Постанова

від 30.01.2007 по справі 10/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2007 р.                                                                        м.Рівне            

             дата прийняття постанови                                                                                                                                                                   місце прийняття

10:35 год.                                                                                        Справа №  10/271

  час прийняття постанови                                                                                              номер справи

Господарський суд Рівненської області в складі: головуючий - суддя ; секретар  судового засідання - помічник судді Бережнюк В.В.

за участю представників сторін:  

від позивача  :  представник ГДПІ з питань юрид.роботи Невідомський О.А.. довіреність № 114  від 17.01.07 р.  

від відповідача : представник Пузирко О.О. довіреність № 19-395  від 23.05.06 р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державна податкова інспекція у місті Кузнецовську      до відповідача Закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС"  про стягнення в сумі 1415172 грн. 66 коп. шляхом звернення на активи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

  Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції, з позовом про стягнення в сумі 1415172 грн. 66 коп. шляхом звернення на активи  - недоїмки по сплаті податків, зборів, обов'язкових платежів..

  Відповідач (його повноважний представник) виклав свою позицію стосовно предмету спору, позовні вимоги заперечує в повному обсязі.

Позивач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в позовній заяві.

Відповідач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в запереченні на адміністративний позов.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Нових доказів позивач суду не надавав.

Письмових клопотань від учасників судового процесу щодо здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. Протокол судового засідання складено відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень КАСУ.  Представникам сторінроз'яснено право заявляти відвід суду згідно ст.30 КАСУ, а також роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 цього Кодексу.

В судовому засіданні "30" січня 2007 р. оголошувалась перерва  до 10:35год. для виходу суду до нарадчої кімнати з метою ухвалення вступної та резолютивної частини судового рішення.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані  ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд,  

ВСТАНОВИВ:

Відповідач -  Закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС" є платником податків, зборів та обов'язкових платежів.

Як зазначив у адміністративному позові позивач, податкова заборгованість закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС" по платежах до бюджету станом на 13.11.2006 року становить 1 415 172 грн. 66 коп. в т.ч. : податок на додану вартість - 1285296, 88 грн.;  податок з власників транспортних засобів - 112 409, 01 грн. ; збір за геолого-розвідувальні роботи - 3 749, 86 грн.; комунальний податок - 6 145,16 грн, ; збір за забруднення навколишнього природного середовища - 2 453, 75 грн. ; штрафні санкції - 5 118, 00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги податковий орган зазначає, що Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", передбачає порядок направлення податкових повідомлень та вимог щодо сум податкового боргу та заходи примусового стягнення, в тому числі і стягнення в судовому порядку.

На підставі ст.6 Закону-2181, Володимирецькою ОДПІ до ЗАТ "УБ РАЕС" було направлено та вручено першу ( 06.02.2006 р. ) та другу ( 16.03.2006 р. ) податкові вимоги, які станом на 13.11.2006 року не погашені.

Крім того, відповідно до вимог ст.14 Закону-2181 та ст. 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік ", рішеннями ДПА у Рівненській області ( №№ 156, 157 від 10.10.2006 року ) для ЗАТ " УБ РАЕС " надано розтрочення сплати податкового боргу під проценти на загальну суму 1 243 432, 38 грн. в т.ч. ПДВ в сумі - 1 132 780, 87 грн., податку з власників транспортних засобів в сумі - 110 651, 51 грн. По строку сплати 25.10.2006 року нараховано та не сплачено розстрочених сум податкового боргу в сумі 414 477, 47 грн. Залишок несплачених розстрочок станом на 08.11.2006 року становить 828 954, 91 грн.

Відповідно до вимог Закону-2181 всі активи відповідача знаходяться в податковій заставі. У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про заставу за витягом № 6938426 від 24.03.2006 року, реєстраційний номер 3013757.

19.04.2006 року ДПІ у м.Кузнецовську, на підставі п.п.7.2.1 п.7.2 Закону-2181, прийнято рішення за № 8/24/64 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Неможливість застосування податковим органом норм ст.10 Закону-2181 позивач пояснює тим, що судова практика, з питань визнання неправомірними дій банків щодо безпідставного повернення без виконання платіжних вимог податкових органів обгрунтована тим, що відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.З Закону-2181 активи платників податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду, відповідно п. 20.1 ст.20 Закону України "Про платіжні системи та перекази грошей в Україні", ініціатором переказу можуть виступати платник, а також стягувач, який отримав відповідне право виключно на підставі виконавчих документів, відповідно розділу V Інструкції НБУ "Про безготівкові розрахунки в національній валюті" не можуть бути ініціатором примусового списання, стягнення коштів з рахунків, податкові органи, а відповідно до ст.1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі рішення суду.

Відповідно до постанови ДВС у Рівненській області від 19.01.2006 року накладено арешт на все майно під виконання рішень кредиторів, які пред'явили позов до ЗАТ " УБ РАЕС " та знаходяться на виконанні у відділі ДВС Рівненської області.

У зв'язку з тим, що податковий борг по ЗАТ " УБ РАЕС " виник з березня 2006 року, а на все майно та рахунки платника 19.01.2005 року ДВС Рівненської області накладено арешт та заборону на його відчудження, опис майна ЗАТ " УБ РАЕС " не проводився.

Під час розгляду справи у судовому засіданні судом в процесі дослідження обставин у справі та письмових доказів, якими такі обставини обгрунтовуються звернуто увагу на невідповідність ряду сум податків, обов'язкових платежів та зборів, які заявляються у адміністративному позові письмовим доказам, якими ці суми обгрунтовуються. В судовому засіданні керівник позивача Кравчук В.М. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості надати уточнення адміністративного позову, яке судом було задоволене.

У судове засідання 18.01.07р. будь-яких уточнень з приводу адміністративного позову суду не надано. Представник податкового органу Невідомський О.А. пояснив, що уточнення не надані у зв'язку із звільненням працівника, який міг би пояснити та обгрунтувати суму податкового боргу по ПДВ, просить надати більший термін для подання розрахунку та його обгрунтування по кожній сумі.

У судове засідання 30.01.07р. суду надано розрахунок, який нічим не відрізняється від первісного розрахунку, зазначеного у адміністративному позові.

З урахуванням таких дій податкового органу (читай бездіяльності) в частині своїх прав та обов'язків, суд вважає зазначити таке.

Відповідно до статті 19 (частина 2) Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За змістом частини 1 статті 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи в обгрунтування позовних вимог позивач надав суду:

1) копію (а.с.8) корінця першої податкової вимоги №1/2 від 01.02.0р., у якій загальна сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями становить станом на 01.02.06р. 41235грн.20коп. При цьому зазначається код платежу 50060000. Сума основного платежу, яка підлягає стягненню - внески до ФСНВ. Таке скорочення допускається стосовно внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Яким чином дана податкова вимога стосується предмету адміністративного позову - представник податкового органу суду не пояснив.

Таким чином зазначений письмовий доказ є неналежним та не обгрунтовує обставин, які зазначені у адміністративному позові і суд його не приймає та в цій частині стягнення позивачу відмовляє повністю;

2) копію (а.с.9) корінця другої податкової вимоги №2/7 від 15.03.06р., у якій загальна сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями становить станом на 15.03.06р. 47447грн.32коп., в тому числі по основному платежу (назву платежу не зазначено, однак зазначається код платежу 50060000, що дає можливість суду зробити висновок, що платіж - це внески до ФСНВ) на суму 40599грн.21коп. та по пені (код платежу 14010100) на суму 6848грн.11коп.

І в цьому випадку представник податкового органу не надав суду грунтовні пояснення, які обставини обгрунтовує зазначений доказ, оскільки спору щодо даного платежу не вбачає і представник відповідача. і

Таким чином зазначений письмовий доказ є неналежним та не обгрунтовує обставин, які зазначені у адміністративному позові  суд його не приймає та в цій частині стягнення позивачу відмовляє повністю;

3) копію рішення (а.с.12) № 156 від 10.10.06р., яким, на думку податкового органу, обгрунтовується узгоджене податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 1132780грн.87коп., в тому числі основний платіж - 1060693грн.96коп., штрафна санкція - 54601грн.19коп., пеня - 17485грн.72коп.

4) копію рішення (а.с.13) №157 від 10.10.06р., яким, на думку податкового органу, обгрунтовується узгоджене податкове зобов'язання по податку з власників транспортних засобів, інших самохідних машин та механізмів на загальну суму 110651грн.51коп., в тому числі основний платіж - 110436грн.55коп., пеня - 214грн.96коп.

Зазначені рішення податкового органу не є обгрунтуванням суми узгодженого податкового зобов'язання по ПДВ та податку з власників транспортних засобів, інших самохідних машин та механізмів, оскільки, як вбачається із самих рішень, у них строки зазначені наступні: 25.10.06р., 27.11.06р., 25.12.06р.  

Адмінстративний позов подано податковим органом 27.11.06р. та у канцелярії суду зареєстровано 28.11.06р.

Таким чином на момент підготовки позову та подання його до суду відповідач мав право самостійно сплатити принаймі суми податків, які по строках сплати визначені на 27.11.06р.

Підстав для звернення стягнення сум податків по строку самостійної їх сплати відповідачем до 25.12.06р. включно у позивача взагалі не було.

Право на стягнення податковий орган мав лише стосовно сум податків по яких минув строк  після 25.10.06р. Про те  і у цьому випадку суду не надано достатніх доказів того, що процедура розстрочення податкового боргу прийнята у межах Законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про податок на додану вартість", "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", а також Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 вересня 2001 р. N 378 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  29 жовтня 2001 р. за N 912/6103. 

Відповідно пункту 3.5. Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків після прийняття або отримання рішення орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків (або за місцем обліку його податкового зобов'язання) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) за формою згідно з додатком 3.

У договорі вказуються: назва та вид платежу, коди бюджетної класифікації, сума розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання, термін розстрочення (відстрочення), терміни сплати зазначених сум, права та обов'язки платника податків і податкового органу, а також умови дії прийнятого рішення та укладеного договору.

Термін дії договору починається від дати його укладення.

Основною умовою надання та дії розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань є недопущення утворення платником податків нового податкового боргу, а саме: обов'язкова сплата всіх поточних платежів, своєчасна сплата чергової частки розстроченої (відстроченої) суми та нарахованих на таку суму процентів.

Зміни або доповнення до договору, які будуть внесені в подальшому, затверджуються підписами та печатками посадових осіб учасників договору.

Такого договору ні у копії, ні в оригіналі податковий орган суду не надав.

Відтак у суду виник сумнів щодо легітимності процедури розстрочення податків взагалі. Представник податкового органу такого сумніву не зміг спростувати. Мало того, представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що договір не укладався у загалі.

Навіть, якщо припустити, що такий договір все ж таки укладався, то у разі порушення платником податку його умов в частині сплати податків податковий орган має право його достроково розірвати в порядку, визначеному у пункту 4.3. Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків.

Відповідно до пункту 4.5. Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків з ініціативи органу державної податкової служби, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган державної податкової служби вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань на підставі відповідного подання, скасовує його, про що повідомляє платника податків та відповідний податковий орган.

Рішення про скасування розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань оформляється на бланку відповідного податкового органу за формою згідно з додатком 6.

Такого рішення суду подано не було.

У зв'язку із цим податковий орган зобов'язувався уточнити позовні вимоги, надати суду додаткові докази в обгрунтування адміністративного позову, чого зроблено не було.

За змістом частини 6 статті 71 КАСУ якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Податковий орган просить стягнути

- збір за геологорозвідувальні роботи у сумі 3749грн.01коп.;

- збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 2453грн.75коп.;

- комунальний податок у сумі 6145грн.16коп.

Всього на суму 12348грн.77коп.

Матеріалами справи обгрунтовується податки та збори у наступних розмірах:

- збір за геологорозвідувальні роботи у сумі 3753грн.77коп. (а.с.14);

- збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 2584грн.64коп. (а.с.15);

- комунальний податок у сумі 6640грн.20коп. (а.с.16).

Всього на суму  12978грн.61коп.

Різниця у сумах на думку представника податкового органу пояснюється частковою сплатою або частковим зарахуванням сум податків.

Відтак матеріалами справи підтверджується сума стягнення в розмірі 12348грн.77коп.

Штрафні санкції у сумі 5118грн.00коп. матеріалами справи не підтверджені взагалі.

Відповідно до ст.3 п.3.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що  позовні вимоги підлягають до задоволення частково. В іншій частині - в позові слід відмовити.

Під час розгляду справи встановлено порушення законності зі сторонипозивача - ДПІ у м.Кузнецовську. З цього приводу виноситься окрема ухвала, яка направляється для реагування до ДПА України

Керуючись статтями 160-163, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково

Присудити до стягнення з відповідача - Закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС" (територія Промзона 1,Кузнецовськ,Рівненська область,34400,  код ЄДРПОУ 04630695) на користь Державна податкова інспекція у місті Кузнецовську    (м-н Будівельників 1,Кузнецовськ,Рівненська область,34400,   код ЄДРПОУ 34006597)  недоїмки по податках, зборах в сумі 12348 грн. 77 коп.  

Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 КАСУ.

В решті позову - відмовити.

З приводу порушень вимог закону позивачем винести окрему ухвалу, яку направити до ДПА України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини - з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.   

Суддя                                                           

   Повний текст постанови підписано "07" березня 2007 р.