Постанова

від 27.02.2013 по справі 2608/11979/12

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2608/11979/12

пр. № 1/759/77/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Дячука С.І.;

при секретарі - Ткаченко Н.В.,

за участю прокурора Свінтановського С.О., підсудної - ОСОБА_1, її захисника - ОСОБА_2, представника цивільного позивача - ОСОБА_3, розглянувши зауваження з приводу допущеної неправильності та неповноти протоколу судового засідання у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 , які були подані засудженою,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Святошинського районного суду міста Києва від 25 січня 2013 року ОСОБА_1 була засуджена за вчинення злочинів, передбачені ч. ч. 3 та 4 ст. 191 КК України.

Протокол у даній справі, яка слухалася із застосуванням технічних засобів фіксації, був виготовлений і підписаний 31 січня 2013 року, того ж дня захисник і прокурор отримали повну копію протоколу судового засідання в електронному вигляді.

04 лютого 2013 року засуджена ОСОБА_1 подала зауваження на вказаний протокол судового засідання з приводу допущеної неправильності або неповноти протоколу, виклавши їх в самостійних чотирьох пунктах (перший та другий пункти на протокол за 22 січня 2013 року (арк. 53 та 55 протоколу); третій - на протокол за 10 грудня 2012 року (арк. 46 протоколу); четвертий - на протокол за 02 листопада 2012 року (арк. 20 протоколу) на трьох аркушах.

У судовому засіданні сторона захисту підтримала заявлене засудженою клопотання. Інші учасники судового засідання залишили його розгляд на розсуд суду.

Вивчивши подані зауваження на протокол судового засідання, суд приймаючи процесуальне рішення в порядку ст. 88-1 КПК України (1960 року), виходить з такого.

Згідно з правами ст. 88 КПК України (1960 року) сторони мають право протягом трьох діб після повідомлення про виготовлення протоколу або після закінчення строку на його виготовлення подавати свої письмові зауваження з приводу допущеної неправильності або неповноти протоколу.

Дослідивши протокол судового засідання у даній справі від 02 листопада, 10 грудня 2012 року, 22 січня 2013 року та подані на нього зауваження, відтворивши в цій частині технічний запис процесу, суд дійшов висновку про необхідність задоволення зауважень частково.

Так, зауваження, викладені в п. п. 1, 2 та 3 (щодо причин залишення в розпорядженні ОСОБА_1 ноутбука, що належав ЗАТ, щодо обставин оформлення її трудової книжки та щодо обставин передачі ОСОБА_5 коштів на ЗАТ - арк. 53, 55 та 46 (зв.) протоколу) як такі, що обґрунтовано вказують на занадто стислий виклад в протоколі показів засудженої в контексті поставлених до неї питань, - належить задовольнити частково з відтворення всього змісту діалогу (технічний запис: за 22 січня 2013 року № 1 (час запису: 15 хв 34 сек - 16 хв 55 сек; 58 хв 53 сек - 59 хв 45 сек); за 10 грудня 2012 року № 1 (час запису: 56 хв 55 сек - 59 хв 03 сек).

Зауваження, викладене в п. 4 (щодо показів свідка ОСОБА_4 - арк. 20 протоколу, зворот) як такі, що обґрунтовано вказують на неточність відтворення показів свідка, - належить задовольнити частково, оскільки відтворені захистом покази даного свідка також не відповідають дійсності (технічний запис: за 02 листопада 2012 року № 3 (час запису: 06 хв 45 сек - 07 хв 10 сек).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 88 та 88-1 КПК України (1960 року), суд -

П О С Т А Н О В И В:

Зауваження засудженої ОСОБА_1 від 04 лютого 2013 року на протокол судового засідання у кримінальній справі 1/759/77/13 за обвинуваченням ОСОБА_1, задовольнити частково, а саме:

- щодо пункту першого зауважень засудженої (арк. 53 протоколу) після речення, яке закінчується словами «... але я так і не встигла на ньому попрацювати» (8-й абз. знизу) до речення, яке починається словами «Я піклувалась…» (4-й абз. знизу), викласти протокол у такій редакції:

«Суд: Ви повідомили раніше в суді, що прибули на територію ЗАТ з цим ноутбуком. Чому ви його не здали? Чи пояснювали, чому його не залишили або чому залишаєте в себе?

ОСОБА_1: На ЗАТ не було кому здати ноутбук, не було комерційного директора, не було директора, доступів до кабінетів я не мала, просто залишити ноутбук в кімнаті менеджерів я не могла.

Суд: Чи мали Ви змогу до цієї дати передати ноутбук ОСОБА_6?

ОСОБА_1: Один раз я приїздила до ОСОБА_6. Так. Я не знаю, чому тоді йому не здала ноутбук.

Суд: Чому Ви залишили в себе ноутбук, адже Ви звільнилися з ЗАТ?

ОСОБА_1: Річ в тім, що я тоді ще не мала наміру зовсім піти з ЗАТ, це було спонтанне рішення. З 27 травня я зрозуміла, що звільнена, але з ОСОБА_6 після цього не зустрічалася.

Суд: То це проблема Ваша чи ОСОБА_6, що Ви не здали ноутбук?

ОСОБА_1: Моя.

Суд: Ви це розумієте?

ОСОБА_1: Так .»;

- щодо пункту другого зауважень засудженої (арк. 55 протоколу) після речення, яке закінчується словами «... отримувача, директора і моя» (4-й абз. знизу) до речення, яке починається словами «ОСОБА_7 я б не могла…» (2-й абз. знизу), викласти протокол у такій редакції:

«Представник цивільного позивача: Ви сказали в суді що Ви готували накази по підприємству і вели трудові книжки?

ОСОБА_1: Так.

Представник цивільного позивача: А де були трудові книжки?

ОСОБА_1: В низу в сейфі.

Представник цивільного позивача: А хто оформляв Вашу трудову книжку?

ОСОБА_1: Я її вела і оформляла.

Представник цивільного позивача: Тобто, Ви взяли свою трудову книжку в сейфі, оформили її і дали на підпис директору.

ОСОБА_1: Я вже не пам'ятаю, як це було.

Представник цивільного позивача: Як Ви взяли свою трудову книжку з сейфу, тоді як Вам всіляко перешкоджали заходити на підприємство?

ОСОБА_1: Я її взяла ще 12 числа, коли я мала намір звільнитися, заяву писати не за власним бажанням а за згодою сторін .»;

- щодо пункту третього зауважень засудженої (арк. 46 протоколу, зворот.) після абзацу, який закінчується реченням «Я підтверджую свої підписи в протоколі допиту» (1-й абз. зверху) до речення, яке починається словами «На запитання захисника підсудної …» (4-й абз. зверху), викласти протокол у такій редакції:

Захисник: Ви сказали, Вам відомо, що ці кошти передавалися ОСОБА_1, Скажіть звідки це Вам відомо, що ОСОБА_8 кошти передавала саме ОСОБА_1, а не ОСОБА_6 чи комусь іншому?

ОСОБА_5: Я передавали кошти для того, щоб їх передали на ЗАТ, оскільки там питань з приводу непереданих коштів не виникало, в мене не було сумнівів, що кошти надходять на ЗАТ.

Захисник: А саме кому кошти передавалися на ЗАТ?

ОСОБА_5: У мене не було підстав сумніватися в словах ОСОБА_8 про те, що вона передавала кошти ОСОБА_1.

Суд: Чи називала ОСОБА_8 інше прізвище, кому кошти передавалися на ЗАТ.

ОСОБА_5: Ні.

Суд: Ви раніше сказали, що декілька разів кошти для ЗАТ передавали через ОСОБА_1, в інших випадках - через ОСОБА_8?

ОСОБА_5: Так.

Суд: Чи були випадки, коли Ви передавали кошти для ЗАТ іншим особам, ніж ОСОБА_8 та ОСОБА_1, чи для інших осіб?

ОСОБА_5: Ні.

Захисник: Чому Ви вирішили, що ОСОБА_8 передавала кошти саме ОСОБА_1, а не ОСОБА_6? ОСОБА_8 Вам казала, що передавала кошти саме ОСОБА_1, чи Ви так думали?

Представник цивільного позивача: Я заперечую проти даного питання, оскільки воно вже лунало

Суд: Протест відхиляється.

Захисник: ОСОБА_8 Вам казала, що передавала кошти саме ОСОБА_1, чи Ви так думали?

ОСОБА_5: Я не можу зараз сказати, що саме конкретно мені казала ОСОБА_8. У мене склалася думка, що кошти передавалися ОСОБА_1 .»;

- щодо пункту четвертого зауважень засудженої (арк. 20 протоколу, зворот) наступне речення після речення «Наказу про іншій порядок перерахування коштів не було» (5-й абз. знизу) викласти у такій редакції:

«- ОСОБА_6 рух коштів контролював дуже просто. ОСОБА_1, коли робила перерахування коштів, або в цей день, або в наступний день, їздила в банк, брала виписки з банку і повідомляла про це ОСОБА_6. Так, ОСОБА_6 був в курсі.»

Постанова окремому оскарженню не підлягає.

СУДДЯ С.І. ДЯЧУК