Рішення

від 10.04.2008 по справі 11/7809

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан

Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2008 р.

Справа № 11/7809

За позовом  Приватне підприємство "Михалич і

Ко" с. Вороновиця  Вінницька

область  

до Приватний підприємець ОСОБА_1.

м. Хмельницький

про стягнення 25 250, 00 грн.

Суддя   Радченя Д.І.

Представники  сторін :

від позивача:         не з'явився

від відповідача:    ОСОБА_2. 

-представник за довіреністю від 11.03.2008 року,

                                ОСОБА_3.    за довіреністю від 11.03.2008 року,

Від третьої особи ТОВ

„Новотроїцькмолпром”   м.

Мелітополь,  Запорізької області  -  не

з'явився

Суть спору:

           Позивач -

Приватне підприємство "Михалич і Ко" с. Вороновиця Вінницького району

Вінницької області  звернулось до суду з

позовом  про стягнення  25250 грн. з відповідача - приватного

підприємця ОСОБА_1. м. Хмельницький яка утворилась  через неналежне виконання договору - заявки №

060/1 від 24.07.07 року на здійснення транспортних послуг,  в розмірі 

25 250, 00 грн.

            Розгляд справи неодноразово

відкладався з різних причин.

             Повноважні представники  позивача підтримуючи позовні вимоги  подали письмову заяву про зменшення суми

позову, де просять стягнути з 

відповідача  суму  заборгованості  за надані послуги  в сумі -12625 грн.

             Відповідно до ст.22 ГПК

України  позивач вправі до  прийняття рішення по справі змінити підставу

або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або

зменшити розмір позовних вимог.

             Заява позивача про зменшення

позовних вимог є обґрунтованою судом розглянута і приймається.

        Отже в подальшому

предметом спору по даній справі є вимога про стягнення  з відповідача   грошових коштів в  сумі 

12625 грн.

             Крім того  позивачем подано ряд  додаткових доказів, які обґрунтовують позовні

вимоги.

              Зважаючи на подані докази,

відповідачем заявлено клопотання про надання можливості їх опрацювання  та подання відповідного заперечення.

                    Заявляючи подане клопотання

відповідач звертає увагу суду на те, що 

від третьої особи відсутні будь-які відомості  безпосередньо 

від   вантажовідправника - ТОВ

„Новотроїцькмолпром” м. Мелітополь, 

Запорізької області  щодо надання

послуг по перевезенню вантажу.

                    Сторонами також подано

спільне клопотання про продовження строків розгляду справи  на більш тривалий термін -до 15 квітня 2008

року.

                    Заява сторін   узгоджується з приписами статті  69 ГПК України, є обґрунтованою судом

розглянута   і  прийнята.

                    В подальшому позивач та

його повноважні представники  зменшені

позовні вимоги підтримують  і просять

задовольнити позов на підставі доказів зібраних у матеріалах справи.

                    Відповідач у письмовому

відзиві на позов та його повноважні представники  заперечують проти заявлених вимог, мотивуючи

тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні

ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України   про

наявність заборгованості в сумі 12625 грн., 

яка виникла в результаті  наданих

послуг по перевезенню   вантажу в

міжнародному автомобільному сполученні.

                    Дослідивши зібрані у справі докази,

заслухавши пояснення повноважних представників сторін,  та оцінивши їх в сукупності суд прийшов до

висновку про  відмову в задоволенні

позову з огляду на таке.

                    Відповідно до ст.11

Цивільного кодексу України  цивільні

права та обов'язки виникають  із дій  осіб, що передбачені актами цивільного

законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за

аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Так, за змістом ст. 929 Цивільного

кодексу України  за договором  транспортного 

експедирування  одна  сторона (експедитор)  зобов'язується  за плату і за рахунок другої сторони

(клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг,

пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного  експедирування може бути встановлено  обов'язок експедитора організувати

перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, 

вибраним експедитором або клієнтом, 

зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені

клієнта  договір перевезення

вантажу,  забезпечити відправку і

одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного

експедирування може бути  передбачено

надання   додаткових   послуг, 

необхідних  для  доставки 

вантажу (перевірка  кількості  та 

стану  вантажу,  його 

завантаження  та вивантаження,

сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання  вантажу 

до  його  одержання 

у  пункті   призначення, одержання необхідних для експорту

та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Умови  договору 

транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін,  якщо інше на встановлено законом,  іншими нормативно-правовими актами.

          Договір   транспортного   експедирування   укладається  

у письмовій формі ( ст. 930 ЦК України).

            Розмір   плати  

експедиторові  

встановлюється  договором

транспортного експедирування,  якщо інше

не  встановлено  законом. Якщо 

розмір  плати  не 

встановлений,  клієнт  повинен виплатити експедитору розумну плату.

              Статтею  933 ЦК України  визначений перелік  документів та іншої інформації, що надаються

експедиторові,  зокрема  клієнт зобов'язаний надати експедиторові

документи та іншу інформацію  про  властивості 

вантажу,  умови його

перевезення,  а також інформацію,

необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.

За порушення   обов'язків  

за  договором  транспортного експедирування експедитор

відповідає перед клієнтом відповідно  до

глави 51 цього Кодексу, яка передбачає загальні положення про  відповідальність за порушення зобов'язання.

Звертаючись з даним позовом   про стягнення коштів  за надані послуг по договору  транспортного експедирування   позивач зобов'язаний довести   такі факти:  

належне укладення договору із відповідачем,  виконання договору -  факт доставки вантажу вантажоодержувачу.

                    Як вбачається з матеріалів

справи предметом спору є  вимога про

стягнення  з відповідача   грошових коштів в  сумі 

12625 грн.  за надані послуги по

договору транспортного експедирування - договору-заявці № 060/1 від 24 липня

2007 року на підставі   міжнародної  товарно-транспортної накладної А № 0525160. (

CMR.) та рахунку-фактури  № СФ-0000189

від 31 липня 2007 року.

          Проте, як вбачається зі змісту  міжнародної 

товарно-транспортної накладної А № 0525160 ( CMR.), зокрема  п.13 зазначені особливі вказівки  відправника  „при перевозке продукции  в виду жаркой летней погоды, соблюдать

режим  транспортировки (доставки)  +2, +3 

С  на весь путь  следования. 

Согласно  договора  № 060 от 26.07.20007 року и  Правил хранения».

          Позивачем же на обґрунтування  свої доводів надано договір-заявку № 060/1

від 24.07.2007 року, тобто інший договір, а також рахунок-фактуру № СФ-000189

від 31.07.2007 року  в якому   відомості 

про  автомобіль, яким   мало бути здійснене перевезення вантажу  не відповідають  фактичним обставинам, які викладені в  транспортній накладній.

          Твердження позивача про факт доставки

вантажу, тобто  належного виконання  своїх зобов'язань, спростовується такими

доказами.

          Так, 

накладна СМR  №  05225160 

містить  відтиск печатки

підприємця ОСОБА_4., проте крім печатки позивачем на підтвердження виконання

попереднього  перевезення  на замовлення ОСОБА_1.  ( який не оспорюється)   наявний підпис,  вчинений ОСОБА_4. , що   «Груз 

доставлен»,  його особистий підпис

та відбиток печатки. Крім того  попередня

накладна  СМR  містить 

спеціальну відмітку, що 

експедитором є ОСОБА_1. .

          Натомість накладна СМR  № 

05225160, на яку позивач посилається 

як на підставу  своїх вимог,   наведених даних не містить  спеціальну відмітку,  що 

експедитором є ОСОБА_1.,   не

містить напису, що вантаж отримано,  та

не містить   підпису вантажоодержувача.  - 

підприємця  ОСОБА_4.

          Накладна СМR  № 

05225160  є спеціальним  бланком, 

який видається   у

встановленому  Законом порядку  у відповідній кількості примірників.  У 

перевізника повинен бути 

відповідний примірник СМR, в свою чергу    позивач 

зазначеного  примірника  до матеріалів справи не надав,  а 

надав примірник  накладної

вантажоодержувача.

          Допустимим доказом в даному

випадку  може бути, лише примірник  СМR перевізника, а не вантажоодержувача.

          Твердження  позивача, що фактом прийняття ОСОБА_1.  виконаного ним  перевезення підтверджується проведенням  часткової оплати в сумі 12625 грн., які

входять в   суму 37875,00 грн.,

перераховану йому ОСОБА_1. платіжним дорученням за № 264, є безпідставним,

оскільки як вбачається з виписки рахунку позивача, зазначені кошти  були 

йому перераховані ще до направлення ним автомобіля на завантаження,

тобто ще  до початку  виконання робіт і не може свідчити того,

що  послуги по перевезенню  виконані і прийняті замовником.

          Відповідно до ст. 33, 34, 36

Господарського процесуального кодексу України  

кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається  як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Докази подаються  сторонами учасниками судового процесу.

          Письмовими доказами  є документи і матеріали, які містять дані про

обставини, що мають значення для правильного 

вирішення  спору.

          Письмові докази  подаються в оригіналі або належним чином

засвідченій копії.

          Зважаючи на викладене, позивачем

належними та допустимими доказами не доведено 

наявність перед позивачем заборгованості в сумі 12625 грн. за договором транспортного  експедирування  № 060/1 від 24 липня 2007 року.

          За наведених обставин та зібраних у справі

доказів  в позові належить відмовити.

          Керуючись ст.

ст. 33,  34,  36, 

44,   49,  82, 

84,  85  Господарського Процесуального кодексу

України, суд

В и р і ш и в

:

          В задоволені позову приватного

підприємства  "Михалич і

Ко"   с. Вороновиця  Вінницького району,    Вінницької області    до 

приватного підприємця ОСОБА_1.  м.

Славута за  участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні  відповідача -ТОВ „Новотроїцькмолпром”   м. Мелітополь,  Запорізької області  про стягнення 

12625 грн. відмовити.

                              Суддя                                                                     

Д.І. Радченя