Рішення

від 14.07.2006 по справі 15/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.06                                                                                 Справа № 15/230.

Суддя  Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали  справи за позовом

Закритого акціонерного товариства «Луганський завод колінчатих валів», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр ЛЗКВ», м. Луганськ

про стягнення 44 334 грн. 74 коп.

За участю представників сторін:

від позивача –Єрмоленко Є.В., представник по довіреності № 1-с/264 від 20.04.06р.;

від відповідача –не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням щомісячного індексу інфляції у сумі 42 010 грн. 04 коп. та 3% річних у сумі 2324 грн. 70 коп. за договором від 23.05.2003р. №396/1

Представник позивача у судовому засіданні позовну вимогу підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву від 20.06.2006р. №10, посилаючись на те, що розрахунок за одержану по договору продукцію був проведений шляхом заліку зустрічних однорідних вимог про що позивач був письмово повідомлений. Участь свого представника у даному судовому засіданні відповідач не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі 23.05.2003р. укладено договір №396/1, за яким продавець –позивач у справі зобов'язався продати продукцію –вал колінчатий 60-04010.01 с/в у кількості 5 шт. за ціною 910,55 грн. та вал колінчатий ДОЗ-С91А с/в у кількості 45 шт. за ціною 510 грн. 00 коп. на загальну суму 33 003 грн. 30 коп., а покупець –відповідач у справі зобов'язався прийняти та сплатити її.

Позивачем передано відповідачу товар згідно предмету договору за накладною від 24.06.2003р. №389 на суму 33348 грн. 84 коп.

Відповідач  відзивом на позовну заяву підтвердив одержання продукції за договором.

Відповідно до п. 1.2 договору оплата здійснюється протягом 120 днів з моменту передачі товару.

Відповідачем зобов'язання зі сплати придбаного від позивача товару не виконано.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Одним з принципів господарського судочинства є принцип змагальності, закріплений у ст.  43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не надав доказів оплати поставленого товару.

Таким чином, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у складі: 443 грн. 35 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр ЛЗКВ», м. Луганськ, вул. Свердлова, б 71, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25367701, на користь Закритого акціонерного товариства «Луганський завод колінчатих валів», м. Луганськ, вул. Свердлова, б. 71, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05786063 борг з урахуванням щомісячного індексу інфляції у сумі 42 010 грн. 04  коп. та 3% річних у сумі 2324 грн. 70 коп.; витрати зі сплати державного мита у сумі 443 грн. 35 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  118 грн. 00 коп., наказ видати.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 17.07.2006р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко