Рішення

від 14.01.2009 по справі 52/161

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Справа

№ 

Господарський

суд міста Києва у складі судді  Чебикіної

С.О., розглянувши справу за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності

-ОСОБА_1до Закритого акціонерного товариства «Піастрелла»про стягнення 48

280,76 грн. за участю представників позивача - ОСОБА_2, довіреність № 2 від

01.01.2009 р., відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

   У листопаді 2008 року позивач звернувся до

господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 34 596,97

грн. основної заборгованості, 8 119,46 грн. інфляційних сум, 887,41 грн. 3%

річних та 4 676,92 грн. пені, загальною сумою 48 280,76 у зв'язку  з неналежним виконанням останнім зобов'язань

за договором-дорученням на транспортно-експедиційне обслуговування № 21/09/01

від 21.09.2007 року з оплати транспортно-експедиційного обслуговування.

Ухвалою

господарського суду міста Києва від 18.11.2008 року порушено провадження у

справі та призначено до розгляду на 10.12.2008 року.

Представник

позивача в судове засідання 10.12.2008 року не з'явився, про причини неявки суд

не повідомив.

Представник

відповідача в судовому 10.12.2008 року засіданні надав відзив на позов, в якому

надав свій розрахунок суми боргу та визнав позов у розмірі 46 418,47 грн., з

яких 34 596,97 грн. основного боргу, 6 257,17 грн. інфляційних сум, 887,41 грн.

3% річних та 4 676,92 грн. пені.

Ухвалою

господарського суду міста Києва від 10.12.2008 року розгляд справи відкладено

на 14.01.2009 року у зв'язку з неявкою представника позивача.

Представник

позивача в судовому засіданні 14.01.2009 року надав заяву про відмову від

позовних вимог в частині 1 869,29 грн. інфляційних сум та просив стягнути з

відповідача 34 596,97 грн. основного боргу, 6 257,17 грн. інфляційних сум,

887,41 грн. 3% річних та 4 676,92 грн. пені.

Представник

відповідача в судове засідання 14.01.2009 року не з'явився, про причини неявки

суд не повідомив. 

Враховуючи

те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по

суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому

засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника

відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75

Господарського процесуального кодексу України.

           Представник позивача в судовому

засіданні 14.01.2009 року надав заяву про відмову від позовних вимог в частині

1 869,29 грн. інфляційних сум.

 Відповідно до ч. 4 ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80

Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, в

разі якщо таку відмову прийнято судом, є підставою для припинення провадження у

справі.

           Розглянувши заяву позивача про

відмову від позову суд вважає, що  вона

не суперечить  діючому  законодавству, тому приймається судом, що у

відповідності до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України

тягне за собою припинення провадження у справі.

Заслухавши

пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що

позов в частині стягнення з відповідача 34 596,97 грн. основного боргу, 6

257,17 грн. інфляційних сум, 887,41 грн. 3% річних та 4 676,92 грн. пені

підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Судом встановлено, що 21.09.2007

року між позивачем та відповідачем був укладений договір-доручення на

транспортно-експедиційне обслуговування № 21/09/01. Даний договір регулює та

визначає порядок взаємовідносин експедитора та замовника, які пов'язані із

здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування по організації перевезень

експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом, з надання

інших послуг, узгоджених в замовленнях/доповненнях до договору, і які є

невід'ємною частиною договору.

Договір

вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2008 року. У

випадку, якщо за 30 днів до завершення дії договору жодна із сторін письмово не

повідомила іншу сторону про намір припинити дію договору, то термін дії

договору автоматично продовжується на один календарний рік (п. 10.4.

договору). 

Розрахунки

з експедитором за надання транспортно-експедиційних послуг здійснюються

протягом одного місяця з моменту розвантаження автомобіля згідно рахунку

експедитора (факсова копія).

Відповідно

до договору відповідач замовив транспортно-експедиційне обслуговування вантажу

за маршрутами Італія-Україна (Київ) та Україна-Польща.

Позивач

виконав транспортно-експедиційне обслуговування вантажу для відповідача, що

підтверджується актами виконаних робіт № ОУ-20 від 26.10.2007 року, № ОУ-018

від 04.10.2007 року, № ОУ-17 від 04.10.2007 року, № ОУ-0000057 від 04.10.2007

року, № ОУ-21 від 31.10.2007 року.

На

виконання п. 6.1. договору позивачем були виставлені до сплати рахунки-фактури

№ СФ-20 від 26.10.2007 року на суму 10 605,00 грн., № СФ-18 від 04.10.2007 року

на суму 6 060,00 грн., № СФ-17 від 04.10.2007 року на суму 28 484,47 грн., №

СФ-16 від 04.10.2007 року на суму 9 847,50 грн., № СФ-21 від 31.10.2007 року на

суму 10 100,00 грн., а загалом 65 096,97 грн.

Відповідач

відповідно до пояснень представника позивача за надані послуги розрахувався

частково на суму 30 500,00 грн. і має перед позивачем заборгованість в сумі 34

596,97 грн.

Доказів

сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду 

не надано.

Отже,

позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання транспортно-експедиційного

обслуговування вантажу, а відповідач не виконав 

належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг за

зазначеним договором та має перед позивачем заборгованість у сумі 34 596,97

грн.

Ст.ст.

525, 526 ЦК України  визначено, що

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння

зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або

законом.

           Відповідно до ст. 625 ЦК України

боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,

якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 Враховуючи, що відповідач прострочив виконання

зобов'язання з оплати поставленого товару за договором, з нього на користь

позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 6 257,17 грн.

інфляційних сум, 887,41 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до

вимог закону та умов договору.       

Статтею

230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для

застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно

з п. 7.12.12. договору у випадку затримки оплати, замовник виплачує експедитору

пеню у розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день затримки оплати але не

більше 10%  від вартості фрахту.      

           Враховуючи вищевикладені норми

закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання

зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 4 676,92 грн. пені

відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Відповідач

подав до суду заяву про визнання позову.

         Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у

разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про задоволення позову за умови, що дії

відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних

законом інтересів інших осіб.

           Отже, вимоги позивача про стягнення

34 596,97 грн. основного боргу, 6 257,17 грн. інфляційних сум, 887,41 грн. 3%

річних та 4 676,92 грн. пені ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають

вимогам закону, визнання позову відповідачем не порушує прав третіх осіб і не

суперечить закону.

          Тому позов є обґрунтованим  і підлягає задоволенню.

           Державне мито у сумі 482,81 грн. та

витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі

118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи

викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 78, 80, 82-85 ГПК України,

господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

       Прийняти відмову від позову в частині

стягнення 1 862,29 грн. інфляційних сум.

       Провадження у справі в цій частині

припинити.

       В іншій частині позов задовольнити.

       Стягнути з Закритого акціонерного

товариства «Піастрелла»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код 33293530) на

користь Суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1(02002, м. Київ, вул.

Луначарського, 24-В, код 2832713781) 34 596 (тридцять чотири тисячі п'ятсот

дев'яносто шість) грн. 97 коп. основного боргу, 887 (вісімсот вісімдесят сім)

грн. 41 коп. 3% річних, 6 257 (шість тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 17 коп.

інфляційних нарахувань, 4 676 (чотири тисячі шістсот сімдесят шість) грн. 92

коп. пені, 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 81 коп. витрат по сплаті

державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після

вступу рішення в законну силу видати наказ.

 Рішення господарського суду набирає законної

сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо

у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини

рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня

підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського

процесуального кодексу України.  

Суддя                                                                                               

С.Чебикіна