37/184
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03.09.09 р. Справа № 37/184
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,
присекретарі Прилуцьких М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт Інвест”, м. Одеса, ідентифікаційний код 35504720
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дом Альтера”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 36167449
про: стягнення заборгованості в сумі 83939,8грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача – Кожухарь В.А. (за довіреністю №б/н від 10.06.2009р.);
від Відповідача – не з'явився
Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.
Згідно із ст.77 ГПК України у судове засідання відкладалось з 21.07.2009р. на 25.08.2009р., з 25.08.2009р. на 03.09.2009р.
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Істейт Інвест”, м. Одеса (далі – Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дом Альтера”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення завданих збитків у сумі 83939,8грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем порядку розірвання і повернення об'єкту суборенди за договором суборенди №08/11-04 ДП від 14.11.2008р., яке призвело до ухилення останнього від сплати належних суборендних платежів, а також – комунальних послуг у загальному розмірі яких Позивачем були понесені стягувані збитки.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір суборенди №08/11-04ДП від 14.11.2008р. з розрахунком розміру суборендної плати та актами приймання-передачі об'єкту суборенди від 01.12.2008р., договір про оренду офісних приміщень та складу №1/2008 від 26.02.2008р., лист Орендодавця від 14.11.2008р., лист Відповідача від 10.03.2009р., відповідь на означений лист №023/03 від 12.03.2009р., акт від 15.03.2009р. встановлення факту порушення умов договору суборенди №08/11-04 від 14.11.2008р., претензію №8-22/04 від 22.04.2009р., проект акту приймання-передачі об'єкту суборенди від 10.05.2009р., акт звірення взаємних розрахунків станом на 10.05.2009р., рахунок-фактуру, платіжні доручення, право установчі документи, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відносно Відповідача.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 22, 610, 611, 795 Цивільного кодексу України.
На виконання вимог ухвали суду та задля підтвердження своєї позиції Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.68-92, 132- 147, 152-154).
Змінами та доповненнями до позовної заяви №31/07 від 31.07.2009р. (а.с.а.с.124-131) Позивачем змінені підстави позову, згідно яких заявлена до стягнення сума визначена як заборгованість за суборендними платежами та з компенсації витрат за спожиті комунальні послуги.
Відповідач відзиву, витребуваних документів та доказів сплати стягуваних сум не надав, у судові засідання не з'являвся, хоча належним чином про них повідомлявся шляхом своєчасного надсилання ухвал суду за адресою, визначеної згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.а.с.59,60), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.
Обізнаність Відповідача про судовий розгляд також підтверджується його клопотанням від 16.07.2009р. (а.с.63) про перенесення розгляду справи.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка Відповідача та ненаданням ним окремих документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливає на таку кваліфікацію, тим більше, що подальше очікування на доведення Відповідачем до відома суду своєї позиції є неможливим у світлі закінчення 03.09.2009р. визначених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строків розгляду справи.
Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВСТАНОВИВ:
26.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Астрос-Україна” (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладений договір про оренду офісних приміщень та складу №1/2008 (а.с.а.с. 18-26), згідно п. 2.1 якого та п. 2. додатку 1 до якого (а.с.а.с.89,90) Орендодавець передає в оренду Орендареві склад, паркування та приміщення, а також надаватиме в користування прилеглу до складу та приміщення територію в належному технічному та санітарному стані строком на 2 роки та одинадцять місяців з дати підписання акту приймання-передачі.
Як вбачається із змісту додатку № 1 до вказаного договору, до об'єкту оренди входить, зокрема наступне:
- складські приміщення 101 та 103 літ. „А”, загальною площею 1836,4 кв.м., розташовані за адресою: 49127, м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, 6;
- офісні приміщення, що включають у себе приміщення першого поверху 113, 114, 120, 121, 124, 135-147, 149, 151, ІІ-1 та приміщення другого поверху 219-225, ІІ-2 адміністративно-побутового корпусу літ. „А-1” та „А-2”, приміщення ІІІ (1, 2, 3), допоміжного корпусу літ. „Б-12 загальною площею 570,6 кв.м., розташовані за адресою: 49127, м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, 6, а також – прилегле паркування.
За змістом витягу про реєстрацію права власності (а.с.152) будівлі та споруди, що знаходяться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, б.6 належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Астрос-Україна” на праві приватної власності.
06.03.2008р. об'єкт оренди був переданий Позивачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі (а.с.а.с.118,119).
Листом від 14.11.2008р. (а.с.27) Товариство з обмеженою відповідальністю „Астрос – Україна” погодили Позивачеві передання в суборенду Відповідачу частини складських приміщень площею 842,4 кв.м. та частини приміщень офісів площею 218,7 кв.м.
14.11.2008р. між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Суборендар) укладений договір суборенди №08/11 – 04ДП (а.с.а.с.11-16), згідно п. 1.1, п. 6.1. якого Орендар передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування на умовах суборенди (піднайму) об'єкт нерухомості: нежитлове приміщення складу №101 (літ. „А-1”), площею 842,4 кв.м.; нежитлове приміщення офісу, що складається із приміщень 2 поверху №219-225, ІІ-2 і частини приміщень 1 поверху №113, 114, 120, 121, 124, 151 приміщень адміністративно-побутового корпусу літ. „А-1” і „А-2”, загальною площею 218, 7 кв.м., а також – прилегле до вказаних приміщень паркування, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, 6, строком до 05.02.2011р.
Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування суборендної плати у розмірі, визначеному в узгодженому розрахунку (а.с.87), виходячи із вартості 60грн. за кв.м. нежитлового приміщення офісу та 52грн. нежитлового приміщення складу за один календарний місяць користування, з урахування подальшого на розсуд Орендаря інфляційного коригування, що місяця не пізніше 10-го числа поточного місяця на підставі виставленого рахунку. Крім суборендних платежів на Суборендаря покладений обов'язок компенсувати Орендарю вартість спожитих комунальних послуг за відповідний календарний місяць – протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку. Пунктом 3.4.2. договору суборенди передбачено здійснення Відповідачем завдатку у розмірі 28463,4 кв.м. разом із ПДВ, а п. 3.4.3. – сплату за останній місяць користування майном по закінченню першого календарного місяця суборенди.
Своєчасне і повне внесення вказаних платежів віднесено до обов'язків Суборендаря умовами п. 4.1.2. договору суборенди.
Як вбачається із складеного Позивачем акту звіряння розрахунків (а.с.68) 13.01.2009р. Відповідачем був здійснений платіж у сумі 85390,2грн., на виконання грошового зобов'язання щодо внесення завдатку та плати за останній місяць суборенди, визначеного п.п.3.4.2. та 3.4.3. договору.
Положеннями п.п. 2.3. і 2.4. договору сторони визначили, що повернення об'єкту суборенди здійснюється за актом приймання-передачі, обов'язок по складанню якого покладається на сторону, що передає (повертає) об'єкт. Вказані домовленості кореспондуються із відповідними обов'язками Відповідача, встановленими п. 4.1.6. договору суборенди.
Відповідно до п. 6.2.1. договору суборенди сторона, яка вважає за необхідне розірвати договір за своєю ініціативою і у разі відсутності порушень умов договору іншою стороною до завершення строку його дії, зобов'язана повідомити про це у письмовому вигляді іншу сторону не менше ніж за 60 календарних днів до потрібної дати повернення об'єкту суборенди. При цьому договір вважається розірваним по закінченню 60 календарних днів з моменту отримання стороною відповідного повідомлення іншої сторони.
01.12.2008р. об'єкт суборенди був переданий Відповідачу, про що сторонами складені відповідні акти приймання-передачі (а.с.а.с.28, 29).
Листом від 10.03.2009р. (а.с.30) Відповідач повідомив Позивача про свій намір достроково розірвати договір суборенди з 20.03.2009р. У відповідь Позивач листом №023/03 від 12.03.2009р. (а.с.31) наголосив на необхідності дотримання умов п. 6.2.1. договору щодо попереднього повідомлення про дострокове розірвання договору за 60 днів, у зв'язку із чим зазначив, що договір може бути розірваний не раніше 10.05.2009р. і до цього сторони зобов'язані виконувати взяті на себе зобов'язання у повному обсягу.
15.03.2009р. співробітниками Орендодавця та Позивача був складений акт встановлення факту порушення умов договору суборенди (а.с.32), із змісту якого вбачається, що Відповідач в односторонньому порядку покинуло об'єкт суборенди.
22.04.2009р. Позивачем були надіслані (а.с.а.с.79,81,153) Відповідачу: Претензія №8-22/04 від 22.04.2009р. з вимогами про погашення заборгованості зі сплати суборендних платежів за березень і квітень 2009р. у загальній сумі 116370,31грн., а також сплатити пеню в сумі 1863,38грн.; рахунки – фактури (а.с.а.с.133 – 139) на сплату суборендних платежів за березень, квітень і 10 днів травня 2009р. на загальну суму 135440,27грн. та комунальні послуги у березні 2009р. у сумі 5426,33грн.; акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) за вказаними рахунками (а.с.69-75). Як вбачається із повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.а.с.79, 153), вказані документи були отримані Відповідачем 06.05.2009р.
Згідно виписки з банківського рахунку (а.с.а.с.144, 145) Позивач перерахував Орендодавцю протягом періоду з 02.04.2009р. по 19.06.2009р. 250516,49грн. – за оренду складу, автостоянки та комунальні послуги, у тому числі – на сплату рахунків, визначених в актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.03.2009р. 30.04.2009р. та 31.03.2009р. (а.с.а.с.11-114).
У калькуляції вартості комунальних послуг за договором про оренду офісних приміщень та складу №1/2008 Орендодавцем визначена вартість комунальних послуг, отриманих Позивачем у період з 01.03.2009р. по 31.03.2009р., виходячи із займаної останнім площі. Відповідно до вказаної калькуляції Позивачем був здійснений розрахунок плати комунальних послуг, спожитих Відповідачем у період з 01.03.2009р. по 15.03.2009р. (а.с.154).
Посилаючись на несплату суборендних платежів в період з 10.03.2009р. по 10.05.2009р. та компенсації за спожиті комунальні послуги у березні 2009р., Позивач, врахувавши здійснений Відповідачем гарантійний платіж у сумі 56926,8 грн. за останній повний календарний місяць оренди (різниця між відображеною в акті звірення (а.с.68) сумою платежу 85390,2грн. згідно банківської виписки від 13.01.2009р. та розміром авансового внеску за п. 3.4.2 договору суборенди) звернувся до суду з вимогою про стягнення збитків у розмірі неотриманих платежів у загальній сумі 83939,8грн.
Заявою №31/07 від 31.07.2009р. (а.с.а.с.124-131) Позивач змінив підстави, кваліфікувавши стягувану суму як заборгованість.
Відповідач своєї позиції до відома суду не довів, у судові засідання не з'являвся витребуваних документів не надав.
Суд розглядає спір в контексті вимог, викладених у №31/07 від 31.07.2009р. (а.с.а.с.124-131), оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення у справі позивач управнений змінити підставу або предмету позову.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором суборенди.
Враховуючи статус сторін та об'єкту користування, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору суборенди №08/11 – 04ДП від 14.11.2008р.
Наявність у Позивача прав на укладання означеного договору суборенди із Відповідачем зумовлена орендними правовідносинами першого із Товариством з обмеженою відповідальністю „Астрос-Україна” та відповідним погодженням, викладеним у листі від 14.11.2008р. (а.с.27).
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату, що, виходячи із приписів ч. 3 ст.774 Цивільного кодексу України у повній мірі відноситься і до суборендної плати.
Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов'язань з оплати спожитих комунальних послуг узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип свободи договору.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір суборенди №08/11 – 04ДП від 14.11.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна, а отже – і суборендна плата вноситься орендарем (суборендарем) незалежно від наслідків господарської діяльності.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку зі сплати суборендних платежів відповідно до умов договору - що місяця не пізніше 10-го числа поточного місяця на підставі виставленого рахунку, та з компенсації вартість спожитих комунальних послуг за відповідний календарний місяць – протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку.
В контексті приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони можуть здійснювати свої права за договором протягом строку відповідних правовідносин, у тому числі – нараховувати суборендні платежі та за спожиті комунальні послуги до припинення відповідних правовідносин у будь-який передбачений діючим законодавством спосіб.
За змістом ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України зобов'язання як правовідносини у розумінні ст. 509 Цивільного кодексу України припиняються зокрема у разі розірвання договору. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Умовами п.6.2.1. договору суборенди №08/11 – 04ДП від 14.11.2008р. сторони встановили можливість одностороннього розірвання договору через 60 днів з моменту відповідного письмового повідомлення ініціюючої сторони.
Оскільки наміри Відповідача розірвати вказаний договір оренди були сформульовані у листі від 10.03.2009р. (а.с.30), остільки договір вважається розірваним лише з 10.05.2009р. – пропозиція Суборендаря розірвати договір з 20.03.2009р. за змістом листа №023/03 від 12.03.2009р. (а.с.31) Позивачем не узгоджена, а отже – не має (пропозиція) відповідних юридичних наслідків.
Таким чином, Позивач був управнений нараховувати суборендні платежі до 10.05.2009р., а Відповідач мав їх сплачувати незалежно від фактичного здійснення або нездійснення користування майно у відповідний період з власної ініціативи. Дійсно, оскільки будь-яких доказів існування перешкод в реалізації Відповідачем права суборенди до матеріалів справи не надано, остільки відсутні правові підстави для припинення відповідних грошових зобов'язань до 10.05.2009р.
В свою чергу, надання Позивачем до матеріалів справи доказів як виставлення, так і отримання Відповідачем рахунків-фактур відносно таких зобов'язань, вказують на виникнення у Відповідача обов'язку з їх сплати згідно умов п. 3.4. та п. 3.6. договору суборенди.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Між тим, за відсутністю у матеріалах справи доказів іншого, суд перевіривши відповідність здійснених Позивачем розрахунків умовам договору (щодо інфляційної індексації суборендних платежів та врахування платежу за останній місяць користування майном, розподілу вартості комунальних послуг), встановив наявність у Відповідача непогашеного грошового зобов'язання зі сплати суборендних платежів з березня по 10.05.2009р. у сумі 78513,47грн. та з компенсації вартості спожитих з 01.03.2009р. по 15.03.2009р. послуг у сумі 5426,33грн.
Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє вимоги про стягнення заборгованості у загальному розмірі 83939,8грн. у повному обсягу.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт Інвест”, м. Одеса (ідентифікаційний код 35504720) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дом Альтера”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36167449) про стягнення заборгованості по сплаті суборендної плати та заборгованості з компенсації витрат за спожиті у березні 2009р. комунальні послуги у сумі 83939,8грн. задовольнити у повному обсягу.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дом Альтера”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36167449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт Інвест”, м. Одеса (ідентифікаційний код 35504720) заборгованість по сплаті суборендної плати та заборгованості з компенсації витрат за спожиті у березні 2009р. комунальні послуги у сумі 83939,8грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дом Альтера”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36167449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт Інвест”, м. Одеса (ідентифікаційний код 35504720) державне мито в розмірі 839 грн. 40 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 03.09.2009р. оголошено та підписано повний текст рішення.
5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Д.О. Попков
Вик. Левшина Я.О. (тел. 305-61-06)
надруковано примірників – 4:
1 - Господарському суду Донецької області,
2,3 - Позивачу,
4 – Відповідачу.
Суддя Попков Д.О.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2009 |
Оприлюднено | 28.09.2009 |
Номер документу | 4743633 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні