Вирок

від 03.10.2007 по справі 1-128/2007

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2007 року Старосамбірський

районний суд Львівської області

у складі: головуючої судді Лойзик М.В.

при секретарі Бебич Г.Р.,

з участю прокурора Гавриляк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Сам-бір справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки села Ріпяно, жительки села Головецько Старосамбірського району Львівської області, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонерки, одруженого, не судженої; у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 28.06.2007 року о 15 годині у магазині приватно-го підприємця ОСОБА_2 у селі Головецько Старосамбірського району Львівської області на грунті особистих неприязних відно-син ображала ОСОБА_2 та нанесла їй удар пляшкою по голові, заподіявши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя.

Підсудна ОСОБА_1 визнала себе винною частково та поясни-ла, що її чоловік ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями, які бере в борг у магазині ОСОБА_2, а отримавши пенсію, майже повні-стю віддає її на погашення боргів. Оскільки крім матеріальних втрат із-за пияцтва чоловіка її сімя терпить ще і від його пя-них бешкетів, то вона неодноразово просила ОСОБА_2 не давати йо-му спиртне в борг. Але 28.06.2007 року чоловік черговий раз в борг придбав у ОСОБА_2 вино, спочатку зранку, а потім ще і після обіду, у звязку з чим уже нічого по господарству не допомагав. Рознервувавшись вона прийшла в магазин і почала сварити ОСОБА_2, а оскільки та стала виганяти її з магазину і обзивати циганкою, то зі злості вхопила з прилавка пляшку і нанесла нею ОСОБА_2 один удар по голові, після чого пішла додому.

Вину визнає частково, бо наміру порушувати громадський по-рядок не мала, а приходила до ОСОБА_2 щоб висловити претензії з приводу відпуску нею спиртних напоїв чоловікові в борг. Жаліє що покалічила потерпілу.

Винність підсудної повністю підтверджується поясненнями потерпілої, свідків, документами, що є у справі.

Потерпіла ОСОБА_4 відносно місця, часу, способу, об-ставин заподіяння їй тілесних ушкоджень дала пояснення, які співпадають із показами підсудної, але заперечила названу ОСОБА_1 причину інциденту та пояснила, що ніколи не відпускала чолові-кові підсудної спиртні напої в борг.

Оскільки із-за заподіяних їй підсудною тілесних ушкоджень змушена була лікуватися, терпіла фізичний біль, потім не могла працювати, тому просить стягнути із винної витрачені на лікування кошти - 67 гривень та моральне відшкодування - 3000 гривень.

Оголошеними в судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_5 підтверджується факт заподіяння підсудною потерпілій ОСОБА_2 28.06.2007 року під час сварки в магазині удару пляшкою по голові, а із пояснень ОСОБА_3 вбачається, що того дня він дійсно взяв у магазині ОСОБА_2 пляшку вина в борг.

Із зареєстрованої у книзі обліку інформації про злочини і пригоди Старосамбірського РВ УМВСУ за № 991-2 від 28.06.2007 ро-ку заяви ОСОБА_2 вбачається, що вона просила прийняти міри до ОСОБА_1, яка 28.06.2007 року вдарила її пляшкою по голові.

Згідно висновку експерта (а.с.24) 10.07.2007 року у ОСОБА_2 виявлено закриту черепно-мозкову травму зі струсом головно-го мозку та підшкірною гематомою лівої височної області, яка могла утворитися від удару пляшкою, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя, більше 7 але менше 21 дня.

Досліджені докази у їх сукупності дають підстави вважати правдивими покази підсудної про причини конфлікту із потерпілою (неприязнь у звязку з відпуском чоловікові спиртних напоїв в борг), оскільки вони нічим, крім голослівних заперечень потер-пілої, яка навіть у судовому засіданні продовжувала називати родину ОСОБА_1 циганською, не спростовані. Жодних інших доказів, які свідчили б про намір підсудної порушити громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства під час конфлікту з по-терпілою, не встановлено.

Таким чином, сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів достовірно доведена винність ОСОБА_1 у заподіянні ОСОБА_2 на грунті неприязних відносин легкого тілесного уш-кодження з короткочасним розладом здоровя, тому ці її дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.125 КК України.

Кваліфікацію ж цих дій підсудної досудовим слідством за ч.2 ст.296 КК України слід вважати помилковою.

Обираючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу винної, яка є пенсіонеркою, характери-зується як багатодітна мати і добра, чесна справедлива людина; вперше притягається до кримінальної відповідальності, розкаялася у вчиненому, отже з огляду на сукупність цих помякшуючих пока-рання обставин суд у відповідності зі ст.69 КК України вважає можливим її виправлення і перевиховання більш мяким покаран-ням, ніж передбачене санкцією ч.2 ст.125 КК України, а саме штрафом.

Позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування винною витрачених на лікування 67 гривень, слід задовольнити повністю, як підтверджений долученими до справи належними доказами.

Що стосується вимоги потерпілої про стягнення із ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 3000 гривень, то такі підля-гають тільки частковому задоволенню з наступних мотивів.

У відповідності до ст.23 ЦК України особа має право на від-шкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які особа зазнала у звязку з ушкодженням здоровя та у душевних стражданнях, яких особа зазнала у звязку з протиправною пове-дінкою щодо неї чи її близьких. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потер-пілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала шкоди. При визначенні розміру відшко-дування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У суді незаперечно встановлено, що потерпіла внаслідок заподіяння їй підсудною тілесних ушкоджень терпіла фізичний біль, змушена була 10 днів лікуватися та пережила душевні страждання, злочином на деякий час було погіршено її можливості по виконанню звичної роботи, однак з огляду на глибину та тривалість цих страждань, розумним і справедливим слід вважати відшкодування у розмірі 1000 тисячі гривень. В решті вимог потерпілій слід відмовити.

А тому, керуючись ст.323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною за ч.2 ст.125 КК Укра-їни та обрати їй покарання із застосуванням ст.69 КК України штраф у сумі 510 (пятсот десять) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишити підписку про невиїзд з місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити част-ково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 67 (шістдесят сім) гривень на відшкодування матеріаль-них збитків та 1000 (одну) тисячу гривень морального відшкодува-ння, а в решті вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд на протязі 15 діб з часу його оголошення.

Суддя