11/420
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.02.2007 р. справа №11/420
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:Понізована І.Ю. (довіреність б/н від 15.01.07р.),
від відповідача:Не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Новатор-Спецбуд" м.Донецьк
на ухвалу господарського суду
Донецької області про порушення справи в частині забезпечення позову
від01.12.2006 року
по справі№11/420 (Суддя Чернота Л.Ф.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "ЛІОС" м.Донецьк
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Новатор-Спецбуд" м.Донецьк
простягнення 720000,00грн
В С Т А Н О В И В:
У 2006 році позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробниче підприємство „ЛІОС”, м.Донецьк, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Новатор-Спецбуд”, м.Донецьк про стягнення 720 000,00грн., одночасно з цим подавши клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти дії, направлені на ліквідацію підприємства та заборони вчиняти дії, направлені на відчуження основних засобів підприємства.
Ухвалою господарського суду від 01.12.2006р. було порушено провадження у справі № 11/420, задоволено клопотання позивача та вжиті заходи забезпечення позову про заборону відповідача вчиняти дії, направлені на ліквідацію підприємства та заборону відповідача вчиняти дії, направлені на відчуження основних засобів підприємства на суму 720 000,00грн.
Відповідач по справі, Товариство з обмеженою відповідальністю „Новатор-Спецбуд”, м.Донецьк, з ухвалою господарського суду Донецької області від 01.12.2006р. не згоден в частині задоволення клопотання позивача про забезпечення позову, вважає, що ухвала прийнята із порушенням норм процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд ухвалу господарського суду Донецької області від 01.12.2006р. року скасувати частково в частині задоволення клопотання про забезпечення позову.
Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційних вимог відповідача, залишити ухвалу про порушення справи від 01.12.2006р. в частині забезпечення позову в силі, мотивуючи тим, що судом першої інстанції не порушено вимоги ст.ст.22,66,67,86 ГПК України при винесенні ухвали.
В судовому засіданні, яке відкладалося в зв'язку з задоволенням клопотання заявника апеляційної скарги, позивач підтримав свою позицію щодо апеляційної скарги. Відповідач до судового засідання не з'явився, ухвалою суду явка сторін не була визнана обов'язковою та сторони були попереджені, що у випадку їх неявки, апеляційна скарга буде розглянута за матеріалами справи.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи при винесенні оскаржуваної ухвали достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №11/420, та наданих позивачем пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Згідно ч. 2 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 30.11.2006р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробниче підприємство „ЛІОС”, м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Новатор-Спецбуд”, м.Донецьк про стягнення 720 000,00грн. Також, разом з позовною заявою, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробниче підприємство „ЛІОС”, м.Донецьк, просив господарський суд заборонити відповідача вчиняти дії, направлені на ліквідацію підприємства та заборонити вчиняти дії, направлені на відчуження основних засобів підприємства.
Позовна заява прийнята господарським судом до провадження та призначена до розгляду.
Ухвалою від 01.12.2006р., господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №11/420 та задовольнив клопотання про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробниче підприємство „ЛІОС”, м.Донецьк до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Новатор-Спецбуд”, м.Донецьк про заборону відповідачеві вчиняти дії, направлені на ліквідацію підприємства та заборону відповідачеві вчиняти дії, направлені на відчуження основних засобів підприємства на суму 720 000,00грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, судова колегія дійшла висновку, що:
Відповідно до п. 2 ст. 124 Конституції України –юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно із рішенням Конституційного суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002р. положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення передбачено право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами, договором.
Відповідно до ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так і за ініціативою господарського суду.
Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
Розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
Забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
Наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможній такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
Імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
Запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідальності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Приймаючи ухвалу про забезпечення позову, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.
Суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано в даному випадку вжив заходи до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві вчиняти дії, направлені на відчуження основних засобів підприємства на суму 720 000,00грн., оскільки забезпечення позову безпосередньо пов'язане з можливістю наступного виконання судового рішення, яке, відповідно до ст.ст.82,84 ГПК України, має бути конкретним за своєю суттю. Відповідно до цього, забезпечення позову має пряме відношення до того обсягу вимог, які були заявлені позивачем по справі і не перевищує їх.
З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку позивачем був заявлений позов про стягнення з відповідача суми грошових коштів у вигляді заборгованості та штрафних санкцій на загальну суму 720 000,00грн., з урахуванням того, що, як стверджує позивач, заборгованість відповідача перед ним складає 1 332 334,80грн., що перевищує вартість основних засобів, які має у своєї власності відповідач.
Оскільки судом першої інстанції був застосований такий захід забезпечення позову, як заборона вчиняти дії, направлені на відчуження основних засобів підприємства на суму позову, без його перевищення, у апеляційній інстанції відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали в цій частині забезпечення позову.
Одночасно з цим, суд першої інстанції помилково задовольнив клопотання позивача в частині заборони відповідачеві вчиняти дії, направлені на ліквідацію підприємства, оскільки це не стосується предмету спору, тому в цій частині ухвала підлягає зміні.
Доводи апеляційної скарги не прийняті апеляційною інстанцією до уваги, оскільки, не підтверджені матеріалами справи, а посилання відповідача на прийняття оскаржуваної ухвали без його участі та повідомлення є помилковим, тому що, нормами ГПК України не передбачено повідомлення сторін про час та місце розгляду клопотання про прийняття заходів по забезпеченню позову і суд має право приймати рішення про задоволення, або відмову у задоволені вищезазначеного клопотання одночасно з порушенням провадження по справі.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду прийнята суддею за результатами дослідження усіх обставин справи, але підлягає зміні в резолютивній частині.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду Донецької області від 01.12.2006р. у справі № 11/420 з урахуванням змін, внесених апеляційною інстанцією, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення питання застосовування мір забезпечення позову, відповідає нормам процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.12.2006 року у справі № 11/420 – залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 01.12.2006 року у справі № 11/420 – змінити шляхом виключення з резолютивної частини ухвали абзацу 2 пункту 3, виклавши п.3 резолютивної частини ухвали в частині забезпечення позову наступним чином:
„Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробниче підприємство “ЛІОС” м.Донецьк про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю “Новатор –Спецбуд” м.Донецьк (пр.Ілліча, 7, м.Донецьк, 83000; б-р Шевченка, 11, м.Донецьк, 83055, код ЄДРПОУ 32002695) задовольнити частково:
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Новатор –Спецбуд” м.Донецьк (пр.Ілліча, 7, м.Донецьк, 83000; б-р Шевченка, 11, м.Донецьк, 83055, код ЄДРПОУ 32002695) вчиняти дії, направлені на відчуження основних засобів підприємства на суму 720 000,00грн.
В іншій частині клопотання відмовити в зв'язку з безпідставністю.”
Справу № 11/420 направити на розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2007 |
Оприлюднено | 29.08.2007 |
Номер документу | 476029 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні