Рішення

від 07.08.2009 по справі 52/259

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/259

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/259

07.08.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобудмонтаж»про стягнення 23 810,25 грн. за участю представника позивача –Струця Д.В., довіреність № б/н від 20.02.2009 р., Шевчука А.С., довіреність № б/н від 20.02.2009 р., відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 21 266,06 грн., інфляційної складової боргу в розмірі 353,16  грн., 3% річних в розмірі 243,44 грн., пені в розмірі 1 947,59 грн., а загалом 23 810,25 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.05.2009 року.

У судовому засіданні 07.08.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 07.08.2009 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.10.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобудмонтаж»(замовник) укладено договір про виготовлення та поставку товару № 596, за умовами якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, виготовити замовнику замовлений товар, (бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар, відповідно до прас-листа виконавця) по узгодженню сторін виконати його доставку, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти замовлений товар, та здійснити його оплату на умовах договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2008 року, а в частині взаєморозрахунків –до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору, жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік (п.9.1 договору).

Відповідно до п.7.5 договору замовник зобов'язаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки.  

На виконання умов договору позивач регулярно здійснював поставки товару відповідачу, що підтверджується накладними на фактичний відпуск товарів та товарно-транспортними накладними, що містяться в матеріалах справи.

Проте, зобов'язання з оплати поставленого товару на момент звернення позивача з позовом до господарського суду відповідач не виконав в повному обсязі і має заборгованість перед позивачем у сумі 21 266,06 грн.,що підтверджується актом узгодження з 01.01.2009 по 31.01.2009.

Відповідачем  після порушення   провадження  у справі  сплачено  5 500,00 грн. боргу, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 109 від 25.03.2009р., 217 від 03.06.2009р., 272 від 23.06.2009р., 316 від 10.07.2009р., 293 від 02.07.2009р. Тому провадження у справі в частині стягнення цієї суми підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 15 766,06 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 15 766,06 грн.

Доказів сплати поставленого позивачем товару відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 15 766,06 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 353,16 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних в розмірі 243,44 грн., які нараховані відповідно до вимог закону, є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 8.2 договору за прострочення платежу замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 1 947,59 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Державне мито у сумі 238,11 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобудмонтаж»(01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд.1, код 33636815) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код 05523398) 15 766 (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 06 коп. основного боргу, 1 947 (одну тисячу дев'ятсот сорок сім) грн. 59 коп. пені, 353  (триста п'ятдесят три) грн. 16 коп. інфляційної складової боргу, 243  (двісті сорок три) грн. 44 коп. 3% річних, 238 (сто дев'ятнадцять) грн. 11 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 5 500,00 грн

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.   

Суддя                                                                                                           С.Чебикіна