Постанова

від 26.11.2008 по справі 2а-171/2008

АНТРАЦИТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2а-171/2008р

Справа №2а-171/2008р.

П  О  С 

Т  А  Н  О  В  А

І М' Я М      У К

Р А Ї Н И

                26 листопада 2008 року

Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

                               у складі:   головуючого - судді  Толстих О.В.                              

                                                 при

секретарі              Колчиній Н.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в

залі суду в м. Антрацит 

адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та

социального захисту населення Антрацитівської міської ради про

визнання неправомірною відмови у 

донарахуванні та доплаті щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення

недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки.

в 

с  т  а 

н  о  в 

и  в :

             Га

понов С.І. звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та

соціального захисту населення Антрацитівської міської ради (далі УСЗН), в якому

просить визнати неправомірною відмову у 

донарахуванні та доплаті щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення

недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки.

В обгрунтування

позову ОСОБА_1  посилається на те, що він

є інвалідом 3 групи ЧАЕС  і згідно зі

ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-Х11 (далі ЗУ від

28.02.1991 р. № 796-Х11) йому належить щорічна допомога на оздоровлення у

розмірі 4 мінімальних заробітних плат 

             Він

отримав щорічну допомогу на оздоровлення у 2007році-120 грн. і в 2008 році -90

грн.

             Із засобів масової інформації в

вересні 2008 року йому стало відомо, що рішеннями Конституційного Суду від 9

липня 2007року та 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення

Закону України «Про державний бюджет України» на 2007 та 2008 роки в частині

внесення змін до Закону України "Про

статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стосовно порядку

виплати щорічної допомоги на оздоровлення. 

 10 жовтня

2008 року він звернувся до Управління праці та соціального захисту

населення Антрацитівської міської ради з вимогою про проведення йому виплат, на

підставі 

діючих вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний

захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи", допомоги на оздоровлення за 2006,2007 та 2008 роки.

15 жовтня 2008 року 

він отримав листа № 1-2697 яким йому

фактично відмовили   у виплаті допомоги на оздоровлення у розмірі,

встановленому Законом України № 796-ХП, посилаючись на

те, що всі компенсаційні виплати виплачуються у розмірах, що встановлено Постановами Кабінету Міністрів України №

836 від 26.07.1996р. та № 562 від 12.07.2005р., і

що відповідно до Постанови КМУ № 562 позивачу виплачена допомога на оздоровлення.

          А тому ОСОБА_1 просить

визнати неправомірною відмову УСЗН

за № 1-2697 від 15 жовтня 2008 року та стягнути з відповідача 3480 грн.

недоплачену щорічну допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки.

          У

судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позов  ОСОБА_1 посилаючись на ті ж обставини, що і в

позовній заяві уточнивши вимоги за 2007 рік просив за 2007 рік стягнути

недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення в сумі 1590 грн. виходячи з

розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 01.04.2007 року-420грн., а

всього за 2007-2008 роки 3560 грн.

Представник відповідача-управління праці і соціального захисту населення

Антрацитівської міської ради  - ОСОБА_3

позов не визнала і пояснила суду, що виплати проводились у відповідності з

виділеними на ці цілі коштами. Кошти

виділялись в обсязі, передбаченому Законами України „Про Держав­ний бюджет"

на відповідний період.  Просить в задоволенні позову відмовити, тому що на

відділення не покладено обов'язок по

нарахуванню виплат, а тому вони не можуть провадити перерахунки проведених

позивачу виплат щорічної допомоги на оздоровлення. Крім того, ст. 71 ЗУ “Про

державний бюджет на 2007 рік” дія ст.48 вищевказаного закону призупинена.

Виплата позивачу ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2007 р. проведена

12.04.2007 року та 14.04.2008року, а рішення Конституційного Суду про визнання

неконституційною статтю 71 Закону України „Про Держав­ний бюджет на 2007

р." прийнято

9.07.2007 р., та п.28, підпункту11 Розділу П Закону За  України „Про

Держав­ний бюджет на 2008р."прийнято

22.05.2008р. тобто після виплати. Відповідно до ст.73 ЗУ “Про Конституційний

Суд України “ у разі, якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими,

що не відповідають Конституції України, вони втрачають чинність від дня

прийняття Конституційним судом рішення про їх неконституційність.

          Дослідивши докази наявні в матеріалах

справи, вислухавши сторони суд вважає, позов таким, що підлягає  задоволенню.

         Конституцією України встановлено:

права і свободи людини та їх гарантії визначають

зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст.3). Норми Конституції

України є нормами прямої дії. 

Згідно п.5 рішення Постанови Пленуму Верховного Суду

України від 01.11.1996 року № 9, при здійсненні

правосуддя судам під час розгляду справи необхідно піддавати оцінці нормативно-правові акти будь-якого державного

органу на відповідність їх як Конституції так і закону. Якщо при цьому буде

встановлено, що нормативно-правовий акт, який

підлягає застосуванню не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати

закон, який регулює ці правовідносини.

Кодексом адміністративного

судочинства встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права,

відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими

цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.і ст.8)

           В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 

є інвалідом 3

групи ЧАЕС перебуває на обліку у відповідача . (а.с.11,12)

         Правовий статус позивача визначає Закон України № 796-ХП "Про статус і соціальний

захист громадян, що постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи".

       Статтею 13 Закону № 796-ХЇЇ встановлено,

що держава бере на себе відповідальність за

завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я громадянами, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Згідно абзацу другого частини

четвертої статті 48 Закону № 796-ХП позивачу, як інваліду 3 групи від захворювання, яке пов'язане з

роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виплачується як компенсація за

шкоду, заподіяну здоров'ю, щорічна допомога на оздоровлення, розмір якої для

інвалідів 3 групи встановлено в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

            Рішенням Конституційного суду України № 6-рп /2007 від 09

липня 2007 року положення Закону України

«Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії абзацу другого частини четвертої статті 48

Закону № 796-ХП визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення

Конституційним Судом України цього рішення на

підставі ст. 152 Конституції України.

Норма абзацу другого частини четвертої статті 48 Закону №

796-ХП про встановлення розміру

виплат щорічної допомоги на оздоровлення для інвалідів 3 групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на 2007 та 2008 роки є діючою.

Ураховуючи вищевказане слід визнати відмову УСЗН за № 1-2369 від 15 жовтня 2008 року про

відмову у донарахуванні та доплаті

щорічної допомоги на оздоровлення    

за 2007-2008 роки - неправомірною.

Частиною сьомою ст. 48 Закону України" Про статус та

соціальний захист громадян, що

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

 Законом України «Про державний бюджет» на 2007-2008

роки встановлена   мінімальна

заробітна плата на 1 квітня 2007 року - 420 грн. на 1 січня  2008 року -515

грн. ОСОБА_1 згідно довідки УСЗН отримав щорічної допомоги на оздоровлення за 18.05.2007року-90 грн. і 

за 20.03.2008 рок 90грн.(а.с.9,17)

  А тому УСЗН Анрацитівської міської ради,

повинно сплатити ОСОБА_3 недоплачену суму щорічної

допомоги на оздоровлення 3560 грн. за 2007-2008 рік в

сумі з  

із наступного розрахунку( 420

грн .х 4(2007рік) = 1680грн.+ 515грн.х

4=2060рн.(2008рік)-180грн.(отримана за 2007-2008роки допомога).

           Враховуючи, що

відповідно до п.4 ст.7 Декрету КМ України "Про державне мито" органи

соціального забезпечення від сплати

держмита звільняться тому держмито з відповідача не стягувати.

На

підставі викладеного вище, та керуючись на ст.ст. З, 19, 22,

92, 152 Конституції України, ст.ст. 1166,

1173 Цивільного Кодексу, ст. 21 Бюджетного Кодексу, ст. 59 Закону України "Про державний бюджет

на 2008 рік", ст.ст. 1, 13, 48, 63, 70, 71 Закону України "Про

статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(ред. від

09.07.2007р.), Закон України "Про державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти", Рішення

Конституційного Суду України за №

6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, на підставі п.1 ч.і ст.З, ст.ст.4 - 9, п.2 ст. 19,

ст.ст. 56, 58, 59, 104, 105, 159 Кодексу адміністративного судочинства

України,суд-

 П  О 

С  Т  А 

Н  О  В 

И  В :

Адміністративний позов  ОСОБА_1

задовольнити повністю.

             1. Визнати

відмову УСЗН за № 1-2697 від 15

жовтня 2008 року у донарахуванні та доплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за

2007-2008 роки - неправомірною.

             2.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту

населення

Антрацитівської міської

ради Луганської області на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічної допомоги

на оздоровлення за 2007-2008 роки

в сумі 3560 грн. (три

тисячі п'ятсот шістдесят  грн.). 

 Постанова  може бути оскаржене  в апеляційному суді Донецької області шляхом

подачі заяви про апеляційне 

оскарження  протягом десяти днів з

дня її проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на постанову

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

            СУДДЯ:                                                                                 

ТОЛСТИХ О.В.