Рішення

від 23.01.2009 по справі 2-309/2009

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа №2-309/2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 січня  2009 року  

Шевченківський райсуд м. Чернівці в складі:

головуючого судді  Чебан В.М.

при секретарі Гладчук А.

з участю  позивача - ОСОБА_1

з участю представників відповідача

Головного управління юстиції у Чернівецькій області - Пухарєвої О.В., Бушкевича

А.В.

з участю представників Головного

Управління державного казначейства України в Чернівецькій області та Державного

казначейства України  - Півторана І.О.,

Катриняк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в залі суду в м.Чернівці справу за позовом  ОСОБА_1 

до Головного управління юстиції у Чернівецькій області, Державного

казначейства України, де третьою особою на стороні відповідача виступає

Управління державного казначейства України в Чернівецькій області,  про стягнення збитків від невиконання

виконавчого  листа № 2-227 від 22.02.2006

р., виданого  Першотравневим   районним  

судом   на виконання рішення цього

суду від 23.12.2005 року,-

в с т а

н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного

управління юстиції у Чернівецькій області, де третьою особою без самостійних

вимог на стороні відповідача виступає Управління державного казначейства

України в Чернівецькій області про стягнення 359 360 грн. 83 коп., у тому числі:

233 014 грн. 40 коп. матеріальної шкоди за невиконання виконавчою службою

виконавчого листа Першотравневого районного суду на виконання рішення суду №

2-227-2005 р за його позовом до ДП "Ніко-Україна-Чернівці" ТОВ

"Ніко-Україна"; 87 846,43 грн. інфляційних;  36 800, 00 грн. винагороди за збереження

протягом 23 місяців, переданого йому на зберігання арештованого автомобіля;

1700 грн. моральної шкоди, а також про передачу у власність відповідача

автомобіля ГАЗ 32213 реєстраційний НОМЕР_1, що знаходиться у нього на  зберіганні 

і  згідно  виконавчого 

листа  Першотравневого   районного  

суду   на виконання рішення суду №

2-227-2005 р., за його позовом до продавця - ДП

"Ніко-Україна-Чернівці" ТОВ "Ніко-Україна", підлягає

поверненню продавцю.

В позові посилається на те, що за заявою від 22.03.06р.

було подано на виконання до ДВС у Чернівецькій області виконавчий лист № 2-227

від 22.02.06 р., виданий Першотравневим районним судом м. Чернівці   на виконання рішення цього суду від

23.12.05  р., згідно якого належало: стягнути

з ДП "Ніко-Україна-Чернівці" на користь ОСОБА_1 49960 грн. витрат

понесених на покупку автомобіля ГАЗ -32213, 2003 року випуску; автомобіль

ГАЗ-32213, 2003 року випуску, що знаходиться у ОСОБА_1, повернути ДП

"Ніко-Україна-Чернівці"; стягнути з ДП "Ніко-Україна-Чернівці"

на користь ОСОБА_1 181854грн. 40 коп. неустойки у зв'язку із затримкою

виконання вимоги про надання товару аналогічної марки належної якості;

стягнути   з   ДП  

"Ніко-Україна-Чернівці"  

на   користь   ОСОБА_1 1000 грн. у відшкодування моральної

шкоди; стягнути з ДП "Ніко-Україна-Чернівці" на користь ОСОБА_1 200

грн. витрат, понесених у зв'язку з проведенням експертної оцінки придбаного

автомобіля ГАЗ-32213,2003 року випуску за договором купівлі № А-040611/1 від 11

червня 2004 року. Разом 233014 грн. 40 коп.

Виконавче 

провадження  за вказаним  виконавчим 

документом  було  відкрите 29.03.06  р. і велось безрезультатно рік і 10 місяців,

тоді як відповідно до ст.ст. 5, 25 Закону України "Про виконавче

провадження" державний виконавець зобов'язаний протягом шести місяців з

дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, здійснити

необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у

виконавчому документі, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Разом з тим, відповідачем у процесі виконавчого провадження не було вжито

передбачених законом вичерпних заходів, необхідних для своєчасного і повного

виконання даного рішення суду, а саме: 

не було вирішено питання приналежності та повернення автомобіля, який

згідно виконавчого документу, у зв'язку з розірванням договору купівлі №

А-040611/1 від 11 червня 2004 року, підлягає поверненню продавцю;  не вжито всіх передбачених законом заходів

до розшуку майна та інших активів Боржника, повернення майна і активів

Боржника, які незаконно вилучені Власником боржника - ТОВ

"Ніко-Україна" у своє володіння, чи передані на баланс іншим своїм

дочірнім підприємствам; не залучено, як передбачено законом, відповідних

фахівців та державні контролюючі органи для вияснення причин переведення

бізнесу, всіх активів і керівництва Боржника на новостворене дочірнє

підприємство "Ніко-Чернівці" ТОВ "Ніко-Україна", підстав та

цілей перереєстрації Божника під новою назвою ДП "Чернівці-Авто-Тех-Сервіс"

ТОВ "Ніко-Україна" за іншою адресою; не дано належної оцінки

статутним положенням Боржника які дають правові підстави для залучення до

виконання рішення суду засновника та власника Боржника -ТОВ

"Ніко-Україна"; не вивчено і не проведено аналіз статутних документів  дочірніх підприємств, заснованих ТОВ

"Ніко -Україна" в м. Чернівці, які прямо чи опосередковано мають

відношення до даного виконавчого провадження.

            Позивач

зазначив, що бездіяльність відповідача по даному виконавчому провадженню та

інші порушення  прав  неодноразово оскаржувалися у різні інстанції,

включаючи найвищі. Незаконність бездіяльності ДВС у даному виконавчому

провадженні, визнана керівництвом ДВС Чернівецької області, що зазначено у

постанові № 54 від 31.10.06 р. про наслідки перевірки даного виконавчого провадження.

Але ж незважаючи ні на скарги, ні на вимоги ст.ст. 1, 8 Закону України

"Про виконавче провадження", відповідач не забезпечив належного

контролю за законністю даного виконавчого провадження, своєчасністю,

правильністю і повнотою виконання даного рішення і після вилучення даного

виконавчого провадження із ДВС у Першотравневому районі м. Чернівці та

прийняття його у своє провадження до відділу примусового виконання рішень

Відповідач не вчинив абсолютно ніяких, передбачених законом дій до виконання даного

виконавчого документу.

Листом

№ 08-17-519 від 07.11.07 р.  відповідач

направив позивачу постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з

тим, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області  від 11.10.07 р. порушено справу   про банкрутство Боржника ДП

"Ніко-Україна-Чернівці" ТОВ "Ніко-Україна" перейменованого

у ДП "Чернівці -Авто-Тех-Сервіс" ТОВ "Ніко-Україна".

Зазначена постанова про закінчення виконавчого

провадження була оскаржена позивачем до Першотравневого райсуду м.Чернівці. Ухвалою

Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28.01.08 р. визнано незаконною

бездіяльність посадових осіб підрозділу примусового виконання рішень ДВС

Головного управління юстиції в Чернівецькій області щодо невжиття передбачених

законом заходів до виконання рішення Першотравневого районного суду м.

Чернівці   від 23.12.05 р. стосовно

арештованого автомобіля та скасовано як незаконну, постанову начальника

підрозділу примусового    виконання

рішень ДВС Головного управління юстиції в Чернівецькій області від

07.11.07р.   про закінчення даного

виконавчого провадження і зобов'язано відповідача поновити та продовжити

виконавче провадження по примусовому   

виконанню виконавчого листа № 2-227 Першотравневого районного суду м.

Чернівці від 22.02.06 р.

Виконуючи дане рішення суду, постановою від 09.02.08 р.

відновлено виконавче провадження, а постановою від 11.02.08 р. знову закінчено

виконавче провадження, при цьому відповідачем не вжито, передбачених виконавчим

документом та Законом України «Про виконавче провадження», дій щодо вирішення

питання приналежності арештованого автомобіля, який згідно виконавчого

документу підлягає примусовому поверненню боржнику і згідно акту - опису від

15.06.06 р. був описаний ДВС і переданий позивачу на зберігання де і зберігається

до теперішнього часу.

Позивач вважає, що закриття виконавчого провадження без

виконання виконавчого документу, призвело до 

унеможливлення виконання даного рішення суду взагалі та завдання йому,

як споживачу матеріальної шкоди у розмірі 233 014 грн. 40 коп., які за

виконавчим документом підлягали стягненню на його користь з боржника, так як

заявник позбавлений можливості отримати присуджені рішенням суду грошові кошти,

оскільки всі активи боржника до оголошення його банкрутом були переведені на

інші комерційні структури, а згідно постанови господарського суду Чернівецької

області від 29.01.08 р. боржника визнано банкрутом у зв'язку з відсутністю у

боржника активів достатніх для погашення боргових зобов'язань.

Враховуючи, що за час довготривалої тяганини по даному

виконавчому провадженню до моменту подачі позову  офіційний рівень інфляції в Україні склав

37,7 %, то з урахуванням рівня інфляції позивач вважає, що сума нанесених йому

збитків складає   320 860 грн. 83 коп.

Також позивач посилається на те, що відповідно до вимог

п.5.8.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, зберігач, має право на

одержання винагороди за зберігання переданого йому на зберігання майна, у

розмірі не більше 5 % вартості майна за кожен місяць зберігання. Оскільки

згідно акту опису та арешту від 15.06.06 позивачу передано на відповідальне

збереження арештований державним виконавцем автомобіль, то він як зберігач має

законне право на отримання винагороди за збереження даного автомобіля, вартість

якого на момент передачі складала 32000 грн. Позивач вважає , що загальна сума

такої винагороди складає  36 800 грн.

(32000*5%:100*23 місяці).

Крім цього, вважає, що незаконною бездіяльністю по даному

виконавчому провадженню йому спричинена моральна шкода, яка виражається у

душевних стражданнях всієї його сім'ї у зв'язку зі значними для нього

матеріальними збитками та приниженням людської гідності беззаконням, яке

твориться відносно нього. Завдану моральну шкоду оцінює в 1700 грн.

Під час  розгляду

справи, позивачем  доповнено  підставу позову шляхом включення додаткових

фактів, якими останній обґрунтовує свої позовні вимоги. Посилається на те, що

відносно одного і того ж боржника ДП "Чернівці-Авто-Тех-Сервівс" ТОВ

"Ніко-Україна" були відкриті виконавчі провадження, які в порушення

ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» не були об'єднанні у зведене

виконавче провадження.

Виконавче провадження по виконанню рішення Господарського

суду Чернівецької області   № 6/144 від

04.07.07 р. закінчено протягом менше місяця 

у зв'язку з відсутністю майна боржника та самого боржника, у той час

коли виконавче провадження за виконавчим листом № 2-227 від 22.02.06 р.,

виданим Першотравневим районним судом м. Чернівці на виконання рішення цього

суду від 23.12.05 р. велось абсолютно безрезультатно більше одного року і 10

місяців аж до визнання боржника банкрутом.

В наведених фактах незаконних дій і недбалості посадових

осіб Відповідача вбачає ознаки зловживання службовим становищем і корупції, які

допускались умисно з ціллю надання можливості ТОВ «Ніко-Україна» (власнику

дочірніх підприємств «Ніко-Україна-Чернівці» та «Чернівці-Авто-Тех-Сервіс»)

провести їх фіктивне банкрутство та уникнути виконання  грошових зобов'язань, що призвело до  унеможливлення виконання даного рішення суду

і завдання йому істотної матеріальної шкоди.

При цьому позивач просить суд дати належну правову оцінку діям та

недбалості посадових осіб відповідача, які порушують положення та норми

ст.ст.1, 5, 8, 25, 49 Закону України "Про виконавче провадження",

Конституції України та іншого чинного законодавства України

Також

позивачем зменшено розмір позовних вимог на 87 846,43 грн. інфляційних та

загальний розмір позовних вимог, висунутих позивачем,  склав 271 514 грн.40 коп.

Ухвалою

Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09.09.2008 року до участі в даній

справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору

було притягнуто Державне казначейство України.

25.12.2008

року ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці Державне казначейство

України притягнуто в якості співвідповідача у даній справі.

            В

судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав у повному

об'ємі, посилаючись на підстави та доводи, викладені в позовній заяві.

Представники

відповідача - Головного управління юстиції у Чернівецькій області, позовні

вимоги, заявлені ОСОБА_1 не визнали, вважали їх необґрунтованими та

безпідставними  та просили суд  відмовити в задоволенні позову.

Так,

представник ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що виконавчий лист, виданий

22.02.2006 року за рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від

23.12.2005 року про стягнення заборгованості в розмірі 233014,40 грн. з ДП

«Ніко-Україна-Чернівці» на користь ОСОБА_1 та повернення ДП

«Ніко-Україна-Чернівці» автомобіля ГАЗ-32213, 2003 року випуску, що знаходиться

у ОСОБА_1,  з 06.11.2006 року перебував

на виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу ДВС Головного

управління юстиції у Чернівецькій області. У відповідності до вимог ЗУ «Про

виконавче провадження» державним виконавцем вживалися заходи для перевірки

майнового стану  боржника, зазначеного у

виконавчому документі ( ДП «Ніко-Україна-Чернівці»). Після винесення 07.06.2007

року  постанови начальника підрозділу

примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у

Чернівецькій області про зміну найменування боржника вживалися додаткові заходи

для перевірки майнового стану та виявлення майна юридичної особи під зміненою

назвою ДП «Чернівці-Авто-Тех-Сервіс». В результаті вжитих заходів не виявлено

рухомого і нерухомого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення в

погашення заборгованості на користь Позивача та 

встановлено відсутність коштів на відкритих рахунках боржника в

банківських установах. 07.11.2007 начальником підрозділу примусового виконання

рішень відділу ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у

зв'язку з порушенням господарським судом справи про банкрутство боржника.

Вважала,

що передчасність закриття відповідачем даного виконавчого провадження або

своєчасне його не закриття не могли бути причиною завдання шкоди позивачу,

оскільки майновий стан боржника не забезпечував можливості виконання даного

судового рішення, а отже відсутній причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та

діями (бездіяльністю) посадових осіб ДВС. За наведених обставин, вважала, що

ухвала Першотравневого районного суду м.Чернівці від 29.01.2008 року, на яку

посилається позивач не може мати преюдиційного значення для даної справи про

стягнення шкоди з органу ДВС, завданої його діями чи бездіяльністю.

Постанова

заступника начальника ДВС Чернівецької області про наслідки виконавчого

провадження від 31.10.2006 року №54 не може бути доказом підтвердження

незаконної бездіяльності відповідача, оскільки зазначена постанова не

стосується поведінки відповідача. Вважає, що посилання позивача на умисні та

незаконні дії і недбалість відповідача, спрямовану на сприяння ТОВ

«Ніко-Україна» у проведенні фіктивного банкрутства  є безпідставними через відсутність будь-якого

судового рішення, яке б підтверджувало факт фіктивного банкрутства боржника.

Також не порушено жодної кримінальної справи і відсутній будь-який вирок суду,

яким би було визнано винними посадових осіб відповідача у вчиненні злочинів,

пов'язаних із зловживанням службовим становищем чи службовою недбалістю посадових

осіб відповідача при здійсненні даного виконавчого провадження.

Згідно

вимог законодавства про банкрутство перебування рішення суду про стягнення

грошових вимог на примусовому виконанні в органах ДВС не є перешкодою для

звернення кредитора до господарського суду із відповідною заявою з метою

забезпечення виконання його грошових вимог. Проте, позивач не скористався своїм

правом звернення до господарського суду, отже по своїй волі втратив можливість

задоволення грошових вимог від реалізації майна боржника - банкрута в порядку

процедури його ліквідації.

Крім

цього, представник відповідача вважала, що відсутність належних доказів

протиправної бездіяльності посадових осіб відповідача при примусовому виконанні

виконавчого листа №2-227 від 22.02.2006, виданого Першотравневим районним судом

м.Чернівці на виконання рішення цього суду 

від 23.12.2005 року, виключає застосування  відповідальності у вигляді відшкодування

також і моральної шкоди, як шкідливого результату такої поведінки.

Разом з

цим, представник відповідача вважала, що у позивача відсутнє право на отримання

винагороди за збереження спірного автомобіля, оскільки у виконавчому

провадженні  в частині повернення

автомобіля ГАЗ -32213, 2003 року випуску, ОСОБА_1 є боржником. Виплата

винагороди за збереження майна боржником суперечить вимогам  ч.3 ст.58 Закону України «Про виконавче

провадження», а також п.5.8.2 Інструкції 

про проведення виконавчих дій. Саме з цієї причини договір відповідального

зберігання з Позивачем не заключався.

Вимогу

позивача про передачу у власність відповідачу автомобіля ГАЗ 32213

реєстраційний НОМЕР_1 вважає безпідставною, оскільки це суперечить загальним

засадам судочинства та не відповідає нормам матеріального і процесуального

права, встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст. 14, 223 Цивільного

процесуального кодексу України, а також фактично змінює зміст самого рішення

суду.

Представник Державного казначейства України в

якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог  на предмет спору Богуш П.М. в письмовому поясненні зазначив, що мотиви та доводи щодо

притягнення Державного казначейства України в даній справі в якості третьої

особи є безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на ЗУ «Про Державний

бюджет України на 2008 рік», Положення про Державне казначейство України,

згідно яких Державне казначейство України не є головним розпорядником бюджетних

коштів, не здійснює заходи, спрямовані на погашення заборгованості органів

державної влади, не може надати будь-яких фактичних даних, на підставі яких суд

може встановити наявність або відсутність обставин, що стосуються предмету

спору, рахунки Головного управління юстиції у Чернівецькій області не

обслуговує.

Представник Головного Управління державного казначейства України в

Чернівецькій області, а також Державного казначейства України   в якості співвідповідача Півторан І.О. в

судовому засіданні пояснив, що для відшкодування шкоди відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України, необхідною

умовою є заподіяння цієї шкоди юридичній або фізичній особі незаконними

рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади. Однак, в діях органу

виконавчої служби та його посадових осіб не вбачається прийняття незаконних рішень, вчинення протизаконних дій чи

бездіяльності під час виконавчого провадження, які б призвели до заподіяння

шкоди ОСОБА_1. Крім того, відповідно до ст.

1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі

неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Тобто, у

даному випадку для відшкодування

моральної шкоди, як необхідна умова, повинна мати місце протиправна поведінка

в діях органу ДВС. Відсутність належних доказів протиправності посадових осіб

державної виконавчої служби не дає підстав для відшкодування моральної шкоди,

заявленої ОСОБА_1 у позовній заяві. Що стосується невиконання виконавчого листа

в частині повернення автомобіля ГАЗ-32213, 2003 року випуску, то в даних

правовідносинах боржником є ОСОБА_1, а стягувачем ДП

"Ніко-Україна-Чернівці" і претензії в цій частині виконавчого

провадження відповідно до ст. 86 Закону України "Про виконавче

провадження" може пред'являти останній. На цій же підставі не підлягає

задоволенню вимога щодо отримання винагороди у сумі 36800 грн.  за збереження автомобіля, оскільки відповідно

до п. 5.8.2 "Інструкції про проведення виконавчих дій" від 15.12.1999

р. № 74/5, боржник не має права на винагороду за зберігання майна. На підставі

наведеного просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Свідок

ОСОБА_3 пояснив в судовому засіданні, що ухвалою господарського суду

Чернівецької області від 17.09.2007 року порушено провадження у справі про

банкрутство  ДП

«Чернівці-Авто-Тех-Сервіс». 11.10.2007 року 

його було призначено розпорядником майна 

ДП «Чернівці-Авто-Тех-Сервіс». Оголошення про порушення справи про

банкрутство опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 24.10.2007 р. №196, надано кредиторам місячний

термін для пред'явлення грошових вимог до боржника. В подальшому був складений і

затверджений  реєстр кредиторів.

Позивач  ОСОБА_1 не звертався з грошовими

вимогами до боржника, отже  відсутній в

реєстрі кредиторів. Згідно балансу боржника активи складають 342 100 грн. поряд

с пасивом  в розмірі 3 147 223,75 грн.,

що свідчить про неспроможність боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному

обсязі. Кошти отримані від продажу виявлених активів  в розмірі 36 725 грн. були спрямовані на

погашення кредиторської заборгованості. Постановою господарського суду  від 29.01.2008 року ДП

«Чернівці-Авто-Тех-Сервіс» визнано банкрутом 

та відкрито ліквідаційну процедуру, а його призначено ліквідатором майна

боржника. Ліквідаційна процедура проведена ним у повному обсязі, в ході

процедури встановлено відсутність у банкрута нерухомого майна. 15.05.2008 р.

ним був складений звіт ліквідатора за період ліквідаційної процедури. Ухвалою

господарського суду Чернівецької області 

від 29.07.2008 року затверджено звіт ліквідатора  та ліквідаційний баланс. ДП  «Чернівці-Авто-Тех-Сервіс» ліквідовано  як юридична особа- банкрут. В ході процедури

банкрутства та ліквідації ознак фіктивного банкрутства боржника не було

виявлено. Кримінальних справ щодо посадових осіб органу ДВС порушено не було.

            Суд,

вислухавши доводи сторін, покази свідка, дослідивши письмові матеріали

справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

            Судом встановлено, що за

заявою Позивача постановою державного виконавця Державної виконавчої служби у

Першотравневому районі м.Чернівці від 29.03.2006 року відкрито виконавче

провадження на  виконання виконавчого

листа, виданого 22.02.2006 року за заочним рішенням Першотравневого районного

суду м.Чернівці від 23.12.2005 року про стягнення заборгованості в розмірі

233014,40 грн.  з ДП

«Ніко-Україна-Чернівці» на користь ОСОБА_1 та повернення ДП «Ніко-Україна-Чернівці»

автомобіля ГАЗ-32213, 2003 року випуску, що знаходиться у ОСОБА_1

Згідно

довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців про проведення реєстраційних дій (а.с. 90-91 ), відомості про

юридичну особу -боржника ДП «Ніко-Україна-Чернівці»,  ідентифікаційний код 31620887, м.Чернівці,

вул.Головна, 265В  внесені до  ЕДР юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців 25.08.2005 року.

29.08.2005

р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи,

внаслідок яких змінено назву ДП «Ніко-Україна-Чернівці» на ДП

«Чернівці-Авто-Тех-Сервіс» та юридичну адресу на -вул.Проектна,1.

21.09.2007

р. зареєстроване судове рішення про порушення провадження у справі про

банкрутство юридичної особи. 07.08.2008 р. зареєстровано судове рішення про визнання

юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. 07.08.2008

р.  зареєстровано припинення юридичної

особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.

 22.02.06 р. Першотравневим районним судом

м.Чернівці  було видано виконавчий лист №

2-227 на виконання рішення цього суду від 23.12.05  р., згідно якого належало: стягнути з ДП

"Ніко-Україна-Чернівці" на користь ОСОБА_1 49960 грн. витрат

понесених на покупку автомобіля ГАЗ -32213, 2003 року випуску; автомобіль

ГАЗ-32213, 2003 року випуску, що знаходиться у ОСОБА_1, повернути ДП

"Ніко-Україна-Чернівці"; стягнути з ДП

"Ніко-Україна-Чернівці" на користь ОСОБА_1 181854грн. 40 коп.

неустойки у зв'язку із затримкою виконання вимоги про надання товару

аналогічної марки належної якості; стягнути  

з   ДП   "Ніко-Україна-Чернівці"   на  

користь   ОСОБА_1 1000 грн. у

відшкодування моральної шкоди; стягнути з ДП "Ніко-Україна-Чернівці"

на користь ОСОБА_1 200 грн. витрат, понесених у зв'язку з проведенням

експертної оцінки придбаного автомобіля.

Таким

чином, згідно даного судового  рішення у

виконавчому листі боржником в частині стягнення коштів на користь ОСОБА_1

зазначено ДП «Ніко-Україна- Чернівці» за адресою вул. Головна, 265-В, тобто

підприємство, якого фактично не існувало на час винесення судового рішення. (

а.с.9)

З

29.03.2006 р. по 06.11.2006 року виконавчий лист знаходився на примусовому

виконанні Державної виконавчої служби у Першотравневому районі м.Чернівці.

Надання правової оцінки діям посадових осіб зазначеного органу ДВС не є

предметом дослідження у даній справі, оскільки позовні вимоги пред'явлені до

іншого відповідача.

З

06.11.2006 року виконавчий документ перебував на виконанні у підрозділі

примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у

Чернівецькій області. У відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження»

державним виконавцем вживалися заходи для перевірки майнового стану  боржника, зазначеного у виконавчому документі

- ДП «Ніко-Україна-Чернівці» ( а.с.139-145, 166).          В порушення вимог п.4 ст.90 ЦК України, ст.11 ЗУ «Про

виконавче провадження» боржник не повідомив державного виконавця про зміну його

назви та місцезнаходження.     Заява про

зміну найменування сторони  надійшла від

представника Позивача  07.06.2007 р.(

а.с.146 ) Після винесення 07.06.2007 року 

постанови начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС

Головного управління юстиції у Чернівецькій області про зміну найменування

боржника вживалися додаткові заходи для перевірки майнового стану та виявлення

майна юридичної особи під зміненою назвою ДП «Чернівці-Авто-Тех-Сервіс». В

результаті вжитих заходів не було виявлено рухомого і нерухомого майна

боржника, на яке можливо звернути стягнення в погашення заборгованості на

користь Позивача та  встановлено відсутність

коштів на відкритих рахунках боржника в банківських установах. ( а.с. 150-163).

07.11.2007

року до відповідача надійшло клопотання розпорядника майна боржника ОСОБА_3 про

закінчення виконавчого провадження  та

передачу останньому виконавчого документу (а.с.164). 07.11.2007 начальником

підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС винесено постанову про

закінчення виконавчого провадження (а.с.18).

У

листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду

м.Чернівці із скаргами на бездіяльність посадових осіб відповідача. Ухвалою

Першотравневого районного суду м.Чернівці від 28.01.2008 року (а.с. 19-20)

визнано незаконною бездіяльність посадових осіб підрозділу примусового

виконання рішень відділу ДВС, щодо невжиття передбачених законом заходів по

реалізації арештованого транспортного засобу 

- автомобіля  ГАЗ -32213 р.н.

НОМЕР_1, 2003 року випуску.

Скасовано,

як незаконну постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС

Головного управління юстиції у Чернівецькій області від 07.11.2007 р. про

закінчення виконавчого провадження по виконанню рішення  Першотравневого районного суду м.Чернівці від

23.12.2005 року  згідно виконавчого листа

№2-227 за 2005 рік. Зобов'язано підрозділ примусового виконання рішень відділу

ДВС Головного управління юстиції у Чернівецькій області поновити  та продовжити виконавче провадження.

            Разом

з тим, судом встановлено, що ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від

26.03.2008 року, що набрала законної сили, ухвала Першотравневого районного

суду м.Чернівці від 28.02.2008 року в частині визнання незаконною бездіяльності

посадових осіб підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС, щодо

невжиття передбачених законом заходів по реалізації арештованого

автомобіля  скасована .  В задоволенні скарги ОСОБА_1  щодо 

визнання незаконною бездіяльності посадових осіб підрозділу примусового

виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернівецькій

області про невжиття передбачених законом заходів по реалізації арештованого

автомобіля  ГАЗ -32213 р.н. НОМЕР_1, 2003

року випуску , який був переданий заявнику на відповідальне збереження  згідно акту опису та арешту майна від

15.06.2006 року, відмовлено за безпідставністю. 

(а.с.55-58).

            29.01.2008

року постановою господарського суду Чернівецької області ДП «Чернівці-Авто-Тех-Сервіс»

визнано банкрутом  та відкрито

ліквідаційну процедуру (а.с.30, 99).

            09.02.2008

року винесена постанова державного виконавця Смотра Д.О. про відновлення

виконавчого провадження (а.с.21). 11.02.2008 року державним виконавцем Смотром

Д.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з

визнанням боржника ДП «Чернівці-Авто-Тех -Сервіс» банкрутом (а.с. 22 ).

            Ухвалою

господарського суду Чернівецької області від 29.07.2008 року ліквідовано ДП

«Чернівці-Авто-Тех -Сервіс» як юридичну особу-банкрута (а.с. 100).

Відповідно

до вимог ст.ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній

або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу

державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого

самоврядування (дією чи бездіяльністю посадової або службової особи

відповідного органу) при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується

державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування

незалежно від вини цих органів, а також цієї особи.

Згідно

з приписами ч.3 ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу», шкода

заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання

рішення підлягає відшкодуванню  у

порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Крім

того, ч. 2 статті 86 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено,

що збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при

здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому

законом.

Таким

чином, суд вважає, що шкода, заподіяна громадянам чи юридичним особам  посадовою особою органу ДВС при здійсненні

виконавчого провадження, підлягає відшкодуванню в порядку, передбаченому

законом. Тому предметом доказування в даній справі є факти неправомірної

поведінки посадової особи  органу ДВС,

шкідливий результат такої поведінки (виникнення шкоди), причинний зв'язок між

неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою. При цьому, належним

доказом неправомірності дій (бездільності) посадової особи органу ДВС має бути

відповідне рішення суду, яким встановлена ця неправомірна поведінка, якою

завдана шкода.

У

відповідності до ст.383 Цивільного процесуального кодексу України, учасники

виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій,

мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або

бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної

виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до

цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно припису ч.2 ст.85

Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні по

виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або

начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав

виконавчий документ.

Судом

встановлено, що у провадженні відповідача перебувало виконавче провадження на

виконання виконавчого листа №2-227 від 22.02.2006 р., виданого Першотравневим

районним судом м.Чернівці на виконання рішення цього суду від 23.12.2005 року.

Позивач, дійшовши до висновків про завдання йому шкоди в результаті  бездіяльності посадових осіб підрозділу

примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у

Чернівецькій області, не надав суду рішення Першотравневого районного суду,

яким би було визнано незаконною бездіяльність при примусовому виконанні

виконавчого листа №2-227 від 22.02.2006 р., виданого Першотравневим районним

судом м.Чернівці на виконання рішення цього суду від 23.12.2005 року.

При

цьому, суд не приймає до уваги в якості доказу підтвердження незаконної

бездіяльності відповідача, постанову заступника начальника ДВС Чернівецької

області про наслідки виконавчого провадження від 31.10.2006 року №54 ( а.с. 12),

оскільки зазначена постанова не стосується поведінки посадових осіб підрозділу

примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ.

             А також при вирішенні позовних вимог судом не

приймаються до уваги посилання позивача на постанову в.о. начальника відділу ДВС

Головного управління юстиції у Чернівецькій області №М-87 від 14.04.2008 року

(а.с. 138), оскільки  незаконні дії

особи, яка спричинила шкоду, являються підставою для  стягнення заподіяної шкоди, а визнання  будь-яких дій, бездіяльності незаконними

здійснюється в судовому порядку.

            Обставини,

на які посилається позивач, стосовно незаконної поведінки відповідача,

пов'язаної із зловживанням службовим становищем чи службовою недбалістю щодо

сприяння у проведенні фіктивного банкрутства підприємства-боржника, не доведені

належними доказами, а тому є необґрунтованими та безпідставними.

Досліджена в судовому засіданні ухвала Першотравневого районного суду від

28.01.08 р. (а.с.19-20) в частині визнання незаконною бездіяльності  посадових осіб підрозділу примусового

виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції  в Чернівецькій області стосовно невжиття

передбачених законом заходів по реалізації арештованого транспортного засобу -

автомобіля  ГАЗ -32213 р.н. НОМЕР_1, 2003

року випуску - скасована  ухвалою

апеляційного суду Чернівецької області від 26.03.2008 року (а.с.55-58 ), а отже

не є належним доказом незаконної бездіяльності відповідача.

Вимога позивача щодо надання правової оцінки діям та недбалості посадових

осіб відповідача, які порушують положення закону України «Про виконавче

провадження» за своїм змістом є скаргою на дії посадових осіб ДВС під час

виконання судового рішення, ухваленого Першотравневим районним судом м.

Чернівці. А тому виходячи з приписів ч. 2 ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження»

ця вимога є безпідставною в заявленому позові 

і не належить до компетенції цього суду в даному випадку.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 233014, 40 грн. є безпідставною

та не підлягає задоволенню також з наступних мотивів.

Так, однією із умов  відповідальності

за заподіяну шкоду на підставі ст.ст.1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу

України є безпосередній причинний зв'язок між шкодою і неправомірними діями

органу чи його посадової особи.

Суд вважає, що визнання ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці

від 28.01.2008 року незаконною постанови начальника підрозділу примусового

виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції  від 07.11.2007  р. про закінчення виконавчого провадження по

виконанню рішення цього суду від 23.12.2005 року, не є підставою для стягнення

з відповідача матеріальної шкоди, оскільки не встановлено наявності причинно -

наслідкового зв'язку між завданою шкодою та зазначеними діями відповідача.

Даною ухвалою Першотравневий районний суд м.Чернівці скасував постанову про

закінчення виконавчого провадження, визнавши її передчасною, оскільки на момент

її винесення боржник не був визнаний банкрутом.

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що майновий стан боржника не

забезпечував фактичного виконання судового рішення в порядку та у спосіб,

зазначений в ньому. Це підтверджується поясненнями сторін, свідка, дослідженими

судом письмовими доказами (відповідь ДПІ у м.Чернівці (а.с.166), відповідь

ЧКОБТІ (а.с.142), реєстр вимог кредиторів (а.с.101-102), звіт ліквідатора

(а.с.95-98)).

Так, в судовому засіданні встановлено наявність у боржника поряд з ОСОБА_1

ще значної кількості кредиторів з грошовими вимогами в загальному  розмірі 3 147 223 грн. Надані суду докази

засвідчують відсутність у боржника майнових активів і грошових коштів для

задоволення вимог кредиторів. У зв'язку з неплатоспроможністю  ДП «Чернівці-Авто-Тех-Сервіс» визнано

банкрутом та проведено ліквідаційну процедуру (а.с.22,100).

            За

таких обставин, передчасність закриття виконавчого провадження відповідачем не

могла бути причиною завдання шкоди позивачу.

            На

підставі сукупної оцінки досліджених доказів суд приходить до висновку про

відсутність  безпосереднього

причинно-наслідкового  зв'язку між

заявленою позивачем до стягнення  шкодою

та  діями відповідача.

Згідно

ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та

заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у

справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім цього, позивач не надав належних доказів наявності у боржника  будь-якого майна на праві власності та не

доведено факту, що в результаті незаконних дій чи бездіяльності відповідача

була втрачена можливість задоволення грошових вимог позивача шляхом звернення

стягнення на таке майно. Посилання позивача на можливість реалізації спірного

автомобіля ГАЗ 32213 реєстраційний НОМЕР_1 суд не приймає до уваги, оскільки

даний автомобіль згідно рішення суду підлягав передачі боржнику і не перебував

у його власності.

Також позивачем не підтверджено факт втрати можливості отримати суму

заборгованості, яка стягнута з ДП «Ніко-Україна-Чернівці» за рішенням  Першотравневого районного суду м.Чернівці від

23.12.2005 року ,  в порядку процедури

ліквідації боржника-банкрута, оскільки в судовому засіданні встановлено, що

позивач не звертався до господарського суду Чернівецької області про включення

останнього до реєстру кредиторів.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про недоведеність

позивачем порушення відповідачем його права і відсутність правових підстав для

притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування

матеріальної шкоди.

Згідно

вимог ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди,

завданої внаслідок порушення її прав. Ст.1167 Цивільного кодексу  України встановлено, що моральна шкода,

завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується

особою, яка її завдала за наявності її вини.

Відповідно

не підлягають задоволенню позовні вимоги стосовно спричинення позивачу діями

відповідача - ГУЮ у Чернівецькій області моральної шкоди, оскільки факт

завдання моральної шкоди позивачу саме незаконною бездіяльністю з боку

відповідача не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

Отже

недоведеність факту заподіяння моральної шкоди , відсутність вини з боку

відповідача  є підставою для відмови у її

відшкодуванні у відповідності до статті 1167 ЦК України.

А

також, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача  36800 грн. винагороди за збереження

автомобіля ГАЗ-32213, р.н. НОМЕР_1, 2003 року випуску, який був переданий

позивачу на відповідальне зберігання згідно акту опису й арешту майна від

15.06.2006 року задоволенню не підлягають. Так, відповідно до  п.5.8.2 Інструкції про проведення виконавчих

дій,  зберігач, якщо ним призначено не

боржника або члена його сім'ї має право на одержання за зберігання майна винагороду

або прибуток від зберігання майна, розмір яких установлюється за угодою  зберігача з державним виконавцем, укладеною

відповідно до вимог глави 66 ЦК України.

Судом

встановлено, що у виконавчому провадженні по виконанню рішення суду в

частині   повернення  у реституційному порядку автомобіля

ГАЗ-32213, 2003 року випуску, ДП “Ніко-Україна-Чернівці” ОСОБА_1 є боржником, а

ДП “Ніко-Україна-Чернівці - стягувачем. Оскільки в даному випадку зберігачем

майна є боржник (позивач), то 

виключається наявність права позивача на отримання винагороди за

збереження спірного автомобіля, оскільки це суперечить  вимогам п.5.8.2 Інструкції  про проведення виконавчих дій, а також ч.3

ст.58 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд вважає, що 

вимога про передачу у власність відповідачу автомобіля ГАЗ 32213

реєстраційний НОМЕР_1 є безпідставною. Так, згідно рішення Першотравневого

районного суду м. Чернівці від 23.12.2005 року автомобіль ГАЗ - 32213 підлягає

поверненню продавцю ДП «Ніко-Україна-Чернівці» ТОВ «Ніко-Україна». Зазначене

рішення набрало  законної сили 27.01.2006

року (а.с. 9).

Вимога

позивача про передачу спірного автомобіля іншому стягувачу, ніж це зазначено у

рішенні суду не відповідає принципу обов'язковості судових рішень,

встановленому ч.3 ст.129 Конституції України та статті 14 ЦПК України, а також  суперечить приписам статті 223 ЦПК України та

правовим наслідкам набрання законної сили рішенням суду, таким як незмінність,

винятковість, остаточність судового рішення.

            Крім

цього, нормами матеріального права не визначено випадків та не передбачено

можливості передачі майна, яке підлягає 

за рішенням суду поверненню стягувачу, у власність органу державної

виконавчої служби, у разі не виконання такого рішення  органами державної виконавчої служби.

За

таких обставин суд вважає, що відсутні підстави для задоволення  зазначеної 

позовної вимоги.

На

підставі викладеного в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

 Керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.

23, 1166, 1167, 1173, 1174  ЦК

України,  ст.ст. 10, 14, 60, 212-215,

223, 383 ЦПК України, ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу»,

ст.ст.58,85,86 закону України «Про виконавче провадження», п.5.8.2. Інструкції

про проведення виконавчих дій , суд, -

в и р і

ш и в:

В

задоволенні позову ОСОБА_1  до Головного

управління юстиції у Чернівецькій області, Державного казначейства України, де

третьою особою на стороні відповідача виступає Управління державного

казначейства України в Чернівецькій області, 

про стягнення збитків від невиконання виконавчого  листа № 2-227 від 22.02.2006 р.,

виданого  Першотравневим   районним  

судом   на виконання рішення цього

суду від 23.12.2005 року - відмовити.

Заява

про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його

проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви

про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через

Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

                         Суддя: