Рішення

від 05.06.2006 по справі 1/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.06                                                                                 Справа № 1/97.

Суддя Н.М.Зюбанова, розглянувши матеріали справи за позовом

Дочірнього підприємства "Експогаз" TRENDMARK HOLDINGS LIMITED,                               м.  Харків

до Приватного підприємства  "Дельта", м. Луганськ    

про стягнення  77231 грн. 66 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Лук"янов Ю.В.,  дов. від 03.04.06 б/н;    

від відповідача –Григор"єв Р.М., дов. від 12.05.06 № 78;

                                                            в с т а н о в и в:

Суть спору: про стягнення 64820 грн. 00 коп. боргу за дизельне пальне, 10142 грн. 96 коп. пені, 1490 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань та  777 грн. 84 коп. процентів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом, який здано до суду 25.05.06, проти позову заперечує з посиланням на відсутність на даний час факту розірвання договору від 02.08.05 № 52/08, з чим, на думку відповідача, пов"язано можливість пред"явлення вимоги про повернення передплати.  

За листом від 21.04.06 № 1058/01-Д позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог на 517 грн. 15 коп. пені.

За листом від 23.05.06 № 1100/01-Д позивачем змінено позовні вимоги та заявлено також  1490 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань та  777 грн. 84 коп. процентів у розмірі 3 % річних.

Дослідивши обставини справи, надані  матеріали суд  прийшов до наступного.

Між  Приватним підприємством “Дельта” /відповідачем/ та Дочірнім підприємством “Експогаз” TRENDMARK HOLDINGS LIMITED /позивачем/ було укладено договір  від 02.08.05  № 52/08 з додатковою угодою до нього № 1 від 02.08.05,  за умовами яких відповідач прийняв на себе зобов”язання передати нафтопродукти, а позивач –оплатити їх на умовах передплати, оскільки п. 3.6 договору сторони обумовили, що продавець /відповідач/ має провести відвантаження товару на протязі 4 календарних днів з дати здійснення оплати, а згідно п. 3 додаткової угоди йдеться про 100% передплату та доставку нафтопродуктів на протязі двох календарних днів з моменту надання рахунку продавцем.

Як було встановлено при розгляді справи, позивачем свої зобов"язання за договором були виконані належним чином, оскільки згідно платіжного доручення від 02.08.05 № 2101 ним було перераховано відповідачеві  214620 грн. 00 коп.

З боку відповідача у встановлений договором строк не було здійснено поставки нафтопродуктів. При цьому на день звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права відповідачем було повернуто йому 149800 грн. 00 коп. передплати. Таким чином неповернутими залишились 64820 грн. 00 коп. грошових коштів.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.  

Відповідальність у вигляді пені за неналежне виконання зобов"язань передбачена сторонами укладеними  договором та додатковою угодою.  

Так, п. 6.3 договору передбачено, що у разі порушення строків відвантаження нафтопродуктів  продавець має сплатити покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, а згідно п. 4 додаткової угоди у разі порушення строків повернення передплати відповідач  сплачує позивачу пеню також у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня. Строк повернення передплати визначений наступним чином - на протязі двох банківських днів після сплинення строку поставки товару,  у разі незгоди покупця зі зміною цін порівняно з умовами додаткової угоди.

Згідно розрахунку позивача, зробленого у відповідності до умов укладеної з відповідачем угоди та матеріалів справи,  до стягнення заявлено 10142 грн. 96 коп. пені /за період з 07.08.05 по 20.03.06.

Позивачем обґрунтовано заявлено позов з посиланням на ст. 693 ЦК України, якою передбачено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня коли товар, мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов"язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позивачем зроблено посилання на положення ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Таким чином до стягнення заявлено також 1490 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань та  777 грн. 84 коп. процентів у розмірі 3% річних відповідно до розрахунку, наданого за листом від 23.05.06.

У зв"язку з тим, що відповідачем порушене зобов"язання по поверненню передплати, яке носить грошовий характер, тому господарський суд погоджується з обґрунтованістю вимог  позивача по стягненню зазначених вище додаткових вимог.

Заперечення відповідача за відзивом про те, що не розірвано договір  від 02.08.05 № 52/08, не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки аналіз ст. 693 ЦК України свідчить, що право вимоги покупця по поверненню передплати не ставиться законодавцем у залежність від факту розірвання угоди, на виконання якої мав поставлятися товар на умовах передплати.  

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача  згідно до ст. 49 ГПК України.

Позивачу підлягає до повернення з державного бюджету України 2 грн. 14 коп. зайве сплаченого державного мита згідно платіжного доручення від 21.03.06 № 259.

Клопотання про вжиття заходів по забезпеченню позову відхиляється судом, оскільки з наданого  позивачем його обґрунтування не вбачається, що грошові кошти, щодо яких йдеться вжити заходи по забезпеченню позову, можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення суду.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 536, 625, 693  ЦК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України,   суд

                                                                               в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з  Приватного підприємства “Дельта'', м. Луганськ, вул. Радянська, 75, код ЄДРПОУ  30339411 на користь Дочірнього підприємства “Експогаз ” TRENDMARK HOLDINGS LIMITED,  м. Харків, пр. Правди, 7/251, код ЄДРПОУ 30881544 –64820 грн. 00 коп. боргу,  1490 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань, 777 грн. 84 коп. процентів, 10142 грн. 96 коп. пені, 772  грн. 32 коп. витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.          Повернути позивачу з державного бюджету України 2 грн. 14 коп. зайве сплаченого державного мита згідно платіжного доручення від 21.03.06 № 259. На повернення державного мита видати довідку, оскільки оригінал платіжного документі знаходиться в матеріалах справи.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –13.06.06.

          Суддя                                                                      Н.М.Зюбанова