10/148
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.09 Справа№ 10/148
За позовом: Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі ЛМКП „Львівтеплоенерго”, м.Львів
до відповідача: ВАТ „Львівське спеціалізоване підприємство по матеріально-технічному забезпеченню”, м.Львів
про стягнення 86 394 грн. 22 коп.
Суддя Довга О. І.
Секретар Яремчук С.
Представники:
від прокуратури- Татарин Ю.Б. –представник прокуратури (посв. № 101 від 30.07.2009р.);
Від позивача : Козак І.С.- довіреність №б/н від 05.12.2007р.;
Від відповідача: не з”явився;
Суть спору:
На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі ЛМКП „Львівтеплоенерго”, м.Львів до ВАТ „Львівське спеціалізоване підприємство по матеріально-технічному забезпеченню”, м.Львів про стягнення 86 394 грн. 22 коп.
Ухвалою суду від 04.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 14.07.2009р.
Розгляд справи відкладався на клопотання відповідача з підстав, викладених в ухвалі суду про відкладення розгляду справи .
Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити.
Відповідач вимог ухвал суду не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Вдруге подав письмове клопотання про відкладення розгляду спору у зв”язку з відрядженням голови правління . Одночасно повідомив суд про вжиття заходів для погашення заборгованості перед ЛМКП „Львівтеплоенерго”.
Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено:
Відповідно до договору №5080Р від 05.11.2002 року , ЛМКП „Львівтеплоенерго” (надалі - Позивач) зобов”язалось поставляти теплову енергію в гарячій воді, а ВАТ „Львівське спеціалізоване підприємство по матеріально-технічному забезпеченню”, м.Львів (надалі –Відповідач) зобов”язалось отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.
Відповідно до п. 6.3 договору , споживач до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.
Взяті на себе зобов”язання по постачанні теплової енергії в гарячій воді Позивач виконав згідно з Додатком№1 до Договору . Однак, відповідач не здійснив оплату за надані послуги теплопостачання за період з 01.11.2008р. по 01.05.2009р. в повному обсязі і станом на день пред”явлення позову в суд заборгованість відповідача становить 78 620 грн. 20 коп. основного боргу .
Позивач звернувся в господарський суд Львівської області з вимогою про стягнення основного боргу та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов”язання.
Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, вислухавши пояснення прокурора та позивача, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.
Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Судом встановлено, що Позивач надавав Відповідачу послуги по постачанні теплової енергії відповідно до умов договору №5080Р від 05.11.2002 року. Проте, Відповідач не розрахувався за отримані послуги в повному обсязі , заборгувавши 78620 грн. 20 коп. Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов”язання може забезпечуватись неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов”язань.
У відповідності до п.7.2.3 Договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію продавець нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Таким чином, позивачем правомірно нарахована пеня в сумі 3677 грн. 61 коп. ( розрахунок в матеріалах справи).
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі розрахунку штрафних санкцій , позивачем нараховано 3 432 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань та 663 грн. 76 коп. –3% річних.
Доказів сплати боргу відповідач суду не представив, заперечень на позов не подав. Враховуючи, що останнім вживаються заходи для погашення заборгованості перед Позивачем , суд вважає , що суму основного боргу Відповідач визнає .
Таким чином , існують усі правові підстави до стягнення з Відповідача 78620 грн. 20 коп. основного боргу, 3677 грн. 71 коп . пені, 3 432 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань та 663 грн. 76 коп. –3% річних.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, вислухавши пояснення представників прокуратури та позивача , суд визнав позов обґрунтованим та таким, який підлягає до задоволення повністю.
Судові витрати віднести на відповідача
Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 546,625 ЦК України, ст. ст. 43, 49,75, 82-85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ВАТ „Львівське спеціалізоване підприємство по матеріально-технічному забезпеченню”(79000, м.Львів, вул. Навроцького,69 ЄДРПОУ 00913605 ) на користь ЛМКП „Львівтеплоенерго” (79000, м.Львів, вул. Д.Апостола, 1 ЄДРПОУ 05506460 р/р26030301000046 в Західній регіональній філії АКБ „Трансбанк” МФО 385435) 78620 грн. 20 коп. основного боргу, 3677 грн. 71 коп . пені, 3 432 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань та 663 грн. 76 коп. –3% річних.
3. Стягнути з ВАТ „Львівське спеціалізоване підприємство по матеріально-технічному забезпеченню”(79000, м.Львів, вул. Навроцького,69 ЄДРПОУ 00913605) в доход державного бюджету України 863 грн. 94 коп. державного мита;
4. Стягнути з ВАТ „Львівське спеціалізоване підприємство по матеріально-технічному забезпеченню”(79000, м.Львів, вул. Навроцького,69 ЄДРПОУ 00913605) в доход державного бюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Суддя
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4849189 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні