Постанова

від 11.07.2012 по справі 43/391

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2012 № 43/391

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Лобаня О.І.

ОСОБА_1

при секретарі Криворотько В.В.

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_2 -посв. № 6 від 12.01.2012 р.;

від заявника: ОСОБА_3 -дов. б/н від 20.06.2005 р.;

від боржника: не з'явився.

перевіривши матеріали апеляційних скарг Заступника прокурора міста Києва

на ухвали Господарського суду м. Києва

від 05.06.2012 р.

про перегляд ухвали Господарського суду м. Києва від 29.07.2005 року та постанови Господарського суду м. Києва від 06.05.2005 року за нововиявленими обставинами

у справі № 43/391 (головуючий суддя -Хоменко М.Г., Омельченко Л.В., Мандичев Д.В., )

за заявою Закритого акціонерного товариства «Науково-технічне підприємство «Украналіт-Авто»

до Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 06.05.2005 року по справі № 43/391 боржника - Відкрите акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_4, якого зобов'язано провести ліквідаційну процедуру та надати суду звіт і ліквідаційний баланс на затвердження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2005 року по справі № 43/391 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, та припинено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року по справі № 43/391 в задоволенні заяви прокуратури міста Києва про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду міста Києва від 06.05.2005 року по справі № 43/391 відмовлено. Постанову Господарського суду міста Києва від 06.05.2005 року по справі № 43/391 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою Господарського суду міста Києва, Заступник прокурора міста Києва звернувсь до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року по справі № 43/391 скасувати, задовольнити заяву прокуратури міста Києва про перегляд постанови Господарського суду міста Києва від 06.05.2005 року за нововиявленими обставинами та скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 06.05.2005 року по справі № 43/391.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року по справі № 43/391 в задоволенні заяви прокуратури міста Києва про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2005 року по справі № 43/391 відмовлено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2005 року по справі № 43/391 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою Господарського суду міста Києва, Заступник прокурора міста Києва звернувсь до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року по справі № 43/391 скасувати, задовольнити заяву прокуратури міста Києва про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2005 року за нововиявленими обставинами та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2005 року по справі № 43/391. Відмінити державну реєстрацію припинення Відкритого акціонерного товариства «Український науково дослідний інститут аналітичного приладобудування»за судовим рішенням щодо визнання боржника банкрутом, проведену 16.08.2005 року державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної адміністрації

Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Представник апелянта в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційних скаргах, просив суд ухвали Господарського суду Київської області від 05.06.2012 року по справі № 43/391 скасувати та задовольнити вимоги апеляційних скарг в повному обсязі.

Представник заявника в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційних скаргах, просив суд відмовити в задоволенні скарг та залишити без змін оскаржувані ухвали місцевого господарського суду як такі, що прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

11.07.2012 року в судовому засіданні представником Закритого акціонерного товариства «Науково-технічне підприємство «Украналіт-Авто»надано письмові заперечення на апеляційні скарги, в яких заявник просить залишити оскаржувані ухвали без змін, а апеляційні скарги -без задоволення.

Представники інших учасників судового процесу в судове засідання не з'явились, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавали.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 року про прийняття апеляційних скарг до провадження надсилалась сторонам за адресами вказаними у позовних заявах та апеляційних скаргах.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвал суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відсутніх сторін.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

18.04.2012 року до Господарського суду міста Києва надійшли заяви прокуратури міста Києва про перегляд постанови Господарського суду міста Києва від 06.05.2005 року та ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2005 року по справі № 43/391 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування»за нововиявленими обставинами.

Дана заява мотивована тим, що розгляд справи № 43/391 про визнання боржника банкрутом здійснювався із застосуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою визначено особливості банкрутства відсутнього боржника. В контексті вказаної норми предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника-юридичної особи та факт відсутності керівних органів цієї особи за її місцем знаходженя.

Проте, на думку заявника, боржник постійно знаходиться за своєю юридичною адресою та не припиняв підприємницької діяльності, а тому постанова про визнання боржника банкрутом від 06.05.2005 року та ухвала господарського суду міста Києва від 29.07.2005 року по справі № 43/391 має бути переглянута за нововиявленими обставинами.

Підставою для звернення прокуратури міста Києва із заявами про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду міста Києва від 06.05.2005 року та ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2005 року стали факти, про які прокуратурі міста Києва стало відомо з заяви ТОВ МКА «Пальміра», яка була подана останньою до прокуратури 13.04.2012 року.

Вказаними обставинами, на думку прокуратури, є факти, які підтверджують, що боржник знаходився за своєю юридичною адресою. Так, зокрема, прокуратура міста Києва посилається як на нововиявлену обставину на те, що рекомендований лист, направлений на адресу боржника, не значиться в прийманні та відправленні відділення поштового зв'язку Київ-71, місцезнаходження боржника підтверджується протоколом проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерів, податковими деклараціями з податку на додатну вартість, а також листами Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування»від 01.08.2005 року та 03.08.2005 року про відмову від земельних ділянок.

Відповідно до ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухал, постанов за нововиявленими обставинами»визначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Днем встановлення нововиявлених обставин, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

Судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами лише після набрання ним законної сили у передбаченому ГПК порядку.

Можливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 ГПК, обмежена трирічним строком з дня набрання відповідним рішенням законної сили. Подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами після закінчення цього строку, який є присічним, тягне за собою повернення відповідної заяви без права на її повторне подання.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Прокуратура міста Києва, обґрунтовуючи свою заяву, посилається на те, що про викладені в заяві обставини їм стало відомо лише 13.04.2012 року після отримання заяви ТОВ «МКА «Пальміра».

Колегія зазначає, що вказане не відповідає матеріалам справи з огляду на наступне.

Лист № 07-Ю-294 від 13.04.2006 року УДППЗ «Укрпошта», на який посилається прокуратура міста Києва як на нововиявлену обставину, про відсутність рекомендованого листа в прийманні та відправленні, було направлено Слідчому прокуратури Печерського району міста Києва ОСОБА_5, який і отримав вказаний лист 21.04.2006 року.

Лист КМД УДППЗ «Укрпошта»від 13.04.2006 року також було направлено за результатами розгляду звернення слідчого прокуратури Печерського району.

ЗАТ «Науково-технічне підприємство «Украналіт-Авто»було надано докази того, що в 2006 році прокуратурою проводилась всебічна та повна перевірка правовідносин, в тому числі пов'язаних з банкрутством ВАТ «Український науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування».

16.02.2006 року прокуратурою Печерського району міста Києва було порушено кримінальну справу № 50-3906 за ознаками злочину, передбаченого ст. 291 КК України, а саме -доведення до банкрутства.

Вказана кримінальна справа було закрита згідно постанови Печерського районного суду міста Києва від 26.02.2007 року. В ній зазначено, що «в постанові слідчим вказується, що ВАТ «Український науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування»знаходиться за адресою м. Київ, вул. Тверська, 6. При цьому, відсутні жодні посилання на дані, які б підтверджували даний факт. Приміщення за адресою м. Київ, вул. Тверська, 6, було передано ЗАТ Науково-технічне підприємство «Украналіт-Авто»у 2002 році, при цьому, питання укладення договору оренди або іншого договору на використання приміщення за вказаною адресою слідчим не перевірялось. Посилання на те, що підприємство фактично знаходиться за своєю юридичною адресою, не було підтверджено належними даними під час перевірки».

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 26.02.2007 року було залишено в силі ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29.03.2007 року справа № 11-а763/2007 року.

Суд апеляційної інстанції зазначив, зокрема, що «з матеріалів також видно, що спроби переведення вказаних правовідносин з площини господарської у кримінально правову чинились протягом більше року, тобто не лише з перевищенням встановлених КПК термінів, а й понад всякі розумні строки. Оскільки низкою судових справ неодноразово визнано, що факт відчуження вказаної вище будівлі відносить суто до господарських правовідносин, а складу будь-якого злочину не утворюють, оскільки ці рішення набрали чинності і мають силу закону та допоки вони залишатимуться в силі, ніхто не вправі вважати, що в діях службових осіб ЗАТ «Науково-технічне підприємство «Украналіт-Авто»та ВАТ «Український науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування»по відчуженню цієї будівлі наявні будь-які ознаки злочину».

В матеріалах справи № 43/391 міститься Постанова Прокуратури Печерського району міста Києва від 18.04.2011 року про проведення виїмки.

У вказаній постанові зазначено, що прокуратурою Печерського району міста Києва розслідується кримінальна справа № 50-3840, а також зазначено, що ВАТ «Український науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування»включено до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Згідно вказаної постанови слідчий вирішив провести виїмку справи № 43/391.

14.06.2011 року прокуратурою Печерського району міста Києва було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, повторну заяву було подано 26.07.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2011 року представник прокуратури ознайомився з матеріалами справи та зробив фотокопії.

Отже, 20.06.2011 року прокуратура була знайома зі всіма обставинами справи, в тому числі з протоколом проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерів, податковими деклараціями з податку на додатну вартість та іншими документами, які, на думку прокуратури підтверджують місцезнаходження товариства.

Враховуючи вищезазначене, матеріалами справи спростовується посилання прокуратури міста Києва на те, що про обставини справи, в тому числі і про документи, додані до заяви про перегляд постанови Господарського суду міста Києва від 06.05.2005 року та ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2005 року за нововиявленими обставинами, прокуратура дізналась тільки 13.04.2012 року. Матеріалами справи підтверджується, що з 2006 року прокуратурою проводилися неодноразові перевірки обставин банкрутства ВАТ «Український науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування», а отже, строк звернення до суду з заявою про нововиявлені обставини прокуратурою міста Києва пропущено.

В заявах про перегляд постанови Господарського суду міста Києва від 06.05.2005 року та ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2005 року за нововиявленими обставинами, прокуратура міста Києва посилається на те, що вказані заяви подаються в інтересах держави в особі ВАТ «Український науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування», яке було стороною у справі, оскільки це порушує інтереси держави в галузі реалізації державної політики, спрямованої на недопущення ліквідації підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Крім того, прокуратура міста Києва також посилається на те, що заяви подаються в інтересах Кабінету Міністрів України, постановою якого від 23.12.2004 року затверджено перелік підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Зі змісту ст. 2, 29, 113 ГПК України вбачається, що прокуратура міста Києва не має права звертатися з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в інтересах ВАТ «Український науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування». При цьому Кабінет Міністрів України, права якого на думку прокуратури порушено спірним рішенням, не є учасником справи № 43/391, а отже в його інтересах не може бути подано таку заяву.

Щодо посилань прокуратури міста Києва на порушення прав Кабінету Міністрів України, який прийняв постанову від 21.08.1997 року № 911 «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 вказаної Постанови затверджено перелік підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, згідно з додатком.

До вказаного Додатку включено ВАТ «Украналіт».

Пунктом 2 Постанови доручено Фонду державного майна у планах розміщення акцій підприємств, що не увійшли до цього переліку, не передбачати залишення акцій у державній власності, крім випадків, передбачених законодавством.

Колегія зазначає, що вказана Постанова не передбачає інших правових наслідків, окрім плану розміщення акцій Фондом державного майна України і не обмежує сферу дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Оскільки спір в даному випадку стосується не акцій підприємства, а процесу його банкрутства, то посилання на вказану Постанову № 911 не має значення для справи.

Щодо посилань прокуратури міста Києва на те, що ВАТ «Український науково дослідний інститут аналітичного приладобудування»відмовився від права користування земельними ділянками та розірвав договори оренди, а право оренди мало бути віднесено до майнових активів підприємства, які необхідно було реалізовувати в процесі справи про банкрутство, колегія зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З наведеного вбачається, що і цивільне, і земельне законодавство чітко встановлює втрату права на користування земельною ділянкою під нерухомістю в момент відчуження нерухомого майна.

З наданих прокуратурою м.Києва листів вбачається, що договори оренди просять розірвати у зв'язку з відчуженням нерухомого майна.

Правовідносини з землекористування, які фактично припинилися в момент відчуження нерухомого майна, могли бути юридично припинені лише рішенням Київської міської ради про розірвання договорів оренди та укладення нових договорів з новими власниками.

Прокуратура міста Києва також посилається на те, що у вказаних листах в якості місцезнаходження товариства вказано її юридичну адресу, м. Київ, вул. Тверська, 6.

Проте, саме у зв'язку з тим, що керівні органи боржника були відсутні за місцем знаходженням юридичної особи було порушено справу про банкрутство за спеціальною процедурою. Підписання та направлення вказаних листів з зазначенням в ній юридичної адреси після винесення постанови та ухвали суду про ліквідацію підприємства додатково підтверджують, що боржник не знаходився за своєю юридичною адресою.

В заявах про перегляд постанови Господарського суду міста Києва від 06.05.2005 року та ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2005 року за нововиявленими обставинами заявник зазначає, що ВАТ «Український науково дослідний інститут аналітичного приладобудування»не припиняв підприємницької діяльності у період до винесення ухвали від 29.07.2005 року та протягом провадження у справі № 43/391.

Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Статтею 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»встановлено, що господарська діяльність -це будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

Отже, господарська діяльність товариства передбачає діяльність суб'єкта господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг.

Колегія зазначає, що участь в судових справах, проведення загальних зборів, направлення листів, не є господарською, в тому числі підприємницькою діяльністю товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Заяву про визнання банкрутом ВАТ «Український науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування»було подано ЗАТ «Науково-технічне підприємство «Украналіт-Авто»у зв'язку з наявністю у останнього заборгованості перед заявником, а, оскільки керівні органи не знаходились за місцем реєстрації, то заява була подана в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Зі змісту ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в редакції, що діяла на момент прийняття ухвали) неподання податкової звітності або наявність інших ознак відсутності підприємницької діяльності є окремими та самостійними підставами для банкрутства відсутнього боржника.

Колегія звертає увагу на те, що факт банкрутства відсутнього боржника встановлюється при винесенні ухвали про порушення справи про банкрутство, а не під час винесення постанови про визнання боржника банкрутом чи ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідацію юридичної особи -банкрута.

Слід зазначити, що прокуратура міста Києва звернулась до Господарського суду міста Києва з заявами про перегляд постанови Господарського суду міста Києва від 06.05.2005 року та ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2005 року за нововиявленими обставинами з пропуском трирічного строку, який відраховується з моменту набрання такої постанови законної сили.

Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заяви прокуратури міста Києва про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду міста Києва від 06.05.2005 року та ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2005 року по справі № 43/391 задоволенню не підлягають, а отже постанова Господарського суду міста Києва від 06.05.2005 року та ухвала Господарського суду міста Києва від 29.07.2005 року № 43/391 підлягає залишенню в силі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені прокуратурою в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвали Господарського суду м. Києва від 05.06.2012 року по справі № 43/391 прийняті з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги прокуратури задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 32-34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а ухвали Господарського суду м. Києва від 05.06.2012 року по справі № 43/391 -без змін.

2. Матеріали справи № 43/391 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Ткаченко Б.О.

Судді Лобань О.І.

ОСОБА_1