Рішення

від 02.09.2009 по справі 14/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/196

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.09.09 р.                                                                                     Справа № 14/196                               

за позовом Комунального підприємства по теплопостачанню „Вуглик”Горлівської

                   міської ради, ЄДРПОУ 30500344, м.Горлівка

до відповідача Колективного підприємства „Міськсвітло”, ЄДРПОУ 03342729,

                         м.Горлівка

про стягнення 168 грн. 10 коп.

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

                                                            Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

                                                            оголошувались перерви з 30.06. по 22.07.2009р.,

                                                            з 22.07. по 02.09.2009р.          

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по теплопостачанню „Вуглик” Горлівської міської ради, м.Горлівка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Колективне підприємство „Міськсвітло”, м.Горлівка, про стягнення заборгованості в сумі 168,10 грн., у тому числі основний борг в сумі 107,12 грн., пеня в сумі 28,89 грн., інфляція в сумі 31,85 грн. та три проценти річних в сумі 0,24 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 31.08.2009р. №74-3849 зменшив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 28,89 грн., інфляції в сумі 31,85 грн. та трьох процентів річних в сумі 0,24 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №260 від 25.07.2007р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву без номера та дати, що надійшов на адресу суду 18.06.2009р., повідомив суд про повне виконання своїх зобов'язань перед позивачем. Одночасно, враховуючи відсутність порушення зобов'язання перед позивачем, за твердженням відповідача, позовні вимоги про стягнення інфляції, трьох процентів річних та пені є неправомірними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

25.07.2007р. між сторонами був підписаний договір №260 про постачання теплової енергії, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію до будівлі за адресою: пр.Леніна, 21, площею 42,1 кв.м.

За умовами вказаного договору позивачем за період з 01.01.2009р. по 01.05.2009р. було поставлено відповідачу теплову енергію на суму 107,12 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Факт надання позивачем теплової енергії відповідачу підтверджується актом на включення опалення від 05.11.2008р., копія якого надана до матеріалів справи, з боку відповідача не заперечується.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.5.4 договору №260 від 25.07.2007р. позивач має право пред'являти рахунки на попередню оплату за майбутній розрахунковий період до 20 числа поточного місяця.

Відповідач зобов'язаний сплатити пред'явлені рахунки на попередню оплату поточного місяця протягом 3 банківських днів з моменту їх отримання (п.5.5 договору).

Згідно з п.5.7 договору №260 від 25.07.2007р. кінцевий розрахунок за фактично поставлену теплову енергію у звітному місяці здійснюється за фактичною поставкою теплової енергії з урахуванням коригування раніше наданого рахунку до 1 числа місяця наступного за звітним.

За приписом п.5.9 договору №260 від 25.07.2007р. у разі неоплати відповідачем рахунку на попередню оплату за п.5.4 або відсутністю такого, позивачем виставляється рахунок за отриману теплову енергію до 25 числа поточного місяця.

Відповідач зобов'язаний оплатити рахунок за відпущену теплову енергію по п.5.9 до 1 числа місяця, наступного за звітним (п.5.10 договору).

Як встановлено судом, позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки-фактури на попередню оплату №112 від 09.01.2009р., №372 від 05.02.2009р., №953 від 11.03.2009р., №1289 від 16.04.2009р.

Таким чином, з урахуванням вимог п.5.10 договору №260 від 25.07.2007р. заборгованість за теплову енергію надану:

-          у січні 2009р. має бути сплачена відповідачем до 01.02.2009р.;

-          у лютому 2009р. має бути сплачена відповідачем до 01.03.2009р.;

-          у березні 2009р. має бути сплачена відповідачем до 01.04.2009р.;

-          у квітні 2009р. має бути сплачена відповідачем до 01.05.2009р.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 107,12 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач  не виконав.

Зокрема, як встановлено судом, відповідачем було оформлене платіжне доручення №9 від 15.01.2009р. про перерахування позивачу грошових коштів в сумі 1121,03 грн. за отриману у січні 2009р. теплову енергію згідно договору №260 від 25.07.2007р.

Вказане платіжне доручення прийняте до виконання філією ВАТ КБ „Надра” Донецьким регіональним управлінням.

За поясненнями відповідача, які з боку позивача підтверджено, платіжне доручення банком виконане не було.

Листом від 23.03.2009р. №66 відповідач звернувся до начальника відділення №20 філії ВАТ КБ „Надра” Донецького регіонального управління з клопотанням щодо повернення платежів на розрахунковий рахунок, зокрема, за платіжним дорученням №9 від 15.01.2009р.

Згідно листа від 07.05.2009р. №78 відповідач звернувся до директора філії ВАТ КБ „Надра” Донецького регіонального управління з вимогою щодо перерахування за призначенням грошових коштів.

В листі від 28.05.2009р. №1872 філією ВАТ КБ „Надра” Донецького регіонального управління було повідомлено відповідача про ті обставини, що банк прийняв платіжні доручення відповідача на перерахування коштів до виконання. Проте, як повідомляв банк, у зв'язку з запровадженням заходів, спрямованих на фінансове оздоровлення банку, існують тимчасові затримки з перерахування коштів на рахунки в інших банках.

За поясненнями позивача, викладеними в заяві від 31.08.2009р. №74-3849, платіжне доручення відповідача було виконане банком лише після подачі позовної заяви у цій справі до суду.

За таких обставин, у зв'язку з простроченням сплати відповідачем вартості отриманої теплової енергії, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 01.05.2009р. по 28.05.2009р. нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 0,24 грн. та інфляцію в сумі 31,85 грн. за період з січня 2009р. по травень 2009р.

Згідно п.5.6 договору №260 від 25.07.2007р. позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 28,89 грн. за період з 01.05.2009р. по 28.05.2009р.

Відповідач проти стягнення з нього вказаних грошових коштів заперечує, посилаючись на відсутність його вини у простроченні виконання зобов'язань перед позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неналежне виконання ним грошового зобов'язання.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, посилання відповідача на неправомірність позовних вимог про стягнення інфляції та трьох процентів річних у зв'язку з відсутністю його вини у невиконання зобов'язань перед позивачем суд вважає безпідставними.

Одночасно, судом прийнято до уваги ті обставини, що нарахування інфляції на суму заборгованості за теплову енергію, надану протягом січня-квітня 2009р., розпочате позивачем з січня 2009р.

Як вказувалось вище, з урахуванням п.5.10 договору №260 від 25.07.2007р., заборгованість за теплову енергію, надану у січні 2009р., має бути сплачена відповідачем в строк до 01.02.2009р.

За таких обставин, враховуючи, що порушення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем з оплати вартості теплової енергії за січень 2009р. могло відбутися не раніше 01.02.2009р., нарахування позивачем інфляції в сумі 22,71 грн. за січень 2009р. є неправомірним, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляції підлягають частковому задоволенню в сумі 09,14 грн.

Виходячи з того, що розрахунок суми трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних в сумі 0,24 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 28,89 грн. суд приймає до уваги заперечення відповідача та вважає вказані позовні вимоги такими, що підлягають залишенню без задоволення, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з приписами ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Пунктом 5.6 договору №260 від 25.07.2007р. передбачено, що за весь період несвоєчасної оплати за теплову енергію відповідачу нараховується пеня у розмірі 1% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, проте, не більше 100% загальної суми боргу.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

З урахуванням викладеного, однією з головних умов застосування відповідальності за порушення зобов`язань, є вина особи, що порушила зобов`язання.

Проте, згідно наданих до справи матеріалів, неотримання позивачем грошових коштів за надану теплову енергію трапилось не з вини відповідача, а з вини банку. Навпаки, відповідач здійснив все можливе для того, щоб його договірні зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії були виконані належним чином.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд   оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 28,89 грн. є безпідставними та такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Клопотання Колективного підприємства „Міськсвітло”, м.Горлівка, що надійшло до суду 18.06.2009р., про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ КБ „Надра” судом залишено без задоволення.

Згідно із ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

За висновками суду, рішення у цій справі ніяким чином не стосується прав та обов'язків ВАТ КБ „Надра”.

Клопотання Колективного підприємства „Міськсвітло”, м.Горлівка, що надійшло до суду 22.07.2009р., про залучення до участі у справі в якості відповідача 2 ВАТ КБ „Надра” судом залишено без задоволення як безпідставне.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства по теплопостачанню „Вуглик” Горлівської міської ради, м.Горлівка до Колективного підприємства „Міськсвітло”, м.Горлівка задовольнити частково.

Стягнути з Колективного підприємства „Міськсвітло”, м.Горлівка на користь Комунального підприємства по теплопостачанню „Вуглик” Горлівської міської ради, м.Горлівка інфляцію в сумі 09 грн. 14 коп. та три проценти річних в сумі 00 грн. 24 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 05 грн. 71 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 17 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Комунального підприємства по теплопостачанню „Вуглик” Горлівської міської ради, м.Горлівка до Колективного підприємства „Міськсвітло”, м.Горлівка відмовити.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 02.09.2009р.

Суддя