АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-453 Номер провадження 10/1690/11842/11Головуючий у 1-й інстанції Хіневич В.І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2011 року м. Полтава
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді Давиденка Е.В.
суддів Костенка В.Г., Денисенко Л.М.
з участю прокурора Хасаєва К.Н.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава справу за апеляцією помічника прокурора м. Кременчука на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 вересня 2011 року, -
У С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою стосовно обвинуваченого за ч.2 ст.307 КК України
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який не одружений, навчається у ВПУ №7, мешкає за адресою м. Кременчук вул. Воровського буд №28 кв.№67, раніше не судимий, -
відмовлено в задоволенні подання слідчого СВ Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області про зміну запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту.
Згідно з поданням слідчого СВ Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що в м. Кременчук вчинив два епізоди збуту наркотичного засобу канабісу, а саме 29 серпня 2011 року - ОСОБА_3, сухою вагою 5,678 гр., та 30 серпня 2011 року - ОСОБА_4, сухою вагою 2,455 гр. 31 серпня 2011 року в м. Кременчуці ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції, у нього був виявлений та вилучений наркотичний засіб канабіс сухою вагою 0,289 гр., який він зберігав з метою збуту. Слідчий зазначив, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні декількох епізодів тяжких злочинів, перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини у справі, шляхом можливого встановлення особи закупного, здійснювати тиск на свідків та продовжити злочинну діяльність, а тому просив змінити щодо нього запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту.
Постановою Крюківського районного суду м. Крменчука Полтавської області від 16.09.2011 року, відмовлено в задоволенні подання слідчого про зміну запобіжного заходу на взяття під варту. В обґрунтування такого рішення суд зазначив, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, має постійне місце проживання, сім'ю, навчається і характеризується позитивно, та обраний щодо нього запобіжний захід підписку про невиїзд не порушував. В поданні слідчий не навів обґрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 буде намагатися ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжить злочину діяльність.
Не погодившись з таким рішенням суду, помічник прокурора подав апеляцію, в якій вказував, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені повторно декількох епізодів тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, і такий факт є достатньою підставою вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 може ухилитися від слідства і суду, продовжити злочинну діяльність, або перешкоджати встановленню істини у справі. Помічник прокурора просив постанову суду, якою відмовлено в зміні запобіжного заходу на взяття під варту щодо ОСОБА_2 - скасувати, а матеріали подання направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію та просив постанову суду скасувати а матеріали подання направити на новий судовий розгляд, перевіривши доводи апеляції і матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства, суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. Обов'язковою умовою взяття під варту має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Відповідно до ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на волю та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як:
с) законний арешт або затримання особини, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;
d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою припровадження його до встановленого законом компетентного органу;
Як вбачається в поданні слідчий, ставлячи питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на більш суворіший, послався на той самий набір підстав за який обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, хоча стаття 5 § 3 передбачає, що обґрунтована підозра сама по собі не виправдує взяття особи під варту, і орган досудового слідства зобов'язаний привести інші підстави для зміни запобіжного заходу.
Крім того, згідно зі ст. 434 КПК України, затримання та взяття під варту як запобіжний захід можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у виняткових випадках, коли це викликається тяжкістю вчиненого злочину у вчиненні якого він обвинувачується, при наявності підстав і в порядку, що встановлені статтями 106, 148, 150, 155 і 157 цього Кодексу.
В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» роз'яснюється, що винятковими випадками застосування запобіжного заходу взяття під варту є випадки, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Це можливо, наприклад, коли особа не має постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень або ж коли особу підозрюваного взагалі не встановлено. Винятковість даного випадку має бути обґрунтована у поданні про обрання запобіжного заходу і в постанові судді.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за який законом віднесено до категорії тяжкого.
Проте такі мотиви, як тяжкість вчиненного, повинні враховуватися в сукупності, разом з іншими обставинами, вказаними у ст.150 КПК України.
Так, ОСОБА_2 народився 31 травня 1995 року, а тому є неповнолітнім.
ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання, навчається у вищому професійному училищі №7 м. Кременчука, займається в спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі, і характеризується виключно позитивно за місцем навчання. ОСОБА_2 мешкає разом зі своєю сім'єю, що підтверджується довідкою ТОВ «Добробит» №4572 від 01.09.2011 року, має брата інваліда, що підтверджується довідкою МСЕ №0376692 від 27.11.2007 року та надає допомогу батькам у здійсненні нагляду за ним.
02 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2 був обраний запобіжний захід підписка про невиїзд. Після обрання такого запобіжного заходу ОСОБА_2 не скоїв будь-яких протиправних дій, не порушував обов'язків, покладених на нього при обранні підписки про невиїзд, з'являвся до слідчого та органів прокуратури за першим викликом.
В поданні слідчого не було наведено жодних виняткових обставин, зазначених в п.3 Постанови ВСУ №4 від 25.04.2003 року, на підставі яких в даному випадку можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2
Колегія суддів вважає, що такий запобіжний захід як підписка про невиїзд буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_2, а саме не відлучатися з місця постійного проживання, являтися за викликом органу досудового слідства і суду, не перешкоджати встаноленню істини по справі та не продовжувати злочинну діяльність.
А тому апеляція помічника прокурора м. Кременчука - задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.154-1, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Постанову Крюківського районного суду від 16.09.2011 року, якою відмовлено в задоволенні подання слідчого СВ Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області про зміну щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту - залишити без зміни, а апеляцію помічника прокурора м. Кременчука - без задоволення.
С У Д Д І :
ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6
Суд | Апеляційний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2011 |
Оприлюднено | 19.08.2015 |
Номер документу | 48354188 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Полтавської області
Давиденко Е. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні