Постанова

від 07.12.2011 по справі 54/293

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2011 № 54/293

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

ОСОБА_1

секретар судового засідання Криворотько В.В.,

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 07.12.2011 року,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2» на рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2011 року

у справі № 54/293 (судя ОСОБА_2М.)

за позовом публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»

до публічного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2»

про стягнення 143 078, 54 грн.,

встановив:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.09.2011 року у справі № 54/293 позов ПАТ «АЕС Київобленерго» до ПАТ «Київська пересувна механізована колона-2» про стягнення 143 078,54 грн. - задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Київська пересувна механізована колона-2» на користь позивача 143 014,03 грн. боргу за спожиту електроенергію, та судові витрати.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ПАТ «Київська пересувна механізована колона-2» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду від 20.09.2011 року у справі № 54/293 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду нормам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи, зокрема, судом не прийнято до уваги, що станом на дату винесення рішення 20.09.2011 року розрахунок суми заборгованості потребував додаткового узгодження, у зв'язку із частковою оплатою та проведенням між сторонами зарахування однорідних зустрічних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 року апеляційна скарга прийнята до апеляційного провадження та призначена до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

Представник позивача в судових засіданнях заперечив проти доводів викладених в апеляційні скарзі, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 07.12.2011 року колегією суддів Київського апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду, встановлено наступне.

14.10.2008 року між ЗАТ «Київобленерго» та ПАТ «Київська пересувна механізована колонна -2» було укладено договір № 117 (далі по тексту договір) на постачання електричної енергії (а.с. 20-29).

Відповідно до умов договору (п. 2.2.2) енергопостачальна організація зобов'язується продавати електроенергію Споживачу, як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик в межах 152 кВт дозволеної потужності в обсягах визначених у розділі 5 та в порядку визначному у розділу 6 договору. (а.с. 20)

Оплата вартості електричної енергії, згідно п. 2.3.3. договору, здійснюється відповідно до умов додатку №4 до договору № 117 від 14.10.2008 року «Порядок розрахунків за активну електроенергію» (а.с. 32) та додатку №6 «Порядок зняття показників розрахункових приладів обліку електричної енергії та форми звіту споживача про показники приладів обліку».

Пунктом 5.1. договору передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №2 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для споживача на години максимуму навантажень енергосистеми окремо для кожної площадки вимірювання з приєднаною потужністю 150 кВА і більше та середньомісячним споживанням 50 тис. кВт./год. і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності.

Для споживачів, які розраховуються за електричну енергію за тарифами диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності визначаються на рівнях заявлених Споживачем згідно з п. 5.2. договору.

Згідно п. 1.1 додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» розрахунковий період відповідачу встановлено з 15-го числа календарного місяця до 15-го числа наступного місяця.

Відповідно до п. 2.1. остаточний розрахунок відповідач повинен був здійснити по закінченню 5-ти операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду.

Як вбачається з матеріалів справ відповідач не виконував взятих на себе згідно договору зобов'язань по оплаті вартості спожитої електроенергії внаслідок чого у ПАТ «Київська пересувна механізована колона-2» станом на 09.08.2011 року утворилась заборгованість перед енергопостачальною організацією у розмірі 143 014,03 гр.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 21.01.2011 року № 6 (а.с 15) з вимогою сплатити заборгованість на вказані рахунки додавши акт звіряння розрахунків (а.с. 18-19).

Проте ПАТ «Київська пересувна механізована колона-2» відповіді на претензію не надало, заборгованість не погасило.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно статті 909 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовником зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи наявну заборгованість відповідача за період квітня 2010 року по травень 2011 року та відсутність документального підтвердження її погашення колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з ПАТ «Київська пересувна механізована колона-2» на користь енергопостачальної організації 143 014, 03 грн.

Також судом першої інстанції вірно врахована відсутність доказів на підтвердження доводів позивача про існування заборгованості відповідача за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 64, 51 грн. внаслідок чого в цій частині позовних вимог було підставно відмовлено.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність погодження із відповідачем акту звіряння внаслідок чого до останнього не були внесені зміни у зв'язку із частковим погашенням заборгованості, то судова колегія зазначає, що відповідач отримавши вказаний акт не був позбавлений можливості надати, у разі незгоди, свій контррозрахунок та докази часткового погашення суми 143 078,54 грн., проте зазначені докази скаржником не було подано до місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме п. 1. ч. ст 77 ГПК України внаслідок невідкладення розгляду справи 20.09.2011 року за клопотанням відповідача яке було обґрунтовано відсутністю змоги представника скаржника з'явитись у судове засідання.

Оскільки розгляд справи було відкладено за антологічним клопотанням відповідача 26.08.2011 року (а.с. 53), тобто відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи внаслідок чого не позбавлений можливості надіслати іншого представника для участі в судовому засіданні при розгляді справи місцевим господарським судом чи (або) письмові докази на підтвердження своїх заперечень.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що при внесені оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було допущено порушень норм процесуального права, в тому числі тих, які могли б призвести до скасування рішення на підставі ч.ч.2, 3 ст. 104 ГПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених вимог, оскільки доводи апеляційної скарги не були доведені представником відповідача та не подано належних доказів зменшення заборгованості шляхом проведення часткового розрахунку з позивачем.

З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, відповідачем не обґрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано відповідну правову оцінку, рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2011 року по справі № 54/293 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.

Дослідивши наявні у справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, керуючись ст. ст. 43, 99, 101 - 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2» на рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2011 року у справі № 54/293 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2011 року у справі № 54/293 залишити без змін.

3. Постанова Київського апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

4. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.

5. Матеріали справи № 54/293 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Ткаченко Б.О.

ОСОБА_1