Рішення

від 06.08.2009 по справі 22/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/117

06.08.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Союз»

про                стягнення суми боргу та штрафних санкцій

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:         Заїка А.О. (довіреність № 2 від 10.10.2008р.);

від відповідача:     не з'явились;

06.08.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий друк»(надалі ТОВ «Новий друк», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Союз»(надалі ТОВ «Група компаній Союз», відповідач) суми основного боргу за виготовлену продукцію в розмірі 23 000, 00 грн., пені за прострочення виконання грошових зобов'язань в розмірі 542,95 грн., 3% річних в розмірі 68,05 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 677,00 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 162 від 30.12.2008р. не виконані зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та поставленої продукції. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача в сумі 23 000, 00 грн. з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку разом з нарахованими штрафними санкціями у вигляді пені, 3% річних, інфляційних збитків.

Відповідач відзив на позов не надав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином в судовому засіданні що відбулось 15.06.2009р.. Ухвали суду, позовна заява направлялися на юридичну адресу ТОВ «Група компаній Союз»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 11.03.2009р. наявна в матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289  особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, якими відповідача повідомлялось про розгляд справи, що надсилались за юридичною адресою підприємства згідно довідки, були повернуті поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено 23.04.2009р., від 15.06.2009р..

Клопотання позивача про забезпечення розгляду справи в строк передбачений ст. 69 ГПК України, яке отримане судом 17.06.2009р., є проявом неповаги до суду, оскільки розгляд справи що відбувся 15.06.2009р. судом було відкладено саме у зв'язку з неможливістю встановлення в судовому засіданні обставин щодо наявної суми заборгованості відповідача перед позивачем через неявку представника позивача. Присутній в судовому засіданні 15.06.2009р. директор підприємства відповідача зазначив про часткову оплату суми боргу, та за відсутності позивача, встановлення (підтвердження чи спростування) вказаних обставин виявилось неможливим у зв'язку з чим розгляд справи у відповідності з положеннями ст. 77 ГПК України було відкладено та витребувано відповідні докази. Заявляючи клопотання, представник позивача Заїка А.О. посилається на ст. 69 ГПК України, не врахувавши положень ст. 22 ГПК України, які передбачають що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та в разі неможливості забезпечити явку представника підприємства в судове засідання ТОВ «Новий друк»мало можливість повідомити суд про причини неявки, зазначити про підтримання позовних вимог станом на дату розгляду справи, подати клопотання про розгляд справи за наявними у справі матеріалами за відсутності представника підприємства тощо. Розгляд справи відкладався по строках в порядку черговості, згідно із завантаженістю справ, що перебувають у провадженні судді, а підприємство ТОВ «Новий друк»не має жодних переваг та має рівні права з іншими підприємствами, установами організаціями що є сторонами судових справ які розглядаються судом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2008р. між ТОВ «Новий друк»та ТОВ «Група компаній «Союз»укладено договір № 162 за умовами якого останнє доручає, а виконавець зобов'язується виготовити друковану продукцію у відповідності з її описом і на умовах, які викладені в додаткових угодах до договору, що є його невід'ємними додатками, та передати її замовнику у власність (п. 1.1 договору).  

Укладенням додаткової угоди № 1 до договору сторони погодили опис продукції, її кількість та вартість, визначили порядок взаєморозрахунків, терміни виготовлення, умови передачі-приймання та доставки продукції.

Про виконання договірних зобов'язань, виготовлення журналу та поставку на користь відповідача примірників продукції згідно Додаткової угоди № 1 від 30.12.2008р. свідчить накладна № 86 від 19.01.2009р. на суму 28 000 грн.. Продукцію відповідачем отримано на підставі довіреності серії ЯПК № 640302 від 12.01.2009р., про що зазначено у накладній.

В силу умов договору (п. 3.1, 3.2) умови платежів і порядок взаєморозрахунків визначаються додатковими угодами та рахунками-фактурами; набуття чинності додатковими угодами є підставою для здійснення платежів.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 додаткової угоди № 1 вартість продукції у розмірі 100% замовник сплачує виконавцеві протягом 2-х банківських днів з моменту повідомлення виконавцем замовника про виготовлення продукції; повідомлення про виготовлення продукції, за згодою сторін може бути усним чи письмовим.

Про виготовлення продукції відповідача було повідомлено 19.01.2009р., що відповідно підтверджується її отриманням вказаною датою та сплатою коштів 21.01.2009р. в розмірі 5 000 грн. з призначенням платежу «плата за журнал «Ланруж»».

Поставлена на користь відповідача продукція згідно накладної № 86 від 19.01.2009р. залишилась неоплаченою в сумі 23 000 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

В силу ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору підряду, так і договору поставки. Відносини сторін що виникають по договору з приводу поставки продукції регулюються положеннями параграфу 3 глави 54 ЦК України, у главі 61 визначені положення які регулюють відносини що виникають з підряду.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Досягнення згоди щодо поставки продукції за правовою природою підтверджує виникнення між сторонами зобов'язань, що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

          Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи положення п. 4.1 Додаткової угоди № 1 строк виконання зобов'язань щодо оплати виконаних робіт та переданої продукції згідно накладної № 86 від 19.01.2009р. є таким що настав 21.09.2009р. розрахунок мав бути здійснений протягом 2-х банківських днів з моменту повідомлення про виготовлення продукції.

Претензія позивача (вих. 41 від 13.02.2009р.), що отримана відповідачем 13.02.2009р., останнім не виконана, коштів в рахунок оплати боргу не перераховано. Враховуючи відсутність доказів повної оплати виконаних робіт та поставленої продукції за додатковою угодою № 1 по договору № 162 від 30.12.2008р. вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 23 000 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 7.3 Договору № 162 від 30.12.2008р. за порушення термінів сплати вартості чи строку прийняття продукції замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем з урахуванням строку настання платежу та частково здійсненою оплатою боргу, за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців), та складає 542, 95 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення наведений в додатку до позовної заяви).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за виготовлену та передану продукцію, прострочення оплати за накладною від 19.01.2009р., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 677 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 68, 05 грн. здійсненими за період прострочення станом на 25.02.2009р. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем  не спростовані, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 162 від 30.12.2008р. згідно додаткової угоди № 1 у відповідності з положеннями та у строки встановлені угодою, суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 242, 79 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Союз»(01021, м. Київ, вул. М. Грушевського 28/2, к. 43, р/р 26004000307878 в ВАТ «Універсал Банк»МФО 322001, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 36086611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк»(02660, вул. Магнітогорська 1, р/р 260093000101 в ТОВ «Комерційний банк «Даніель»МФО 380980, ідент. код 22891092) 23 000 грн. (двадцять три тисячі гривень) основного боргу, 542, 95 грн. (п'ятсот сорок дві гривні 95 копійок) пені, 677 грн. (шістсот сімдесят сім гривень) інфляційних збитків, 68, 05 грн. (шістдесят вісім гривень 05 копійок) 3% річних, 242, 79 грн. (двісті сорок дві гривні 79 копійок) витрат по сплаті державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                           Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 13.08.2009