Рішення

від 01.03.2007 по справі 16/322

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/322

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "01" березня 2007 р.Справа №  16/322

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С. розглянувши справу № 16/322

за позовом: прокурора Бобринецького району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Свердловська сільська рада Бобринецького району, с. Свердлово, Бобринецький район, Кіровоградська область   

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Богунівське",            с. Свердлово, Бобринецький район, Кіровоградська область     

про повернення самовільно зайнятої ділянки та стягнення 3 544,24 грн.,  

за участю представників сторін:

від прокуратури - Гребенюк Т.Г., посвідчення № 457;

від позивача - Поліщук В.В., рішення № 2 від 05.04.06;

від відповідача - Шаповалов Ю.С., довіреність б/н від 01.11.06.

Прокурором Бобринецького району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Свердловська сільська рада Бобринецького району пред'явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Богунівське" про повернення самовільно зайнятої ділянки та стягнення збитків за самовільне зайняття земельної ділянки в розмірі 3 544,24 грн.

Прокурор в судовому засіданні 01.03.07 р. заявою № 392вих-07 від 28.02.07 р. уточнив позовні вимоги, а саме просить господарський суд зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Богунівське" (далі - ТОВ "Богунівське") звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на території Свердловської сільської ради Бобринецького району площею 2,57 га із земель комунальної власності, привівши її у придатний для використання стан та стягнути з ТОВ "Богунівське" на користь Свердловської сільської ради Бобринецького району земельний податок за користування земельною ділянкою на території Свердловської сільської ради Бобринецького району площею 2,57 га із земель комунальної власності за період листопад 2005 року по січень 2007 року в сумі 4 182,68 грн.  

Відповідач в поданих до господарського суду запереченнях з позовними вимогами частково не погоджується.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення  прокурора  та представників сторін, господарський суд, -

                                           В С  Т А Н О В И В :

Відповідно до ст. 188 Земельного кодексу України органами що уповноважені здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель є органи виконавчої влади по земельних ресурсах, а саме Бобринецький міжрайонний відділ по контролю за використанням та охороною земель.

Начальником Бобринецького міжрайонного відділу по контролю за використанням та охороною земель, за участю землевпорядника Свердловської сільської ради та спеціаліста Бобринецького РВЗР проведено перевірки додержання вимог земельного законодавства, про що складено відповідний акт від 14.08.2006 року (а.с. 7).

Вищевказаним актом зафіксовано факт самовільного користування товариством з обмеженою відповідальністю "Богунівське" (далі - ТОВ "Богунівське") земельною ділянкою, на якій знаходяться господарські споруди (склади), тракторна бригада для ведення товарного сільськогосподарського призначення.

14.08.2006 р. за № 004538 начальником Бобринецького міжрайонного відділу по контролю за використанням та охороною земель складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого директора ТОВ "Богунівське" притягнуто до адміністративної відповідальності, згідно ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, приписом від 14.08.2006 року № 004538 директора ТОВ "Богунівське" зобов'язано в 30-денний термін, а саме до 14.09.2006 р., виготовити правоустановчі документи на дані земельні ділянки (а.с. 9).

Однак, вказаний припис відповідачем не було виконано, правоустановчі документи на земельні ділянки не виготовлено.

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право  постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - це будь які дії особи, що свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі, до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні  ділянки підлягають поверненню власнику землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.

Прокурор в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просить господарський суд винести рішення, яким зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Богунівське" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на території Свердловської сільської ради Бобринецького району площею 2,57 га із земель комунальної власності, привівши її у придатний для використання стан.

Представник позивача - голова Свердловської сільської ради в судовому засіданні підпримав пред'явлені прокурором вимоги в повному обсязі.

Відповідач в наданих до суду запереченнях  вимоги визнав частково, просить задовольнити позов тільки в частині стягнення з ТОВ "Богунівське" земельний податок за період з листопада 2005 р. по лютий 2007 р. за фактичне користування земельною ділянкою в сумі 3 239,19 грн. (а.с. 61).

В іншій частині позову, вимоги відповідач не визнав, посилаючись на те, що земельна ділянка ним використовується без правовстановлюючих документів, з терміном самовільне використання земельною ділянкою відповідач не погодився, посилаючись на зміст наданого ним до суду листа Державного комітету України по земельних ресурсах № 14-17-4/6045 від 16.08.2006 р.

Однак посилання відповідача на вищевказаний лист господарський суд вважає безпідставним, оскільки даний документ не належить до нормативних документів, а тому не несе правового навантаження.

Факт самовільного використання відповідачем спірної земельної ділянки підтверджується матеріалами справи, а саме актом перевірки, протоколом про адміністративне правопорушення та приписом від 14.08.2006 р. (а.с.7, 8, 9).

Безпідставним також є посилання відповідача на рішення Свердловської сільської ради № 164 від 20.10.2005 р. (далі - рішення № 164), оскільки рішенням Свердловською сільською радою від 11.01.2007 р. № 70  рішення № 164 скасовано (а.с.103).

Враховуючи те, що відповідач не надав суду документів, що підтверджують право використання спірної земельної ділянки, господарський суд вважає, що позовні вимоги прокурора в частині звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки є обґрунтованими  і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що ж стосується іншої частини вимог прокурора, а саме стягнення з ТОВ "Богунівське" на користь Свердловської сільської ради Бобринецького району земельного податку за користування земельною ділянкою на території Свердловської сільської ради Бобринецького району площею 2,57 га із земель комунальної власності за період з листопада 2005 року по січень 2007 року в сумі 4 182,68 грн., вказані вимоги також є обгрунтованими і такими, що підлягають   задоволенню.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розмір податку на земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку визначеним цим законом.   

Відповідач в поданих до суду запереченнях не погоджується з розміром земельного податку, пред'явленого до стягнення прокурором. Свої заперечення відповідач ґрунтує на тому, що на спірній земельній ділянці площею 25 700 кв.м. знаходяться споруди, які займають площу 4 470 кв.м., а згідно з приписами ст. 7 Закону України "Про плату за землю" податок на земельні ділянки зайняті господарськими будівлями та спорудами, справляється у розмірі 3-х відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 цього закону, а тому, вважає відповідач, він повинен сплати земельний податок виходячи з наступного розрахунку:

13,02 коп. Х 21 230 кв.м. (територія господарства) = 2 759,90 грн./12 міс. Х 14 міс. = 3 218,83 грн.

13,02 коп. Х 3% Х 4 470 кв.м. (територія під будівлями і спорудами) =                  17,43 грн./12 міс. Х 14 міс. = 20,33 грн.

Всього: ( 3 218,83 грн. + 20,33 грн.) = 3 293,16 грн.

Однак, відповідач не надав суду належних доказів, що територія під спорудами та будівлями, які знаходяться на спірній земельній ділянці має площу 4 470 кв.м., а тому відповідач має сплатити земельний податок за користування земельною ділянкою площею 25 700 кв.м., що становить 4 182,68 грн.

Наданий відповідачем акт від 28.02.2007 р. (а.с.105), як доказ на підтвердження загальної площі споруд, які знаходяться на спірній земельній ділянці, не є належним доказом в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України. Також слушними господарський суд вважає надані в цій частині письмові пояснення сільського голови від 01.03.2007 р. № 32 (а.с. 106).

Не надано відповідачем також належних доказів фактичної передачі відповідачу споруд, що знаходяться на спірній земельній ділянці, переданих йому за договорами купівлі-продажу та оренди, і на які відповідач посилається в своїх запереченнях.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів сплати земельного податку за фактичне використання земельної ділянки площею 25700 кв.м., господарський суд вважає, що позовні вимоги прокурора в частині стягнення земельного податку в сумі 4 182,68 грн. є обґрунтованими  і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у спорі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                            В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Богунівське" звільнити земельну ділянку на території Свердловської сільської ради Бобринецького району площею 2,57 га із земель комунальної власності.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богунівське" (27200, с. Свердлово Бобринецького району, р/р 332343812800065 в Бобринецькій філії "Укрсоцбанк", код 32897624) на користь Свердловської сільської ради Бобринецького району (27200, с. Свердлово Бобринецького району, р/р 33211812800065 в Бобринецькій філії "Укрсоцбанк", код 04365550) земельний податок в сумі  4 182,68 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богунівське" (27200, с. Свердлово Бобринецького району, р/р 332343812800065 в Бобринецькій філії "Укрсоцбанк", код 32897624)  в доход Державного бюджету (р/р № 31115095700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) -  187 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богунівське" (27200, с. Свердлово Бобринецького району, р/р 332343812800065 в Бобринецькій філії "Укрсоцбанк", код 32897624) на користь  державного  підприємства  "Судовий  інформаційний  центр"  (р/р 31218259700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) витрати на інформаційно - технічне забезпечення  судового  процесу  в сумі  118 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення  господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні  було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду  у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя   Л. С. Коротченко