Рішення

від 18.09.2009 по справі 8/410

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/410

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/410

18.09.09

За позовом                  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Росток-СД"

до             Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство" "Ед

          Ворлд"              

про                             стягнення 25 553,78 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача         представники - Атаманів Р.В.(дов. № 166 від 18.09.09)

                              Станкевич О.М.(дов. № 137/1  від 18.06.09)

Від відповідача     не з`явились

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про  стягнення з відповідача 19 998,00 грн., що становить заборгованість за договором № 12/09-03 від 12.09.2007р. та 5 555,78 грн. пені.   

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 31.08.2009р. порушено провадження у справі № 8/410, розгляд справи призначений на 18.09.2009р.

У судове засідання, призначене на 18.09.2009р. з'явилися представники позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Від відповідача клопотань та заяв через канцелярію суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, просили суд позов задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

12.09.2007р. між ТОВ «Росток-СД»- «виконавець»та ТОВ «Рекламне агентство «Ед-Ворлд»- «замовник»був укладений договір № 12/09-03 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого «замовник»доручив, а «виконавець»зобов'язався виконати у відповідності з умовами даного договору, роботи по виготовленню оптичних носіїв інформації (надалі - продукція), а «замовник»зобов'язався прийняти ці роботи та оплатити їх.   

Пунктом 7.2 договору передбачено, що оптичні носії інформації вважаються відвантаженими «виконавцем»та прийнятими «замовником»з моменту оформлення відповідних накладних представниками сторін.

Позивач відвантажив відповідачу оптичні носії на суму 19 998,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000814 від 08.05.2008р. на суму 12 039,20 грн. та № РН-0000999 від 06.06.2008р. на суму 7 958,80 грн. (копії в матеріалах справи).

Факт отримання відповідачем продукції (оптичні носії) за вищевказаними видатковими накладними підтверджується довіреностями серія ЯНЯ № 748757 від 07.05.2008р. та № 749037 від 06.06.2008р., виданих ТОВ «Рекламне агентство «ЕД-Ворлд»на ім'я Давиденко Оксани Григорівни (в матеріалах справи).

Згідно з п.2.3 договору строк оплати продукції становить 2 календарних дні з моменту відвантаження.

Відповідач власні зобов'язання не виконав належним чином, за відвантажену позивачем продукцію не розрахувався.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день розгляду справи відповідач за відвантажену позивачем продукцію не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 19 998,00 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача  19 998,00 грн. основного боргу за договором № 12/09-03 від 12.09.2007р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача  5 555,78 грн. пені.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що у випадку невиконання умов оплати за даним договором, прострочена заборгованість та пеня стягуються у судовому порядку (п.8.4 договору).

Однак сторонами у договорі не погоджений розмір відсотків пені та період її обчислення, а отже правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, у вигляду пені за невиконання або несвоєчасне виконаного грошового зобов'язання, не вчинений сторонами у письмовій формі.

Крім того, відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 ЦК України).

З матеріалах справи вбачається, що строк позовної давності, встановлений для вимог про стягнення пені, почався згідно видаткової накладної № РН-0000814 від 08.05.2008р. з урахуванням п.2.3 договору, - 11.05.2009р. та згідно видаткової накладної № РН-0000999 від 06.06.2008р. з урахуванням п.2.3 договору, - 08.06.2008р.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 20.08.2009р., що підтверджується штемпелем Господарського суду міста Києва від 20.08.2009р. за вх.. № 29303.

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).  

Таким чином, враховуючи те, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені згідно видаткових накладних № РН-0000814 від 08.05.2008р. та № РН-0000999 від 06.06.2008р. після спливу встановленої для вимог про стягнення пені, тому з урахуванням вищевикладеного, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 555,78 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 19 998,00 грн. основного боргу,  відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 19 998,00 грн. В іншій частині позову слід відмовити.   

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 9, 258, 261, 267, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611 ЦК України, ст. ст. 193, 232  ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство" "Ед Ворлд" (01033, м.Київ, вул. Гайдара, 27, оф. 10; код ЄДРПОУ 31108420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Росток-СД" (юридична адреса: 03164, м.Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б; 03067, м.Київ, бул. І.Лепсе, 4; код ЄДРПОУ 30679348) 19 998 (де'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. основного боргу, 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 98 коп. державного мита, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 28.09.2009р.