Рішення

від 26.08.2009 по справі 13/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/31

26.08.09

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс - Україна"

до                     Приватного підприємства "Стенд - сервіс"

третя особа    Жовтневе відділення Промінвестбанку в м. Київ

про                  стягнення 16956,61 грн.

Суддя   Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача – Поліщук В.А. дов. № 07/28-09 від 28.07.09,

від відповідача - не з'явились

від третьої особи - не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

09.06.09 Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс - Україна" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Стенд - сервіс" основного боргу у сумі 16956,61 грн. за неналежне виконання умов договору про надання послуг з охорони в частині оплати за надані послуги.

Позивач заявляє позов про стягнення суми річних за порушення грошового зобов'язання 2949,69 грн., суми перерахунку 10515,37 грн., суми індексу інфляції 2184,43 грн. та суми пені 991,72грн.

10.06.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/31, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 24.06.09.

У судовому засіданні 24.06.09 оголошувалась перерва до 16.07.09.

Заперечуючи проти позову відповідач усно зазначив, що оплатив товар вчасно у банку де має поточний рахунок /долучено договір №І-3670/, однак у зв'язку з призначенням тимчасової адміністрації банк не перерахував кошти, що виключає відповідальність боржника.     

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.09 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Жовтневе відділення Промінвестбанку в м. Київ та відкладено розгляд справи на 29.07.09

29.07.09 в судове засідання відповідач та третя особа не з'явились, повноважних представників не направили, поважних причин неявки господарському суду не повідомили у зв'язку з чим розгляд справи відкладений на 26.08.09.

26.08.09 в судове засідання відповідач та третя особа знову не з'явились, повноважних представників не направили, відповідач поважних причин неявки господарському суду, а у клопотанні третьої особи про відкладення розгляд справи вказано, що ст. юрисконсульт відділення банку у відпустці, а інший юрист у  відділенні відсутній.

Вирішуючи дане клопотання господарський суд зазначає, що коло осіб, які мають процесуальне право представляти банк не обмежується особою ст. юрисконсульта відділення відповідно до ст.28 ГПК України, а тому клопотання про відкладення визнано таким, що направлене на затягування розгляду справи  і відхилено.

Господарський суд задовольнив клопотання представника відповідача про здійснення технічної фіксації судового процесу відповідно до приписів частини сьомої ст.81-1 ГПК України, однак з технічних причин фіксація не відбулась, про що складений відповідний акт, який долучений до матеріалів справи.      

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача господарський суд вважає вищезазначене клопотання представника відповідача таким що підлягає відхиленню.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю і просив задовольнити позов у повному обсязі.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача судового процесу  ознайомлено з його правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Крім цього,  у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у справі 02.01.08 був укладений договір поставки  № з відстрочкою платежу, відповідно до умов якого позивач передає матеріали для реклами, поліграфії, будівництва, упаковки та аксесуари до них (далі -Товар) у власність, а відповідач приймає і зобов'язується оплатити його вартість (п.1.1).

Асортимент та кількість товару вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Розділом 3 договору визначено кількість товару, яка встановлюється у видаткових накладних на поставку кожної окремої партії товару. Пунктом 7.1 встановлено що ціна та загальна кількість товару також встановлюється у видаткових накладних. Претензії щодо кількості товару можуть бути пред'явлені якщо невідповідність виявлена безпосередньо при його прийманні.   

Відповідно до розділу 2 договору сторони погодили порядок приймання товару по якості і комплектності. Відповідно до п.2.5. при виявленні прихованих недоліків повинен бути складений акт за участю обох представників протягом 5-ти робочих днів з моменту виявлення, але не пізніше 20 робочих днів з дати отримання відповідачем товару.

Умови і порядок поставки визначено розділом 5 відповідно до положень якого умови визначаються у видаткових накладних на підставі яких передається товар. Момент виконання позивачем зобов'язання поставити товар підтверджується відміткою відповідача у видатковій накладній про його отримання. Від цього моменту право власності і всі ризики щодо товару переходять до відповідача.   

Відповідно до п.п.6.2.2 договору відповідач зобов'язаний своєчасно оплатити товар, а позивач (п.6.2.2) має право вимагати вчасної оплати.

Оплата здійснюється безготівковим розрахунком в національній валюті України (п.7.5). Строк оплати кожної партії становить 14 календарних днів з моменту передачі товару (п.7.4).

Сторони погодили, що при зміні курсу Гривня/Євро вартість товару підлягає перерахунку з формулою : "вартість товару на день оплати = вартість товару з а накладною * (вартість1Євро за курсом НБУ на дату підписання накладної / вартість 1 Євро за курсом НБУ на дату платежу)".  

Контрагенти також погодили можливість зміни форми оплати за додатковою згодою (п.7.7).

Виконанням зобов'язання відповідача є повна оплата товару (7.8).  

Чинність договору встановлена з моменту підписання і до 31.12.08, з можливістю його продовження (п.13.2), а  в частині розрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань (п.13.1.).

За прострочення оплати товару за договором встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення та зобов'язання сплати заборгованості з урахуванням індексу інфляції (п.8.2) та 36 % річних від суми боргу за весь час прострочення (п.8.4).

Від імені позивача договір підписаний генеральним директором Н.П.Мичко, а від відповідача - директором Степаненком М.В., їх підписи скріплені печатками юридичних осіб сторін і у справі.

Викладене свідчить, що між сторонами виникли правовідносини поставки.      

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем 30.09.08 за накладними №43952 та №43953 поставлено товар на суму 16816,24грн. та 1939,72 грн. відповідно, який від імені відповідача отримав ТрушС.В. (паспорт серії КН№583334) на підставі довіреності № 19 від 30.09.08; 07.10.08 за накладною №45138  - на 2240,33 грн. отримав Труш С.В. на підставі довіреності №25 від 07.10.08; 10.10.08 за накладною №45669 - на 1374,94 грн. та 13.10.08 за накладною № 45998 - на 1632,78 грн. отримав Труш С.В. на підставі довіреності  №31 від 10.10.08.

Претензій щодо кількості, якості та комплектності товару відповідачем не пред'явлено.

За твердженням позивача, відповідач в порушення умов договору (п.7.4.) оплатив товар 26.02.09 прострочивши оплату за видатковими накладними №43952 та №43953 на 135 днів, за №45138 - на 128 днів, а за видатковою накладною №45669 частково сплативши 1059,54 грн. прострочив оплату на 125 днів.

на підтвердження оплати позивачем надано банківську виписку згідно до якої 23.02.09 сплачено 22'055,83грн.  

Таким чином у власності відповідача залишився товар загальною вартістю 22'371,23 грн. і у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі різниці вартості оплаченого і отриманого  в сумі 315,40грн.

Крім того, станом на час пред'явлення позову 09.06.09 та розгляду справи 26.08.09 за відповідачем рахується прострочення оплати у наступних розмірах та сумах:16816,24грн. та 1939,72 грн. - 135 днів, 2240,33 грн. - 128 днів, 1059,54 грн. - 125 днів та 315,40 грн.

Також за час прострочення змінилось співвідношення курсу Гривні до Євро, яке за даними Національного банку України (офіційний сайт http://www.bank.gov.ua/KURS/last_kurs1.htm)становило станом на 14.10.08 671,05грн./100євро(6.71/1), на 21.10.08 та 24.10.08 669,25грн./100євро(6.69/1), на 26.02.09 - 985,21грн./100євро(9.85/1), тому беручи до уваги положення п.7.2. відповідач повинен був сплатити вартість товару в таких сумах: за видатковою накладною №43952 24685,54грн. (недоплата становить 7869,30грн.), №43953 2847,43 грн. (недоплата становить 907,71 грн.),  №45138 3298,50 грн. (недоплата становить 1058,21 грн.) за  №45669 2055,10 грн. (недоплата становить 680,17 грн.).

Директор відповідача 16.07.09 в судовому засіданні підтвердив викладене та зазначив, що прострочення виникло внаслідок введення тимчасової адміністрації у банківській установі де ПП "Сенд-Сервіс" має поточний рахунок.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав зобов'язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, окрім зауваження про неналежну роботу банківської установи.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено господарським судом сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п. 7.4 договору), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору,  за отриманий товар розрахувався не повністю і невчасно, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 315,40 грн. та обов'язок виплатити різницю вартості товару з урахуванням суми перерахунку (10515,39грн.)

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, в силу п.8.4 договору з відповідача підлягає стягненню пеня, однак у договорі сторони встановили розмір пені (36%) який перевищує встановлений законодавством.

Норми ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань") встановлюють, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Проте розмір пені, який обчислюється від суми простроченого платежу, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.    

За таких обставин, господарський суд здійснивши перерахунок суми пені дійшов висновку про її обґрунтований розмір у таких сумах: по видатковій накладній №43952 - 1500,01 грн., по №43953 173,02 грн.,  №45138 -189,55 грн., по  №45669 -113,63 грн., в цілому 1976,21грн.     

 Відповідно до вказаної норми та положення п. 8.2 договору з відповідача підлягає стягненню  борг з урахуванням індексу інфляції сума якого становить по видатковій накладній №43952 - 1698,44 грн., по №43953 195,91 грн.,  №45138 -183,71 грн., по  №45669 -112,75 грн., в цілому 2190,81грн.    

Також в силу п.8.2 договору з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі: по видатковій накладній №43952 - 1500,01 грн., по №43953 173,02 грн.,  №45138 -189,55 грн., по  №45669 -113,63 грн., в цілому 1976,21грн.     

Посилання відповідача на те, що не виконання ним зобов'язання з оплати придбаного ним товару не залежало від його волі через ускладнення фінансового становища його контрагента, яким є банківська установа, як на підставу для звільнення його від відповідальності не ґрунтуються на приписах законодавства та положеннях договору. Слід також вказати, що фінансові складності банку не відносяться до обставин непереборної сили взагалі та за договором поставки з відстрочкою платежу від 02.01.08 в тому числі.

Крім того, виконання зобов'язань банку по здійсненню поточних операції з розрахунково -касового обслуговування не підпадають під дію мораторію, оскільки ст.85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що мораторій на задоволення кредиторів поширюється на зобов'язання строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.  

Обов'язком банку за договором №І-3670 укладеним між відповідачем та третьою особою (п. 5.1.1, 5.1.2)  є здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта протягом операційного часу, у межах залишків коштів на рахунку, операційний час триває з 08:30 по 16:00, розрахункові документи прийняті після закінчення операційного часу виконуються в операційний час наступного операційного дня.

Строки виконання банками переказу коштів за розрахунковим документом клієнта закріплені в п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України N 22 від 21.01.2004 року, згідно з якими банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження; у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Пункт 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" передбачає, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Згідно ст. 1066 Цивільного кодексу України, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка. Банк гарантує клієнту право безперешкодно розпоряджатися коштами на рахунку останнього. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч.3ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1071 цього кодексу, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження лише у двох випадках - або на підставі рішення суду, або з підстав, встановлених договором між банком і клієнтом. Як вбачається з наведеного вище, розпорядження позивача відповідачеві полягало в списанні коштів з його рахунку та перерахування їх на рахунки контрагента позивача.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до умов договору (п.4.1.1-4.1.7) позивач наділений правом самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку відповідно до законодавства України, крім випадків обмеження права розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом; одержувати готівкові кошти у межах наявних на рахунках коштів, здавати готівку на свій рахунок через касу банку отримувати виписку з рахунку, доручати інкасацію торгової виручки або перевезення готівки, відкликати платіжне доручення в іноземній валюті, заяву на купівлю та продаж іноземної валюти і т.д.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.  Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими, зокрема, потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Згідно до. ч.1 ст.217 цього кодексу господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Положеннями ст.218 названого кодексу визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Вказана норма кореспондується із приписами ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В даному разі, відповідач не довів, що невчасна оплата товару сталась незалежно від його волі та не з його вини.   

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача і їх розмір заявлений в межах визначеного законом, в частині річних перерахованих господарським судом, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, в цілому розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу 315,40грн, суми річних за порушення грошового зобов'язання 1976,21 грн., суми перерахунку 10515,37 грн., суми індексу інфляції 2184,43 грн. та суми пені 991,72грн. визнаються господарським судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню,  а в іншій частині.

Безпідставна неявка у судові засідання визнані виявом неповаги до господарського суду.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на  сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Стенд-Сервіс" (юридична адреса 03146,м. Київ, вул. Якуба Коласа, 23, кв.311, поштова адреса 03126, м. Київ, вул. Стражеско,5 кв.48, фактична адреса Київ, бульвар І.Лепсе,10, ЄДРПОУ 33550659, р/р 26004301233670 у філії "Жовтневого відділення Промінвестбанку в м. Київ" МФО 322067 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення) на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" (04080, вул.Межигірська, 82-А, код ЄДРПОУ 24587464, п/р26000001316427 в ЗАТ "ОТП Банк", м. Київ МФО 300528) 315 (триста п'ятнадцять),40 грн. основного боргу, 10515 (десять тисяч п'ятсот п'ятнадцять),37 грн. суми перерахунку, 1976 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят шість),21грн.  річних процентів за порушення грошового зобов'язання, 2184 (дві тисячі сто вісімдесят чотири),43 грн. інфляційних втрат, 991 (дев'ятсот дев'яносто одна),72 грн. пені, 159 (сто п'ятдесят дев'ять),83 грн. витрат по сплаті державного мита та 294(двісті дев'яносто чотири),56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

                         Суддя                                                                                            І.Д. Курдельчук