України

відводу колегії суддів у складі: судді Муравйова О.В. -головуючий, суддів

Полянського А.Г., Коробенка Г.П.

Ухвалою від 22.01.2007 року Голови

Вищого господарського суду України у справі № 6/381, заявлений відвід колегії

суддів Вищого господарського суду України у складі: судді Муравйова О.В.

-головуючий, суддів Полянського А.Г., Коробенка Г.П. був відхилений.

Ухвалою від 23.01.2007 року Вищого

господарського суду України розгляд справи був відкладений до 06.02.2007 року.

У зв'язку з виходом судді Фролової

Г. М. з лікарняного, справа №6/381 розглядається колегією суддів у постійному

складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року № 02-20/13 Заступника

Голови Вищого господарського суду України, у складі: головуючий -Муравйов О.

В., судді Полянський А. Г., Фролова Г. М.

Відводів зазначеному складу колегії

суддів не заявлено.

За згодою сторін в судовому

засіданні 06.02.2007 року було оголошено вступну і резолютивну частини

постанови Вищого господарського суду України.

Як вбачається з матеріалів справи,

до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою

відповідальністю "ЕколАН" з позовом до Інституту сорбції та проблем

ендоекології Національної академії наук України про припинення порушення пункту

4.3. договору №15-01/03 від 15.01.2003 року, забезпечення безперешкодного

доступу представникам позивача для виконання будівельно-монтажних робіт під час

їх проведення, а також про стягнення 35000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Господарського суду міста

Києва від 29.06.2006 року по справі № 6/381 (суддя Ковтун С. А.) позовні вимоги

задоволені частково: зобов'язано Інститут сорбції та проблем ендоекології

Національної академії наук України забезпечити безперешкодний доступ

представникам Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕколАН»до частини

лабораторно-технічного корпусу експериментального виробництва і прилеглих

споруд - автостоянки та спортивного майданчику, розташованого за адресою: м.

Київ, вул. Генерала Наумова, 13, стягнуто з Інституту сорбції та проблем

ендоекології Національної академії наук України на користь Товариства з

обмеженою відповідальністю «ЕколАН»85 грн. державного мита та 59 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні іншої

частини позовних вимог позивачу було відмовлено, повернуто Товариству з

обмеженою відповідальністю «ЕколАН»з Державного бюджету України зайво сплачене

державне мито у розмірі 180 грн.

Постановою Київського апеляційного

господарського суду від 11.10.2006 року по справі № 6/381 (головуючий суддя

Григорович О. М., судді Гольцова Л. А., Рябуха В. І.) апеляційна скарга

Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України

задоволена: рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.06 у справі №

6/381 змінено, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:

"В

позові відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою

відповідальністю „ЕколАН" (01032 м. Київ, вул. Генерала Наумова, 13, код

32311731) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі

180 грн."

Також апеляційний господарський суд

постановив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕколАН" на

користь Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук

України 42 грн. 50 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятою

постановою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю

"ЕколАН" звернулось до Вищого господарського суду України з

касаційною скаргою, в якій просить вказану 

постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського

суду залишити без змін.

Відзив відповідача на час розгляду

справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що в силу положень статті

1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення, що

оскаржується.

Розглянувши матеріали справи,

касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,

проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність

застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів

Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним

господарським судом, 15 січня 2003 року між ТОВ "ЕколАН" та

Інститутом сорбції та проблем ендоекології НАН України було укладено договір

№15-01/03 про пайову участь (додаткові угоди від 10.07.03 та 22.07.04).

Предметом договору є завершення

спільними зусиллями сторін будівництва і введення в експлуатацію першого та

другого поверху частини експериментального виробництва Інституту сорбції та

проблем ендоекології, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Генерала

Наумова, 13 шляхом його фінансування на умовах пайової участі.

Пунктом 4.4 договору від 15.01.03

№15-01/03 та п. 4.3 додаткової угоди до договору від 22.07.04 передбачено, що

Сторона-1 (відповідач) забезпечує безперешкодний доступ представникам Сторони-2

(позивача) для виконання будівельно-монтажних робіт під час їх проведення.

Звертаючись з позовною заявою №

01/84 від 04.05.2005р. про усунення перешкод доступу представників ТОВ

"ЕколАН" до частини лабораторного корпусу експериментального

виробництва і прилеглих споруд, позивач посилався на невиконання відповідачем

п. п. 4.3, 4.4 договору № 15-01/03.

За твердженням позивача, відповідач

чинить перешкоди шляхом ненадання вільного проїзду через в'їздні ворота

технологічному транспорту підрядників до місця будування. При цьому позивач в

позовній заяві посилається на події 15 та 18 квітня 2005 року.

В обґрунтування таких вимог ТОВ

"ЕколАН" надало постанови Начальника Святошинського РУГУ МВС України

в м. Києві від 22, 26 квітня 2005 року, якими було відмовлено в порушенні

кримінальної справи за ознаками ст. 356 Кримінального кодексу України,

постанова про порушення кримінальної справи від 19.02.06 та лист ТОВ

"РБСА" від 30.05.06 №79.

Заявою від 20.05.2005 року позивач

збільшив позовні вимоги, не змінюючи при цьому обставин, на яких грунтуються

позовні вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги в

частині усунення перешкод доступу до спірних об'єктів, суд першої інстанції

оцінив як допустимий доказ, що підтверджує наявні обставини, лист ТОВ

"РСБА" від 30.05.06 №79, посилаючись на ч. 2 ст. 34 Господарського

процесуального кодексу України.

Київський апеляційний господарський

суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що законодавство

не передбачає доказування факту недопуску осіб на територію шляхом листів,

односторонніх повідомлень, тощо.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що відповідно до

роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від

29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли

суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши

всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального

права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК

України позовна заява, серед іншого, повинна містити виклад обставин, на яких

грунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов.

Як зазначалося вище, в позовній

заяві в якості обставин, що обгрунтовують позов, позивач посилався на події,

які сталися 15 та 18 квітня 2005 року. Однак дані обставини залишилися поза

увагою суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з факту вчинення

перешкод, який відбувся 19.05.2005 року. Однак про ці події позивач не зазначав

в позовній заяві як про підставу позову. Крім того, ці події 19.05.2005 року

виникли вже після звернення позивача з позовом до суду: позовна заява від

05.05.2005 року подана до суду 06.05.2005 року. Отже, ці події не могли бути

підставою для виникнення спору. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України у

мотивувальній частині рішення місцевого суду серед іншого повинні бути

зазначені причини виникнення спору. Враховуючи викладене, суд касаційної

інстанції вважає, що місцевий господарський суд при вирішенні спору виходив з

інших обставин та підстав, ніж ті, які визначені позивачем. Тим самим суд

першої інстанції порушив вимоги процесуальні права, зокрема, ст. 43,

43, 84 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції вірно

зазначив, що документ, складений в травні 2005 року, не має відношення до

обставин, які сталися в квітні 2005 року, отже, такий доказ прийнятий судом в

порушення ст. 34 ГПК України. Однак суд касаційної інстанції вважає помилковим

посилання апеляційної інстанції на ч. 2 ст. 34 ГПК України, оскільки в даному

випадку мало місце порушення судом першої інстанції ч. 1 ст. 34 ГПК України

щодо належності доказів. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не скористався

передбаченим ч. 1 ст. 101 ГПК України правом повторного перегляду справи, не

оцінив докази з точки зору повноти встановлення обставини, які викладені

позивачем в позовній заяві, а тому не можна стверджувати, що постанова

апеляційної інстанції прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають

значення для правильного вирішення спору, що є порушенням ч. 1 ст. 43 ГПК

України.

Оскільки передбачені процесуальним

законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права

встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені

попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про

достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі та

постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до

господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи

господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і

перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають

юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від

встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О

В И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю "ЕколАН" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного

господарського суду від 11.10.2006 року по справі № 6/381 та рішення

Господарського суду міста Києва від 29.06.2006 року по справі № 6/381

скасувати.

Справу передати на новий розгляд до

Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                   

О. В. Муравйов

Судді                                                           

                               А.

Г. Полянський

    Г. М. Фролова