Рішення

від 07.09.2009 по справі 39/98-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

39/98-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2009 р.                                                            Справа № 39/98-08

вх. № 6390/2-39

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя    

суддя                         

суддя                          

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Задружного Д.Р.

відповідача - Санжаревського І.А.

розглянувши справу за позовом СГ ВОК "Лан" с. Землянки    

до  ПП "Будар", с. Землянки 3-я особа ТОВ ТБ "Агратек-Інвест", м. Харків

про визнання угоди та господарських зобов"язань недійсними

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про визнання договору від 27.02.2006 року № 27/02/м та господарських зобов'язань, які виникли за цим договором недійсними, про скасування права власності за ПП „Будар" на об'єкти нерухомого майна, а саме: майновий комплекс разом з обладнанням (столова, склад № 1 тракторної бригади, склад № 2 тракторної бригади, механізована майстерня, хімічний склад, гараж, будівля контори, нафтобаза, вагова току, зерносховище току крите № 1, зерносховище току № 2, зерноочисний агрегат ЗАВ-20, склад свиноферми № 1, склад свиноферми № 2, свинарник, склад з погребом, склад № 1 фуражний, склад № 2 насіннєвий, житловий будинок), та визнати право власності за СВОК „Лан" на об'єкти нерухомого майна, про зобов'язання КП „Вовчанське БІТ' здійснити скасування прав власності на нерухоме майно за ПП „Будар" та здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно за СВОК „Лан".

Позовні вимоги СВОК «Лан» обґрунтовуються тим, що станом на 27.02.2006 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містився ряд записів щодо обтяження майнових активів боржника з обмеженням щодо їх відчуження (за погодженням з обтяжувачем). Серед таких записів міститься і публічне обтяження у вигляді податкової застави, що свідчить про необхідність погодження будь-яких операцій з його відчуження з органом державної податкової служби. Позивач вказує, що 23.11.2005 року в Державний реєстр застав нерухомого майна було внесено запис про арешт всього нерухомого майна на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 01.11.05 року № 35/515-05. Стосовно майна, яке стало предметом договору, державним виконавцем ВДВС Вовчанського РУЮ при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження було складено акт опису і арешту майна від 19.01.2005 року, накладено арешт, встановлено обмеження права користування у вигляді заборони на відчуження арештованого майна. Описане майно передане на відповідальне зберігання Гаврюшенку П.В. (на момент укладення договору - керівник ПП «Будар»), який був попереджений про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна, про що свідчить його особистий підпис в акті. Крім того, позивач зазначає, що 20.02.2006року господарським судом Харківської області порушено провадження у справі № Б-39/12-06 про банкрутство СВОК «Лан», заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти дії щодо відчуження майнових активів боржника, у тому числі пов'язані з передачею у тимчасове користування або продажем, включаючи цінні папери, валютні цінності. Тобто, з цієї дати всі операції щодо відчуження майнових активів боржника заборонені.

Відповідач в судових засіданнях проти позову заперечував, 10.09.2008 року надавав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно п. 8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом. Спірний договір купівлі-продажу був укладений 27.02.2006 року, тобто в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, тому на думку відповідача  в період дії мораторію позивач та відповідач мали право укладати договір купівлі-продажу. Щодо доводів позивача про недійсність спірного договору у зв'язку з перебуванням майна в податковій заставі, то відповідач зазначає, що згідно із Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами (п.п.17.1.8 п.17.1 ст. 17). Отже, відповідач вважає, що цим Законом передбачена спеціальна відповідальність за таке правопорушення. Крім того, відповідач зазначає, що право власності на спірне майно, відповідач отримав на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2006 р. укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Агратек-Інвест», а не на підставі спірного договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2009 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ТОВ «Торгівельний будинок «Агратек – Інвест».

23.09.2008 року відповідач звернувся до суду з зустрічною позивною заявою, в якій просить суд визнати ПП „Будар" добросовісним набувачем майна за договорами купівлі-продажу від 22.02.2006 року та від 15.12.2006 року. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані ст. 388 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2009 року зустрічна позовна заява ПП «Будар» була прийнята судом до розгляду разом з первісним позовом.

02.07.2009 року ухвалою заступника голови господарського суду за клопотанням судді Швидкіна А.О. для розгляду справи № 39/98-08 призначено судову колегію.

11.08.2009 року відповідач по первісному позову надав через канцелярію суду доповнення до відзиву, в якому зазначив, що право власності на спірні об'єкти було зареєстровано за ПП «Будар» на підставі договору купівлі – продажу від 15.12.2006 року, укладеному між ПП «Будар» та «Торгівельний будинок «Агратек – Інвест», а не на підставі договору від 27.02.2006 року, у зв'язку з чим відповідач стверджує, що визнання договору купівлі-продажу недійсним від 27.02.2006 р. між позивачем та відповідачем не може тягнути скасування державної реєстрації нерухомого майна, яке було зареєстровано за іншим договором купівлі-продажу та рішенням суду.

В судовому засіданні 02.09.2009 року оголошувалась перерва до 07.09.2009року до 11:30 години.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні проти первісних позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього, наполягав на задоволенні зустрічного позову.

Представник 3-ї особи в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

27.02.2006 року між Сільськогогосподарським виробничо – обслуговуючим кооперативом «Лан» (Продавець) та Приватним підприємством «Будар» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу будівлі (споруди) №27/02/м, згідно з яким продавець (СВОК «Лан») зобов'язаний передати у власність покупцю (ПП «Будар») майновий комплекс разом з обладнанням (столова, склад № 1 тракторної бригади, склад № 2 тракторної бригади, механізована майстерня, хімічний склад, гараж, будівля контори, нафтобаза, вагова току, зерносховище току крите № 1, зерносховище току № 2, зерноочисний агрегат ЗАВ-20, склад свиноферми № 1, склад свиноферми № 2, свинарник, склад з погребом, склад № 1 фуражний, склад № 2 насіннєвий, житловий будинок), а покупець сплатити договірну ціну за нього в розмірі 150000,0 грн.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як свідчать матеріали справи, згідно акту прийому-передачі від 27.02.2006 року та виписки накладних та податкових накладних від 27.02.2006 року спірне майно було передано відповідачу.

Проте, ухвалою господарського суду Харківської області від 20.02.2006 року порушено провадження у справі № Б-39/12-06 про банкрутство  Сільськогосподарського виробничо – обслуговуючого кооперативу „Лан". В п'ятому абзаці резолютивної частині ухвали судом визначено, що з моменту прийняття ухвали про порушення у справі про банкрутство заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти дії щодо відчуження майнових активів боржника, у тому числі пов'язані з передачею у тимчасове користування або продажем, включаючи цінні папери, валютні цінності.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський  суд  має  право  за клопотанням сторін або учасників  провадження  у  справі  про  банкрутство  чи  за  своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Отже, при винесенні ухвали господарського суду про порушення справи про банкрутство від 20.02.2006 року господарським судом вжито заходів  щодо  забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти дії щодо відчуження майнових активів боржника, у тому числі пов'язані з передачею у тимчасове користування або продажем, включаючи цінні папери, валютні цінності.

Крім того, як свідчать матеріали справи, станом на 27.02.2006 року (дата укладення договору) в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна міститься ряд записів щодо обтяження майнових активів СВОК «Лан» з обмеженням щодо їх відчуження (за погодженням з обтяжувачем), зокрема публічне обтяження у вигляді податкової застави, 23.11.2005 року внесено запис про арешт всього нерухомого майна на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 01.11.2005 року у справі № 35/515-05.

19.01.2005 року державним виконавцем ВДВС Вовчанського РУЮ складено акт опису й арешту майна, яким накладено арешт, встановлено обмеження права користування у вигляді заборони відчуження арештованого майна. Описане майно передане на відповідальне зберігання Гаврюшенку П.В., який являвся на момент опису і арешту майна директором СВОК „Лан". Він був попереджений про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна, про що свідчить його підпис в акті.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства.

В своїх запереченнях відповідач посилається на ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно якої виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум.  Проте, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно прокоментованої норми при порушенні справи про банкрутство боржника виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню. Норм, які б передбачали скасування арештів, накладених на майно боржника, а також скасування обмеження права користування у вигляді заборони відчуження арештованого майна, чинним законодавством не передбачено. Також судом встановлено, що арешт майна та інші обмеження щодо нього скасовуються не тільки на підставі судового рішення,  що набрало законної сили і є обов'язковим на всій території України, а насамперед вказані обмеження скасовуються в силу закону, зокрема, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме, ч. 1 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,  лише внаслідок визнання боржника банкрутом скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.  Станом на час укладення спірного договору підприємство позивача не було визнано банкрутом, тому накладені арешти є чинними.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що сторони – СВОК «Лан» та ПП «Будар» при укладенні договору купівлі – продажу будівлі № 27/02/М від 27.02.2006 року порушили норми чинного законодавства та вимоги ухвали господарського суду Харківської області від 20.02.2006 року щодо заборони відчуження майна СВОК «Лан».

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа  має  право  звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів осіб встановлені ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України є визнання договору недійсним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання на момент вчинення правочину стороною (сторонами)  вимог,  які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Тобто правочин може бути визнано недійсним у разі, якщо зміст правочину суперечить Цивільному  кодексу  України, іншим актам  цивільного законодавства,  а також моральним засадам суспільства; у разі якщо особа, що вчинила правочин не мала необхідного  обсягу  цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі; правочин не був  спрямований на  реальне настання правових наслідків;  правочин,  що вчиняється батьками (усиновлювачами),  не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)(ч. 3 ст. 215 ЦК України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо визнання договору від 27.02.2006 року № 27/02/м та господарських зобов'язань, які виникли за цим договором недійсними законна, обґрунтована, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України встановлено правові наслідки недійсності правочину який не створює юридичних наслідків: у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

В судовому засіданні сторони надали пояснення щодо спірного майна, зазначивши, що  22.06.2006 року ПП «Будар» на підставі договору купівлі – продажу передав спірне майно ТОВ «Торгівельний будинок «Агротех», який в подальшому на підставі договору купівлі – продажу передав його ТОВ «Торгівельний будинок «Агротех – Інвест».

Як свідчать матеріали справи, 15.12.2006 року між ПП «Будар» та ТОВ «Торгівельний будинок «Агратех – Інвест» був укладений договір купівлі продажу нерухомого майна: столова, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,249-1; склад № 1 (тракторної бригади), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,249-2; склад № 2 (тракторної бригади), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,249-3; механізована майстерня, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,249-4; хімічний склад (склад зберігання мінеральних добрив), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,249-5; гараж автомобільний, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,249-6; будівля контори, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,250; нафтобаза, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,249-7;  вагова току (приміщення вісової), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-1; зерносховище (критий ток) (склад зберігання зерна), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-2; зерносховище току (склад зберігання зерна № 1), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-5; зерноочисний агрегат ЗАВ-20, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-3; склад свіноферми № 1, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Зарічна,97-2; склад свіноферми № 2, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Зарічна,97-2; свинарник, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Зарічна,97-2; склад з погребом (приміщення комори), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-6; підвал, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-8; склад № 1 (фуражний), (склад зберігання зерна № 1) Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-7;  склад № 2 (насіннєвий), (склад зберігання № 3), Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Східна,53-4; житловий будинок, Харківська область, Вовчанський район, с.Землянки, вул.Центральна,155. До матеріалів справи додана ухвала господарського суду Харківської області від 24.05.2007 року по справі № 29/287-07 про визнання рішення третейського суду та видачу наказу, відповідно якої суд дійшов висновку про видачу наказу на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі "Санвест" по справі № 5/ПТС-07 від 22.02.07р. щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу від 15.12.06 р. між Приватним підприємством "Будар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Агратек-Інвест" без нотаріального посвідчення та визнання приватного підприємства "Будар" власником спірного нерухомого майна.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, суд дійшов висновку, що майно, яке було передано ПП «Будар» за договором купівлі – продажу № 27/02/м від 27.02.2006 року станом на час розгляду справи знаходиться у Приватного підприємства «Будар». Доказів, які б свідчили про неможливість повернути спірне майно у відповідності до норм ч. 1 ст. 216 ЦК України, до матеріалів справи не додано.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність вилучити у ПП «Будар» об'єкти нерухомого майна: столова, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 249-1; склад № 1 (тракторної бригади), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 249-2; склад № 2 (тракторної бригади), Харківська область, Вовчанський район, с.   Землянки,   вул.   Центральна,   249-3;   механізована   майстерня,   Харківська   область, Вовчанський район,  с. Землянки, вул.  Центральна,  249-4; хімічний склад, Харківська область,  Вовчанський район, с.  Землянки, вул.  Центральна,  249-5;  гараж, Харківська область,  Вовчанський  район,  с.  Землянки,  вул.  Центральна,  249-6;  будівля  контори, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 250; нафтобаза, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 249-7; вагова току (приміщення вісової), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-1; зерносховище (критий ток) (склад зберігання зерна), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-2; зерносховище току (склад зберігання зерна №  1), Харківська область, Вовчанський район, с.  Землянки, вул.  Східна, 53-5; зерноочисний агрегат ЗАВ-20, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-3; склад свиноферми № 1, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Зарічна, 97-2; склад свиноферми № 2, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки,  вул.  Зарічна,  97-2;  свинарник,  Харківська область,  Вовчанський район,  с. Землянки, вул. Зарічна, 97-2; склад з погребом (приміщення комори), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-6; склад № 1 (фуражний), (склад зберігання зерна № 1), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-7; склад № 2 (насіннєвий), (склад зберігання № 3), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-4; житловий будинок, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 155, та передати його Сільськогосподарському виробничо – обслуговуючому кооперативу «Лан».  

Згідно ч.1 ст. 4 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені нежитлові приміщення відносяться до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Згідно частини 1 статті 332 Цивільного кодексу України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання за Сільськогосподарським виробничо – обслуговуючим кооперативом «Лан» права власності на спірне майно є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

В позовній заяві позивач просить суд скасувати право власності Приватного підприємства «Будар» на спірне майно.

Згідно чт. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права;  2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Згідно ст.. 346 Цивільного кодексу України, Право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток історії та культури; 6) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю; 7) викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності права.

Так, суд дійшов висновку, що чинним законодавством України не передбачено такого способу захисту порушеного права як скасування права іншої особи, крім того не передбачено повноважень господарського суду щодо скасування права власності суб'єкта господарювання на майнові об'єкти, тому суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Комунального підприємства „Вовчанське БТІ" здійснити скасування права власності на нерухоме майно за ПП „Будар" та зареєструвати право власності на спірне майно за СВОК «Лан», то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи  у  спорах,  що  виникають  при  укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна та з інших підстав,  зазначених у законодавстві, крім: спорів, щодо приватизації державного житлового фонду; спорів,  що  виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів  про  встановлення  цін на продукцію (товари), а також тарифів  на  послуги  (виконання  робіт),  якщо  ці  ціни і тарифи відповідно  до  законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;  інших  спорів,  вирішення яких відповідно до  законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;   спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного суду України та адміністративних судів;  2) справи про банкрутство; 3)   справи  за  заявами  органів  Антимонопольного  комітету України,  Рахункової  палати  з  питань,  віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4)справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником(засновником, акціонером), у тому числі учасником який вибув, а також між учасниками господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 частини1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції  це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 вказаного Кодексу до компетенції адміністративних судів віднесені спори  фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів, чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, позивач просить суд зобов'язати КП «Вовчанське БТІ» здійснити реєстрацію спірних об'єктів, тобто спонукати державний орган реєстрації здійснити певні дії в межах повноважень покладених на нього законом .

Діяльність КП "Вовчанське бюро технічної інвентаризації" по здійсненню відповідної реєстрації нерухомого майна регулюється Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідно до п. 5 Прикінцевих положень якого до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості провадиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Таким чином, КП "Вовчанське бюро технічної інвентаризації"  у спірних правовідносинах є уповноваженим державою органом по здійсненню владних функцій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості. Спори, що виникають з приводу реалізації цих владних функцій є публічно-правовими спорами та підлягають розгляду як справи адміністративної юрисдикції за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому суд вважає за необхідне припинити провадження по справі в частині заявленої вимоги про зобов'язання скасування права власності на нерухоме майно за ПП „Будар" та зареєструвати право власності на спірне майно за СВОК «Лан», - на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки цей спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Розглянувши зустрічний позив ПП „Будар" до СВОК „Лан" про визнання підприємства добросовісним набувачем майна за договорами купівлі-продажу від 27.02.2006 року та від 15.12.2006 року суд приходить до висновку, що такий позов не може бути задоволений з огляду на те, що суд дійшов висновку про недійсність спірного договору від 27.02.2006 року № 27/02/м та господарських зобов'язань, які виникли за цим договором, що виключає можливість подальшого визнання ПП «Будар» добросовісним набувачем. Крім того, відповідач ПП „Будар" в особі директора Гаврюшенка П.В. на момент укладання договорів від 27.02.2006 року та 15.12.2006 року знав, що майно, яке придбає ПП „Будар" арештоване згідно акту опису й арешту майна від 19.01.2005 року державним виконавцем ВДВС Вовчанського РУЮ і знаходилося у нього на відповідальному зберіганню (на момент арешту керівник СВОК „Лан").

Також згідно п. 3.1 договору від 27.02.2006 року № 27/02/м ПП „Будар" був зобов'язаний сплатити СВОК „Лан" договірну ціну об'єкту протягом трьохденного строку. Оплата по договору ПП „Будар" не була здійснена, про що керівник був обізнаний.

З урахуванням положень статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що позивач не наполягає на стягненні судових витрат з відповідача, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, п. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити частково.

Визнати договір від 27.02.2006 року №27/02/м та господарські  зобов'язання, які виникли на його підставі, недійсними та повернути сторони в первісний стан.

Вилучити у приватного підприємства «Будар» (адреса: 62600, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, р/р 26001060099411 в ХГРУ «Приватбанк», МФО 351533, код ЄДРПОУ 33803851) об'єкти нерухомого майна: столова, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 249-1; склад № 1 (тракторної бригади), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 249-2; склад № 2 (тракторної бригади), Харківська область, Вовчанський район, с.   Землянки,   вул.   Центральна,   249-3;   механізована   майстерня,   Харківська   область, Вовчанський район,  с. Землянки, вул.  Центральна,  249-4; хімічний склад, Харківська область,  Вовчанський район, с.  Землянки, вул.  Центральна,  249-5;  гараж, Харківська область,  Вовчанський  район,  с.  Землянки,  вул.  Центральна,  249-6;  будівля  контори, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 250; нафтобаза, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 249-7; вагова току (приміщення вісової), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-1; зерносховище (критий ток) (склад зберігання зерна), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-2; зерносховище току (склад зберігання зерна №  1), Харківська область, Вовчанський район, с.  Землянки, вул.  Східна, 53-5; зерноочисний агрегат ЗАВ-20, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-3; склад свиноферми № 1, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Зарічна, 97-2; склад свиноферми № 2, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки,  вул.  Зарічна,  97-2;  свинарник,  Харківська область,  Вовчанський район,  с. Землянки, вул. Зарічна, 97-2; склад з погребом (приміщення комори), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-6; склад № 1 (фуражний), (склад зберігання зерна № 1), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-7; склад № 2 (насіннєвий), (склад зберігання № 3), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-4; житловий будинок, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 155.

Передати об'єкти нерухомого майна: столова, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 249-1; склад № 1 (тракторної бригади), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 249-2; склад № 2 (тракторної бригади), Харківська область, Вовчанський район, с.   Землянки,   вул.   Центральна,   249-3;   механізована   майстерня,   Харківська   область, Вовчанський район,  с. Землянки, вул.  Центральна,  249-4; хімічний склад, Харківська область,  Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 249-5;  гараж, Харківська область,  Вовчанський  район, с.  Землянки, вул. Центральна, 249-6; будівля контори, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 250; нафтобаза, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 249-7; вагова току (приміщення вісової), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-1; зерносховище (критий ток) (склад зберігання зерна), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-2; зерносховище току (склад зберігання зерна № 1), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-5; зерноочисний агрегат ЗАВ-20, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-3; склад свиноферми № 1, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Зарічна, 97-2; склад свиноферми № 2, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки,  вул.  Зарічна,  97-2;  свинарник,  Харківська область,  Вовчанський район, с. Землянки, вул. Зарічна, 97-2; склад з погребом (приміщення комори), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-6; склад № 1 (фуражний), (склад зберігання зерна № 1), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-7; склад № 2 (насіннєвий), (склад зберігання № 3), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-4; житловий будинок, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 155, -  Сільськогосподарському виробничо – обслуговуючому кооперативу «Лан» ( адреса: 62600, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, р/р 26002000771001 в ВАТ КБ «Надра» Харківського РУ, МФО 351834, код ЄДРПОУ 00707567) в особі ліквідатора Задружного Д.Р.).

Визнати за Сільськогосподарським виробничо – обслуговуючим кооперативом «Лан» ( адреса: 62600, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, р/р 26002000771001 в ВАТ КБ «Надра» Харківського РУ, МФО 351834, код ЄДРПОУ 00707567) право власності на об'єкти нерухомого майна: столова, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 249-1; склад № 1 (тракторної бригади), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 249-2; склад № 2 (тракторної бригади), Харківська область, Вовчанський район, с.   Землянки,   вул.   Центральна,   249-3;   механізована   майстерня,   Харківська   область, Вовчанський район,  с. Землянки, вул.  Центральна,  249-4; хімічний склад, Харківська область,  Вовчанський район, с.  Землянки, вул.  Центральна,  249-5;  гараж, Харківська область,  Вовчанський  район,  с.  Землянки,  вул.  Центральна,  249-6;  будівля  контори, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 250; нафтобаза, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 249-7; вагова току (приміщення вісової), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-1; зерносховище (критий ток) (склад зберігання зерна), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-2; зерносховище току (склад зберігання зерна №  1), Харківська область, Вовчанський район, с.  Землянки, вул.  Східна, 53-5; зерноочисний агрегат ЗАВ-20, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-3; склад свиноферми № 1, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Зарічна, 97-2; склад свиноферми № 2, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки,  вул.  Зарічна,  97-2;  свинарник,  Харківська область,  Вовчанський район,  с. Землянки, вул. Зарічна, 97-2; склад з погребом (приміщення комори), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-6; склад № 1 (фуражний), (склад зберігання зерна № 1), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-7; склад № 2 (насіннєвий), (склад зберігання № 3), Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Східна, 53-4; житловий будинок, Харківська область, Вовчанський район, с. Землянки, вул. Центральна, 155.

В частині вимоги про скасування права власності ПП «Будар»  на спірні об'єкти в задоволенні позову відмовити.

В частині заявленої вимоги про зобов'язання КП «Вовчанське БТІ» здійснити скасування права власності ПП «Будар» та здійснити державну реєстрацію права власності на спірне майно за СТОВ «Лан» , - провадження по справі припинити.

В задоволенні зустрічного позову про визнання ПП „Будар" добросовісним набувачем майна - відмовити.

Головуючий суддя                                                                      

суддя                                                                                            

суддя