Рішення

від 02.02.2007 по справі 16/682

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/682

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.07                                                                                 Справа № 16/682.

Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудтехніка", м. Харків

до  Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Променергоресурс",          м. Луганськ

про  стягнення 267415 грн. 35 коп.,

при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача –Свистунов А.О., дов. від 14.06.05. №1/14;

від відповідача –Печенніков О.Л., директор, контракт від 21.05.04., паспорт серії ЕН №359323, виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 11.08.04.,

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до правил ст.77 ГПК України у судовому засіданні 19.01.07. було оголошено перерву до 02.02.07. до 11 години 20 хвилин.

          Представником відповідача (директором) у судовому засіданні заявлене клопотання про зупинення провадження у справі до постановлення рішення по кримінальній справі, порушеної повноважним органом у відношенні посадових осіб підприємства-відповідача.

          Позивач заперечив проти задоволення клопотання у зв'язку з безпідставністю заявленої вимоги.

Вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про залишення клопотання відповідача без задоволення, оскільки здійснення провадження по кримінальній справі, порушеної повноважним органом у відношенні посадових осіб підприємства-відповідача, не має відношення до вирішення спору по даній справі і не може вплинути на суть даного спору. Відповідно до ст.55 Основного Закону держави –Конституції України позивач має право на захист своїх порушених інтересів у суді і провадження по кримінальній справі у відношенні посадових осіб відповідача не є підставою і не може бути підставою для позбавлення позивача права на захист.   

           Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача передоплати, штрафу та пені відповідно договору про поставку баштового крану КБ 403-б від 14.09.05р. №28 на суму 267415,35 грн. Доповненням до позову від 02.02.07. позивач просить розірвати договір про поставку баштового крану КБ 403-б від 14.09.05р. №28, укладений з відповідачем, оскільки позивач впевнений, що відповідач не мав реального наміру і реальних можливостей для поставки продукції позивачу.

Відповідно до правил ст.22 ГПК України позивач має право змінити підставу або предмет позову до винесення рішення по справі.

Доповнення позивача до позовних вимог слід залишити без задоволення з підстав порушення позивачем вимог ст.22 ГПК України –вимога про розірвання договору не була заявлена позивачем при подачі позову до суду і оплачена державним митом.

Таким чином, позовними вимогами по справі є стягнення з відповідача передоплати, наданої позивачем відповідно договору про поставку баштового крану КБ 403-б від 14.09.05р. №28, на суму 186000грн., штрафу у сумі 15500грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 65915,35грн. за період з 02.10.05. по 02.12.06. Всього до стягнення заявлено 267415,35грн.

Відповідач надав суду заяву від 19.01.07., в якій вказав, що від позивача ним отримано 186000грн. передоплати за поставку баштового крану по договору від 14.09.05р. №28, але товар відповідач позивачу не поставив. Причини невиконання зобов'язань за договором відповідач виклав у листі від 19.01.07.№1 і зазначив, що співробітник підприємства-відповідача був наділений повноваженнями по оплаті кранів і комплектуючих виробів, а також і по доставці продукції, але на даний час цей співробітник відсутній на своєму місці роботи і директор підприємства-відповідача не має інформації щодо його місцезнаходження. Відзивом від 02.02.07. відповідач визнає позов частково на суму 186000грн. і вказує про неможливість поставити позивачу товар у зв'язку з розшуком вищезазначеного співробітника. Проти позову в частині стягнення штрафу та пені відповідач заперечує з підстав того, що, на думку відповідача, позивач неправомірно двічі застосовує неустойку за невиконання одного зобов'язання, і відповідач просить суд стягнути з нього або штраф або пеню.

Позивач заперечив доводи відповідача і підтримав позов у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Позов в часті заявленої до стягнення пені у сумі 65915,35грн. за період з 02.10.05. по 02.12.06. слід залишити без задоволення, оскільки позивачем неправомірно нарахована пеня за вказаний період –з порушенням вимог ст.232 Господарського кодексу України, тобто, період, за який має бути нараховано пеню за прострочення грошового зобов'язання, визначений позивачем невірно. Згідно з вимогами ст.232 ГК України пеню нараховують за шість місяців з дня прострочення зобов'язання, а позивач нарахував та заявив до стягнення пеню більш ніж за рік. Крім того, позивач відмовився від виконання відповідачем зобов'язання в натурі 05.12.06. (претензія від 05.12.06., направлена відповідачу за належною адресою, але повернута позивачу за спливом строку зберігання). За таких підстав, у задоволенні вимоги про стягнення пені у сумі 65915,35грн. слід відмовити.

Позов в часті стягнення штрафу у сумі 15500грн., що дорівнює 5% від загальної вартості предмету продажу (п.6.1 вказаного договору) слід задовольнити, оскільки відповідно до умов п.6.2 вказаного договору сплата штрафу може бути здійснена, на вибір покупця (позивач), відповідачем переказом протягом 20 банківських днів з дня вимоги штрафу на поточний рахунок покупця. Позивач скористався умовами п.6.3 вказаного договору і заявив до стягнення штраф у розмірі, встановленому у договорі –5% від вартості предмету купівлі-продажу за невиконання відповідачем своїх обов'язків по поставці товару.

Доводи відповідача про невиконання обов'язків по договору з підстав неналежного виконання своїх посадових обов'язків одним із співробітників підприємства-відповідача суд не приймає до уваги за безпідставністю. Факт отримання відповідачем суми передоплати самим відповідачем не заперечений, як і факт не поставки товару в строк, встановлений договором. Доводи відповідача щодо застосування  позивачем двох видів штрафних санкцій спростовуються вимогами ст.ст.549,550,624,626,627,629 ЦК України –сторони вільні в укладанні договору і зобов'язані укладений договір виконувати у відповідності до його умов. Договором, укладеним сторонами по справі, встановлено обов'язок відповідача сплатити і штраф і пеню за порушення виконання зобов'язання. Як було вказано вище відповідач підтвердив факт порушення ним зобов'язання по поставці товару.

Позов в часті стягнення передоплати у сумі 186000грн. слід задовольнити, оскільки відповідачем порушено умови договору та закон –вимоги ст.ст.526,629,655,693 ЦК України зобов'язують відповідача виконувати належним чином укладений з позивачем договір і  поставити товар покупцю після отримання передоплати або повернути отримані грошові кошти у разі невиконання обов'язків по поставці товару в строк, визначений договором. Таким чином, слід стягнути з відповідача 186000грн. –отриману ним від позивача передоплату за поставку товару.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.55 Основного Закону держави –Конституції України, ст.232 ГК України, ст.ст.526,549,550,624,626,629,655,693 ЦК України, керуючись ст.ст. 22,33,34,49,ч.5 ст.78,ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.

2.          Заяву позивача про доповнення позову вимогою про розірвання договору відхилити.

3.          Позов задовольнити частково.

4.          Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Променергоресурс", м. Луганськ,  квартал «Сонячний», 14,к.43, ід. код 32968202 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудтехніка", м. Харків, пр. Постишева, 93, код 33478487, передоплату в сумі 186000 грн. 00 коп., витрати по державному миту в сумі 2015 грн. 00 коп., 89 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

5.          В решті позову відмовити.

Рішення підписане: 07.02.07.

Суддя                                                                                 Р.М.Шеліхіна