Постанова

від 27.11.2008 по справі 2-а-156/08

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

3

3

                        Справа № 2-а-156/08

 ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     27 листопада 2008 року         Індустріальний  районний суд м.

Дніпропетровська

в

складі : головуючого  судді        Зосименко С.Г.

                при секретарі                 Карпенко В.Ю.,

       розглянувши у відкритому судовому

засіданні в залі суду  м.

Дніпропетровська

адміністративну  справу за позовною  заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету

Індустріальної районної у місті

Дніпропетровську

ради, третя особа: ОСОБА_2  про визнання

рішення

незаконним,

                                                            ВСТАНОВИВ:

          В жовтні 2008 року позивач звернувся

до суду з позовом  до

Індустріальної

районної ради про визнання незаконним рішення виконкому

Індустріальної

районної ради „Про затвердження висновку органу опіки та

піклування

Індустріальної районної  місті

Дніпропетровську ради щодо

доцільності

проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

разом

із матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2” від 15.08.2008 року

№

561. В позовній заяві та у судовому позивач посилається на те, що дане

рішення

є незаконним, оскільки малолітній ОСОБА_3 фактично проживає

разом

з батьком ОСОБА_1 по місцю реєстрації за адресою: АДРЕСА_1; позивачу не була

надана можливість

ознайомитися

з пакетом документів, наданих ОСОБА_2; постанова

Індустріального

районного суду м. Дніпропетровська від 04.08.2008 року про

визнання

висновку Індустріальної районної ради від 12.12.2007 року № 18/5-370

про

доцільність проживання ОСОБА_3 разом із батьком не вступила в

законну

силу; затверджуючи висновок № 561 від 15.08.2008 року виконком

Індустріальної

районної у місті ради порушив ст. 14 Кодексу України про

адміністративні

правопорушення так як ОСОБА_2 в своїй заяві в орган опіки

та

піклування засвідчила про своє умисне довготривале порушення Закону України

„Про

свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”. А саме

проживання

по АДРЕСА_2 без реєстрації; орган опіки та

піклування

не надав запити до центральної районної лікарні та повторно до НВК №

139  про надання інформації та висновків щодо

малолітнього ОСОБА_3; на

засідання

опікунської ради 12.08.2008 року позивач зазнав дискримінації за

статевою

ознакою, що засвідчено письмово в останньому абзаці описової частини

висновку.

Просив суд  визнати рішення виконавчого

комітету Індустріальної

районної

у місті Дніпропетровську ради № 561 від 15.08.2008 року, яким

затверджено

висновок органу опіки та піклування Індустріальної районної у місті

Дніпропетровську

ради щодо визначення місця проживання малолітньої дитини,

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає та зареєстрований

разом

із батьком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3,

за

адресою: АДРЕСА_1 разом із матір'ю ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованою за

адресою:

АДРЕСА_3

та фактично  проживаючою за адресою:

АДРЕСА_2, як і сам висновок без номеру та дати

органу

опіки та піклування Індустріальної районної у місті Дніпропетровську

ради,

щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із

матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_2.

Представник

відповідача у судове засідання з'явилася. Позовні вимоги не визнала

та

просила суд відмовити у задоволенні позову. Суду пояснила, що  доводи

позивача

є надуманими.  Реєстрація малолітньої

дитини за місцем проживання

позивача

не є підтвердженням проживання дитини із батьком. Позивач був особисто

присутній

на засіданні органу опіки та піклування, де розглядалося питання щодо

визначення

місця проживання малолітнього ОСОБА_3, мав змогу надати

свої

пояснення та заперечення та надати усі необхідні на його думку документи. 

Орган

опіки та піклування дійшов до висновку про доцільність проживання

малолітнього

ОСОБА_3 разом із матір'ю ОСОБА_2, всебічно

дослідивши

усі надані обома  батьками документи та

ретельно вивчивши обставини

справи.

Третя

особа ОСОБА_2 у судове засідання з'явилася. Проти задоволення позову

заперечувала.

Суду пояснила, що  ОСОБА_3 був без її

відома знятий з

реєстрації

по вул. Лобачевского позивачем та без її згоди зареєстрований за

адресою:

АДРЕСА_1, але фактично дитина

проживає

разом із нею та її неповнолітнім сином від першого шлюбу.  По 

АДРЕСА_1

ОСОБА_3 не проживав, у цій квартирі живе дружина ОСОБА_1

Акт,

складений працівниками навчального закладу, щодо проживання сина разом із

батьком

у листопаді 2007 року було зроблено за проханням позивача, коли дитина

насправді

проживала разом із ним два тижні через хворобу матері. Весь пакет

документів,

який було надано нею до органу опіки та піклування, був доданий до

апеляційної

скарги на рішення Індустріального районного суду м.

Дніпропетровська

від 22 червня 2007 року та при розгляді адміністративної

справи

за її позовом до виконкому Індустріальної районної у місті

Дніпропетровську

ради про визнання висновку виконкому незаконним, рішення по

якій

було прийнято 04.08.2008 року. ОСОБА_1 неодноразово знайомився з

цими

документами.  Просила у задоволенні

позову відмовити. 

        Суд 

заслухавши пояснення сторін, третьої особи, оглянувши матеріали

цивільної

справи №  2-579/07 за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2,

третя особа: відділ опіки та піклування

Індустріальної

районної у місті Дніпропетровську ради щодо визначення місця

проживання

неповнолітньої дитини, дослідивши докази по справі, вважає, що

позовні

вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

   Судом 

установлено, що відповідно до рішення виконкому Індустріальної

районної

ради народних депутатів № 561 від 15.08.2008 року (а. с. 16) було

затверджено

висновок органу опіки та піклування Індустріальної районної у місті

Дніпропетровську

ради щодо доцільності проживання малолітнього ОСОБА_3

,ІНФОРМАЦІЯ_1,

разом із матір'ю ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2.  Висновок органу опіки та піклування щодо

визначення

місця проживання малолітньої дитини та відповідність його інтересам

дитини,

згідно якого було визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом із

матір'ю ОСОБА_2 було зроблено після проведення засідання

опікунської

ради, де були присутні батьки малолітнього ОСОБА_3, були

розглянуті

всі документи, надані матір'ю та батьком. 

Позивачем не були надані

суду

докази того, що на момент винесення рішення виконкому, яке оскаржується,

та

до сьогоднішнього дня дитина проживала чи проживає разом із батьком.  Акти

обстеження

житлово-побутових умов, надані ОСОБА_2 (а. с. 22, 29, 34), 

підтверджують

проживання дитини разом із матір'ю. Реєстрація дитини за місцем

реєстрації

батька не підтверджує її постійного проживання 

у цьому місці.

Відповідно

до чинного законодавства, дитина може бути зареєстрована за місцем

проживання

одного із батьків.

Відповідно

до п. 2 ч. 1  ст. 161 СК України під час

вирішення спору щодо місця

проживання  малолітньої дитини  беруться до уваги ставлення батьків до

виконання  своїх батьківських обов'язків, особиста

прихильність дитини до

кожного

з них, вік дитини, стан її здоров'я,  та

інші обставини, що мають

істотне

значення.

Відповідно

до ч. 2 ст. 161 СК України орган опіки та піклування або суд не 

можуть

передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має 

самостійного

доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, 

своєю

аморальною поведінкою може зашкодити  розвиткові

дитини.

Вивчивши

надані сторонами матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає,

що

органом опіки та піклування Індустріальної районної у місті Дніпропетровську

ради

при винесенні висновку  щодо визначення

місця проживання малолітньої

дитини

разом із матір'ю та виконкомом Індустріальної районної у місті

Дніпропетровську

ради при затвердженні даного висновку, не були порушені норми

діючого

законодавства.

Згідно

рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровську від

22.06.2007

року було відмовлено у позові ОСОБА_1 до

ОСОБА_2,

третя особа: орган опіки та піклування

Індустріальної

районної у місті Дніпропетровську ради про встановлення місця

проживання

малолітнього ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1

 разом із ним - ОСОБА_1 за адресою:

АДРЕСА_1.

Ухвалою апеляційного суду

Дніпропетровської

області від 29.10.2008 року  дане рішення

було залишено без

змін.

Відповідно

до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в

адміністративній,

цивільній або господарській справі, що набрало законної сили,

не

доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або

особа,

щодо якої встановлено ці обставини..

Таким

чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого

підтвердження

та задоволенню не підлягають.

      Керуючись ст.  161 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 11,

12, 17,  72,

158,

159, 160, 163, 256 КАС України ,

ПОСТАНОВИВ:

         У задоволення позовних вимог ОСОБА_1

відмовити у

повному

обсязі.

          Постанова може бути оскаржена до

апеляційного суду Дніпропетровської

області  через Індустріальний районний суд м.

Дніпропетровська, шляхом подачі в

10-ти

денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне

оскарження.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20-ти днів після

подання

заяви на апеляційне оскарження.

Суддя                                                                          

                        С.Г.  Зосименко