Рішення

від 06.04.2009 по справі 12/6-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

06.04.2009                                                             

  Справа №  12/6-09

Господарський суд Херсонської

області у складі судді  Пінтеліної Т.Г. при секретарі Чернявській

О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом

Приватного підприємця  ОСОБА_1 м. Нова

Каховка  Херсонської  області 

до

Державної податкової інспекції  у м.

Херсоні 

про

 стягнення  4 753,40 грн.

за участю представників сторін:

Від   позивача 

- ПП  ОСОБА_1

Від    відповідача - 

Постернак  Є.І. -дов. №

22983/9/10-105 від 26.12.2008р.

в с т а н о в

и в:

Позивач звернувся до господарського

суду з позовною заявою,  просить  стягнути з відповідача  на 

свою  користь   4 753 грн. 40 коп.  в рахунок 

оплати  його послуг у якості  ліквідатора 

у  справі  про банкрутство приватного  підприємства “МВВіК”, що була порушена

господарським судом Херсонської області за заявою ДПІ у м. Херсоні

(відповідач  по даній  справі). В судовому засіданні позивач

повністю підтримав позовні вимоги.

Представник  відповідача 

проти позову заперечує, вказує 

що,   вимоги  ліквідатора 

про оплату послуг  повинні

були  заявлятись  ним  у

справі  про банкрутство, в межах її

провадження.  Також ДПІ у м. Херсоні

заявила клопотання про припинення провадження у справі, посилаючись на те, що

даний спір не може розглядатись господарським судом.

Право на звернення до

господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні

особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку

діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули

статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що звертаються  за захистом своїх порушених або оспорюваних

прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим

Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 1

Господарського процесуального кодексу України). 

Відповідно  до  п.2 

ст. 55  Господарського  кодексу 

України  позивач  приватний підприємець ОСОБА_1. є  суб'єктом господарювання як підприємець, тому

відповідно до п.2 статті 20 

Господарського  кодексу  України 

має  право  на судовий 

захист  своїх   прав 

та  охоронюваних законом  інтересів.

Таким чином права позивача

підлягають захисту шляхом заявлення позову про стягнення боргу. Клопотання

відповідача про припинення провадження у справі, з  посиланням на те, що даний спір не може

розглядатись господарським судом не задовольняється  з огляду 

на  вищевикладене.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ліцензії серії АБ №

271647, виданої Міністерством економіки України від 16.01.06р., ОСОБА_1., як

суб'єкту підприємницької діяльності, дозволено здійснення діяльності арбітражного

керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Свідоцтвом про державну реєстрацію,

що видано виконавчим комітетом Новокаховської міської ради Херсонської області

28.05.01 р., засвідчено його статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Господарський суд Херсонської

області за ініціативою Державної податкової інспекції  у м. Херсоні ухвалою від 08.08.07 р. порушив

справу за № 12/177-Б-07 про банкрутство ПП «МВВ і К»(код ЄДРПОУ - 31221794), а

постановою від 03.09.07 р. визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну

процедуру та призначив позивача ліквідатором банкрута.

Господарський суд при порушенні

справи про банкрутство відсутнього боржника (ПП «МВВ і К») запропонував ДПІ в

м. Херсоні, відповідно до п. 2 ст. 52 Закону про банкрутство, виконати

ліквідацію підприємства самостійно за свій кошт, але відповідач відмовився  та 

погодився  на  призначення арбітражного керуючого.

В ліквідаційній процедурі

підтвердився факт того, що підприємство припинило господарську діяльність,

активи (майно та грошові кошти), як і керівні органи підприємства відсутні.

Станом на 04.02.08р. позивач

обов'язки, покладені на нього постановою господарського суду та Законом України

«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в подальшому

- Закон про банкрутство), виконав у повному обсязі, про що свідчить ухвала від

04.02.08 р. господарського суду Херсонської області у справі за № 12/177-Б-07,

якою суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Господарський  суд Херсонської області своєю постановою  від 

03.09.07 р. у справі за № 12/177-Б-07 про банкрутство ПП «МВВ і К»,

призначаючи позивача (арбітражного керуючого) ліквідатором відсутнього

боржника, підтвердив факт укладення усної господарської угоди, згідно з якою

позивач (арбітражний керуючий) зобов'язався виконати роботу по ліквідації

підприємства-боржника, а ДПІ в м. Херсоні при зверненні до господарського суду

з заявою про порушення справи про банкрутство, відповідно до п.10 ст. 3-1

Закону про банкрутство та п.1 ст.174 ГК України, набула обов'язку - оплатити

позивачу (арбітражному керуючому) послуги у розмірі, обумовленому п.12 ст. 3-1

Закону про банкрутство, тобто дві мінімальні заробітні плати, встановлені в

Україні, за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.

Відповідно до вимог п. 10, п. 12

ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом»оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого

здійснюється за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за

рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої

діяльності боржника. Розмір оплати послуг арбітражного керуючого за кожен

місяць здійснення ним своїх повноважень не може бути менше двох мінімальних

заробітних плат, що встановлено в Україні.

Матеріалами справи № 12/177-Б-07

встановлено, що боржник виробничу діяльність припинив  задовго 

до  порушення  провадження 

у справі  про банкрутство,  майно у боржника відсутнє, тому оплата послуг

та відшкодування витрат арбітражного керуючого можливі лише за рахунок коштів

кредиторів. В ліквідаційній процедурі інших кредиторів крім ДПІ у м.

Херсоні    виявлено   не 

було.

Господарський суд Херсонської

області, на підставі приведеного вище, своєю ухвалою від 04.02.08 р. у справі за

№ 12/177-Б-07 про банкрутство ПП «МВВ і К»зобов'язав ДПІ у м. Херсоні здійснити

оплату послуг ліквідатора.

Відповідач ухвалу суду не

оскаржував,  отже, погодився з висновками

суду.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України

рішення та ухвали господарських судів обов'язкові до виконання на усій

території України.

В межах справи про банкрутство

позивач листом за № 08/10 від 15.10.07 р. звернувся до відповідача щодо

укладення письмової угоди про оплату послуг та відшкодування витрат

арбітражного керуючого, але відповіді не отримав.

Тобто, відповідач знехтував

вимогами ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» про надання відповіді у

місячний термін.

Позивача призначено ліквідатором

03.09.07 р., а припинено його повноваження - 04.02.08 р.  Оскільки мінімальна заробітна плата в

Україні, відповідно до Закону України «Про 

Державний бюджет» (зі змінами), складала - з 01.07.07 р. по 01.10.07 р.

- 440,00 грн., з 01.10.07 р. по 01.01.08 р. - 460,00 грн., з 01.01.08 р. -

515,00 грн., то заборгованість з оплати послуг арбітражному керуючому складає

(440,00x2/30x28 + 460,00x2x3 + 515,00x2 + 515,00x2/29x4)  4753,40 грн. (чотири тисячі

сімсот п'ятдесят три грн. 40 коп.).

Тобто,  позивач надав обґрунтований   розрахунок суми  заборгованість ДПІ у м. Херсоні перед

арбітражним керуючим за виконання роботи по ліквідації ПП «МВВ і К»,  який складає 4753,40 грн.

Також  позивач  чітко 

зазначив  за  який 

саме  період  надання 

послуг він просить стягнути заборгованість - з дати винесення постанови

про банкрутство  і  призначення 

ліквідатора   03.09.2007р.  по 

04.02.2008р. -затвердження  звіту

ліквідатора  і  зобов'язання 

ДПІ у м. Херсоні  здійснити  оплату 

послуг  ліквідатора  у 

встановленому  Законом

мінімальному  розмірі.

З метою досудового врегулювання

спору на адресу відповідача було надіслано претензію за №07/11 від 25.11.08 р.

Листом за № 27298/10/10-105 від

10.12.08 р. відповідач, посилаючись на відсутність первинних документів, що

підтверджують факт здійснення господарської операції, а. отже, і виникнення

фінансового зобов'язання, та асигнувань в кошторисі ДПІ на 2007-2008 роки на

оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, претензію не

задовольнив.

Суд 

погоджується з заявою позивача про те, 

що  відповідач не вжив  заходів щодо виконання ухвали господарського

суду Херсонської області від 04.02.08 р. у справі за № 12/177-Б-07 або щодо її

оскарження (в разі не згоди з нею).

Відповідач, не вживши заходів для

отримання асигнувань в кошторисі ДПІ у м. Херсоні на оплату послуг та

відшкодування витрат арбітражних керуючих, зловживає своїм правом, наданим йому

п.2 ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом», а саме - відмовляється від виконання роботи по

ліквідації відсутніх боржників за власний кошт та погоджується на призначення

арбітражного керуючого, який працює на платній основі,  чим породжує конфлікт інтересів, завдає шкоди

державі та вказує на свою бездіяльність.

Відповідач, не вживши в

ліквідаційній процедурі заходів для створення фонду для оплати послуг та

відшкодування витрат арбітражного керуючого, що передбачено п. 11 ст. 3-1

Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом», своєю бездіяльністю обмежує право позивача (арбітражного керуючого)

на отримання   винагороди за працю, що

надане йому п.4 ст.3-1 цього Закону.

Відповідач в межах провадження

справи про банкрутство ПП «МВВ і К»не надав 

відповіді щодо неможливості здійснення оплати послуг та відшкодування

витрат позивача (арбітражного керуючого), а по завершені справи заперечував сам

факт здійснення послуги (господарської операції). Тобто, своєю бездіяльністю

відповідач обмежив право позивача на відмову від виконання вищезгаданої роботи,

а також право позивача на оплату праці.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 193 ГК

України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону,

умов договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання

зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач    довела, що оспорюваний договір

купівлі-продажу порушує її права як орендаря частини цього приміщення, тому за

таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до пунктів 10-12 статті

3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом" оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого

(розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням

ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за

рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів

кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією,

ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про

порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання

комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та

відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або

боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі,

визначеному цією статтею. Ці положення встановлюють, що  арбітражний керуючий має беззаперечне  право 

на  оплату  наданих послуг за рахунок  особи, за заявою якої порушено справу   про банкрутство. Оплата послуг арбітражного

керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць

здійсненню ним своїх повноважень встановлюється та виплачується у розмірі,

встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо

інше  не встановлене цим Законом, але не

менше двох мінімальних заробітних. Позов заявлено  саме 

про  стягнення  мінімального 

розміру  оплати послуг

ліквідатора  за  час 

здійснення  повноважень.  Факт 

належного, добросовісного, законного і 

сумлінного  виконання обов'язків  ліквідатора 

позивачем  встановлено  судом 

і  відповідачем  не оспорювався.

Наявність у Законі  України 

“ Про відновлення 

платоспроможності  боржника  або визнання його банкрутом” статті 52 - “

Особливості  банкрутства  відсутнього боржника” не скасовує дію інших

статей цього Закону, не відміняє  

право  арбітражного  керуючого 

на  отримання  оплати послуг та  обов'язку 

ініціюючого   кредитора проводити

оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора). Так, кредитор і суд

вимагають від  арбітражного керуючого,

призначеного ліквідатором банкрута, здійснення повноважень, встановлених  статтями 

25  -  34 Законі 

України  “ Про відновлення  платоспроможності  боржника 

або визнання  його

банкрутом”,  а  не   

лише  статтею  52 

цього  Закону.

Інших джерел оплати послуг

арбітражного керуючого,  крім  як 

за  рахунок  ініціюючого кредитора, у справі про

банкрутство ПП “МВВ і К” не  могло  бути, оскільки  підприємство  

задовго до провадження  

припинило  свою діяльність, не

мало  активів, дебіторської

заборгованості,  і  не  

інших  кредиторів  крім 

ДПІ у м. Херсоні.

Отже, із заявлених позовних вимог

суд задовольняє  вимогу визнати

заборгованість  ДПІ у м. Херсоні перед

позивачем в сумі 4 753,40 грн., вимогу 

про стягнення  зазначеної суми з

відповідача на користь позивача.

Однак, вимога позивача  про визнання 

бездіяльності  посадових осіб  ДПІ  у

м.Херсоні та про стягнення  з

відповідача  в доход Державного  бюджету України штраф  у розмірі 1700 грн. за ухилення від виконання

ухвали господарського суду від 

04.02.2008р. у справі  №

12/177-Б-07  залишається судом  без задоволення. Відповідно до  ст. 83 

Господарського процесуального 

кодексу  України  стягнення в доход Державного бюджету з винної

сторони штрафів за ухилення від вчинення дій, покладених  господарським судом на сторону, є правом

суду, а  конкретні посадові  особи 

податкової  інспекції у м. Херсоні

до  участі  у даній 

справі  не залучались.

Вступна та резолютивна частини

рішення за згодою представників сторін 

оголошено  у судовому  засіданні.

Керуючись ст.  ст. 1, 82-85 Господарського процесуального

кодексу України, ст.  193  Цивільного 

кодексу  України,   ст.20,55 господарського  кодексу України,   ст. 

3-1,  52  Закону 

України “про відновлення 

платоспроможності  боржника  або визнання 

його  банкрутом”,  суд -

в и р і ш и

в:

1.  Позов   задовольнити 

частково.    

2. Визнати заборгованість 

відповідача  перед  позивачем 

в сумі  4  753,40 грн.

3. Стягнути з ДПІ у м.

Херсоні (м. Херсон, вул. І.Кулика, 143,а) 

на  користь приватного

підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,  ідент код НОМЕР_1)  4753 ( чотири тисячі сімсот п'ятдесят три)

грн. 40 коп. основного боргу, 102 ( сто дві ) грн.  державного мита, 118  (сто вісімнадцять ) грн. витрат на

інформаційно - технічне забезпечення судового 

процесу.

4. В задоволенні інших  вимог 

відмовити.

        Суддя                                                                                     

Т.Г. Пінтеліна

Дата підписання рішення

відповідно

до вимог ст. 84 ГПК України  16.04.09р.