Рішення

від 14.09.2009 по справі 39/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/206

14.09.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Ерфольг»

до                  Приватного підприємства «СП.Євродім Канстракшн Кампані Україна»

про   стягнення 46 432,60 грн.

                                                                                                                       Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача:  Калінчук А.О. (довіреність № б/н від 01.12.2008 р.)

Від відповідача: Наконечна Л.В. (довіреність № 01/07-09 від 01.07.2009 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Ерфольг»звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою № б/н від 12.02.2009 р. до Приватного підприємства «СП.Євродім Канстракшн Кампані Україна»про стягнення 46 432,60 грн. заборгованості відповідно до Договору підряду № 06/08 від 23.05.2008 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору підряду № 06/08 від 23.05.2008 р. позивач виконав для відповідача підрядні роботи згідно актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) за серпень та вересень 2008 р., проте, останній названі акти не підписав, зобов‘язання по оплаті підрядних робіт на підставі цих актів не виконав в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області № 14/236 від 16.04.2009 р. відповідно до ст. ст. 15, 17 ГПК України справу № 14/236 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Ерфольг»до Приватного підприємства «СП.Євродім Канстракшн Кампані Україна»про стягнення 46 432,60 грн. направлено до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2009 р. порушено провадження у справі № 39/206 та призначено справу до розгляду на 01.06.2009 р. о 10:30 год.

Представники сторін в судове засідання 01.06.2009 р. не зЧявились, вимоги ухвали суду від 29.04.2009 р. не виконали.

Представник позивача 01.06.2009 р. через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 06.07.2009 р. о 14:30 год.

Представник позивача 02.07.2009 р. через відділ діловодства суду подав Заперечення на відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 06.07.2009 р. подав клопотання про продовження термінів розгляду справи. Аналогічне клопотання подане представником відповідача. Судом клопотання задоволені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2009 р., на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, строк вирішення спору по справі № 39/206 було продовжено та відкладено розгляд справи на 27.07.2009 р. о 10:00 год.

Представник позивача 27.07.2009 р. через відділ діловодства суду подав клопотання відповідно до якого повідомив суд про зміну банківських реквізитів відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 27.07.2009 р. подав клопотання про участь в судовому засіданні директора ТОВ «Інжинірингова компанія «Ерфольг»Самчука К.В. та письмові пояснення останнього по суті спору. Судом відповідно до ч. 2 ст. 28 ГПК України клопотання задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні 27.07.2009 р. на виконання вимог попередніх ухвал суду подав оригінал Акту приймання –передання наданих послуг від 30.11.2008 р. на виконання вимог ухвали суду від 01.06.2009 р. та докази направлення відповідачу акту виконаних підрядних робіт за серпень 2008 р. № 10 від 29.08.2008 р. та акту виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. № 11 від 12.09.2008 р.

Представник відповідача в судовому засіданні подав докази направлення позивачу відповіді на акт виконаних підрядних робіт за серпень 2008 р. № 10 від 29.08.2008 р. та акт виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. № 11 від 12.09.2008 р.

Представник позивача позовні вимоги з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог № 3394/09 від 16.04.2009 р. (а.с. 108 –116) підтримав повністю.

Відповідно до Заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просить суд збільшити розмір позовних вимог на суму у розмірі 9500,00 грн., пов'язану з витратами на правову допомогу на підставі Договору № 39 про надання адвокатських послуг від 24.09.2008 р., укладеного між позивачем та Адвокатським обЧєднанням «Адвокатська фірма «АКТІО».

Згідно ч. 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині,             

Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз'яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»зазначає, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Відповідно до позовної заяви № б/н від 12.02.2009 р. позивач звернувся до суду тільки з вимогою про стягнення 46 432,60 грн. заборгованості відповідно до Договору підряду № 06/08 від 23.05.2008 р.

Проте, відповідно до положень ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката відноситься до судових витрат (тобто витрат, пов'язаних з розглядом справи в господарському суді –п. 1 розЧяснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Зі змісту Заяви про збільшення розміру позовних вимог вбачається, що позивач фактично збільшує позовні вимоги на суму 9500,00 грн., що пов'язане з витратами на правову допомогу на підставі Договору № 39 про надання адвокатських послуг від 24.09.2008 р.

Отже, у наведеній ситуації згадана заява позивача по своїй суті не є власне заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки містить вимогу позивача про відшкодування судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката. А тому суд розглядає по суті первісно заявлені вимоги позивача та вимогу стягнути 9500,00 гривень витрат за послуги адвоката.

Правило розподілу судових витрат, зокрема пов'язаних із послугами адвоката, міститься у частині 5 ст. 49 ГПК України та залежить від задоволення (в т.ч. часткового) позову або відмови в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.07.2009 р. проти заявлених позовних вимог заперечував повністю відповідно до викладеного у Відзиві на позовну заяву (а.с. 69 –72).

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 27.07.2009 р. було оголошено перерву до 14.09.2009 р. о 10 год. 50 хв.  

Представник відповідача через відділ діловодства суду 08.09.2009 р. подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи, а 11.09.2009 р. –письмове заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якого заперечував щодо задоволення вимог позивача про відшкодування витрат на послуги адвоката, у зв'язку з ненаданням позивачем належних доказів здійснення цих витрат.

Представник позивача 14.09.2009 р. через відділ діловодства суду подав Заяву про збільшення позовних вимог № б/н від 14.09.2009 р., відповідно до якої просив суд відшкодувати йому витрати на послуги адвоката у сумі 6200,00 грн. та на підтвердження вказаної суми надав оригінали платіжних доручень № 533 від 08.05.2009 р., № 576 від 29.07.2009 р., № 377 від 21.10.2008 р., № 463 від 12.01.2009 р., № 481 від 03.02.2009 р. та банківської виписки від 20.10.2008 р. Таким чином, названою заявою № б/н від 14.09.2009 р. позивач фактично зменшив суму відшкодування витрат на послуги адвоката до суми у розмірі 6200,00 грн., у порівнянні з раніше поданою Заявою про збільшення позовних вимог № 3394/09 від 16.04.2009 р.

В судовому засіданні, призначеному на 14.09.2009 р., за згодою представників позивача та відповідача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

   ВСТАНОВИВ:

23.05.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Ерфольг»(позивач), визначеним як Підрядник, та Приватним підприємством «СП.Євродім Канстракшн Кампані Україна»(відповідач), визначеним як Замовник був укладений Договір підряду № 06/08 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1.Договору Підрядник (позивач) за дорученням Замовника (відповідача) зобов'язався на власний ризик виконати певну роботу, визначену у п.п. 2.1. –2.7 Договору, за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 12а, а Замовник зобов'язався  надати Підрядникові фронт робіт, прийняти роботи після їх повного завершення та оплатити.

Умовами Договору сторони встановили, що Підрядник зобов'язується виконувати роботу до 9 червня 2008 р. з правом дострокового виконання (п. 5.2 Договору), після закінчення виконання робіт Підрядник зобов'язаний письмово повідомити Замовника про готовність предмету до здачі протягом трьох днів (п. 5.3 Договору).

Згідно п. 6.1 Договору вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з попереднім кошторисом (Додаток № 1 до Договору).

Зі змісту згаданого Додатку № 1 до Договору вбачається, що останній містить лише найменування матеріалів, які належить використовувати для виконання підрядних робіт за Договором, їх ціну за одиницю та вартість робіт за одиницю (без ПДВ). Загальна ціна роботи за Договором сторонами у попередньому кошторисі не визначена.

Безпосередньо пунктами 6.3, 6.5 сторони передбачили умови оплати роботи, а саме:

- протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання даного Договору перераховується аванс у розмірі 60000,00 грн. (з ПДВ);

        - протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання акту здачі –приймання робіт –остаточний розрахунок.

Згідно п. 8.1 Договору здача –приймання виконаних підрядних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3 (трьох) днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмету підряду до приймання.

Відповідно до п. 9.2.1 Договору Замовник зобов'язаний прийняти виконану Підрядником роботу відповідно до Договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов Договору або інших недоліків негайно заявити про них Підрядникові.  

21.06 2008 р. сторони уклали Доповнення до Договору підряду № 06/08, відповідно до якого п. 11.1 Договору виклали наступним чином: Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до моменту його остаточного виконання сторонами.

На твердження позивача, він виконав підрядні роботи відповідно до Договору та узгодженого сторонами попереднього кошторису (Додаток № 1 до Договору), що підтверджується наступними актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3):

- акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008 р. на суму 67316,40 грн.;

- акт приймання виконаних підрядних робіт № 10 та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 р. на суму 40705,20 грн.;

- акт приймання виконаних підрядних робіт № 11 та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. на суму 5722,80 грн.

Проте відповідач розрахувався з позивачем за виконані роботи лише частково у сумі 67316,40 грн. згідно підписаного сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008 р.

Позивач вважає, що станом на час його звернення з позовом до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором становить 46 432,60 грн. згідно актів приймання виконаних підрядних робіт № 10, № 11 та відповідних довідок про вартість виконаних підрядних робіт за серпень, вересень 2008 р. (надалі –Акти виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р., № 11 за вересень 2008 р.), які фактично підписані в односторонньому порядку тільки Підрядником (позивачем).

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач неодноразово звертався до відповідача стосовно прийняття виконаних підрядних робіт, підписання Актів виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р., № 11 за вересень 2008 р. та оплати спірних робіт на підставі цих актів, а саме:

- 24.09.2008 р. позивач направив відповідачу лист № 19 від 24.09.2008 р. з проханням підписати акти виконаних робіт та акт звірки взаєморозрахунків, до якого згідно опису вкладення додав Акти виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р., № 11 за вересень 2008 р., акт взаєморозрахунку, рахунки –фактури № 0000020 від 29.08.2008 р., № 0000021 від 12.09.2008 р. та відповідний лист (копія опису вкладення знаходиться в матеріалах справи);

- 13.10.2008 р. позивач направив відповідачу повідомлення № 22 від 13.10.2008 р. (а.с. 22), відповідно до якого повторно повідомив про виконання підрядних робіт за Договором та надіслав вищезазначені Акти виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р., № 11 за вересень 2008 р., акт взаєморозрахунку, рахунки –фактури № 0000020 від 29.08.2008 р. та № 0000021 від 12.09.2008 р., просив оплатити кошти згідно цих рахунків –фактур. Направлення повідомлення № 22 від 13.10.2008 р. відповідачу підтверджується фіскальними чеками № 0567, № 0568 від 13.10.2008 р. та описами вкладення у цінний лист (копії знаходиться в матеріалах справи). Відповідач у Відзиві на позовну заяву (а.с. 69) не заперечує отримання  повідомлення № 22 від 13.10.2008 р.;

-  19.11.2008 р. позивач знов направив відповідачу лист з Актами виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р., № 11 за вересень 2008 р., актом взаєморозрахунку, рахунками –фактури № 0000020 від 29.08.2008 р. та № 0000021, що підтверджується фіскальним чеком № 2560 від 19.11.2008 р. та описом вкладення у цінний лист (копії знаходиться в матеріалах справи);

-  27.11.2008 р. позивач направив відповідачу вимогу № 27 від 26.11.2009 р. (а.с. 23) про сплату коштів за Договором підряду № 06/08 від 23.05.2008 р. Копія повідомлення № 70341 свідчить про отримання відповідачем зазначеної вимоги 03.12.2008 р. (копія знаходиться в матеріалах справи), відповідач у Відзиві на позовну заяву (а.с. 70) не заперечує отримання  вимоги № 27 від 26.11.2009 р.

Відповідач у відповідь на повідомлення позивача № 22 від 13.10.2008 р. направив останньому лист № 19 від 18.11.2008 р. (а.с. 76), в якому не погодився з об'ємами виконаних позивачем підрядних робіт за Договором, оскільки останні, на його думку, значно завищені. Проте лист № 19 від 18.11.2008 р. не містить конкретно-визначених посилань щодо того, в якій частині об'єми спірних робіт завищені. Будь –які докази направлення названого листа позивачу відповідачем не названі та до матеріалів справи не додані.

Крім того, відповідач направив позивачу лист № 22 від 10.12.2008 р. (а.с. 77), в якому зазначив, що після детального розгляду актів виконаних робіт № 10, № 11 ним було встановлено, що в цих актах «…враховані матеріали та роботи, за які вже була зроблена оплата в попередніх актах, деякі матеріали враховані двічі, а також враховані матеріали, які не були передбачені однолінійною схемою проекту…», а тому просив позивача «…достовірно розібратися в переліку робіт, що виконувалися та в матеріалах, які були потрібні для їх виконання». При цьому, лист № 22 від 10.12.2008 р. не містить найменування матеріалів і робіт, які, на думку відповідача,  або вже були оплачені, або врахованих двічі, або не були передбачені однолінійною схемою проекту. Відповідач в судовому засіданні 27.07.2009 р. в якості доказу направлення названого листа позивачу подав копії повідомлення про вручення поштового відправлення № 409388 та опису вкладення у цінний лист від 11.12.2008 р. (виправлення на штампі пошти щодо дати зроблені від руки незазначеною особою), копії повідомлення та опису знаходяться в матеріалах справи.

У абз. 3 стор. 2 Відзиву на позовну заяву (а.с. 70) відповідач зазначив, що ним «…було самостійно підготовлено та надано Позивачу Акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року, в якому відображалися обсяги робіт, які були реально виконані позивачем додатково до робіт, які були виконані Позивачем у червні 2008 року». При цьому, копія Акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року на суму 7365,60 грн. додана відповідачем до Відзиву на позовну заяву. Докази ж «надання»позивачу названого акту відповідачем не названі та до матеріалів справи не залучені.             

Згідно наданого суду Заперечення на відзив на позовну заяву позивач вважає доводи відповідача щодо непідписання ним Актів виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р., № 11 за вересень 2008 р. безпідставними та такими, що не відповідають дійсності з наступних підстав:

- пунктом 6.5 Договору встановлено, що протягом трьох днів з моменту підписання акту здачі - приймання робіт проводиться остаточний розрахунок.

- відповідачем на вимогу позивача про сплату коштів (повідомлення № 22 від 13.10.2008 р.) було надано відповідь майже через місяць (лист № 19 від 18.11.2008 р.) з відповідними запереченнями щодо кошторису на виконання робіт.

- у відповідності до п. 6.1. Договору вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з попереднім кошторисом (Додаток № 1 до Договору);

- попередній кошторис був укладений сторонами 23.05.2008 р. (дата підписання сторонами спірного договору) та не змінювався протягом дії Договору та етапів виконання робіт за цим Договором;

- оплата за Договором повинна здійснюватись згідно з ціною матеріалів та вартістю робіт за одиницю, що визначені у попередньому кошторисі;

- позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням прийняти виконані роботи та сплатити борг за них;

- відповідач, у свою чергу, в порядку ч. 6 ст. 882 ЦК України не вказав на недоліки виконаних робіт, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, чим позбавив себе можливості заперечувати щодо недоліків у виконаній роботі;

- з огляду на наведене позивач вважає себе таким, що належним чином передав результати робіт відповідачу, а останнього таким, що їх прийняв.

Отже, оскільки відповідач станом на час судового розгляду спору заборгованість у розмірі 46 432,60 грн. (основний борг) за підрядні роботи за серпень, вересень 2008 р. на підставі  Договору підряду № 16/08 від 23.05.2008 р. не оплатив, позивач вважає, що зазначені кошти підлягають стягненню у примусовому порядку.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині 1 ст. 317 ГК України, можуть укладатися договори підряду, зокрема, на капітальне будівництво. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст. 317 ГК України).

Частиною 1 ст. 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобовЧязується збудувати і здати у встановлений строк обЧєкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобовЧязується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обовЧязок не покладається на підрядника, прийняти обЧєкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч. 2 ст. 875 ЦК України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.      

Наведене свідчить, що між сторонами по справі укладений договір підряду (№ 16/08 від 23.05.2008 р.), а тому саме він та відповідні положення статей глави 61, зокрема параграфу 3 цієї глави, ЦК України та глави 33 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначають права та обов‘язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.   

Згідно ч. 1 ст. 321 ГК України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін (ч. 2 ст. 321 ГК України). Пунктом 4 ст. 321 ГК України визначено, що підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

За правилами ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч. 6 ст. 882 ЦК України замовник має право відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків виконаних робіт, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Крім того, відповідно до ст. 323 ГК України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Так, пунктами 88 - 91 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 «Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»(зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 601)  визначений порядок приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва), а саме:

- приймання-передання закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду (п. 88);

-   після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання (п. 89);

- передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи (п. 91).

Пунктами 98, 99 вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх.

Відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року  № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»такими типовими формами є № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт»та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт».

Отже, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти № КБ-2в і № КБ-3.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

По матеріалам справи встановлено, що в серпні та вересні 2008 р. позивач виконав для відповідача підрядні роботи відповідно до Договору та узгодженого сторонами попереднього кошторису (Додаток № 1 до Договору), про що склав та підписав в односторонньому порядку акт приймання виконаних підрядних робіт № 10 та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 р. на суму 40705,20 грн., а також акт приймання виконаних підрядних робіт № 11 та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. на суму 5722,80 грн.

Тому, 13.10.2008 р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням № 22 від 13.10.2008 р. (а.с. 22) про виконання підрядних робіт за Договором та надіслав для підписання вищезазначені акти приймання виконаних підрядних робіт, акт взаєморозрахунку, рахунки –фактури № 0000020 від 29.08.2008 р. та № 0000021 від 12.09.2008 р., просив оплатити кошти згідно цих рахунків –фактур. Фіскальні чеки № 0567, № 0568 від 13.10.2008 р. з описами вкладення у цінний лист (копії знаходиться в матеріалах справи) приймаються судом у якості належних доказів направлення  позивачем відповідачу повідомлення № 22 від 13.10.2008 р. з доданими до нього документами.

Так, відповідно до п. 36 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1155), про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). При цьому опис вкладання у цінний лист не зумовлений Правилами надання послуг поштового зв'язку в якості самостійно існуючого документа (п. 78).

Відповідно до п.п. 1.1, 9.2.1 Договору відповідач був зобов'язаний прийняти роботи після їх повного завершення та оплатити, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов Договору або інших недоліків негайно заявити про них позивачу.

Згідно п. 8.1 Договору здача –приймання виконаних підрядних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3 (трьох) днів з моменту повідомлення позивача про готовність предмету підряду до приймання.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач фактично відмовився від прийняття підрядних робіт за серпень та вересень 2008 р., оскільки не підписав направлені йому позивачем Акти виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р., № 11 за вересень 2008 р.

Так, відповідно до листа № 19 від 18.11.2008 р. (а.с. 76) та листа № 22 від 10.12.2008 р. (а.с. 77) (надалі –Листи № 19, № 22) відповідач не погодився з об'ємами виконаних позивачем підрядних робіт, що були зазначені останнім в Актах виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р., № 11 за вересень 2008 р.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч. 6 ст. 882 ЦК України замовник має право відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків виконаних робіт, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Враховуючи наведені норми ЦК України, суд не визнає мотиви відмови відповідача від підписання спірних Актів виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р., № 11 за вересень 2008 р., що були викладені у Листах № 19, № 22, обґрунтованими з наступних підстав:

- Листи № 19, № 22 не містять конкретно-визначених посилань щодо того, в якій саме частині об'єми спірних робіт завищені;

- Листи № 19, № 22 не містять найменування матеріалів і робіт, які, на думку відповідача,  або вже були оплачені, або врахованих двічі, або не були передбачені однолінійною схемою проекту.

Поданий відповідачем на розгляд суду Акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року на суму 7365,60 грн. (а.с. 97-100), в якому, на думку відповідача, відображаються обсяги робіт, які були реально виконані позивачем додатково до робіт, виконаних останнім у червні 2008 року, також не визнається судом у якості обґрунтованого мотиву відмови відповідача від підписання Актів виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р., № 11 за вересень 2008 р. оскільки:

по - перше, цей акт містить об'єми виконаних підрядних робіт за листопад 2008 рок, тоді як спірними є підрядні роботи за період серпень - вересень 2008 року;

по - друге, докази «надання»цього акту на розгляд позивачу відповідно до п. 36 Правил надання послуг поштового зв'язку відповідачем не названі та до матеріалів справи не додані.

Таким чином, судом встановлено відсутність обгрунтованих заперечень та зауважень з боку відповідача по Актам виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р., № 11 за вересень 2008 р., а рівно останній відповідно до п.п. 1.1, 9.2.1 Договору зобов'язаний був прийняти роботи за цими актами та оплатити їх.

Отже, хоча Акти виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р., № 11 за вересень 2008 р. зі сторони відповідача фактично не підписані, проте здійснені по ним позивачем підрядні роботи на суму 46428,00 грн. вважаються судом такими, що прийняті відповідачем, а названі акти такими, що підписані відповідачем в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України після закінчення семиденного строку від дня пред'явлення позивачем вимоги про їх підписання та оплату (повідомлення № 22 від 13.10.2008 р. + 7 днів = 21.10.2008 р.).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 6.5 Договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за договором здійснюється протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання акту здачі –приймання робіт –остаточний розрахунок, т.т. у випаду, який стосується обставин справи № 39/206, протягом 3 (трьох) днів з 21.10.2008 р.

Станом на час судового розгляду спору відповідач, в порушення п.п. 1.1, 6.5 Договору, заборгованість у розмірі  46428,00 грн. за підрядні роботи відповідно до Актів виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р., № 11 за вересень 2008 р., складених на підставі  Договору підряду № 16/08 від 23.05.2008 р., не оплатив.

Крім того, суд звертає увагу, що фактично позивачем заявлена вимога про стягнення основного боргу на підставі Договору підряду № 16/08 від 23.05.2008 р. відповідно до Актів виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р., № 11 за вересень 2008 р. у розмірі 46 432,60 грн., тоді як загальна сума названих актів становить 46428,00 грн. (40705,20 грн. за Актом виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р. + 5722,80 грн. за Актом виконаних робіт № 11 за вересень 2008 р. =46428,00 грн.).

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 46432,60 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у сумі 46428,00 грн.  

В іншій частині вимог позивача щодо сплати основного боргу в сумі 4,60 грн. (46432,60 грн. –46428,00 грн. = 4,60 грн.) відповідачу належить відмовити з огляду на наявність арифметичної помилки при обрахуванні позивачем загальної суми підрядних робіт згідно Актів виконаних робіт № 10 за серпень 2008 р., № 11 за вересень 2008 р.

Позивач також просить стягнути з відповідача 6200,00 гривень витрат за послуги адвоката (з урахуванням Заяви про збільшення позовних вимог № б/н від 14.09.2009 р.) на підставі Договору № 39 про надання адвокатських послуг від 24.09.2008 р., укладеного між позивачем та Адвокатським обЧєднанням «Адвокатська фірма «АКТІО».

        Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати  складаються  з  державного  мита,  сум, що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Оплата праці адвоката  здійснюється  на  підставі  угоди  між громадянином  чи  юридичною  особою  і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»).

Як свідчать матеріали справи, Договір № 39 про надання адвокатських послуг був  укладений позивачем з Адвокатським обЧєднанням «Адвокатська фірма «АКТІО»24.09.2008 р. (надалі –Договір № 39 від 24.09.2008 р.), тоді як до Господарського суду Житомирської області позивач звернувся з позовною заявою № б/н від 12.02.2009 р. до Приватного підприємства «СП.Євродім Канстракшн Кампані Україна»24.04.2009 р. (згідно реєстраційного штампу названого суду).

Умовами  п. 1.1 зазначеного  договору  передбачено, що Замовник (позивач) доручає, а Фірма (Адвокатське обЧєднання «Адвокатська фірма «АКТІО») приймає на себе зобов'язання щодо надання за винагороду комплексу адвокатських та юридичних послуг в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Надання послуг Фірмою здійснюється на підставі усної або письмової заявки Замовника (п. 3.1 Договору № 39 від 24.09.2008 р.).

Пунктом 3.5 Договору № 39 від 24.09.2008 р. передбачено, що оплата послуг Фірми здійснюється Замовником залежно від обсягу наданих чи запланованих послуг Замовнику, за кожною заявкою, протягом пЧяти днів після підписання акту приймання – передання наданих послуг або може здійснюватись шляхом передоплати розмір якої встановлюється в рахунках –фактурах за кожною поданою заявкою замовника відповідно до тарифів Фірми.

У якості доказів оплати послуг Фірми позивач надав суду наступні документи:

- рахунки –фактури від 30.09.2008 р. на суму 8000,00 грн., від 25.11.2008 р. на суму 1500,00 грн. у копіях (а.с. 114, 115);

- акти приймання –передання наданих послуг від 30.09.2008 р. на суму 8000,00 грн.  у копії (а.с. 116) та від 30.11.2008 р. на суму 1500,00 грн. в оригіналі (знаходиться в матеріалах справи);

- оригінали платіжних доручень № 533 від 08.05.2009 р., № 576 від 29.07.2009 р., № 377 від 21.10.2008 р., № 463 від 12.01.2009 р., № 481 від 03.02.2009 р. та банківської виписки від 20.10.2008 р. на загальну суму 6200,00 грн.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат відповідно Договору № 39 від 24.09.2008 р. в розмірі 6200,00 грн. визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Предметом Договору № 39 від 24.09.2008 р. фактично визначено надання за винагороду позивачу Фірмою комплексу адвокатських та юридичних послуг в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а отже Договір № 39 укладений не на виконання адвокатських та юридичних послуг, повЧязаних з розглядом господарського спору між позивачем та відповідачем, крім того цей договір був укладений значно раніше, ніж позивач звернувся з позовом до Господарського суду Житомирської області про стягнення 46 432,60 грн. з Приватного підприємства «СП.Євродім Канстракшн Кампані Україна».

З огляду на наведене, суд також звертає увагу, що рахунки –фактури від 30.09.2008 р. на суму 8000,00 грн. та від 25.11.2008 р. на суму 1500,00 грн. в «найменуванні послуги», за яку виставляється відповідний рахунок, містять загальне зазначення «за ведення судової справи». Крім того, акти приймання –передання наданих послуг від 30.09.2008 р. на суму 8000,00 грн. та від 30.11.2008 р. на суму 1500,00 грн. складені щодо надання позивачу комплексу юридичних послуг, які полягали у підготовці процесуальних (клопотань, заяв) та представництві інтересів клієнта в суді, але знов не вказано, що такі юридичні послуги надавалися стосовно розгляду господарського спору між позивачем та відповідачем.

До того ж, Акт приймання –передання наданих послуг від 30.11.2008 р. на суму 1500,00 грн. (залучений позивачем до матеріалів справи в судовому засіданні в Господарському суді м. Києва 27.07.2009 р.) був складений сторонами щодо приймання – передачі «комплексу юридичних послуг, які полягали у: представництві інтересів Клієнта в Господарському суді м. Києва», тоді як фактично станом на час складання названого акту господарський спір між позивачем та відповідачем в Господарському суді м. Києва не розглядався, а рівно представництво інтересів позивача Фірмою не здійснювалось.

Отже, з вищезазначених підстав платіжні доручення № 533 від 08.05.2009 р., № 576 від 29.07.2009 р., № 377 від 21.10.2008 р., № 463 від 12.01.2009 р., № 481 від 03.02.2009 р. та банківська виписка від 20.10.2008 р. на загальну суму 6200,00 грн. не приймаються судом у якості належних доказів здійснення позивачем витрат на адвокатські послуги, які повЧязані з розглядом господарського спору між позивачем та відповідачем, оскільки у призначенні платежу наведених доручень та виписки вказано: «Передоплата за адвокатські та юридичні послуги зг. дог. № 39 від 24.09.08 р.».

Крім цього та відповідно до розЧяснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. № 02-5/78 з подальшими змінами та доповненнями (п. 11), розмір заявленої позивачем до стягнення суми адвокатських послуг відповідно до актів приймання –передання наданих послуг від 30.09.2008 р. та від 30.11.2008 р. (6200,00 грн.), визнається судом неспіврозмірним, тобто явно завищеним відповідно до ціни позову (46432,60 грн.) та його предмету. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, позивачем не названі та до матеріалів справи не додані. Зокрема, згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 10.12.2007 № 01-8/963 такими доказами можуть бути: встановлені нормативно –правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Відповідно до п. а  ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито», державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів із майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Загальна сума первісно заявлених вимог позивача становить 46432,60 грн., отже позивач повинен був оплатити державне мито у розмірі 464,33 грн.

Квитанцією № 41 від 25.12.2008 р. позивач перерахував державне мито на загальну суму 467,00 грн.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 ГПК України позивачу підлягає до повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 2,67 грн. (467,00 грн. –464,33 грн. = 2,67 грн.).

З наведених підстав та враховуючи той факт, що заява позивача про збільшення позовних вимог по своїй суті не є власне заявою про збільшення розміру позовних вимог, так як містить вимогу про відшкодування судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, позивачу підлягає до повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 102,00 грн., перераховане квитанцією № 22 від 14.04.2009 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 530, 626, 875, 879, 882 ЦК України, ст. 317, 321, 323 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 44, 47, 48, 49, 69, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

               Стягнути з Приватного підприємства «СП.Євродім Канстракшн Кампані Україна»(04111, м. Київ, вул. Салютна, буд. 1-Б, кв. 82, ідентифікаційний код 35485860; р/р 260020160 в ВАТ «Піреус Банк МКБ», МФО 300658), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Ерфольг»(04112, м. Київ, вул. Шамрило, 1а, ідентифікаційний код 35256033; р/р 26008219773000 в АІКБ «Укрсиббанк», МФО 351005) 46428,00 грн. (сорок шість тисяч чотириста двадцять вісім  гривень 00 коп.) основного боргу, 464,28 грн. (чотириста шістдесят чотири гривні 28 коп.) держмита та 117,99 грн. (сто сімнадцять гривень 99 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Ерфольг»(04112, м. Київ, вул. Шамрило, 1а, ідентифікаційний код 35256033; р/р 26008219773000 в АІКБ «Укрсиббанк», МФО 351005)  з Доходу державного бюджету 2,67 грн. (дві гривні 67 коп.) державного мита, перерахованого квитанцією № 41 від 25.12.2008 р. та  102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита, перерахованого квитанцією № 22 від 14.04.2009 р., оригінали квитанцій № 41 від 25.12.2008 р. та № 22 від 14.04.2009 р. залишити в матеріалах справи № 39/206.

           3. В іншій частині позову відмовити.

           4. Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

 Суддя                                                                                                 Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 17.09.2009 р.